ТОП 10:

Минеральные кислоты.Серная (сульфатная)кислота. Азотная(нитратная)кислота. Соляная (хлоридная) кислота. Изолирование и качественное определение.



На отруєння сірчаною кислотою може вказувати зовнішній вигляд об'єктів дослідження. Так, наприклад, у осіб, які взяли концентровану сірчану кислоту, можуть бути пошкодження тканин губ, язика, стравоходу, шлунка і т. д. Одяг, на який потрапила сірчана кислота, може бути пошкоджений. Проте доказом отруєння сірчаною кислотою є виявлення її в дистилятах, отриманих після перегонки цієї кислоти з діалізатом.

Органи трупів, які підлягають дослідженню, подрібнюють, заливають водою до отримання кашкоподібної маси, яку залишають на 1-2год. Отриману витяжку фільтрують, піддають діалізу, а потім з діалізату відганяють сірчану кислоту. При хіміко-токсикологічному дослідженні сірчаної кислоти на одязі або на інших об'єктах цю кислоту можна ізолювати етиловим спиртом, в якому розчиняється ця кислота і не розчиняються її солі. З цією метою досліджуваний матеріал подрібнюють і додають до нього етиловий спирт. Через деякий час рідину відфільтровують від твердих частинок досліджуваного матеріалу. Фільтрат на водяній бані випарюють насухо. До сухого залишку додають 10 мл води, кип'ятять кілька хвилин, а потім охолоджують рідину до кімнатної температури. З отриманої рідини відганяють сірчану кислоту і досліджують її в дистиляті.

Відгонка сірчаної кислоти. До діалізату додають мідну стружку і нагрівають. При цьому утворюється ангідрид сірчистої кислоти SO 2, який відганяють і збирають в приймач, що містить розчин йоду. При взаємодії ангідриду сірчистої кислоти з водою та йодом утворюється сірчана кислота:

Для виявлення сірчаної кислоти в дистилляте застосовують реакції :

Реакція з ацетатом свинцю – утворюється білий осад

Реакція з родизонатом натрію – утворюється червоне забарвлення, яке при додаванні сульфатної кислоти зникає:

При отруєннях концентрованою азотною кислотою уражаються тканини язика, стравоходу, слизова шлунка, а іноді і шкіра обличчя, які набувають жовтого забарвлення. Якщо відбулося отруєння азотною кислотою, концентрація якої нижче 20%, то жовте забарвлення шкіри та інших тканин може не з'явитися.
Виділення азотної кислоти з біологічного матеріалу. Для виділення азотної кислоти з органів і тканин трупів їх подрібнюють, заливають дистильованою водою. Отриману суміш настоюють протягом 1-2 год, потім фільтрують витяжку, яку піддають діалізу. При наявності азотної кислоти отриманий діалізат повинен мати кислу реакцію і давати позитивні реакції на нітрат-іони. Відгонка азотної кислоти з діалізатом. Азотна кислота відразу не переганяється з розбавлених розчинів. Спочатку відганяється вода, а під кінець відганяється і азотна кислота. Тому діалізати, що містять азотну кислоту, відганяють майже насухо. Додавання мідної стружки до діалізату сприяє перегонці азотної кислоти - утворюється оксид азоту (II), який киснем повітря окислюється до оксиду азоту (IV). Оксид азоту (IV) у приймальнику реагує з водою. В результаті цього утворюється суміш азотної і азотистої кислот:

- Реакція з дифеніламіном – синє забарвлення

- Реакція з бруцином. На годинне скло або крапельну пластинку наносять кілька крапель дистиляту і додають 2 - 3 краплі 0,02%-го розчину свіжоприготованого бруцину в концентрованій сірчаній кислоті. При наявності азотної кислоти в досліджуваному розчині з'являється червоне забарвлення.

- Фарбування шерсті. Концентрована азотна кислота забарвлює білі вовняні нитки в жовтий колір. Від додавання аміаку жовте забарвлення ниток переходить в оранжеву.

Вільна соляна кислота в невеликих кількостях міститься в шлунковому соку, а її солі - в тканинах організму. При дослідженні біологічного матеріалу на наявність соляної кислоти досліджувані об'єкти подрібнюють, заливають дистильованою водою, настоюють 1-2 год і фільтрують, отриманий фільтрат піддають діалізу. Діалізат перевіряють на наявність соляної кислоти за допомогою реакції з нітратом срібла. При позитивній реакції з нітратом срібла (утворення білого осаду хлориду срібла) соляну кислоту відгонять з діалізату. При цьому відганяється вільна соляна кислота, а її солі залишаються в розчині. З сильно розбавлених розчинів соляна кислота не переганяється. Спочатку відганяється вода, а коли концентрація соляної кислоти збільшиться приблизно до 10%, тоді починає переганятися і соляна кислота. Тому досліджуваний діалізат, що містить соляну кислоту, відганяють майже насухо.

Реакція з нітратом срібла.

Реакція з хлоратом калію

Вільний йод визначають по йод крохмальному папірцю.

 

Кількісне визначення кислот проводять методом алкаліметрії.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.57.202 (0.005 с.)