Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні



Сучасний парламент (mm. parliament, франц. parlement, первісно – розмова, від франц. parler – говорити) традиційно визначають як вищий орган народного представництва, який виражає суверенну волю народу шляхом прийняття головним чином законів. Парламент України є установою, на яку покладається здійснення важливих функцій, причому правова природа парламенту має дуалістичний характер. З одного боку, він є органом державної влади в Україні, у зв’язку з чим на нього покладається виконання функцій держави, з іншого – виступає органом загальнонаціонального представництва та має своїм соціальним призначенням здійснення законодавчої влади від імені та в інтересах Українського народу.

Конституція України у визначенні правового статусу Верховної Ради України виходить із сучасних концепцій парламентаризму, враховуючи національний досвід, закріплює таку модель українського парламентаризму, яка передбачає форму взаємодії громадянського суспільства і держави, що ґрунтується на визнанні привілейованого місця парламенту – Верховної Ради України у системі державної влади в Україні.

Провідна роль Верховної Ради України зумовлена її особливою політико-правовою природою, що має прояв у її представницькому, колегіальному, виборному та постійному характері організації та діяльності, періодичності формування, легальності, легітимності та інших ознаках.

Представницький характер Верховної Ради України чітко не визначається Конституцією України, лише проголошується її виключна законодавча природа. Проте в Основному Законі та інших нормативно-правових актах є ряд положень, які свідчать про представницький характер парламенту. У Конституції України міститься кілька положень, які певною мірою стосуються питання представницької функції і слугують методологічною основою для наукового та нормативного аналізу правової природи представницької функції Верховної Ради, визначення її поняття та ознак.

По-перше, у Преамбулі Конституції України зазначається, що Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, приймає цю Конституцію – Основний Закон України. По-друге, ст. 5 Конституції України проголошує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. По-третє, у ст. 6 закладено принцип поділу влади, згідно з яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. До речі, Декларація про державний суверенітет України містить положення, за яким від імені всього народу має право виступати виключно Верховна Рада України.

За своєю природою Верховна Рада України є єдиним органом державної влади, що представляє Український народ – громадян усіх національностей, які проживають на території України та за її межами. Отже, представляти увесь Український народ – виключна прерогатива Верховної Ради України. Тому очевидно, що частина перша ст. 75 Конституції України потребує доповнення її положенням про представницький характер українського парламенту.

Виборність. Верховна Рада України є виборним органом державної влади. Відповідно до Конституції України народні депутати обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборний спосіб формування Верховної Ради України логічно випливає з проголошеного принципу народного суверенітету.

Постійний характер діяльності та періодичність формування.

Зміст цієї ознаки парламенту України полягає, з одного боку, в тому, що Верховна Рада України є постійно діючим органом державної влади, з іншого – відповідно до частини п’ятої ст. 76 Конституції України строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років, що свідчить про періодичність її формування.

Постійність діяльності Верховної Ради України зумовлена характером діяльності народних депутатів України. Постійна основа депутатської діяльності свідчить про розвиток Верховної Ради України на засадах парламентаризму. Адже Україна відмовилася від практики радянських часів, коли постійно діючим органом була Президія Верхової Ради, а Верховна Рада на своїх кількаденних сесіях звичайно вирішувала питання, по суті, супроводжувального характеру щодо діяльності її Президії. Важливою ознакою українського парламенту є періодичність терміну його формування. Ця риса є так званою періодичною перевіркою відповідності інтересів, що виражаються, пріоритетам суспільно-політичних сил у державі.

Правовим оформленням періодичності формування парламенту є чергові вибори – вибори, що проводяться в період закінчення строку повноважень (легіслатури), закріпленого на конституційному рівні для функціонування певного виборного органу До речі, строки повноважень виборних органів народного представництва, як правило, регламентуються нормами конституції та мають імперативний характер.

Порушення періодичності виборів, зменшення або збільшення строків легіслатури припустимі тільки тоді, коли це передбачено певними конституційними нормами. Наприклад, при введенні надзвичайного стану в державі, в результаті рішення референдуму, якщо таке передбачено законом, за розпуску представницького органу, установлення нової системи державних органів. Періодичне оновлення складу парламенту дає змогу вивільнитися від непопулярних особливостей, застарілих інститутів, структур, політичних тенденцій тощо. Систематичне оновлення складу представницького органу відіграє значну роль у формуванні якісного складу парламенту. Про це свідчать як зарубіжний досвід, так і вітчизняна практика державотворення. В Україні згідно з положеннями ст. 76 Конституції Верховна Рада обирається строком на п’ять років. Таким чином, періодичність виборів конституційно врегульована. Періодичність оновлення складу парламенту здійснюється на двох основних принципах: принципі систематичного оновлення складу парламенту через зазначений термін та принципі наступництва у його складі.

Легальність. Відповідно до частини другої ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Отже, статус Верховної Ради України визначається розділом IV «Верховна Рада України» та імпліцитними нормами Конституції, Законом України «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про звернення громадян». Верховна Рада України функціонує в режимі законності, що означає легальний характер усіх її процедур. Крім матеріальних норм, які регламентують компетенцію Верховної Ради України, існує комплекс процесуальних, які регулюють порядок реалізації її прав і обов’язків, здійснення нею парламентських процедур – законодавчих, установчих, контрольних, бюджетно-фінансових та інших. Головним чином, ці процедури закріплюються у Регламенті Верховної Ради України.

Легітимність. Ця ознака Верховної Ради є показником рівня відповідності пріоритетів діяльності парламенту інтересам і потребам Українського народу, який є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції України). У разі здійснення народом влади через державу формується шляхом загальних, рівних і прямих виборів орган загальнонаціонального представництва, яким є Верховна Рада України.

Легітимність законодавчої державної влади в Україні має принципове значення насамперед для характеристики зв’язку проголошеної влади з настроями суспільства. Вона є основою розвитку правових способів урегулювання конфліктів у суспільстві. Особливе значення це має за кризових ситуацій у політичній сфері і проявляється в незастосуванні силових способів їх урегулювання. Легітимний характер Верховної Ради України зумовлений рядом чинників, насамперед способом формування, виборчою системою, процедурами прийняття рішень у парламенті. Наприклад, в умовах пропорційної виборчої системи легітимність формування та функціонування Верховної Ради України набуває особливого змісту. Це виражається у механізмах реалізації пасивних виборчих прав громадян України та виключній участі політичних партій у формуванні якісного складу парламенту шляхом складання партійних списків, а також трансформації у зв’язку з цим змісту представництва інтересів Українського народу. Отже, Верховна Рада України – це представницький, колегіальний, постійно діючий, легітимний орган законодавчої державної влади, який формується на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, функціонує в межах закріпленої Конституцією та законами України компетенції.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.204.31 (0.01 с.)