Реакція утворення ацетіленіда міді.

При нагріванні 1,2-дихлоретану в запаяній ампулі з розчином гідроксиду натрію утворюється ацетилен, який при взаємодії з солями міді (I) дає ацетиленід міді (ацетленісту мідь), що має рожеву або вишнево-червоне забарвлення.

Реакція з хіноліном. Для виявлення 1,2-дихлоретану в технічних рідинах застосовують реакцію з хінолінів. При нагріванні дихлоретану з хінолінів утворюється ціанінові барвники:

Реакція утворення етиленгліколю та виявлення його після переведення в формальдегід. Ця реакція заснована на тому, що при нагріванні дихлоретану з розчином карбонату натрію в запаяній ампулі утворюється етиленгліколь. При взаємодії етиленгліколю з періодатом калію КIО 4 утворюється формальдегід:

Формальдегід, який утворюється при зазначеній реакції, визначають за допомогою реакцій з хромотроповою або фуксінсірчистою кислотою.

 

44. Альдегиды (формальдегид), одноатомные фенолы (фенол), ацетон, уксусная кислота. Физико-химические свойства, использование, механизмы токсического действия на организм. Основные закономерности поведения в организме. Особенности изолирования одноатомных фенолов и уксусной кислоты из объектов анализа. Химические реакции определения формальдегида, фенола, ацетона, уксусной кислоты. Оценка их чувствительности и специфичности. Методы количественного определения формальдегида, фенола, уксусной кислоты, ацетона. Определение формальдегида методом микродиффузии в крови и моче.

Формальдегід (альдегід мурашиної кислоти)- газ, добре розчинний у воді, що володіє гострим специфічним запахом. Водний розчин, що містить 36,5-37,5% формальдегіду, називається формаліном. Формальдегід утворюється при неповному згорянні метану, при окислюванні метилового спирту і т. д. Газоподібний формальдегід при кімнатній температурі легко полімеризується з утворенням параформальдегіду. Формальдегід широко використовується в промисловості для одержання пластичних мас і фенолоформальдегідних смол, дублення шкір, консервування анатомічних препаратів, отримання гексаметилентетраміну, синтетичного каучуку, протруювання зерна, обробки приміщень, тари з метою дезінфекції. Формальдегід проявляє дубильну, антисептичну та дезодоруючу дію. При вдиханні невеликих кількостей формальдегіду він подразнює верхні дихальні шляхи. При вдиханні великих концентрацій формальдегіду може настати раптова смерть в результаті набряку і спазму голосової щілини. При попаданні формальдегіду в організм через рот можуть наступити некротичні ураження слизової оболонки рота, травного каналу, з'являється слинотеча, нудота, блювання, пронос. Формальдегід пригнічує центральну нервову систему, в результаті цього може відбутися втрата свідомості, з'являються судоми. Під впливом формальдегіду розвиваються дегенеративні ураження печінки, нирок, серця і головного мозку. Формальдегід впливає на деякі ферменти. 60-90 мл формаліну є смертельною дозою.
Метаболізм. Метаболітами формальдегіду є метиловий спирт і мурашина кислота, які, в свою чергу, піддаються подальшому метаболізму.

Попередня проба на формальдегід

Реакція з фуксин сірчистою кислотою

Синьо-фіолетове або червоно-фіолетове

Реакція з метиловим фіолетовим

Синьо-фіолетове

I. Найбільш специфічні реакції:

Реакція з хромотроповою кислотою

Фіолетове або червоно-фіолетове

2. реакція з кодеїнсірчастою кислотою

Синьо-фіолетове або червоно-фіолетове

 

ІІІ. Додаткові реакції

Реакція з резорцином.

Рожеве або малинове

Реакція «срібного дзеркала»

HCOH + 2[Ag(NH₄)₃]NO₃+H₂O = HCOONH₄+2Ag+NH₃+2NH₄NO₃

3. реакція з реактивом Фелінга

Цегляно-червоний осад

Фенол є тонкі довгі голчаті кристали або безбарвну кристалічну масу зі своєрідним запахом. На повітрі він поступово рожевіє. Фенол розчиняється у воді в співвідношенні 1: 20, легко розчиняється в етиловому спирті, діетиловому ефірі, хлороформі, жирних оліях, розчинах їдких лугів. Фенол застосовується в медичній практиці як дезінфікуючий засіб. Він широко використовується в хімічній промисловості для одержання багатьох хімічних сполук (барвників, пластичних мас, фармацевтичних препаратів, засобів захисту рослин).Фенол всмоктується в кров через слизові оболонки та шкіру, а потім розподіляється в органах і тканинах. Фенол, що надійшов в організм через ШКТ, викликає болі в шлунку, блювоту, пронос, іноді з домішками крові. Сеча отруєних фенолом має оливковий або оливково-чорний колір. При пероральному надходженні в організм 10-15 г фенолу настає смерть. Після розтину трупів осіб, отруєних фенолом, найбільшу кількість його можна знайти в нирках, потім у печінці, серці, крові та головному мозку.
Метаболізм. Частина фенолу в організмі зв'язується з білками, а частина - піддається окисленню з утворенням гідрохінону і пірокатехіну. Незв'язаний фенол і його метаболіти (гідрохінон і пірокатехін) виділяються із сечею у вигляді кон'югатів з сульфатами і глюкуроновою кислотою.