Тема 6. Обслуговування боргових зобов’язань державного бюджету України

112. Об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів – це

1. профіцит бюджету

2. збалансований бюджет

3. + дефіцит бюджету

4. незбалансований бюджет

 

113. Дефіцит виникає внаслідок

1. великої кількості бюджетних програм

2. недосконалості податкової системи

3. + нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування державних витрат

4. неправильного планування бюджету

 

114. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється

1. якщо його рівень не перевищує 1% від доходів загального фонду державного бюджету

2. + при наявності обґрунтованих джерел його фінансування

3. якщо його рівень не перевищує 3% від доходів загального фонду державного бюджету

4. якщо його рівень не перевищує 1% від доходів спеціального фонду державного бюджету

 

115. Перевищення доходів над видатками називається:

1. + бюджетний профіцит

2. бюджетний дефіцит

3. державний борг

4. державний кредит

 

116. Перевищення видатків над доходами називається:

1. бюджетний профіцит

2. + бюджетний дефіцит

3. державний борг

4. державний кредит

 

117. Бюджетний дефіцит як економічна категорія має

1. приблизний розмір

2. негативний вплив на економіку

3. + конкретний інтервал дії

4. позитивний вплив на економіку країни

 

118.

Дефіцит бюджету є одним з макроекономічних показників, що характеризують

1. якісний рівень виконання бюджету за доходами

2. якісний рівень виконання бюджету за видатками

3. якість проведення бюджетної політики

4.+ стійкість економічної системи

 

119. Бюджетний дефіцит

1. призводить до зменшення зовнішніх зобов’язань держави

2. призводить до зменшення внутрішніх зобов’язань держави

3. призводить до залучення міжнародних кредитів за нижчими відсотковими ставками

4. + значно посилює напруження на ринку позичкових капіталів, спричиняє зростання позичкового відсотка

 

120. Високі процентні ставки зумовлюють

1. позитивний вплив на валютну сферу

2. + зростання цін товарів за кордоном, викликають негативні наслідки на ринку праці

3. не впливають на стан економіки

4. зміцнення національної валюти

 

121. За формою прояву дефіцит є

1. вимушений і свідомий

2. пасивний та активний

3. + відкритий та прихований

4. структурний та циклічний

 

122. За причинами виникнення дефіцит поділяється на

1. відкритий та прихований

2. + вимушений і свідомий

3. пасивний та активний

4. структурний та циклічний

 

123. За напрямом фінансування дефіцит поділяється на

1. відкритий та прихований

2. вимушений і свідомий

3. + пасивний та активний

4. структурний та циклічний

 

124. Однією з найбільших історичних причин дефіциту бюджету в Україні є

1. + розрив господарсько-економічних зв’язків країн, розпад фінансово-кредитної систем, спад виробництва

2. відсутність необхідної кількості готівкової маси

3. неможливість отримання міжнародних кредитів

4. нераціональна структуру бюджетних витрат

 

125. Джерелами фінансування дефіциту є:

1. внутрішні позики органів влади АРК

2. внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування

3. позики приватних осіб

4.+ державні зовнішні та внутрішні позики

 

126. Чи можуть бути емісійні кошти Національного банку України джерелом фінансування дефіциту державного бюджету

1. так

2. можуть, лише за певних умов

3. + ні

4. можуть за рішенням Національного банку

 

127. У разі фінансування дефіциту за рахунок внутрішніх позик шляхом впуску цінних паперів кількість товарів і послуг у народному господарстві

1. збільшується

2. зменшується

3. залежить від економічної кон’юнктури

4. + не змінюється

 

128. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає

1. перерозподіл витрат у часі

2. збільшення процентних ставок

3. + можливість здійснення додаткових витрат без обмеження поточного споживання

4. збільшення заборгованості держави

 

129. Державні цінні папери, емітентом яких виступає МФУ, а уповноваженим з випуску, обслуговування і погашення – НБУ – це

1. акції державного підприємства

2. векселі

3. + облігації внутрішньої державної позики

4. ваучер

 

130. Заходи монетарної політики, якими законодавчі та виконавчі органи влади намагалися впливати на дефіцит, не дали істотних результатів, оскільки

1. невчасно приймався бюджет країни

2. була нестача міжнародних кредитів

3. + не були пов’язані зі стимулюванням економіки

4. спостерігалася тенденція до спаду виробництва

 

131. Масштабність бюджетного дефіциту і перехід до його фінансування за рахунок державних цінних паперів зумовлюють

1. + зростання внутрішнього боргу й вартості його обслуговування

2. зростання внутрішнього боргу

3. зменшення зовнішнього боргу

4. спад національного виробництва

 

132. В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит

1. + негативно впливає на соціально-економічний розвиток держави

2. позитивно впливає на розвиток держави

3. збільшує доходи бюджету

4. зумовлює незалежність держави

 

133. Реформування податкової системи має базуватися на принципі

1. + фіскальної достатності

2. поступового збільшення ставок податків

3. поступового зменшення ставок податків

4. зменшення податкової бази

 

134. Для вирішення проблеми дефіцитності бюджету доцільно

1. + поліпшити управління державним майном, здійснювати ефективну податкову політику, зменшити витрати виробництва

2. збільшити податкові ставки, розширити базу оподаткування

3. зменшити ставки оподаткування, скоротити базу оподаткування

4. підвищити роль перспективного планування

 

135. Держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов’язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, якщо вона виступає:

1. кредитором

2. позичальником

3. продавцем

4. + гарантом

 

136. Ким виступає держава, коли залучаються вільні фінансові ресурси юридичних чи фізичних осіб, які використовуються для задоволення державних потреб:

1. кредитор

2. гарант

3. посередником

4. + позичальник

 

137. Чи можуть позичкові кошти вважатися доходами держави і відображатись в дохідній частині бюджету:

1. так

2. + ні

3. так, лише за рішенням Міністерства фінансів України

4. так, лише за рішення Президента України

 

138. Державний кредит є:

1. валовий та розподілений

2. + внутрішній та зовнішній

3. державний та місцевий

4. місцевий та цільовий

 

139. Найбільш поширеним видом державних цінних паперів є:

1. акції

2. грошові інструменти

3. + облігації

4. векселі

 

140. Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, що спрямовується тільки на покриття:

1. + бюджетного дефіциту

2. відсотків кредиту

3. бюджетного профіциту

4. попереднього кредиту

 

141. Платники податків сплачують податки та збори у:

1. + готівковій та безготівковій формі

2. лише готівкою

3. товарами та послугами

4. іноземній валюті

 

142. За своєю економічною сутністю державний кредит

1. це категорія, яка відображає грошові відносини між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями всіх форм власності і фізичними особами - з іншого з приводу створення фонду грошових коштів держави

2. централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі з приводу формування доходів та фінансування видатків

3. + являє собою сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади, з одного боку, і фізичними та юридичними особами – з іншого, за яких держава може виступати в якості позичальника, кредитора або гаранта

4. план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду

 

143. Основною класичною формою державно-кредитних відносин є та, де

1. держава виступає кредитором

2. + держава вступає позичальником коштів

3. держава здійснює емісію цінних паперів

4. інша держава здійснює запозичення

 

144. Отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись у

1. додаткові витрати на обслуговування боргу

2. додаткові витрати, пов’язані з поверненням боргу

3. + додаткові фінансові ресурси

4. матеріальні блага

 

145. За правом емісії державні позики поділяються на

1. ринкові та неринкові

2. заставні та без заставні

3. + державні, місцеві

4. короткострокові, середньострокові, довгострокові

 

146. За характером використання державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. + ринкові та неринкові

3. заставні та без заставні

4. короткострокові, середньострокові, довгострокові

 

147. За забезпеченістю державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. ринкові та неринкові

3. + заставні та без заставні

4. короткострокові, середньострокові, довгострокові

 

148. За терміном погашення державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. ринкові та неринкові

3. заставні та без заставні

4. + короткострокові, середньострокові, довгострокові

 

149. За характером виплати доходу державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. ринкові та неринкові

3. заставні та без заставні

4. + процентні, виграшні, дисконтні

 

150. За характером погашення заборгованості державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. + одноразова виплата, виплата частинами

3. ринкові та неринкові

4. заставні та без заставні

 

151. За характером зобов’язань в погашенні боргу державні позики поділяються на

1. державні, місцеві

2. ринкові та неринкові

3. + з правом дострокового погашення, без права дострокового погашення

4. заставні та без заставні

 

152. Сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта – це

1. + міжнародний державний кредит

2. державний кредит

3. внутрішні позики

4. продаж облігацій на міжнародному ринку

 

153. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається до

1. + державного боргу країни

2. доходів державного бюджету

3. доходів загального фонду державного бюджету

4. статистичної звітності

 

154.

Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою

1. отримання прибутку від надання кредиту

2.+ сприянню їх економічного потенціалу

3. посилити політичний вплив на отримувача коштів

4. отримання пільг на ведення бізнесу

 

155. Кошти, отримані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик, спрямовуються виключно до

1. місцевого бюджету

2. + державного бюджету

3. позабюджетних фондів

4. приватних структур

 

156. Первинне розміщення, обслуговування обігу та погашення облігацій зовнішніх державних позик здійснює

1. Президент України

2. Верховна Раду України

3. + Міністерство фінансів України

4. Державна казначейська служба України

 

157. Виплата доходів або погашення облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств

1. дозволяється

2. + забороняється

3. дозволяється, лише за рішенням КМУ

4. дозволяється зі згоди Президента України

 

158. Державний борг поділяється на

1. власний та комунальний

2. + поточний та капітальний

3. місцевого бюджету та державного бюджету

4. терміновий та довгостроковий

 

159. Сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, та належить до сплати в цей період відсотків за усіма випущеними на даний момент позиками – це

1. капітальний борг

2. + поточний борг

3. терміновий борг

4. довгостроковий борг

 

160. Загальна сума заборгованості та відсотків, що мають бути сплачені за позиками – це

1. поточний борг

2. + капітальний борг

3. терміновий борг

4. довгостроковий борг

 

161. Повернення внутрішнього боргу не зменшує фінансового потенціалу держави, в той час, як зовнішній

1. гарантується всім майном, що перебуває у власності держави

2.+ обумовлює відплив капіталу з держави

3. збільшує платоспроможність країни

4. підвищує процентну ставку

 

162. Державний борг за структурою поділяється на

1. поточний та основний

2. + внутрішній та зовнішній

3. номінальний, реальний

4. поточний та капітальний

 

163. Залежно від терміну державний борг поділяється на

1. внутрішній та зовнішній

2. + поточний та основний

3. номінальний, реальний

4. поточний та капітальний

 

164. Залежно від зобов’язань держави перед суб’єктами економіки державний борг поділяється на

1. внутрішній та зовнішній

2. поточний та основний

3. + номінальний, реальний

4. поточний та капітальний

 

165. Комплекс заходів, що здійснює держава в особі уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави – це

1. бюджетна система

2. + система управління боргом

3. бюджетний устрій

4. бюджетне регулювання

 

166. Метою управління державним боргом є

1. отримання негативного валютного сальдо

2. + одержання ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів

3. сприяння макроекономічним труднощам

4. підтримання платіжного балансу

 

167. Принцип безумовності управління державним боргом полягає в

1. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

2. + забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

 

168. Принцип єдності управління державним боргом полягає в

1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. + урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

 

169. Принцип зниження ризиків управління державним боргом полягає в

1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. + розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

 

170. Принцип оптимальної структури управління державним боргом полягає в

1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами

2. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом

3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів

4. + підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави

 

171. Процес управління державним боргом включає основні етапи

1. + залучення коштів, розміщення, повернення боргу і виплата відсотків

2. залучення коштів, повернення боргу

3. розміщення, виплата відсотків

4. залучення, зберігання, накопичення

 

172. Залучені кошти повинні використовуватись для

1. фінансування соціальної сфери

2. + фінансування зростання виробничих потужностей

3. фінансування невиробничої сфери

4. фінансування органів влади

 

173. Рефінансування державного боргу уявляє собою

1. погашення процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик

2. розміщення нових позик

3. + погашення основної заборгованості та процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик

4. отримання нового кредиту для погашення попереднього

 

174. Реструктуризація полягає в тому, що на певних умовах

1. отримання нового кредиту, для погашення основного

2. збільшення процентної ставки боргу

3. списуються частка заборгованості

4. + переносять термін сплати частки боргу