Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.

Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру

1. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

2. Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

3. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

1. Звільнення від кримінальої відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

2. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

2) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;

4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

3. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку:

1) два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

2) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;

3) сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;

4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

50 Участь прокурора в судовому розгляді справ про звільнення осіб від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Підстави звільнення осіб від кримінальної відповідальності за Особливою частиною, як правило, спрямовані на досягнення окремих цілей розкриття конкретних злочинів, ресоціалізація осіб, які їх вчинили, протидію злочинності взагалі.

Так, за державну зраду громадянин України звільняється від кримінальної відповідальності, якщо ніяких дій на виконання злочинного завдання не вчиняв, добровільно заявив компетентним органам про свій зв’язок з представниками іноземної держави та про отримання завдання (ч. 2 ст. 111 КК).

За шпигунство іноземець або особа без громадянства звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона припинила свою діяльність та добровільно повідомила компетентні органами про їх вчинення (ч. 2 ст. 114 КК).

За невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат керівник звільняється від кримінальної відповідальності, якщо виплати здійснені керівником до притягнення його до кримінальної відповідальності за цей злочин (ч. 3 ст. 175 КК).

За ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

(ч. 4 ст. 212 КК) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

- вперше вчинила діяння (не тільки злочин, а тому попереднє звільнення від кримінальної відповідальності не виключає повторність вчинення цього діяння);

- сплатила обов’язкові платежі, збори та фінансові санкції до притягнення її до кримінальної відповідальності.

За створення злочинної організації звільняються від кримінальної відповідальності особи:

- всі інші, окрім керівника і організатора;

- при добровільній заяві про створення злочинної організації чи

участі в ній;

- при активному сприянні у розкритті злочинної організації (ч. 2

ст. 255 КК).

За створення терористичної групи чи організації від кримінальної відповідальності звільняються особи:

- всі інші, окрім організатора і керівника;

- при добровільному повідомленню про їх створення;

- при сприянні припиненню існування або діяльності таких груп і організацій або розкриття їх злочинів (ч. 5 ст. 258 КК).

За створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань від кримінальної відповідальності звільняються особи, що були у їх складі у випадку:

- добровільного виходу з формування;

- повідомлення про його існування компетентним органам (ч. 6

ст. 260 КК).

За незаконне поводження (носіння, зберігання тощо) зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами особа звільняється від кримінальної відповідальності за однією підставою – якщо вона добровільно їх здала органам вади (ч. 3 ст. 263 КК).

Більш розширений перелік підстав звільнення від кримінальної відповідальності особи за незаконне заволодіння транспортом (ч. 4

ст. 289 КК):

- якщо вона вперше вчинила ці діяння (звільнення від кримінальної відповідальності за такий попередньо вчинений злочин не виключає рецидиву);

- без застосування погроз і насильства;

- при добровільній заяві про це компетентним органам;

- при поверненні транспорту власнику;

- при повному відшкодуванні власнику завданих збитків.

За незаконне виробництво, виготовлення, придбання збереження, перевезення, пересилання наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів, що регламентується частинами 1 статей 307, 309, 311 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

- добровільно здала наркотичні чи психотропні речовини чи прекурсори;

- вказала джерело їх придбання;

- сприяла розкриттю злочину, пов’язаного з незаконним їх обігом (частини 4, статей 307, 311 КК).

Особа, що здійснювала виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин у зв’язку з їх вживанням через хворобу наркоманією звільняється від кримінальної відповідальності за однією підставою – якщо вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії (ч. 4 ст. 309 КК).

За давання хабара особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

- стосовно неї мало місце вимагання хабара;

- після давання хабара вона добровільно заявила про цей випадок до порушення щодо неї кримінальної справи (ч. 3 ст. 369 КК).