Технохімічний контроль виробництва

У розділі "Технохімічний контроль виробництва" необхідно висвітлити, як організовано контроль сировини, напівфабрикатів і готової продукції, хто його здійснює, які показники якості сировини, технологічного процесу і готових виробів контролюють, якими методами; розкрити призначення цехової лабораторії та лабораторії підприємства, обсяг їх роботи.

Необхідно також заповнити таблицю, в якій відобразити основні параметри контролю сировини, напівфабрикатів, готової продукції, місце і періодичність вибору проб для контролю, коротко розкрити методи контролю (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1

Схема контролю якості сировини, напівфабрикатів

і готової продукції

 

Об'єкт контролю	Місце і момент контролю	Показники, що контролюються	Методи контролю	Періодичність контролю
Сировина
Борошно	Борошновоз Склад борошна	Колір, запах Смак, хрусткість Вологість	Органолептично Розжовуванням   Висушуванням прискореним методом за ГОСТ 9404-88	Кожна партія
Дріжджі хлібопекарські пресовані	Склад сировини	Підйомна сила	За тривалістю підйому тіста у формі або за часом спливання кульки тіста	Кожна партія
Розчини, напівфабрикати або стадія технологічного процесу
Розчин солі, цукру	Чан для розчину, перед подачею у витратні чани	Густина розчину	Ареометричним методом	Двічі - тричі за зміну
Опара Тісто	Діжа або агрегат для бродіння:			Не менше двох разів за зміну
Після замішування	Вологість	Експресним методом
Температура	Вимірюванням термометром
У кінці бродіння	Кислотність	Титруванням бовтанки розчином натрію гідроксиду
Готова продукція
Назва виробу	Дільниця охолодження продукції або експедиція	Вологість	Висушуванням Прискореним методом за ГОСТ 21094-75	Кожна партія
	Пористість	Приладом Журавльова

 

5. Список літератури

У кінці пояснювальної записки наводять список літератури, використаної під час виконання курсового проекту.

Літературу наводять у послідовності алфавіту, мовою, на якій вона написана. Вказують прізвище та ініціали автора, назву роботи, місто і назву видавництва, рік видання і кількість аркушів.

Методичні вказівки

До виконання графічної частини проекту

Виконуючи та оформлюючи графічну частину проекту, слід дотримуватись вимог нормативних документів, які діють у технічному кресленні й передбачені ЕСКД.

Графічну частину проекту виконують олівцем або на комп’ютері за програмою Автокад на аркушах формату А1 (594 х 841 мм). За потреби формат можна збільшити нарощуванням меншої сторони аркуша, але його формат має відповідати форматам, встановленим ГОСТ 2.301―68.

На аркуші креслять рамку на відстані 5 мм зверху, знизу, справа і 20 мм - зліва. У нижньому правому кутку зображають основний напис встановленого виду.

 

Технологічна схема

 

Апаратурно-технологічну схему виконують на одному аркуші формату А1. На ньому креслять схему зберігання і підготовки сировини, яка є спільною для всього асортименту виробів, що випускає завод, та технологічну лінію виготовлення виробу і зберігання хліба.

Для виконання схеми спочатку треба нанести на аркуші лінії рівнів поверхів, на яких потім розміщують контурне зображення обладнання. Устаткування на поверхах розміщують за ходом технологічного процесу. Для продуктів бажано забезпечити самотік або транспортування. Устаткування зображають у вигляді контуру, який відповідає зображуваному апарату чи машині. Для обладнання масштабу можна не дотримуватись, але обов’язково слід зберігати певну пропорційність.

У технологічній схемі зображенням обладнання характеризують певну стадію технологічного процесу; якщо на одному й тому самому обладнанні здійснюють дві або більше операції, обладнання для зображення кожної операції повторюють. Наприклад, замішування опари, замішування тіста і оздоблення тіста - операції, які здійснюються на одній і тій же тістомісильній машині, тому в схемі в даному випадку вона має бути зображена тричі.

Рух продуктів на схемі зображають лініями. Крім продуктових комунікацій, на схемі показують подавання холодної та гарячої води, пари, повітря, зображують підігрівання води й отримання пари на заводі.

Основний продукт (борошно, напівфабрикати, готові вироби) показують суцільною лінією. Воду, пару, повітря позначають відповідно лініями з цифрами 1, 2, 3. У розривах ліній позначають інші продукти номерами, починаючи з 28-го.

Продуктові лінії підводять і відводять в апаратах у тих місцях, де вони підводяться насправді. Напрям руху показують стрілками.

У нижній лівій частині аркушу у вигляді таблиці наводять умовні позначення трубопроводів (Додаток Е).

Обладнання на схемі нумерують і далі складають перелік елементів (експлікацію). На ці номери обладнання потрібно посилатися під час описування технологічної схеми в пояснювальній записці. Перелік елементів на технологічній схемі виконують на полі креслення над основним написом або поряд з ним і заповнюють зверху вниз (ДодатокД).

У розділі "Позиція" записують номер, під яким значиться обладнання у технологічній схемі; в розділі "Назва" пишуть назву обладнання. У розділі "Марка, тип" ― марку типового обладнання. Наприклад: ВУ-4/6; ХТД; А2-ХТН тощо. У розділі "Кількість" вказують загальну кількість, передбачену розрахунком.

Експлікацію елементів пишуть по відділеннях відповідно до послідовності ходу технологічного процесу. Назву кожного відділення в експлікації вказують у вигляді заголовка і підкреслюють. Щоб не допустити помилок під час її складання, треба подати на аркуші креслення потрібну кількість рядків, а далі приступити до її оформлення.

У разі зображення однотипного обладнання треба відмітити специфіку його використання і позначити різними позиціями. Наприклад, "живильник для подачі борошна у просіювальну машину" і "живильник для подавання борошна у виробничі силоси"; "шнек для транспортування опари" й "шнек для механічного оброблення і транспортування тіста".

По ходу технологічного процесу проставляють місця контролю технологічних параметрів. При цьому від обладнання вниз проводять виносну лінію з колом діаметром 8-10 мм і в ньому проставляють умовне позначення параметру, що контролюється.

Рекомендуються такі позначення:

ОП ― органолептичні показники;

t ― температура;

Т ― тривалість;

W ― масова частка вологи продукту;

φ ― відносна вологість повітря;

К ― кислотність;

С ― концентрація;

G ― маса;

G_д ― масова частка металодомішок.

 

Плани відділення або цеху

 

Визначивши кількість потрібного обладнання і розрахувавши відповідно до норм проектування площі виробничих і підсобних приміщень цеху або відділення, що проектуються, приступають до компонування обладнання.

Для цього треба ознайомитись з вимогами "Норм технологічного проектування …" до розміру проходів і проїздів, висоти приміщень даного відділення чи цеху. Компонування виконують так, щоб забезпечити найкраще розміщення обладнання, зручність його обслуговування, додержання поточності виробництва і вимог техніки безпеки [5].

Компонування спочатку виконують на міліметровому папері. Для цього на аркуш міліметрового паперу в масштабі наносять сітку колон з кроком 6 х 6 м (або іншим, передбаченим будівельними нормами проектування). Потім наносять обчислену площу приміщення і обладнання з дотриманням усіх згаданих вимог. Таких варіантів компонування іноді потрібно робити кілька, тому обладнання креслять у загальному вигляді без деталювання, з нанесенням осей симетрії та розмірів, які відповідають габаритам обладнання разом з приводом у певному масштабі.

У разі виконання проекту реконструкції на міліметровий папір наносять будівельну частину плану відділення або цеху, які реконструюють, з наявною сіткою колон, і на ньому виконують компонування обладнання.

Отримавши найоптимальніший варіант, наносять його на аркуш ватману. Спочатку наносять сітку колон, потім від осьових ліній колон відкладають відстані до осьових ліній обладнання. Після цього обладнання зображають детально з обов’язковим зображенням приводу.

Крім розміщення і зображення обладнання, на плані зображають будівельні конструкції ― стіни, вікна, двері, сходи, площадки, огородження площадок тощо.

Розрізи відділення чи цеху

 

На плані відділення спочатку наносять лінії розрізів, а потім переносять на будівельні конструкції та обладнання. Лінії розрізів вибирають у місцях, де найповніше відображається технологічний процес у відділеннях або цехах. Напрямок розрізів: фронтального ― знизу вгору, профільного бажано показувати справа наліво, але може бути зліва направо.

Якщо лінія розрізу проходить через обладнання, його не "ріжуть", а показують лише в загальному вигляді. Для того, щоб не відбулося зміщення обладнання, а розріз відповідав планові, спочатку на розріз наносять відповідні основні лінії колон, далі ― колони, а вже потім ― осьові лінії обладнання та його зображення. Після цього визначають висоту приміщення і креслять всі будівельні конструкції.

Як на плані, так і на розрізах, обладнання нумерують відповідно до номерів переліку елементів, наведених у записці та на технологічній схемі.

Вимоги до оформлення

Пояснювальної записки

Пояснювальну записку виконують рукописно або на комп’ютері на одній стороні аркуша стандартного розміру формату А4 (297 х 210 мм).

Згідно із стандартом для текстового редактора Word рекомендовано таке оформлення: поля сторінки - верхнє і нижнє 2,0 см, ліве - 3 см, праве - 1,5 см. Шаблон - нормальний (Normal). Основний текст набирають шрифтом (Times New Roman) нормального накреслення (Normal) розміром 12 pt з міжрядковим інтервалом 1,5 або розміром 14 pt з міжрядковим інтервалом 1.

Першим аркушем записки є титульна сторінка, яку виконують згідно з вимогами ГОСТ 2.105-95 (Додаток А). Другим аркушем є завдання на курсовий проект, третім ― зміст пояснювальної записки. У змісті вказують назви розділів і підрозділів пояснювальної записки і номери сторінок, на яких вони починаються.

На третьому аркуші виконують рамку і основний напис згідно з ГОСТ 2.104 (форма 2 ― Додаток Б).

Четверту і наступну сторінки записки виконують на аркушах з рамкою і написом згідно з ГОСТ 2.104 (форма 2а). Відстань від рамки до тексту на початку і в кінці рядків ― не менше 3 мм. Відстань від верхнього чи нижнього рядка до верхньої або нижньої лінії рамки ― не менше 10 мм.

Абзаци у тексті починають відступом у 15-17 мм.

Текст пояснювальної записки ділять на розділи. Кожен розділ починають з нового аркуша і нумерують арабськими цифрами без крапки і записаними з абзацного відступу. Підрозділи також нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапку не ставлять. Нумерацію пунктів проводять у межах розділу і підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу та пункту, розділених крапками. Якщо розділ складається з одного пункту, пункт не нумерують.

Заголовки до кожного розділу пишуть великими літерами без крапки в кінці й не підкреслюють. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом ― 15 мм. Відстань між заголовками розділу та підрозділу - 8мм.

Нумерація аркушів записки має бути наскрізною.

Текст записки повинен бути чітким і однозначним. У тексті не допускається довільне скорочення слів (к-сть, вир-во, т-ра тощо), крім передбачених стандартами (кг, г, м, т, шт, с, хв, год тощо), скорочення позначення одиниць вимірювання фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр (за винятком одиниць вимірювання в головках і бокових графах таблиць, в поясненнях позначень літерами до формул), вживати знак (-) перед значенням величини у тексті (слід писати слово "мінус").

Якщо в записці вживаються умовні позначення параметрів, їх слід пояснити у тексті чи у переліку позначень. У тексті числові значення величин з позначенням одиниць вимірювання пишуть цифрами, без одиниць вимірювання - словами.

Дроби у тексті пишуть у вигляді десяткових дробів. Якщо це неможливо, допускається записувати в один рядок через похилу лінію (наприклад, 5/32).

У всіх розрахунках спочатку наводять формули в літерному вираженні із наведенням значень всіх прийнятих позначень їх одиниць. Пояснення умовних позначень параметрів наводять безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу дають з нового рядка в послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення починається з слова "де" без двокрапки після нього.

Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу (допускається наскрізна нумерація). Номер формули вказують з правого боку сторінки на рівні формули в круглих дужках. Формули пишуть спочатку лише один раз, а потім у тексті на них посилаються. Наприклад, … у формулі (5.1).

Ілюстрації слід розміщувати у записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у записці.

Рисунки, графіки, схеми, розміщені у записці, мають відповідати вимогам стандартів "Единой системы конструкторской документации" та "Единой системы программной документации".

Назву розміщують під ілюстрацією. За необхідності, під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий підпис).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок …", яке поруч з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Наприклад, "Рисунок 4.1 - Схема розміщення".

Ілюстрації нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, рисунок 4.2 - другий рисунок четвертого розділу.

Текст записки можна доповнювати додатками, які поміщають у кінці її. В тексті записки на всі додатки мають бути посилання. Додатки розміщують у черговості посилання на них. Кожен додаток починають з нового аркуша, зверху посередині аркуша пишуть слово "Додаток" і його позначення та заголовок з великої літери. Позначення додатків відбувається послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо. Один додаток позначають як Додаток А. Додатки повинні мати спільну з рештою записки наскрізну нумерацію сторінок.

Текст додатка може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка. Всі додатки перераховують у змісті документу і вказують їх номери та заголовки.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Назву таблиці, якщо вона є, розміщують над таблицею. Ліворуч пишуть: Таблиця_______ - ________________________.

номер назва таблиці

Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті з написанням слова "Таблиця" та її номера.

Таблиці обмежують лініями ліворуч, праворуч і знизу. Графу "Номер порядковий" у таблицях не роблять. За відсутності окремих даних у таблиці ставлять риску. Цифрові значення показників проставляють на рівні останнього рядка назви показника.

Значення показника, наведене у вигляді тексту, записують на рівні першого рядка назви показника. Цифри в графах таблиць пишуть так, щоб розряди чисел у графі були розміщені один під одним і повинні мати однакову кількість знаків після коми, якщо вони відносяться до одного показника.

Список використаної літератури під час виконання курсового проекту слід оформляти за ГОСТ 7.1―84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления". Його складають за алфавітом і нумерують.

 

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії (один, два чи три автори)	Дробот В.І. Довідник з технології хлібопекарського виробництва. - К.: Руслана, 1998. - 416 с.
Чотири автори	Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов; Под ред. Б.Б. Тимофеева. - К.: Техніка, 1986. - 144 с.
П’ять і більше авторів	Системний анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Н.И. Белоусова, Е.И. Вишняк, В.Ю. Левит и др. - М.: Экономика, 1981. - 62 с.
Багатотомне видання	Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. - К. УНДІССІ, 1998. -Т. 2. - 415 с.
Стаття в журналі	Кривошеев А.А. Автоматические тестоприготовительные линии фирмы VМЫ /Хлебопечение России. - 2002. - № 5. - С. 24-25.