Методи кримінології: (спеціальні кримінологічні методи)

Методи кримінології: (спеціальні кримінологічні методи)

-метод дослідження документів

-метод опитування, інтерв’ю, анкетування, тестування

-метод спостереження

-метод експерименту

-метод моделювання

-метод соціометрія (визначення соц. зв’язків та соціальної ролі особи)

-метод експертних оцінок

 

Функції кримінології

-описова(прояви злочинності які мають місце в суспільстві)

-аналітична (аналізує ознаки та показники злочинів)

-пояснювальна

-прогностична

-практично-петворювальна

Поняття та значення попередження злочинності.

Це особливий вид діяльності держави і суспільства

покликаний забезпечити безпеку правоохоронних цінностей

полягає в розробці та здійсненні спеціальних заходів щодо виявлення та усунення детермінант злочинності також здійснення запобіжного впливу на осіб, схильних до протиправної поведінки.

Характеристики запобігання злочинності: ефективність, системність

 

Класифікація заходів попередження злочинності та основні вимоги, що ставляться до них

За рівнем попереджув. діяльності: загально соціальні заходи, спеціальні

За об’ємом і спрямованістю застосування запобіжних заходів: загальні, особливі, індивідуальні

Вимоги: ефективність, системність

 

Поняття та значення прогнозування злочинності

Процес наукового передбачення змін тенденцій кількісних і якісних характеристик злочинності,її детермінації особи злочину, діяльності із запобігання злочинності в майбутньому, а також перспектив розвитку самої кримінологічної науки.

 

Види прогнозування злочинності

Короткострокові (до 2 років)

Середньострокові (3-5 років)

Довгострокові (10-15 років)

Методи прогнозування

Екстраполяція

Експертних оцінок

моделювання

Планування боротьби зі злочинністю

Це розробка мети і завдань боротьби зі злочинністю. Шляхи і засоби вирішення цих питань, їх інформативного, нормативного, організаційного, методичного, ресурсного забезпечення на певний період часу.

 

Типи планування

За строком дії: а) короткострокові прогнози (3 міс., о.5 року або 1 рік) б)середньострокові прогнози (3-5 років) в) довгострокові (10-20 років)

За масштабом поширення: а)загальне б)регіональне в)місцеве г)те, що стосується 1 обєкта

За складом учасників та їх роллю: а)комплексне планування б)територіальне планування в)відомче планування г)міжвідомче планування

Групи неповнолітніх злочинців:

Групи неповнолітніх: малолітня група (до 14 р.), підліткова (14-16), молодіжна (16-18)

Нетрадиційні злочинні посягання, хуліганство

Типи неповнолітніх злочинців: 1.особи, які вчинили злочини для розваги; 2.для завоювання авторитету серед ровесників, 3.під впливом дорослих наставників, 4.через крайню потребу, 5. для захисту від посягання дорослих.

Характерна підвищена латентність.

Ознаки:

1.відносна стабільність злочинності неповнолітніх

2. Орієнтованість: корисливі та корисливо насильницькі

3. постійне омолодження злочинців неповнолітніх

4. неюридичний: з залученням до злоч неповнолітньої особи; вчиняли злочини у великій групі

5. професіоналізація

Причини та умови злочинності неповнолітніх

1. Недоліки сімейного виховання 2. Шкільного виховання 3. Негативний вплив середовища 4. Незайнятість суспільно-корисною працею 5. Недоліки в роботі правоохоронних і пов’язаних з ними органів

 

Організована злочинність

Об’єднання кримінального середовища в масштабі певного регіону, окремої галузі господарства або певної сфери управління - шляхом створення усталених, згуртованих злочинних угрупувань, орієнтовану на тривалу спільну діяльність з метою:

Отримання спільних значних доходів, часто з прихованим використанням офіційних економічних та організаційних структур а також корумпованих елементів державного апарату.

 

Ознаки організованої злочинності

1. стійкість угрупування 2. Системність посягань 3. Масштабність посягань 4. Мета посягань: а) отримання прибутків великих або надвеликих розмірів б) встановлення абсолютного контролю або за певною сферою діяльності 5. Способи вчинення злочину – максимальний професіоналізм злочинної діяльності 6. Обов’язковий зв'язок з корумпованим елементом 7. Підвищений рівень власної безпеки учасників

 

Злочинні об’єднання та їх види

1. За рівнем організації а) організована злочинна група б) злочинна організація 2. За територіальним масштабом діяльності а) регіональні б)міжрегіональні в) загальнодержавні г) міжнародні

 

Види корисливої злочинності:

1. Загальнокримінальна корислива злочинність (мотив-отримання вигоди)

2. Економічна злочинність (використ знань або місця праці але не використання службового становища чи соціального становища)

3. Корупційна злочинність (використання важливо служб чи соціального становища)

4. Податкова злочинність (використання прогалин в законодавстві)

 

Типи корисливих злочинів:

1. Ситуативний (крайня потреба)

2. Прибутковий (покр стану мат благополуччя)

3. Конформіський (під впливом інших осіб без отримання матеріальної вигоди)

4. Самоствердження (авторитет)

5. Патологічний тип (особа розуміє, але не може стриматися)

6. Романтичний

7. Революційний

 

Система кримінології

За предметом дослідження: а) вчення про злочинність; б) вчення про детермінацію злочинів; в) вчення про особу злочинця та жертву злочинів; г) вчення про засоби протидії злочинності. За рівнем узагальнення: загальна та особлива.

4. Методологія кримінології: метод дослідження документів, метод опитування, метод спостереження, метод експерименту, метод моделювання, соціометрія, експертних оцінок

Методика кримінологічного дослідження

Сукупність технічних прийомів, способів збирання й аналізу інформації про злочинність, її причини та умови, особу злочинця, заходи боротьби зі зло­чинністю.

6. Основні методи, що застосовуються в кримінологічному дослідженні: спостереження, вивчення документів, опитування, експертних оцінок, експерименту.

Загальнонаукові методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

Діалектичний ме­тод пізнання соціальної дійсності. Окремі наукові методи: логічного, історичного та порівняль­ного аналізу, системно-структурного аналізу, моделювання, статистичні, математичні та кібернетичні.

Кримінологічні методи. Їхня роль та значення у системі кримінологічних досліджень.

Метод суцільного або вибіркового дослідження, соціологічні методи (спостере­ження, опитування у вигляді анкетування або інтерв'ювання, експеримент, методи експертної оцінки, контрольної групи і документальний), а також психологічні (соціометричний, тес­тування та ін.). Особливе значення у кримінології має статис­тичний метод.

Поняття злочинності, її характерні особливості.

Злочинність – це відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу.

Ознаки злочинності.

1. відносно-масове явище

2. соціально-обумовлене і кримінально-правове явище

3. історично-мінливе явище

Кримінологічна характеристика злочинності.

Кількісні показники злочинності.

Стан злочинності, об’єм злочинності, рівень (формула), динаміка.

Стан злочинності – кількість вчинених злочинів і осіб що їх вчинили на певній території за певний час.

Динаміка-зміна стану за той чи інший період часу.

Якісні показники злочинності.

Кримінально-правова караність, характеристика і територіальна поширеність, структура, характер, латентність, ціна.

Характер – частка найбільш небезпечних злочинів в структурі злочинності, а також х-ка осіб злочинців.

Поняття латентної злочинності.

Сукупність злочинних діянь, що були реально вчинені, але не стали відомі органам кримінального судочинства і, відповідно, не відображаються в кримінальній статистиці.

Види латентної злочинності.

Природна латентність — факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним орга­нам.

Штучна латентність - факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоби створити враження успішності боротьби зі злочинністю.

Погранична латентність - факт злочину стався, але по­терпілий не усвідомлює цього (приміром, пожежі, кишенькові крадіжки).

Поняття особи злочинця.

Особа людини, що винно вчинила злочин внаслідок притаманних їй анти суспільних поглядів, негативного відношення до суспільних інтересів і вибору суспільно-небезпечного шляху для реалізації свого задуму чи спрямування необхідної активності в попередженні злочинного результату.

Структура особи злочинця.

Це значиме з точки зору кримінології впорядковане співвідношення якостей, що характеризують порушника кримінально-правової заборони:

Соціологічні ознаки: стать, вік, освіта, матеріальний стан, соціальний стан, сімейний стан, соціальне походження, зайнятість суспільно корисною працею, рід занять, наявність спеціальності, наявність місця проживання

Правові ознаки: характер і ступінь важкості злочинів, вперше чи повторно вчинено злочин, групою чи особисто, тривалість злочинної діяльності, об’єкт злочинного посягання, форма вини.

Класифікація злочинців.

Випадковий, ситуаційний, нестійкий, злісний, особливо небезпечний.

За характером і змістом мотивації: негативно-зневажливе відношення до людської особистості, корисливий тип, явно зневажливе відношення до своїх громадянських обов’язків, легковажно-безвідповідальне відношення до вимог та обов’язків, орієнтація на абсолютний пріоритет потреб своїх близьких і своїх власних, вимушена орієнтація на необхідність задоволення елементарних життєвих потреб.

За глибиною і стійкістю мотивації: випадкові, ситуаційні, нестійкі, особи що раніше вчиняли злочини в тому числі і судимі, особливо небезпечні.

Поняття “віктимологія”.

Це галузь кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їх взаємовідносин зі злочинцями для вдосконалення форм і методів попередження злочинності.

Поняття “віктимність”.

Це така соціально психологічна сукупність рис особи, яка обумовлює високу вірогідність стати об’єктом злочинного посягання.

Поняття “віктимізація”.

Це процес перетворення особи або групи осіб на реальну жертву, а також результат такого процесу. Означає перетворити когось на жертву злочину.

Види детермінації.?

Причини (породжуючі злочинність) – соц-психологічні явища, які безпосередньо породжують, утворюють, злочинність і злочини як свій закономірний наслідок.

Умови (сприяючі цьому)-явища, які самі не породжують злочинність і злочини,а сприяють,полегшують, інтенсифікують формування і дію причини.

Методи кримінології: (спеціальні кримінологічні методи)

-метод дослідження документів

-метод опитування, інтерв’ю, анкетування, тестування

-метод спостереження

-метод експерименту

-метод моделювання

-метод соціометрія (визначення соц. зв’язків та соціальної ролі особи)

-метод експертних оцінок

 

Функції кримінології

-описова(прояви злочинності які мають місце в суспільстві)

-аналітична (аналізує ознаки та показники злочинів)

-пояснювальна

-прогностична

-практично-петворювальна