Послуги торговців цінними паперами.

 

Торгівці цінними паперами створю­ються у формі акціонерних това­риств, статутний фонд яких сфор­мовано виключно за рахунок іменних акцій, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з до­датковою відповідальністю, повних товариств, командитних това­риств.

законність; довіра між замовником і клієнтом; пріоритетність інтересів клієнта; дотримання правил про­фесійної етики; відповідальність; платність; компетентність і про­фесійність.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» діяльність з випуску та обігу цінних паперів можуть здійснювати торгівці цінними паперами - підприємства, для яких торгівля цінними паперами є виключним видом діяльності. Основними видами діяльності торгівців цінними паперами є:

Купівля-продаж цінних паперів за власний рахунок (комерційна або дилерська діяльність).

Купівля-продаж цінних паперів за рахунок клієнтів (комісійна або брокерська діяльність).

Торгівець також може надавати консультаційні послуги з питань випуску та обігу цінних паперів.Торгівець цінними паперами не може здійснювати торгівлю цінни­ми паперами власного випуску та акціями того емітента, у якого він без­посередньо або побічно володіє майном у розмірі більше 5% статутного фонду.Існують також деякі обмеження щодо володіння майном іншого тор­гівця цінними паперами. Так, відповідно до ст. 28 закону торгівець ЦП, який має дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності з випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або побічно володіти май­ном іншого торгівця цінними паперами вартістю понад 10% статутного фонду, в тому числі безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торгівця. Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності з обігу цінних паперів, або громадянина в статут­ному фонді кількох торгівців цінними паперами перевищує 5% за кож­ним торгівцем, то ці торгівці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.

Обов'язки торгівців цінними паперами:

- діяти в інтересах клієнта;

- попереджати клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить комерційну таємни­цю) про ризики конкретної уго­ди з цінними паперами;

- узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій купівлі-продажу або обміну цінних па­перів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів, що придбаватимуться;

- надавати клієнту інформацію щодо курсів цінних паперів;

- виконувати договори та замовлення клієнтів у порядку їх надход­женні якщо інше не передбачено договором;

- у першу чергу виконувати операції з цінними паперами за догово­рами га замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінни­ми паперами;

- у разі наявності у торгівця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торгівець цінними паперами зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта.

При здійсненні торгівцем купівлі-продажу цінних паперів шляхом оприлюднення на заявлених умовах (ціна, мінімальна та максимальна кількість цінних паперів, термін дії зазначених умов), торгівець зобов'я­заний укладати договори на цих умовах. У разі відмови торгівця від укла­дання договорів на заявлених умовах йому може бути висунуто позов про примусове укладення такого договору та/або відшкодування завданих збитків.

Торгівці цінними паперами надають наступні види послуг:Послуги з випуску цінних паперів.Комісійні послуги з цінних паперів.Комерційні послуги з цінних паперів.Депозитарна діяльність торгівця цінними паперами.Управління цінними паперами.

Послуги з випуску цінних паперів передбачають, що емітент доручає торгівцю ЦП здійснити всі необхідні операції з випуску та продажу цінних паперів цього підприємства. Компанія-емітент цінних паперів, бажаючи розмістити їх, може діяти самостійно, для чого потрібно відмінно знати ринок та мати надійний зв'язок із можливими покупцями, або може звернутися до торгівця ЦП за допомогою. В останньому випадку емі­тент укладає договір, згідно з яким торгівець ЦП приймає емітовані цінні папери з метою їх продажу, але при цьому торгівець цінними паперами відразу не сплачує емітенту нічого. Таким чином, торгівець ЦП прово­дить всю підготовчо-оцінювальну роботу на підприємстві, реєструє ви­пуск цінних паперів у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а потім вже розміщує цінні папери шляхом відкритої передплати.

Крім торгівця ЦП, цю послугу можуть виконати інвестиційні компанії або фондові біржі. У цих частинах послуги з розміщення, випуску та продажу цінних паперів розкрито повніше.

Покупці (інвестори) можуть придбати цінні папери не у емітента, а у торгівця ЦП, який не може нести відповідальність за виплату дивідендів та інші права, пов'язані із цим видом цінних паперів. Слід відзначити, що торгівець ЦП продає цінні папери не за їхньою номінальною вартістю, а за так званою курсовою вартістю (яка може бути вище номінальної). За­лежно від домовленості сторін частина різниці між номінальною і курсо­вою вартістю може залишатися торгівцю як додаткова винагорода. У міру реалізації торгівець ЦП передає емітенту гроші. Нерозміщені цінні папе­ри повертаються клієнту.

Комісійна діяльність з цінних паперів розглядається як посередницька діяльність торгівця ЦП, де він виступає за дорученням клієнта (за домовле­ністю торгівець ЦП може діяти від свого імені) та за його рахунок. Клієнт може доручити торгівцю ЦП ку­пити цінні папери конкретного підприємства. При цьому торгі­вець ЦП зовсім не повинен інформувати клієнта, де і в кого він їх купив. Цінні папери мо­жуть бути куплені на біржі або на позабіржовому ринку. Головне, щоб ціна відповідала встанов­леній у договорі. За здійснення такої операції торгівець ЦП отримує комісійну винагороду. Торгівець ЦП виконує функції брокера, тоб­то є посередником між продавцем і покупцем цінних паперів, не беручи участі власним капіталом. Приймаючи доручення на купівлю або продаж цінних паперів, торгівець зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

Під час здійснення комісій­ної діяльності з цінних паперів торгівці можуть укладати і дого­вори на виконання разового за­мовлення, і договори на обслуго­вування протягом певного термі­ну (надалі договір на обслуговування).

Здійснюючи комерційну діяльність з цінних паперів, торгівець ЦП (ди­лер) залучає власні кошти, купуючи для себе цінні папери, а потім продає, коли їхня вартість підвищиться. Інтерес торгівця ЦП полягає в різниці між ціною купівлі та ціною продажу і становить дохід торгівця ЦП. Торгівці ЦП можуть здійснювати операції з цінними паперами за свій рахунок з метою нівелювати несприятливу зміну курсу цінних паперів. Торгівці ЦП також можуть продавати ціни папери з правом викупу в майбутньому.

Мотивами придбання тих чи інших паперів можуть бути в першу чергу сподівання на зростання курсової вартості цінних паперів, отри­мання дивідендів, отримання права на участь в управлінні підприємством тощо.

З метою здійснення купівлі (продажу) пінних паперів укладається відповідний договір. Торгівці цінними паперами різними шляхами (че­рез пресу, свої веб-сайти тощо) оприлюднюють інформацію про наміри придбати (продати) певну кількість певних цінних паперів за певною ціною та на певних умовах. Потенційні продавці (покупці) узгоджують з торгівцем цінними паперами всі параметри майбутньої угоди та підпису­ють договір купівлі-продажу цінних паперів. У цьому договорі повинно бути зазначено:вид, тип та емітента цінних паперів (бажано із зазначенням іден­тифікаційного коду емітента);кількість і вартість цінних паперів, що продаються (купуються);умови розрахунків;умови перереєстрації цінних паперів.

Окремим видом послуг, які можуть надавати своїм клієнтам торгівці ЦП, є надання послуг зберігача цінних паперів. Депозитарні послуги, різно­видом яких є послуги зберігачів, пов'язані, на відміну від зазначених вище, не так з торгівлею цінними паперами, як з механізмом обліку прав влас­ності на цінні папери. Згідно із законодавством України цінні папери мо­жуть випускатися і в документарній, і в бездокументарній формі. Доку­ментарна форма - це "готівкові" цінні папери, тобто власники цінних паперів повинні на підтвердження своїх прав власності мати сертифікати цих цінних паперів. Облік прав власності на документарні іменні цінні папери ведуть спеціалізовані інститути фондового ринку - реєстратори. Бездокументарна форма випуску цінних паперів - це "безготівкові" цінні папери, власники яких не мають їх у "натуральному" вигляді, а право власності на ці цінні папери підтверджується виписками з рахунків з цінних паперів, які відкриваються у зберігачів. Рішення про форму ви­пуску цінних паперів приймає емітент.

Послуги фондових бірж.

 

До котирування на фондовій біржі допускаються цінні папери, що задовольняють вимоги чинного законодавства України та нормативних актів ДКЦПФР і внесені до біржового реєстру фондової біржі, а саме:облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;казначейські зобов'язання України;облігації місцевих позик;акції відкритих акціонерних товариств, що пропонуються для об­ігу після їх первинного розміщення;інші цінні папери, випуск та обіг яких може здійснюватися згідно з чинним законодавством України.

Підприємства, які зареєстровані на біржі, публічно розкривають такі напрями своєї діяльності:важливі події в житті підприємства, наприклад, випуск нових видів продукції, підписання нових контрактів, вихід на нових споживачів;значні придбання чи продаж;призначення нових керівників або зміни у функціях і посадових обов'язках керівництва;рішення про виплату дивідендів;звіти за результатами діяльності за квартал, півріччя, рік, попе­редні результати;зміни в частці акцій, що належать основним акціонерам, дирекції;подальші випуски цінних паперів і зміни в структурі капіталу підприємства.

Умовами допуску визначаються вимоги, згідно з якими в офіційно­му котируванні мають перебувати цінні папери, емітенти яких задоволь­няють певні економічні та фінан­сові критерії, що встановлені біржею, та регулярно розповсюд­жують інформацію про свою діяльність.

Порядок допуску (лістинг) передбачає подання емітентом за­яви про допуск до офіційного ко­тирування на фондову біржу (без­посередньо або через уповноваже­ну ним особу), згідно з якою емітент бере на себе зобов'язан­ня:подавати на біржу звіти чергових або позачергових за­гальних зборів акціонерів;негайно інформувати біржу про внесення до статутних документів змін та про рішення емітента, що стосуються його цінних паперів; узгоджувати з біржею графік випуску та передплати (розміщен­ня) цінних паперів, а також проведення будь-якої іншої фінансової опе­рації, що включає пільгові права, тобто права, які стосуються цінних па­перів, допущених до офіційного котирування; узгоджувати з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власними цінними паперами, зокрема, виплати відсотків та дивідендів;інформувати біржу про будь-який новий факт, який спроможний
відчутно вплинути на біржовий курс, на майнове або фінансове станови­ще емітента та його діяльність; надсилати біржі всі розповсюджені ним офіційні повідомлення або публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну та фінансову інформацію, яку емітент має намір опублікувати;

забезпечувати на ринку цінних паперів безкоштовне для власників іменних цінних паперів обслуговування своїх цінних паперів та виплати відсотків, погашень і дивідендів, а також попереджувати біржу про будь-які зміни у призначенні посередників, що здійснюють ЇЇ фінансове обслуговування;

періодично повідомляти біржу про загальну кількість го­лосів для наступної публікації повідомлення про це в офіційному виданні біржі;публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідом­лення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;виконувати накази, що видаються ДКЦПФР та іншими органа­ми державної влади щодо захисту інтересів інвесторів та їх прав на інформацію.

До прийняття біржею рішення про допуск (лістинг) цінних паперів до офіційного котирування, біржа укладає з емітентом двосторонній до­говір про підтримання лістингу згідно з положенням про допуск.

Організація торгівлі похідними цінними паперами здійснюється як у режимі онкольного аукціону, так і в режимі безперервного подвійного аукціону.

Правила біржової торгівлі передбачають:

можливість проведення клірингу за підсумками кожного біржового дня (торговельної сесії) і наявність принципів доведення інформації про його підсумки до відома учасників;

можливість визначення котирувальної ціни за угодами, укладени­ми протягом кожного біржового дня (торговельної сесії), поточної ціни та умов набуття поточною ціною статусу котирувальної на момент завер­шення біржового дня (торговельної сесії).

спосіб вирахування варіаційної маржі за підсумками біржового дня (торговельної сесії);