Основні гарантії депутатської діяльності

Гарантії депутатської діяльності є важливим елементом конституційно-правового статусу народних депутатів України, своєрідним механізмом його реалізації.

У загальному вигляді гарантії діяльності народних депутатів України – це сукупність політичних, правових, організаційних, матеріальних, трудових та інших умов, засобів, способів, спрямованих на забезпечення безперешкодного, повного, належного й ефективного здійснення ними депутатських повноважень.

Відповідно до Закону «Про статус народного депутата України» держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень. Саме умови і підстави успішного здійснення депутатами своїх прав і обов’язків, а не привілеї, як зазначають автори підручника «Конституційне право України», повинні складати систему гарантій депутатської діяльності.

Чинне законодавство України не тільки надає народним депутатам широкі повноваження, а й встановлює цілу низку гарантій депутатської діяльності, що дає підстави визначати її як систему гарантій.

Чинне законодавство про статус народних депутатів України закріплює різноманітні гарантії депутатської діяльності. До пріоритетних видів гарантій належить принцип непорушності повноважень народного депутата. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, крім випадків, передбачених Конституцією України та іншими законами.

Поняття «депутатський індемнітет» означає, по-перше, невідповідальність парламентарія за свої висловлювання, позицію під час голосування та інші дії під час виконання ним депутатських повноважень. Відповідно до Конституції України (ст. 80) та Закону «Про статус народного депутата України» (ч.5 ст. 10) народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Відповідно до чинного законодавства народному депутату України Верховною Радою встановлюється щомісячний посадовий оклад. Протягом усього строку виконання депутатських повноважень щомісячно йому відшкодовуються витрати, пов’язані з їх виконанням, у розмірі його місячної заробітної плати, що не підлягають оподаткуванню. Заробітну плату народний депутат отримує з дня початку депутатських повноважень, а кошти для відшкодування витрат на здійснення повноважень – з дня обрання. Надбавки до встановленого посадового окладу народному депутату здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України (частина четверта ст. 32, частина перша ст. 33 Закону «Про статус народних депутатів України»), У питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення народний депутат прирівнюється до членів Кабінету Міністрів.

Народний депутат на території України, зокрема, користується правом безоплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за винятком таксі). Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата – інваліда І групи. Проїзд народного депутата здійснюється за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України. Відповідно відшкодовуються, наприклад, витрати, пов’язані з організацією та проведенням зустрічей народного депутата з виборцями. Законодавством передбачені також інші виплати і компенсації народному депутату.

Під депутатським імунітетом як складовою депутатської недоторканності розуміють, зокрема, право парламентарія користуватися захистом представницького органу від арешту і деяких інших процесуальних дій, пов’язаних з обмеженням його особистих прав і свобод, від судового переслідування на підставі порушення кримінальної справи та відповідного звинувачення.

Відповідно до Конституції України (ст. 80) депутатська недоторканність народним депутатам України гарантується. Народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради України бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон України «Про статус народних депутатів України» (ст. 27) передбачає, також що депутатська недоторканність гарантується народному депутату на весь строк здійснення його повноважень.

За рішенням Конституційного Суду України наведені конституційні положення треба розуміти так, що депутатська недоторканність як елемент статусу народного депутата України є конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов’язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.

Затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративно-процесуальний заходи, а також арешт (взяття під варту) як кримінально-процесуальний запобіжний захід і арешт як адміністративне стягнення за вчинене правопорушення можуть бути застосовані до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України. Затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата України до кримінальної відповідальності.

Процедура розгляду питань про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата регламентована Регламентом Верховної Ради України (глава 34).

Згідно з Регламентом подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється відповідно органами досудового слідства. Воно повинно бути підтримане і внесене до Верховної Ради Генеральним прокурором України. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Відповідне подання повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, має чітко обґрунтовувати необхідність затримання чи арешту. Подання, що не відповідає передбаченим вимогам, Голова Верховної Ради повертає Генеральному прокуророві України, про що повідомляє на найближчому пленарному засіданні парламенту

Внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата Верховна Рада розглядає на пленарному засіданні у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом. Якщо на пленарному засіданні буде встановлено, що такий депутат відмовляється надати пояснення, Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт без його пояснень. Рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу парламенту і оформляється постановою Верховної Ради. Таке рішення не переглядається Верховною Радою, крім випадку виявлення обставин, що не були їй відомі під час розгляду відповідного подання. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради негайно повідомляє Генеральному прокуророві України. Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Численними є гарантії депутатської діяльності, спрямовані на створення належних умов для ефективної діяльності народного депутата. До них, зокрема, належать забезпечення народного депутата необхідними інформаційними матеріалами, консультаціями відповідних фахівців, безоплатна допомога з правових питань, що виникають у зв’язку з виконанням депутатських повноважень; можливості використання засобів масової інформації, технічних засобів (за законом, наприклад, окремий службовий кабінет народного депутата повинен бути обладнаний персональним комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти); встановлений законодавством обов’язок апарату Верховної Ради, органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечувати умови для здійснення народним депутатом своїх повноважень у межах та в порядку, визначених Конституцією та іншими законами України; забезпечення народному депутату умов для підвищення професійного рівня (підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов’язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України) та ін.

Гарантією ефективного здійснення повноважень є передбачена законодавством можливість народного депутата мати до 31 помічника - консультанта. Він самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.

До таких гарантій належить також передбачена законодавством відповідальність: за невиконання законних вимог народного депутата України або створення перешкод у його роботі, відмову або ухилення посадових осіб органів державної влади, а також посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності й підпорядкування від своєчасного надання на вимогу народного депутата необхідної інформації та документації або подання завідомо недостовірної інформації; за посягання на честь, гідність народного депутата України та вплив на нього, членів його сім’ї та родичів, його помічників-консультантів (ст. 36 Закону «Про статус народних депутатів України»).

Зокрема, за образу народного депутата або наклеп на нього, а так само вплив у будь-якій формі на народного депутата з метою перешкодити виконанню ним депутатських повноважень, погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна щодо народного депутата, а також щодо його близьких родичів (батьків, дружини (чоловіка), дітей, рідних братів і сестер, діда, баби, онуків) та його помічників-консультантів у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, умисне заподіяння народному депутату, а також його близьким родичам та його помічникам-консультантам тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з виконанням ним депутатських повноважень винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до Кримінального кодексу України незаконний вплив у будь-якій формі на, зокрема, народного депутата України, а також погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо, в тому числі народного депутата, і його близьких родичів, вчинена у зв’язку з їх діяльністю, визнаються злочинами, що карається позбавленням волі (статті 344, 346 КК).

Соціальними гарантіями депутатської діяльності є, зокрема, відповідно до законодавства: створення належних житлових умов; безоплатне забезпечення медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування; державне страхування народного депутата України; гарантії трудових прав народного депутата та ін.

Зокрема, народний депутат, незалежно від місця постійного проживання, за його бажанням має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов (грошова компенсація), або на строк його повноважень службового жилого приміщення, або жилого приміщення для постійного проживання відповідно до норм чинного житлового законодавства. Грошова компенсація виплачується одноразово у розмірі вартості житла для нього та членів його сім’ї, які проживали разом з ним на день його обрання народним депутатом, відповідно до норм жилої площі, визначених законодавством. Крім того, за народним депутатом, обраним повторно і який одержував службове жиле приміщення у попередньому (попередніх) скликанні (скликаннях), зберігається право на його отримання у новому скликанні або на жиле приміщення для постійного проживання чи грошову компенсацію (ст. 37 Закону «Про статус народного депутата України»),

До надання грошової компенсації або службового жилого приміщення, або жилого приміщення для постійного проживання народному депутату надається номер у готелі для проживання його і членів його сім’ї, який оплачується за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради. Службові жилі приміщення, призначені для заселення народними депутатами та членами їх сімей, перебувають у державній власності. Воно має бути розташоване поблизу адміністративних будинків Верховної Ради і являти собою умебльовану квартиру з телефоном, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам та бути обладнаним побутовою технікою. При наданні службового жилого приміщення народний депутат має право на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати.

Життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради на суму десятирічного грошового утримання народного депутата.

Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

На строк виконання своїх повноважень народний депутат, зокрема, звільняється від призову на військову або альтернативну (невійськову) службу, а також від призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Після закінчення строку повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень народному депутату надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України.

За дострокового припинення повноважень Верховної Ради депутат має право на отримання одноразової грошової допомоги у трикратному розмірі його місячної заробітної плати на день припинення депутатських повноважень.

Колишньому народному депутату Верховна Рада забезпечує безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше двох років після закінчення строку повноважень народного депутата.

У разі неможливості працевлаштування після зазначеного строку за колишнім народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за умови, що трудовий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше 90 відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради із залишенням на цей строк на службі в зазначених органах і установах. Після складання депутатських повноважень він направляється в установленому порядку в розпорядження відповідних органів і установ для подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді.

Законом «Про статус народного депутата України» встановлюються також інші соціальні та матеріальні гарантії депутатської діяльності. Слід зауважити, що в умовах конституційної реформи, практики формування парламенту України на засадах суто пропорційної виборчої системи нагальною є проблема приведення конституційно-правового статусу народного депутата України у відповідність до цих процесів. Зазначене зумовлює необхідність розробки та прийняття якісно нового законодавства про статус народних представників.

Питання для самоконтролю:

1. Яким вимогам має відповідати громадянин України, якого може бути вибрано народним депутатом України?
2. Хто призначає чергові вибори до Верховної Ради?
3. Яких умов необхідно дотримуватисядля притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності?
4. Назвіть підстави дострокового припинення повноважень народного депутата.
5. Назвіть повноваження Верховної Ради України.

Тестові завдання:

1. Назвіть вимоги, що пред’являються до особи, яка балотується на виборах народних депутатів України:

1. Досягнення 18 років.

2. Досягнення 21 року.

3. Мати право голосу.

4. Проживати в Україні постійно.

5. Проживати в Україні протягом останніх 5 років

2. Який суб’єкт призначає позачергові вибори до Верховної Ради:

1. Верховна Рада України.

2. Голова Верховної Ради України.

3. Президент України.

4. Центральна виборча комісія.

5. Рахункова палата.

1. Назвіть види діяльності, які не сумісні із роботою народного депутата:

1. Державна служба.

2. Підприємницька діяльність.

3. Лікарська практика.

4. Літераторство.

5. Участь у наукових конференціях.