Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді

 

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.

Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.

Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.

 

Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи

 

Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання.

 

Правові підстави та процесуальний порядок відмови прокурора від обвинувачення в суді.

Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення.

 

Відмова прокурора від обвинувачення відповідно до принципу змагальності, якщо тільки функцію підтримання обвинувачення не переймає на себе потерпілий, є обов'язковою для суду - суд повинен таку справу закрити (див. ч. 2 ст. 282 КПК). Якщо прокурор відмовився від частини обвинувачення, суд закриває справу в цій частині.

 

Керівники прокуратур не мають права впливати на прокурорів, які беруть участь у розгляді конкретних справ, нав'язувати їм позиції, з якими вони не згодні, в інший спосіб порушувати їхню процесуальну самостійність.

 

Форма і зміст постанов прокурора про зміну обвинувачення в суді та відмову від обвинувачення.

Зміна: - вступна - описово-мотивувальна, - резолютивна

 

Вступна: - час і місце її складання, - посада особи, ПІБ, класний чин, - назва справи, ПІБ підсудного, день місяць та рік народження, - стаття кримінального закону, інкримінованого підсудному

Описово-мотивувальна: - стисло раніше предьявлене підсудному обвинувачення, - мотивування зміни обвинувачення з посиланням на конкретні обставини та норми КПК

Резолютивна: - прийняття рішення про зміну обвинувачення з обовьязковою кваліфікацією дій підсудного, - повний текст нового обвинувачення ++++ зазначається про оголошення постанови в судовому засіданні, вручення її копії всім учасникам процесу та долучення постанови до матеріалів справи.

Відмова:

вступна: - аналогічно

мотивувална: - викладення фактичних обставин справи так, як вони були встановлені досудовим слідством, - аналіз і оцінка доказів досудового і судового слідства, - обгрунтування непідтвердження обвинувачення в суді.

Резолютивна: подальша доля справи, тобто закриття на підставі ч. 2 ст. 282

 

Захист прав потерпілого і підсудного при зміні прокурором обвинувачення в суді та відмові від обвинувачення

ПОТЕРПІЛИЙ:

ч. 2 ст. 267:У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення.

Зазначені у ст. 49 і 267 КПК процесуальні права дозволяють потерпілому самостійно або разом з своїм представником захищати свої права та законні інтереси, порушені злочином, сприяти встановленню істини у справі.

Потерпілий користується рівними з іншими учасниками судового розгляду можливостями щодо заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участі в дослідженні доказів та доведенні їх переконливості перед судом, виступу в судових дебатах та оскарження процесуальних рішень суду (див. коментар до ст. 261 КПК).

3. Потерпілий є рівноправним учасником судового розгляду справи зі сторони обвинувачення (див. ст. 261 КПК). Разом з тим, виступаючи на стороні обвинувачення, потерпілий має право підтримувати його, встановлюючи цим межі судового розгляду, тільки у випадках, визначених у законі.

Потерпілий має право підтримувати обвинувачення (особисто чи через свого представника):

- у справах про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК, якщо вони порушені суддею в порядку, передбаченому ст. 251 КПК;

- у разі відмови прокурора від обвинувачення, якщо потерпілий вимагає продовження розгляду справи;

- у разі зміни прокурором обвинувачення в бік застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи в бік зменшення обсягу обвинувачення, якщо потерпілий вимагає розглядати справу в межах раніше пред'явленого обвинувачення (див. ч. 4 ст. 277).

Наявність у потерпілого права підтримувати обвинувачення означає, що у нього є право відмовитися від обвинувачення або змінити його. Проте, на відміну від прокурора, своє рішення про відмову від обвинувачення чи його зміну потерпілий викладає не в постанові, а у відповідній заяві. З цього випливає, що потерпілий не може (навіть у справах про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК) змінити обвинувачення в бік застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи в бік збільшення обсягу обвинувачення.

Заява потерпілого про відмову від обвинувачення чи зменшення обсягу обвинувачення є обов'язковою для суду - в разі відмови від обвинувачення справа закривається, а в разі зменшення обсягу обвинувачення - подальший розгляд справи відбувається в межах нового обвинувачення.

Переймаючи на себе функцію підтримання обвинувачення у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення чи змінив його, потерпілий, зробивши відповідну заяву, може частково погодитися з позицією прокурора.

4. Правами потерпілого може скористатися лише громадянин, який був визнаний потерпілим при провадженні дізнання чи досудового слідства або в стадії попереднього розгляду справи в суді.

Невизнання або несвоєчасне визнання особи потерпілим чи ущемлення наданих потерпілому законом процесуальних прав за певних умов може тягти за собою скасування вироку чи іншого судового рішення.

Вимоги наказу Генерального прокурора України №5гн від 19.09.2005р. щодо промови прокурора в судових дебатах.

5.6. Готуючись до судових дебатів, обов’язково складати письмові промови, у яких викладати міркування щодо обсягу обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених ст.324 КПК України. Заявляти клопотання про долучення текстів промов до матеріалів справи.

+ додавати їх у наглядове провадження.