Види співучасників. Ексцес виконавця.

А) Законодавець називає (ч.1 ст. 27) співучасниками злочину поряд з виконавцем, організатора, підбурювача та пособника, розкриваючи зміст цих понять через характеристику їх функціональних ролей, які вони виконують, вчиняючи спільними зусиллями умисний злочин.

Отже, виконавець (співвиконавець) – це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що за законом не підлягають крим. відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.

Можна тепер виокремити ті характерні ознаки, які притаманні виконавцю:

Це особа, яка:

· самостійно виконала об’єктивну сторону злочину, про який домовилась з іншими співучасниками

або це особа, яка

· разом з іншими особами виконала спільними зусиллями об’єктивну сторону злочину (частково, поділивши її між собою) – так зване спів виконання

· особа, яка використала інших осіб, які за законом не підлягають крим. відповідальності або через недосягнення віку крим. відповідальності, або через неосудність, або використала особу, яка діяла без вини. (в цьому випадку говорять про так зване опосередковане виконання злочину. Відповідальності тоді буде притягнута особа, яка використала інших непридатних як суб’єктів злочину осіб)

Виконавець (співвиконавець) діє як з прямим, так і не з прямим умислом.

Другим видом співучасників є організатор, це особа, яка:

- організувала вчинення злочину (-нів), або

- керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням

- утворила організовану групу чи злочинну організацію, або

- керувала нею, або особа, яка

- забезпечувала фінансування чи

- організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Якщо виконавець є центральною фігурою при вчиненні злочину співучасниками, то організатора можна назвати найнебезпечнішим учасником злочину, «мозковим центром», який об’єднує інших, дає імпульс злочинній діяльності.

Організатор завжди діє з прямим умислом.

Підбурювач свої дії обмежує схилянням іншого співучасника до вчинення злочину, впливаючи на нього – умовлянням, - підкупом, - погрозою, - примусом, - або іншим способом, викликаючи рішучість вчинити злочинне посягання.

Діє завжди с прямим умислом, метою його дій є схиляння іншого учасника до злочину.

Четвертою фігурою є пособник злочину, це

- особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками,

- а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Види пособництва:

а) пособництво фізичне, описане в законі словами: наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод або іншим чином виражене сприяти приховуванню злочину;

б) пособництво інтелектуальне полягає у наданні порад, вказівок, а також у заздалегідь обіцяному приховуванні злочинця, засобів чи знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, або у придбані чи збуті таких предметів.

Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, зна­рядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих зло­чинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають к/в лише в двох випадках

- ст. 198 – придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом

- та за ст.. 396 – за приховування злочину.

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідом­лення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчи­нене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

 

Б) Ексцес виконавця (ч. 5 ст. 29). В законі (КК України) визначено, що співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалось їх умислом.

(Слово «ексцес» означає (з латини) - крайній прояв, вихід за межі чогось).

Юридична природа ексцесу зумовлена тим, що:

1. Виконавець вчиняє злочинні дії які не охоплювалися умислом інших співучасників.

2. Відповідальність за ексцес виконавця настає тільки щодо виконавця ексцесу.

3. Інші співучасники у відповідності з принципом вини за ексцес не відповідають, бо вони не передбачали, не бажали і не допускали вчинення дій, які вчинив виконавець.

В и д и е к с ц е с у

кількісний	якісний
має місце, коли виконавець, почавши виконувати дії, обумовлені з іншими співучасниками, вчиняє дії однорідного характеру, але більш (або менш) тяжкі	має місце, коли виконавець вчиняє не однорідний, а зовсім інший злочин - поза той злочин, про який домовлялись з іншими або додатковий злочин
(задумали крадіжку, а виконавець вчинив розбій виконавець буде нести відповідальність за розбій, а інші – за замах на крадіжку)	(задумали викрадення дитини, а виконавець її ще і зґвалтував виконавець буде нести відповідальність і за викрадення, і за зґвалтування, інші – за викрадення)

При ексцесі виконавця інші співучасники не відповідають за дії виконавця, які виходять за межі обумовлених з ними, а підлягають кримінальній відповідальності лише за фактично вчинені ними діяння.

 

 

Вчинення злочину групою осіб

Див. ч.1 ст. 28 КК – самостійна, одна із 4-х, форма співучасті

Ознаки:

· Множинність суб’єктів злочину, тт., у злочині спільними зусиллями приймають участь декілька (два або більше) осіб, при чому принаймні двом із них притаманні ознаки суб’єкту: це повинні бути фізичні, осудні (або обмежено осудні) особи, яким до вчинення групового злочину виповнився вік крим. відповідальності у відповідності до вимог закону

· Всі суб’єкти (учасники) злочину є виконавцями,тт. всі вони виконують об’єктивну сторону злочину. Так, якщо у позбавленні життя потерпілого приймають участь декілька осіб, і їх дії безпосередньо спрямовані на заподіяння йому смерті, дії цих осіб слід кваліфікувати за статтями.К.К, які передбачають відповідальність за умисне вбивство (п.3 пост..Пл. ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я»).

· Дії в таких злочинах можуть бути розпочаті однією особою, а до неї приєднатися інші, тт.. змова спільно діяти вчиняючи злочин виникає вже в процесі вчинення злочину, але до його закінчення.

· Таку форму співучасті називають співвиконвством З об’єктивної сторони дії учасників об’єднані для досягнення єдиного результату. З суб’єктивної сторони кожен із учасників усвідомлює, що з іншими учасниками вчиняє сусп..-небезп. діяння і передбачає настання наслідків і бажає або свідомо припускає їх настання (у матеріальних складах), тт.. кожен вчиняє умисно дії, усвідомлюючи, що діє спільно з іншими.

· Ця форма співучасті передбачена в деяких статтях О. Ч. КК як кваліфікуюча ознака злочину (ст.. 152 – при зґвалтуванні, ст.. 296 – хуліганство, ст.. 402 – непокора і ін.), ця обставина (вчинення злочину групою осіб) значною мірою підвищує ступінь сусп.. небезпеки, впливає на кваліфікацію вчиненого діяння та на вид і розмір покарання.

Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача

	виконавець	організатор	підбурювач	пособник
1. за об’єктивними ознаками («яку роль, функції, дії безпосередньо виконує)	виконує сам повністю або разом з іншими об’єктивну сторону злочину	організовує, керує, створює, забезпечує, приховує	схиляє іншого співучасника до вчинення злочину	сприяє будь-яким чином у вчиненні злочину
2. характер діяння (дії чи бездіяльність)	як дія, так і бездіяльність	тільки активні дії	тільки активні дії	як активні дії, так і бездіяльність
3. за часом вступлення в злочинну спільну діяльність	з початку виконання об’єктивної сторони злочину	заздалегідь до початку здійснення злочину або В процесі його вчинення	перед злочином	- до вчинення злочину - під час вчинення злочину - після вчинення злочину
4. за суб’єктивною стороною	може діяти як з прямим, так і з непрямим умислом	лише з прямим умислом	лише з прямим умислом	як з прямим, так і з непрямим умислом (щодо наслідків злочину)