Дія конституційних норм у часі, просторі та за колом осіб.

Дія конституції в часі визначається початком і припиненням її дії. Конституція починає діяти від моменту набуття нею чинності, і цей момент зазначається в самому тексті конституції або в окремому законі. Наприклад, Конституція України 1996 р. згідно з її ст. 160 набула чинності від дня її прийняття. При цьому стають правочинними всі положення конституції одночасно або ж у пере­хідних положеннях конституції передбачається пізніший строк дієвості окремих її положень. Так, у перехідних положеннях Конституції України визначено особливий порядок введення в дію по­ложень Конституції, що визначають грошову одиницю України (після введення національної грошової одиниці - гривні), порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину (протягом п'яти років після набуття чинності Конституцією) тощо. Момент припинення дії конституції залежить від того, є вона тимчасовою чи постійною. Тимчасові конституції приймаються на встановлений в цій конституції строк або діють до настання ви­значених конституцією подій (наприклад, до прийняття постійної конституції). Постійні конституції не містять будь-яких вказівок про строк своєуцї, тобто приймаються на необмежений строк. Дія в просторі характеризується тим, що її поло­ження поширюються на всю територію держави, а зі зміною тери­торії держави одночасно змінюється і сфера просторової дії конс­титуції. Дія конституції за кругом осіб характеризується тим, що її по­ложення поширюються на всіх суб'єктів права, що перебувають на території країни. Що стосується громадян, а також своїх юридич­них осіб, установ та організацій, то дія конституції поширюється на них також і у випадках перебування за кордоном. Механізм дії конституції містить виникнення прав, свобод, обов'язків і правовідносин. Механізм дії окремих положень конс­титуції - тих, що містять загальнорегулятивні норми, що вста­новлюють лише загальні рамки відповідних правовідносин,- ха­рактеризується суттєвими особливостями. Вони пов'язані з тим, що конституційні норми виступають лише передумовою відпо­відних правовідносин, а конкретні права та обов'язки виникають згідно з приписами норм чинного законодавства, які конкретизу­ють і деталізують положення конституційних норм. Конституція України містить положення щодо прямої дії її норм (ст. 8). Це передбачає, що норми Конституції України безпосередньо поро­джують права та обов'язки, але їх конкретизація в чинному зако­нодавстві сприяє підвищенню ефективності реалізації конститу­ційних положень.

 

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, їх повноваження.

Повноваження місцевого самоврядування — це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до Європейської хартії про місцеве самоврядування основні повноваження місцевого самоврядування встановлюються конституцією або законом. В Україні вони закріплені в загальному вигляді у ст. 143 Основного Закону, а деталізуються в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні, тд.

Стаття 143 Конституції України передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку І контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують і ліквідовують комунальні підприємства, організації 1 установи, здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Органи місцевого самоврядування – це структурно-організовані колективи службовців або один службовець, що наділяється владою в системі місцевого самоврядування для реалізації владних рішень.

До органів місцевого самоврядування, що входять у систему місцевого самоврядування належать:

· а)сільські, селищні, міські ради;

§ б)сільський селищний голова;

§ в)виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

§ г) представницькі органи влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі.

§ д) районні в місті ради (можуть бути створені у містах з районним поділом).

Органи місцевого самоврядування можна поділити на:

- виборні (рада);

- виконавчі;

- посадові особи органів місцевого самоврядування

- органи самоорганізації населення.

Посадові особи місцевого самоврядування – особи, які в органах місцевого самоврядування, мають відповідні службові повноваження у здійсненні організаційно – розпорядчих та консультативна - дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування визнаються:

1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

3) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі.

Громадяни, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування, складають присягу. Не можуть бути прийняті на службу особи, які будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі своїм близьким родичам.

В органах місцевого самоврядування встановлюються різні категорії посад і в межах цих категорій посад присвоюються ранги.

На осіб, які обираються на посади в органи місцевого самоврядування не поширюються обмеження щодо граничного перебування на службі.

Сільські, селищні, міські ради - виборні органи які складаються з депутатів, наділеними правом представляти інтереси відповідної територіальної громади та приймати від їх імені рішення. Склад ради встановлює вона сама.

Рада правомочна за умови обрання не менша ніж 2/3 депутатів від загального складу ради. Якщо обрано менше 2/3 складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи і депутатські фракції. У депутатські фракції об’єднуються на основі єдності поглядів партійного членства. Порядок вступу та виходу з неї визначається самою фракцією.

Депутати сільських, селищних рад об’єднуються у фракції на основі єдності поглядів або партійного членства. Якщо позапартійні депутати сільських та селищних рад підтримують політичну спрямованість фракції, вони також можуть входити до складу фракції;

В депутатські групи об’єднуються на основі взаємної згоди. Групи можуть об’єднуватися за єдністю територій їх виборчих округів, спільністю проблем та іншими ознаками. Депутати місцевої ради можуть об’єднуватися у групу в будь-який час за рішенням на визначений ними період. Група реєструється місцевою радою за подання особи, яка її очолює. Зазначається назва групи, партійна приналежність депутатів. Кількість осіб в групі місцевої ради – не менше 3-ьох депутатів, районна, обласна і міська ради – не менше 5 депутатів.

Депутати групи можуть, також самі приймати рішення про її розпуск.

Постійні комісії ради є органами ради обирається з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду проектів програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, для підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

Постійні комісії є підзвітні раді та відповідальні перед нею.

Тимчасові контрольні комісії ради є органами, які обираються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань. Рішення про створення контрольної комісії, її склад і т.д. вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше третини депутатів від загального складу ради. Депутати, які працюють у конкретних комісіях, не мають права розголошувати відому їм інформацію. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи комісії, а також у разі припинення повноважень ради.

Тільки на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2)утворення і ліквідація постійних і інших комісій ради, затвердження та зміна їхнього складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету ат його розпуск;

4) обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та звільнення секретаря ради;

5) затвердження за пропозицією голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та їх виконавчих органів, витрат та їх утриманням.

Крім вищезазначених повноважень, виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом) вирішуються питання:

1) визначення об’єму і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі комітети в інтересах територіальних громад районів у містах;

2) встановлення нормативів централізації коштів земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста;

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Сільський, селищний, міський голова.Сільський, селищний, міський голова – головна посадова особа територіальної громади відповідного села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Він обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 роки і здійснює свої повноваження на постійній основі. Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою в тому числі на громадських засадах, крім викладацької та творчої роботи в позаробочий час. На сільського голову поширюється повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законодавством про статус депутатів рад.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з початку оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією, на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчується у момент вступу на цю посаду іншої особи.

Голова вносить пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради і здійснює керівництво ним. Вносить на розгляд ради кандидатуру секретаря, призначає та звільняє керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємницьких організацій, що належать до комунальної власності держави. Він скликає сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів тощо.

Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі, він є посадовою особою органів місцевого самоврядування.Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Повноваження секретаря: тимчасово виконує обов`язки голови у зв`язку з достроковим припиненням ним повноважень; організовує підготовку сесій, а також питань, що вносяться на розгляд ради; скликає сесію ради у разі відмови голови її скликати; забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності; за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень; забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку; вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради – це їх виконавчі комітети, відділи, управління. Ці органи рад підконтрольні і підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. У сільській раді де менше 500 жителів функції виконавчих органів здійснює голова (крім розпоряджень на землю).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад поділяються на власні (самоврядні) і делеговані органами державної виконавчої влади:

1) у сфері соціально – економічного і культурного розпорядку: підготовка програм соціально – економічного розпорядку сіл, селищ, міст; цільових програм з інших питань самоврядування; - забезпечення збалансованого економічного розпорядку відповідної території, ефективного використання природних, трудових, фінансових ресурсів, - розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень та пропозицій здійснення контролю за їхнім використанням; - попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозиції щодо розміщення, спеціалізації та розпорядку підприємств і організацій, незалежно від форми власності.

2) у галузі бюджету, фінансів і цін: - складання проекту бюджету, передання його на затвердження відповідної ради, щоквартальне подання раді місцевих звітів, про хід і результати виконання бюджету; - встановлення тарифів щодо оплати комунальних, коштів транспортних та інших послуг, які надаються підприємствам комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження цих питань із підприємствами, установами, які належать до комунальної власності;

3) щодо управління комунальною власністю, тобто:

- управління майном, що належить до комунальної власності;

- встановлення порядку і здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

- підготовка на внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації.

4) в галузі житлово – комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, зокрема – реєстрація житлово – будівельних і дорожніх кооперативів; - прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту і ін.

5) в галузі будівництва.

6) у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту.

7) розгляд питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків,

проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на

території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.