Призначення державного обвинувача у кримінальній справі.

У конкретних, особливо складних і специфічних справах має дуже важливе значення своєчасне(!!!) призначення державного обвинувача.

Необхідно доручати державним обвинувачам вивчення кримінальної справи ДО затвердження обвинувального висновку.

Що стосується справ розслідуємих слідчими прокуратури - державний обвинувач призначається з моменту предьявлення обвинувачення. У разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадіх досудового слідства - державний обвинувач призначається перед розглядом скарг судом.

Бажано, щоб у супроводжувальному листі про направлення справи до суду для розгляду по суті вказувалося, хто з прокурорів підтримуватиме державне обвинувачення. Це сприятиме підвищенню відповідальності державного обвинувача за ретельне вивчення справи та ефективній взаємодії зі слідчим; належній організації роботи керівником прокуратури у напрямку підтримання державного обвинувачення, більш поважному відношенню суду до прокурорів, позбавленню суддів шкідливої звички вимагати негайного направлення будь-якого прокурора у судове засідання.

ПО НАКАЗУ:

1.1. Відповідно до положень кримінально-процесуального закону забезпечити обов’язкову участь прокурора у судовому розгляді усіх кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, ефективну реалізацію повноважень щодо всебічного, повного, об’єктивного та неупередженого дослідження обставин кожної справи, своєчасне вжиття заходів до реального поновлення порушених прав людини та усунення причин і умов вчинення злочинів.

1.2. Підтримання державного обвинувачення в суді вважати службовим обов’язком кожного керівника прокуратури та його заступника.

1.3. Призначати державних обвинувачів з урахуванням їх кваліфікації, досвіду роботи, характеру, обсягу та складності справи. Доручати державним обвинувачам вивчення кримінальних справ перед затвердженням обвинувального висновку.

1.4. У справах, розслідуваних органами прокуратури, призначати державних обвинувачів з моменту пред’явлення обвинувачення, а в разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадії досудового слідства – перед розглядом скарг судом.

1.5. У складних, багатоепізодних справах та стосовно кількох обвинувачених за необхідності доручати підтримання державного обвинувачення групі прокурорів, визначаючи її керівника відповідним розпорядженням.

1.6. Допускати заміну державних обвинувачів тільки у виняткових випадках.

У разі незгоди з позицією державного обвинувача призначати іншого обвинувача або особисто підтримувати обвинувачення.

У судах першої інстанції державне обвинувачення, як правило, підтримувати працівникам міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур, а в складних та резонансних справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини – працівникам прокуратур обласного рівня.

 

8 Підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення у кримінальній справі Складові частини підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення у к.с.:

- застосування певних тактичних прийомів вивчення матеріалів справи;

- вивчення спеціальної літератури, нормативних матеріалів і судової практики стосовно конкретної категорії справ;

- узагальнення і аналіз матеріалів кримінальної справи;

- прогнозування різних ситуацій, що можуть виникнути в ході судового засідання, і комплекс тактичних прийомів, що використовуються для їх вирішення;

- побудування версій обвинувачення;

- комплексне планування своєї діяльності щодо підтримання державного обвинувачення.

Позитивна практика, коли до вирішення питання про можливість затвердження обвинувального висновку та направлення справи до суду її вивчає не тільки прокурор, що наглядав за досудовим слідством, а і майбутній державний обвинувач. Всебічне вивчення справи як збоку наглядаючого прокурора, так і державного обвинувача дозволяє обьєктивно оцінити "судову перспективу" конкретної справи.

Зазначений порядок дає змогу:

- докладно перевірити обгрунтованість і допустимість доказів, зібраних у справі

- своєчасно виявити помилки, порушеня закону, допущені слідчим, зьясувати, чи можна виправити ці помилки у суді

- обговорити зі слідчим питання про можливість допиту у суді додаткових свідків, надання додаткових доказів, спрогнозувати різні ситуації (зміна показань, неявка свідків, потерпілих, клопотання тощо)

- законспектувати матеріали справи, зьясувати психологічні характеристики осіб, що допитуватимусться, приховані обставини, що можуть вплинути на хід судового розгляду.

Способи вивчення матеріалів справ:

1) у прямій хронологічній послідовності (з постанови про порушення кс). Застосовується у випадку, коли у обвинувача зьявилися сумніви щодо правильності визначення напрямку розслідування, всебічності, повноти й обьєктивності дослідження обставин справи. З нуля шукається інформація, яка дає змогу перевірити дані факти. Потім зіставляється свої висновки з висновкамислідчого. ПІДХОДИТЬ ДО: справи перед її переглядом в апеляційному порядку

2) вивчення справи із середини (з постанови про предьявлення обвинувачення та протоколу допиту обвинуваченого). Так прокурор одразу знайомиться з позицією захисту, а потім досліджує докази які або спростовують або підтверджуються. Протоколи допитів доцільно обєднати по процесуальних фігурах. Це дозволяє встановити - чи можливо використати протоколи допитів як докази.

3) вивчення кримінальної справи з кінця, з обвинувального висновку, перевірки його відповідності постанові про предьявлення обвинувачення. А вже потім досліджується відповідність та повнота доказів. Це дозволяє заощадити час ознайомлення зі справою, оскільки ОВ є кінцевим документом всього ДС.

Вивчивши ОВ - одержується враження про справу в цілому. В такому випадку ДО одразу приймає як правильну позицію слідчого. Це ускладнєю формування власної думки з питань усіх обставин справи.

Незалежно від обраного методу важливо:

- вивчити усі матеріали справи, навіть на ті на які немає посилання в ОВ

- уважно вивчити заяви, скарги звернення та клопотання

- кожний докуент справи вивчити з початку і до кінця

Важливим елементом є конспектування матеріалів справи.

Готуючись до попереднього розгляду, важливо відповісти на запитання викладені у ст. 237 а саме

- підсудність

- підстави для закриття справи або її зупинення

- відповідність ОВ вимогам КПК

- запобіжний захід та інші.

 

Ознайомившись з ОВ прокурор має впевнитись що він відповідає вимогам ст. 223

Стаття 228. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком

Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити:

1) чи мала місце подія злочину;

2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;

2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист;

3) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи згідно із статтею 213 цього Кодексу;

4) чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;

5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину;

6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;

7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку;

8) чи правильно обрано запобіжний захід;

9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;

10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення;

11) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу.