Хто кращий, смачніший і корисний на землі»..

Діти при називанні овочів повинні показати картинки із зображенням овочів і назвати їх.

«Господиня тим часом ножик взяла

і ножиком цим кришити почала»..

Діти при переліку овочів повинні показати картинки із зображенням овочів і назвати їх

«Накриті кришкою, в тісному горщику,

киплять у крутому кип’ятку»..

Діти при називанні овочів повинні показати картинки із зображенням овочів і назвати їх.

Виявляється:

· особливості уваги;

· здібність запам’ятовування;

· здатність сприймання зверненого мовлення;

· розуміння зверненого мовлення;

· стан фразового мовлення, словника;

· точність використання слів, знання узагальнюючого слова;

· вміння скласти розповідь за малюнками;

2. Педагог задає дітям питання за сюжетними малюнками: «Що принесла господиня?», «Звідки принесла господиня овочі?», «Хто сперечався на столі?», «Що кришила господиня?», «Чим господиня кришила овочі?», «Куди господиня клала овочі?», «Де кипіли овочі?».

3. Ускладнений варіант. Попросити дітей переказати вірш.

 

Лічба

Тема: Поняття великі, маленькі, однакові.

Обладнання: таблиці, картки із зображенням фігур різних розмірів.

Зміст заняття:

1. На дошці вивішуються таблиці, на яких зображені фігури великі, маленькі, однакові. (Див. Малюнок № 15).

Педагог просить показати великі, маленькі, однакові фігури.

 

 

Малюнок № 15

Виявляється:

· зорове сприйняття;

· сформованість понять великий, маленький, однаковий.

2. На дошці вивішуються таблиці, на яких зображені фігури великі, маленькі, однакові. Діти порівнюють і знаходять різницю у розмірах фігур. (Див. Малюнок № 16).

 

Малюнок № 16

 

 

 

 

Малюнок № 16

 

 

 

 

 

 

Виявляється:

· вміння порівнювати і знаходити відмінності;

3. Дітям необхідно замалювати (за інструкцією педагога) фігури за формою і розміром.

Виявляється:

· вміння розподіляти увагу;

· здібність цілеспрямованої діяльності;

· зорово – моторна координація;

Ліплення

Тема: Ліплення ріпки.

Обладнання: картинка із зображенням казки «Ріпка», натуральна ріпа для кожної дитини; матеріал для ліплення; підкладні дошки. (Див. Додаток № 25).

Зміст заняття:

1. Пальчикова гімнастика. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, діти повторюють за педагогом.

Землю ми копаємо, ріпу сіємо там,

Потім поливаємо і чекаємо,

Ріпа виростає, її витягаємо.

По змісту вірша імітуємо копання землі, сіємо – пальці зібрані в пучечок, плавні рухи руками зліва направо, руки складуємо на грудях, змикаємо руки у велике коло перед грудьми, руки опущені впродовж тіла.

Виявляється:

· координація дій обох рук, моторика, переключання дій;

· увага;

· здібність відтворення дій по пам’яті (див. заняття).

2. Педагог вивішує на дошку картину із зображенням казки «Ріпка» де всі дійові особи один за одним витягнули ріпку.(Див. Додаток № 21). За допомогою питань педагог уточнює у дітей знання змісту казки. Потім педагог роздає кожному учню натуральну ріпу. Діти її оглядають, обмацують, називають колір, форму. Дітям пропонують вибрати матеріал для ліплення того ж кольору.

Педагог демонструє послідовність дій по ліпленню ріпки.

Виявляється:

· інтерес при огляді;

· рівень мовленнєвого розвитку і запас уявлень;

· пам'ять;

· здібність зорового і розумового аналізу;

· розуміння мети завдання;

· стійкість і об’єм уваги;

· знання кольору, форми;

· можливість зорового сприймання;

3. Практична робота дітей.

Виявляється:

· цілеспрямованість діяльності;

· рівень сформованості діяльності (сумісні дії, відображені дії, дії з опорою на зразок, на мовленнєву інструкцію);

· вміння використовувати допомогу дорослого.

4. Оцінка результатів роботи.

Виявляється:

· вміння аналізувати виконану роботу, порівнювати свою роботу із зразком і з роботами інших дітей.

 

Четвер

Письмо

Тема: Проходження по лініям.

Обладнання: індивідуальні дошки, ящик з вологим піском, вологі губки, листи паперу, олівці.

Зміст завдання:

1. Пальчикова гра. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, діти повторюють за педагогом.

Ми капусту рубимо,

Ми капусту тремо,

Ми капусту солимо,

Ми капусту жмемо.

На перший рядок ребром однієї долоні ударяємо долонь другої руки. На другий рядок кулаком однієї руки робимо рухи вниз – вгору по долоні другої руки. На третій рядок обома руками дії пучечком. На четвертий рядок зімкнення – розімкнення пальців обох рук.

Виявляється:

· стан моторики;

· довільність дій;

2. Гра «Пройди по доріжці»

На підлозі намальовані лінії. Діти повинні пройти по ним. (Див. Малюнок № 17).

Малюнок № 17

 

Потім педагог пропонує кожній дитині провести вказівним пальцем по вологому піску у ящику доріжки такої ж конфігурації, як і в грі.

3. На парті у кожного учня дошка, на дошці намальовані крейдою дві доріжки такої ж конфігурації, як і на підлозі. Діти обводять пальцем доріжки. Потім ведуть по ним вологою губкою (стирають).

4. Ускладнений варіант. Діти обводять доріжки на листі паперу олівцем, а деякі пробують відтворювати їх самостійно.

Виявляється:

· координація крупних дій;

· сформованість зорово – моторної координації;

· вольові зусилля, довільність дій;

· просторові уявлення;

· сформованість моторних вмінь;

Розвиток мовлення

Тема: Українська народна казка «Ріпка».

Обладнання: послідовність серій картинок казки «Ріпка». (Див. Додаток № 20, 21).

Зміст заняття:

1. Бесіда по змісту казки.

Викладання на дошці серії послідовних картинок із змістом казки «Ріпка». Переказ дітьми казки з опорою на серію послідовних малюнків.

Виявляється:

· запас уявлень;

· пам'ять,

· здібність встановлювати причинно – наслідкові залежності в наочній ситуації;

· вміння скласти розповідь по серії послідовних картинок;

· мовленнєві можливості (словник, фрази, вимова).

2. Дітям роздаються карточки з серією послідовних малюнків казки «Ріпка». Необхідно самостійно викласти послідовність.

Виявляється:

· емоційні реакції дітей;

· зацікавленість;

3. Гра «Кого не стало?»

Педагог забирає картинку з одною дійовою особою. Діти повинні назвати кого немає.

Виявляється:

· вміння переносу знань у нову ситуацію.

 

4. Гра «Поставити на місце».

Відсутня картинка з однією дійовою особою. Необхідно знайти їй місце.

Виявляється:

· вміння переносу знань у нову ситуацію.

 

Самообслуговування

Тема: Знання частин тіла.

Обладнання: сюжетні картинки, картинки із зображенням емоційного стану людини. (Див. Додаток № 26, 27, 28, 29).

Зміст заняття:

1. Діти показують частини тіла по назві. Діти показують праву руку, ногу, око, вухо, ліву руку, ногу, око, вухо.

Виявляється:

· знання частин особистого тіла;

· знання правої – лівої сторони;

2. Гра «Відгадай».

Діти із заплющеними очима повинні відгадати: праву чи ліву руку тримає педагог, до якої ноги доторкнувся; яке вухо погладив.

Виявляється:

· тактильні відчуття;

· сприймання особистого тіла;

· сформованість просторового сприймання;

3. Гра «Хто такий?»

На дошці висить чотири картини із зображенням емоційного стану людини: страх, радість, печаль, гнів. Педагог послідовно розповідає дві історії.

Історія 1

Діти чергували у їдальні. У одного учня впала чашка і розбилася. Він сильно злякався.

Діти повинні вибрати картинку відповідну емоційної реакції.

 

Історія 2

Хлопчик грався із собакою. Собака його вкусив. Хлопчику боляче. Він плаче.

Діти повинні вибрати малюнок з відповідною емоційною реакцією.

Виявляється:

· адекватність емоційних реакцій;

· розуміння ситуації;

· розуміння емоційних станів.

 

П’ятниця

Лічба

Тема: Диференціація геометричних форм: коло, квадрат, трикутник.

Обладнання: картки із зображенням геометричних форм.

Зміст заняття:

1. Педагог на дошці, а діти на партах розкладають картки, на яких зображені геометричні форми: коло, квадрат, трикутник. (Див. Малюнок № 18)

Виявляється:

· увага;

· здібність діяти по зразку;

2. Потім дітям роздаються стопки карток із геометричними формами, потрібно самостійно їх розкласти в три стовпчика - коло, квадрат, трикутник.

 

Малюнок № 18

Виявляється:

· вольові зусилля;

· здібність тримати інструкцію;

3. Гра «Чого не стало?»

Педагог вивішує на дошку картки із зображенням кола, квадрата, трикутника. Діти заплющують очі, педагог забирає одну форму. Діти повинні найти серед інших фігуру, яку забрали. Назвати її.

Виявляється:

· зацікавленість;

· зорова пам'ять;

· знання назв геометричних фігур;

4. Обвести контури геометричних форм і замалювати.

Виявляється:

· зорово – моторна координація;

Письмо

Тема: Письмо по пунктиру

Обладнання: малюнок на дошці, листи паперу з малюнками, олівці.

Зміст заняття:

1. Пальчикова гра. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, діти повторюють за педагогом.

 

Ми будуємо домівку,

Ось дах на ній,

Вікно наче коло,

Стіни прямі,

Зліва і справа,

Зверху і знизу,

Я в ньому живу.

 

На перші два рядки з’єднуємо пальці в трикутник: разом кінчики великих пальців, горизонтально інші пальці обох рук з’єднуємо разом зверху у трикутник. На третій рядок з’єднуємо в коло великий і вказівний пальці на одній, а потім на другій руці. На четвертий і п’ятий рядок прямі долоні обох рук тримаємо вертикально і паралельно. На шостий рядок прямі долоні обох рук тримаємо горизонтально і паралельно. На сьомий рядок – долоні обох рук на грудях.

Виявляється:

· стан дрібної моторики і дії долонь;

· довільність дій рук.

2. На дошці намальований малюнок. Педагог показує, як з’єднується лінія по пунктирам. (Див. Малюнок № 19)

 

Малюнок № 19

Виявляється:

· здібність довільної уваги;

· цілеспрямованість діяльності;

· сформованість моторних умінь;

3. Дітям роздаються листи паперу з таким же малюнком. Спочатку діти обводять пальцем, потім з’єднують лінії по пунктирам олівцем.

 

Малювання

Тема: Малювання вертикальних ліній пензликом. Вправа «Світить сонце».

Обладнання: листи паперу, пензлики, краски, банки з водою.

Зміст заняття:

1. Педагог просить дітей назвати предмети, якими вони малюють. Показати і назвати сторони паперу.

Виявляється:

· знання функціонального призначення предметів;

· сформованість просторового уявлення;

2. Педагог здійснює з дітьми підготовчі вправи: проведення пензликом по тильній стороні руки, долоні, по щічці, відпрацьовує зняття води з пензлика в банку, витирання пензлика ганчіркою.

Виявляється:

· зацікавленість;

· сформованість предметних дій;

· особливості моторики;

3. Коментоване малювання. Педагог малює на дошці, супроводжуючи свої дії мовленням: «Сонце пробуджує нас кожний ранок. Воно посилає нам свої промені зверху і вони доходять до самої землі».

Виявляється:

· зацікавленість;

· довільна увага;

· емоційні реакції;

4. Практична діяльність дітей. Діти наслідують педагога, пензликом замальовують лист паперу жовтою фарбою. Рухи кісті направлені зверху вниз. Дітям при необхідності надається допомога.

Виявляється:

· здібність до цілеспрямованої діяльності;

· вміння користуватися засобами для малювання;

· темп діяльності;

· характер допомоги;

5. Розглядання готових робіт. Називання кольору. Оцінка робіт.

Виявляється:

· вміння бути адекватним в ситуації;

· знання кольорів.

 

Розділ ІІІ