Гарантії здійснення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.

Механізм реалізації прав, свобод та обов'язків людини і громадянина насамперед складається з гарантій їх забезпечення. Зазначені гарантії — це відповідні умови и засоби, які сприяють реалізації кожною людиною і громадянином закріплених у Конституції України прав, свобод та обов'язків. Вони поділяються на політичні, економічні, ідеологічні та юридичні

Під політичними треба розуміти політичний плюралізм і свободу не забороненої законами України політичної діяльності, що передбачено ст. 15 Конституції України; реальне визнання народу єдиним джерелом влади, форм безпосередньої демократії, політичного та ідеологічного плюралізму, багатопартійності.

До основних економічних гарантій належать конституційні положення про рівність перед законом усіх суб'єктів права власності та захист державою їх прав (ст. 13); непорушність права приватної власності, свобода підприємницької та господарської діяльності.

До ідеологічних гарантій у більшості випадків відносять ідеологічну багатоманітність суспільного життя, неприпустимість визнання державою жодної ідеологи обов'язковою, заборону цензури (ст 15), забезпечення вільного розвитку мов (ст 10), сприяння з боку держави консолідації та розвиткові української нації, й історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст 11)

Юридичні гарантії — це державно-правові засоби, які забезпечують здійснення і охорону прав, свобод та обов'язків людини і громадянина. До них належать:

1) юридичне закріплення гарантій прав, свобод та обов'язків. Так, у ст 21 Конституції України закріплено положення про те, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а у ст 22 підкреслено, що вони не можуть бути скасовані і що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод,

2) створення системи охорони і захисту державою прав, свобод та обов'язків, яка забезпечувала б їх реальне використання та надійний захист від будь-яких посягань. Прагнення до цього вбачається у конституційних положеннях про те, що права і свободи людини та громадянина захищаються судом, кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасницею яких є Україна.

3) розвиток суспільно-політичної активності громадян, формування у останніх свідомого ставлення до використання прав і свобод, виконання обов'язків, підвищення рівня їх правової культури У зв'язку з цим першочергового значення набуває робота, спрямована на те, щоб навчити громадян захищати свої права, свободи та обов'язки. Саме тому Конституція України надає кожному право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст 56). У ст 57 Конституції України підкреслено, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки і що є нечинними ті закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, що не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

4) активізація діяльності об'єднань громадян, які сприяють захистові прав, свобод та обов'язків Вказане положення зафіксоване у ст 59 Конституції України, яка проголошує, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура. Відповідні повноваження у цій сфері мають органи прокуратури, суду, СБУ, внутрішніх справ.

5) державний і громадський контроль за станом забезпечення прав, свобод та обов'язків Державний контроль у зазначеній сфері покладається майже на всі державні органи. Так, відповідно до ст 102 Конституції Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності нашої держави, додержання Конституції України, прав та свобод людини і громадянина. А у ст 116 Конституції зазначено, що Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Громадський контроль може здійснюватись політичними партіями, масовими демократичними об'єднаннями, засобами масової інформації, органами місцевого самоврядування.

 

Вища Рада юстиції в Україні: поняття, порядок формування, повноваження.

Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, призначаються строком на чотири роки і можуть бути призначеними лише на один строк.

Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями або суддями у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Президентом України, повинні бути суддями або суддями у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

З’їзд суддів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, кожен з яких є суддею або суддею у відставці та має не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

З’їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один з яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один з яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один із яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.

З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як чотирнадцяти членів та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.