Роль економічних чинників у функціонуванні ЗМК.

Економічні чинники стали пріоритетними у діяльності значної частини вітчизняних засобів масової інформації. Такі чинники домінують перед усвідомленням негативного впливу розповсюджуваної інформації та відповідальності за такий вплив.

Суттєво змінює обличчя сучасних мас-медіа економічний чинник. Ринкова економіка перетворює інформацію на товар. Вона повинна бути не лише передана, а й придбана, спожита. ЗМІ дедалі частіше намагаються збільшити свої тиражі за рахунок ринкових технологій, маркетингових стратегій тощо. Але перетворення інформації на товар із властивостями споживчої вартості актуалізує проблему виконання масовою комунікацією всієї сукупності притаманних їй функцій. Передусім постає питання, чи можлива реалізація всієї сукупності функцій ЗМІ одночасно з комерціалізацією, домінуванням рекреативних тем, сюжетів у мас-медіа.

Аналіз праці П.Бурдьє «Про телебачення і журналістику»

На думку, П. Бурдьє, телебачення є особливе соціальне поле, пов'язане із специфічною культурною практикою - виробництвом і розповсюдженням інформації.
«Соціальне поле - це історично сформоване простір гри, зі специфічними, властивими тільки даного простору, інтересами, цілями і ставками, з власними законами функціонування». [16] У цьому полі діють індивіди - агенти. Агенти можуть бути індивідуальними (журналісти, репортери, ведучі, режисери) та інституційними (видавництва, телеканали, газети і т. д.)
Агенти мають капітал, тобто певними, характерними для даного поля, ресурсами, які можна інвестувати і отримати з них прибуток, що надає його власникові силу і владу, і дозволяє зайняти певну позицію.
Впливовість того чи іншого органу інформації в поле ЗМІ визначається обсягом і структурою його капіталів. Специфічний капітал цього поля - капітал популярності, за який постійно йде боротьба. Важливо також володіння та іншими видами капіталів: політичним, культурним і т. д. Особливу роль у структурі капіталів відіграє економічний капітал, так як, в сучасних ринкових умовах всі цілі ЗМІ поступово зсуваються однієї, головної - отримання прибутку.

На думку, П. Бурдьє, основні цілі сьогоднішнього телебачення, це отримання швидкого прибутку, захоплення нових ринків, звернення до максимально широкого глядача й читача.
Основним ресурсом досягнення даних цілей, Бурдьє вважає капітал: економічний, політичний, символічний і т. д.
Аналізує Бурдьє та конкретні механізми впливу: [21]
«Приховувати, показуючи». Пошук сенсаційного та видовищного змушує телевізійників шукати сенсацію, там, де її немає. Наприклад, журналістові дана тема «міські околиці». Але в пошуках видовищності він буде шукати вбивства, конфлікти, насильство і т.п., а не банальність повсякденному житті. Таким чином, телебачення, яке по ідеї є інструментом відображення реальності, перетворюється на інструмент створення реальності.
«Кругообіг інформації». Вибір, що надається телебаченням, є свого роду безсуб'єктні вибором. Журналісти читають один одного, спілкуються один з одним - це призводить до виникнення ефекту закритості, циркулювання інформації. Щоб виміряти ступінь закритості досить спробувати показати який-небудь несподіваний і неугодний сюжет.
«Поспіх і fast-thinking». У гонитві за рейтингом на телебаченні стали з'являтися так звані «медіатіческіе інтелектуали», що представляють собою завсідників різних «інтелектуальних» телепрограм. Це мислителі особливого роду, здатні думати на швидкості «fast-thinkerґи. Їх поява зумовлена ​​логікою побудови програм: прив'язка до теми програми, обмежений час і т. д.
«Істинно помилкові або помилково справжні теледебати». Світ постійно запрошують на телебачення - це замкнене коло, де всі один одного знають. Якщо в програму і потрапляє «випадкова людина», то на нього діє багато обмежувачів. Першим і головним обмежувачем виступає ведучий. Ведучий може перебивати виступаючого, не давши йому до кінця висловитися, він діє жестами, інтонацією. У результаті за всю передачу, яка триває 2 години, незалежного представнику було надано п'ять хвилин, якщо скласти всі його виступи. Дуже важливий склад студії, так як він сприяє створенню враження демократичного рівноваги.

Орієнтація на те, що цікаво всім, отримує найбільш повне вираження в такому процесі масової комунікації, як виробництво поширення новин.

П. Бурдьє називає таке телебачення культурним fast-foodом [27], яке пропонує готові, банальні ідеї, які вже були кимось осмислені до вас. Для більшої частини населення телебачення до сих пір є головним джерелом інформації про світ і це ставить проблему раціонального осмислення телевізійної інформації, проблему необхідності «фільтрації» інформації. В іншому випадку, людина просто розучиться думати.

Сутність реклами.

Термін "реклама" походить від лат. reclamare — викрикувати (у ДавнійГреції та Римі оголошення голосно викрикувалися на майданах та в інших людних місцях). Нині реклама є найдієвішим, отже, найзастосовнішим засобом впливу на покупців і споживачів. Однак досить складно знайти визначення поняття "реклама". Існують різноманітні визначення і тлумачення понять маркетингу і реклами.

Автор книги "Теорія і практика сучасної реклами" В. Музикант подає визначення реклами, схвалене у США в результаті конкурсу, проведенного журналом "Едвертайзінг Ейдж" [25, с. 121].

Реклама — це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про особу, товари, послуги або суспільний рух, відкрито опубліковане рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки.

Професор Північно-Західного університету США, відомий спеціаліст із маркетингу Ф. Котлер, дає таке визначення реклами [25, с. 121]: Реклама — це неособиста форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування.

У ст. 1 Закону України "Про рекламу" [2] міститься таке визначення: Реклама — це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.

Реклама — ефективний засіб поширення інформації про фірму, товар, місце й умови його продажу. Не дивно, відтак, що бізнесмени вважають рекламну інформацію однією з головних матеріальних передумов комерційного успіху. Адже, як відомо, хто володіє інформацією — той володіє світом. Цим пояснюється вражаючий факт швидкого завоювання провідної ролі на ринку комунікацій засобами глобальної комп'ютерної мережі Internet

АБО:

Реклама - це поширювана в будь-якій знеособленій формі, за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї й починання (рекламна інформація), що призначена для невизначеного чи визначеного кола осіб, відкрито виходить і оплачується рекламодавцем і покликана формувати чи підтримувати інтерес до фізичних, юридичних осіб, ідей і починань і сприяти реалізації товарів, ідей, починань.

Реклама - будь-яка оплачена конкретною особою форма комунікацій, призначена для просування товарів, послуг чи ідей. Хоча деякі види реклами (наприклад, пряме поштове розсилання) орієнтовані на конкретного індивідуума, усе-таки більшість рекламних послань призначені для великих гру п населення, і поширюються такими засобами масової інформації, як радіо, телебачення, газети і журнали.

Реклама сприяє розвитку масового ринку збуту товарів і послуг, і, в решті-решт, вкладення підприємців у виробництво стають виправданими. Доходи від реклами починають забезпечувати життєдіяльність газет і журналів, що прагнуть охопити велику аудиторію. Таким чином, мільйони людей одержують свіжі новини, а також і рекламні повідомлення.

Реклама може передавати суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим самим ставати частиною громадського життя. Підводячи підсумок вищесказаному, можна виділити такі функції реклами:

> економічна;

> просвітницька;

> виховна;

> політична;

> соціальна;

> естетична.

Реклама є як частиною економічних відносин, так і частиною стосунків між людьми. Тому реклама - діалог між продавцем і споживачем, де продавець виражає свої наміри через рекламні засоби, а споживач - зацікавленістю в даному товарі. Якщо покупець не виявив інтерес, то мета рекламодавця не досягнута.

Реклама також дає фінансове підживлення ЗМІ

Соціальна реклама в ЗМК.

Соціальна реклама - це вид комунікації, орієнтований залучення уваги до життєво важливих проблемам суспільства і його моральних цінностей. Призначення соціальної реклами - гуманізація нашого суспільства та формування моральних цінностей. Місія соціальної реклами - зміна поведінкової моделі суспільства.

Соціальна реклама містить у собі інформацію, подану у стиснутій, художньо вираженої формі. Вона здатна доводити до свідомості людини та уваги людей найважливіші факти і що інформацію про сьогоднішніх проблемах. Вона звертається всім і до кожного. Можливості такий реклами широкі, а результати рекламну діяльність може бути благотворними. Тому соціальну рекламу цілком можливо використовувати як інструмент залучення суспільства на соціальні процеси. У зв'язку з цим інтерес соціальної рекламі досить великий.

Нині багато уваги приділяється питанням місця та ролі соціальної реклами у суспільства. Необхідність вирішення соціальних проблем підвищує значимість цього виду реклами й ставить завдання її її подальшого розвитку. Проте, слід зазначити, за всієї наявної сукупності дослідницьких мереж і публіцистичних матеріалів про соціальний рекламі сам феномен повною мірою не вивчений.

Основним джерелом появи соціальної реклами є сучасна суспільне життя, яка рясніє конфліктними ситуаціями і протистоянням лише на рівні соціальних груп, і тому гостро потребує творчих стимулах і процесах.

Соціальна реклама використовує хоча б набір інструментів, як і комерційна: телевізійні ролики, друкована, вулична, транспортна реклама тощо. Основне відмінність соціальної реклами від комерційної залежить від мети. Тоді як різні комерційні рекламодавці стимулюють доброзичливе ставлення до того що, чи іншому товару чи зростання його виробництва продажів, мета соціальної реклами залежить від залученні уваги до суспільного явища.

Наприклад, якщо кінцевою метою комерційної телевізійної реклами нового сорти кави є зміна споживчих звичок, то метою ролика соціальної реклами, наприклад, боротьби з безпритульністю, є залучення уваги до цієї проблеми, а стратегічної перспективі – зміна поведінкової моделі суспільства. Крім цього, цільові аудиторії двох порівнюваних типів реклами значно різняться: у комерційної реклами – це дуже вузька маркетингова група, у соціальної – усе суспільство, чи значна їїчасть[3].