Економічні та політичні наслідки громадянської війни у США. Другий цикл поправок до конституції США.

Громадянська війна привела до серйозних змін в соціально-економічній, політичній і правовій системі США. Гром. війна 1861-1865рр. знищила на Півдні рабовласництво, ліквідувала останні залишки докапіталістичних соціальних структур. Стосовно економічних наслідків, то перемога Півночі означала настання нової ери в розвитку американської економіки. Промислове виробництво збільшило значно свої обсяги.

Підвищений попит на сільськогосподарські машини сприяв щвидкому розвитку машинобудівної промисловості та інших її галузей. Наприкінці війни за обсягом промислової продукції США зайняли 4 місце в світі. У сільському господарстві остаточно переміг фермерський шлях розвитку, заснований на засадах капіталістичного виробництва, коли на селі домінує не плантатор-рабовласник,а фермер,який застосовує найману працю с/г-их робітників, агротехніку. Цей шлях став характерним і для південних штатів, де знищено плантаційно-рабовласницьку систему. Багато плантацій, внаслідок війни залишилося без власників, ці землі віддали на продаж в існуючих почали застосовувати найману працю. Окрім того, економіка південних штатів була вкрай виснажена і зруйнована війною. Значно зменшилися оброблювальні площі (в 1866 р.їх стало на 50 % менше),різко зменшився збір основної с/г культ ури- бавовни. Найважливішим політичним наслідком війни було перетворення США у федерацію,- тобто єдину союзну державу, а не союз окремих держав(як було раніше). Ще одним політичним наслідком війни стало значне посилення президентської влади за А.Лінкольна. Його президентство мало вплив на подальший розвиток цього державного інституту влади впродовж багатьох десятиліть. Згодом цей процес закінчився встановленням нової форми правління - президентської республіки. До політичних наслідків війни належить і остаточне формування політичних партій республіканців і демократів - їх структури, програми. Важливим політичним наслідком було прийняття3-х поправок до Конституції - 13,14,15. які склали, так званий, Другий цикл поправок. В грудні 1865 р Конгрес прийняв 13-у поправку до Конституції,в якій було зазначено:Ні в Сполучених штатах, нів будь-якому іншому місці,на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні рабство.ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин. Тобто 13-а поправка скасовувала рабство на всій території США Упродовж грудня необхідні 3/4 штатів її ратифікували і вона набула чинності. Щоб не допустити расової дискримінації, в середині 1866 року, Конгрес ухвалив.створивши Бюро у справах колишніх рабів, які отримали свободу. Далі Конгрес прийняв 14 поправку (1866), яка складалася з 5 розділів: - в 1-му розділі" Усі особи,народжені в США і підлеглі їх владі, є громадянамиСШ і того штату,в якому вони проживають" Жоден штат не повинен видавати закони, що обмежуютьпривілеї та вольності громадаян СШ і не повинен позбавляти особу життя, свободи чи власності без належного судового процесу й не повинен відмовляти особі в захисті через закони.

- у 2 розділі зазначено, що кількість представників у нижчій палаті Конгресу від кожного штату визначається пропорційно до його населення,за винятком індіанців. Крім того, кількість делегатів зменшувалася пропорційно до кількості осіб, позбавлених виборчих прав..

- Розділ 3.забороняв особам. що брали участь у повстанні чи заколоті проти США або надавали допомогу їхнім ворогам, бути делегатом Конгресу, виборцями, чи займати цивільну або військову посаду на службі у СШ-ів.

-У 4 розділі визнавалися чинними державні борги СШ, у тому числі " при придушенні повстання чи заколоту". Однак ні США.ні штати не повинні виплачувати борги,зароблені на підтримку повстання проти СШ-ів.

- У 5 розділі Конгресові надавалося право "впроваджувати цю статтю в життя, відповідним законодавством".

Законодавчі збори південних штатів відмовилися ратифікувати цю поправку, оскільки не хотіли погодитися на зрівняння у правах чоних громадян з білими. І лише у 1868 році 14 поправка була ратифікована 3/4 штатів. У 1869 році була прийнята Конгресом,а в ’1870 році ратифікована і набрала чинності і 15 поправка до Конституції: Громадяни СШ не повинні позбавлятися виборчих прав чи обмежуватися у них з приводу раси, кольору шкіри чи колишнього перебування у рабстві". Ці поправки мали велике прогресивне значення.

24. Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клус-клану, суду Лінча, "Чорні кодекси"

Після закінчення громадянської війни у США розпочався період реконструкції Півдня. Важливим завданням стало визначення правового статусу штатів колишньої Конфедерації. Е Джонсон президентським указом призначив нових губернаторів у всіх південних штатах; У них було скликано законодавчі збори з метою скасування законодавчих актів, стосовно відокремлення від союзу; анулювання військових позик і боргів Конфедерації, а також підготовки нових конституцій штатів. Їм належало скасувати рабство у своїх штатах, ратифікувати 14 поправку до Конституції. Це й було зроблено. Конгрес 2 березня 1867 прийняв І-й закон про реконструкцію Півдня. Південь було розділено на 5 округів, де залишалися з часу закінчення війни федеральні війська, а над адміністрацією штатів здійснювала нагляд військова федеральна адміністрація. Військовий нагляд планували припинити у тих штатах, які твердо стануть на шлях демократизації. З березня 1867 по березень 1868 року, було прийнято ще 3 закони про реконструкцію Півдня. 29 травня 1865 року Джонсон видав прокламацію про амністію учасникам бунту. Для цього їм було достатньо скласти присягу на вірність федеральним властям. Після цього вони відновлювалися у правах на власність,конфісковану в роки війни, у громадянських і політичних правах. Плантаторам було повернуто їх маєтності. У червні 1868 року Конгрес, згідно із Законами про Реконструкцію, знову прилучив 8 південних штатів, в яких були запроваджені нові демократичні конституції, до союзу. В 1870 році були приєднанні й 3 останні штати. У них були проведені нові вибори до місцевих законодавчих зборів та конгресменів у дві палати Конгресу. Правлячі кола Півдня через свої законодавчі збори у штатах почали вживати різних заходів, спрямованих на недопущення негрів до громадянських і політичних прав порівняно з білими. Вони стали приймати закони про чорне населення, з метою поставити його "на своє місце". Це законодавство дістало назву " чорні кодекси". Негри були зобов'язані працювати у білих громадян на умовах "трудових угод", які пропонували білі працедавці. За порушення "трудових угод" на негрів накладали великі штрафи, втікачів карали. неповнолітні негри (до 18 років) повинні були навчатись у білих працедавців якоїсь професії безоплатно. До них можна було застосовувати тілесні покарання. Чорношкірих безпритульних і волоцюг влада могла продати білим для примусових робіт, якщо вони не могли сплатити великий штраф за бродяжництво. Негри не мали права купувати нерухомість, володіти землею. "Чорні кодекси " обмежували неграм свободу пересування, відводячи для цього спеціальні території. Неграм заборонялося носити зброю, проводити мітинги, демонстрації, вступати у шлюб з білими, їздити в громадському транспоррті з білими, вчитися у одних і тих самих школах. "Система учнівства", встановлена "чорними кодексами",давала змогу білим використовувати у примусовому порядку на різних роботах малолітніх негритянських дітей. які не мали батьків. Колишні рабовласники й інші расисти почали створювати у південних штатах спеціальні таємні організації для розправи з неграми.

У післявоєнний період, першою за активністю стала організація Ку-клукс-клан, заснована у грудні 1865 р в штаті Теннесі. Засновники клану розробили ієрархічну структуру зі спеціальною термінологією: на чолі братства стояв Великий Циклоп. помічником був Великий Волхв, ліктори охорняли місце зустрічі. Згодом з"явилася і уніформа - білі довгі балахони з прорізями для очей і рота.,з прикріпленими зображеннями звірів, птахів. Спочатку кланівці лише залякували негрів, а згодом почали знищувати їх майно, бити знущатися. У квітні 1867 р у м. Нешвілі відбувся перший Конгрес ККК, де було прийнято їхню "Конституцію". Америка, зазначалось у ній, створена білими і для білих, і будь-які спроби передати владу чорній расі - порушення американської Конституції і законів Божих. Місцеві ланки КККв період 1865-68 років з"явилися майже у всіх південних штатх, а згодом почав поширювати свою діяльність на північ і захід. Кланівці нападалина демократичні, передусім негритянські організації, спалювали, знищували їхнє майно, на редакції газет, поодиноких осіб вбивали,калічили їх, нападали на тюрми, звільняючи своїх прибічників. Жорстоке насильство стало їх візиткою. Їхні гасла "Мовчання", "Тверда рука", "Будь обережним", "Будь жорстоким". Федеральна влада боролася з ККК. Зокрема, у зв"язку з прийняттям 15 поправки, Конгрес видав " Акт про примус" проти ККК. Він оголошував кримінальним злочином позбавлення негрів виборчих і політичних прав.Для його реалізації дозволяли використовувати федеральні війська. У січні 1887 р Конгрес утворив спеціальну комісію для розслідування діяльності ККК і ухвалив закон, яким федеральні власті були наділені надзвичайними повноваженнями для ліквідації "змов і бунтівних виступів, що загрожують порушенням політичних і громадських прав мешканцям окремих штатів."Президенту було дозволено призупинити дію інституту Habeas Corpus Act у районах активності ККК. Службовим особам федерації було надано право контролювати реєстрацію виборців і хід голосування під час виборів до Конгресу. У деяких регіонах південних штатів було оголошено воєнний стан, проведено чимало арештів кланівців. ККК дещо припинив свою діяльність хоч і далі продовжував існувати.

Ще однією реакційною справою, що виникла у південних штатах, став суд Лінча. Її розпочав у роки війни за незалежність расист Чарлз Лінч. Не звертаючись до судових органів, командуючи загоном волонтерів штату Вірдинія, він на власний розсуд чинив суд над правопорушниками. Расисти відновили цю процедуру самосуду над неграми і деякими білими, назвавши її "судом Лінча ". Винного у певному проступку щодо білих негра, расисти схоплювали. Організовували нашвидкуруч видимість судової процедури, виносили вирок, і переважно вішали. Негритянське населення всіляко оборонялося від расистів. Вони скликали у штатах свої конвенти, учасники конвентів вимагали надати неграм землю,зрівняти у правах з білими. ліквідувати "чорні Кодекс", систему дискримінації. Виникали негритянські організації "Юніоністські ліги". У післявоєнні роки, в зв'язку з посиленням расистського терору. при лігах були сформовані озброєнні загони негритянської міліції, яка активно боролася з расистами, особливо ККК. У 1866 р. відбулися вибори до Конгресу. Республіканці отримали велику перемогу. До складу Конгресу вперше було обрано 16 негрів. Улітку 1868 р проведено перевибори до місцевих органів влади. Тоді ще до них потрапило багато демократично налаштованих людей, багато негрів. Уряди штатів, названі урядами реконструкції, втілили поки були при владі багато прогресивних перетворень. Вони сприяли розвиткові промислового підприємництва, будівництву фабрик і заводів, доріг та мостів. Конфісковані у деяких плантаторів землі, розділяли на дрібні ділянки і продавали неграм та білим громадянам. За роки реконструкції були реорганізовані адміністративна та судова системи, створено багато притулків для сиріт, людей похилого віку, інвалідів. Відкривали,школи, бібліотеки, театри. Велику роботу уряди реконструкції провели в галузі народної освіти. Значно збільшилася кількість негритянських дітей. які навчалися в школах південних штатів., неграмотність серед негрів зменшилася на 70 % у 1880 році.Так тривало до середини 7-х років - з цього часу сили плантаторської реакції перейшли в наступ проти урядів реконструкції, і внаслідок жорсткого терору, зуміли захопити владу у більшості південних штатів. Республіканці на 1876 рік залишалися при владі лише у 3-х штатах з 11. Реконструкція Півдня наближалася до завершення. До Конгресу штатів почали щоразу більше обирати демократів, в т.ч. колишніх рабовласників плантаторів, військових Реконструкція незабаром припинилася. Колишніх рабів відпустили на волю, рівності вони так і не отримали. Північ не спромоглася задовольнити економічних потреб звільнених рабів, їхніх політичних домагань, не змогла належно захистити від насильства. Незавершеність Реконструкції засвідчила, що боротьбу чорних американців за рівність і свободу відкладають на майбутнє, до ХХ століття, коли постане проблема для всієї країни, а не лише для Півдня.