Заняття 14. Утворення часів кон’юнктива 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заняття 14. Утворення часів кон’юнктива



Кон’юнктив виражає відношення дії до реального здійснення. Він вказує на бажану, можливу, очікувану або сумнівну, тобто на дію, яка не відбувається, яка не є реальною, але могла б відбутися за певних умов. На відміну від наказового та дійсного способів, конюнктив в українській мові не має відповідного способу, він частково перекладається умовним, наказовим способами, а частково – описовими формами. У класичній латині конюнктив широко використовувався у незалежних реченнях та в різних типах підрядних речень. Різноманітність значення кон’юнктива краще за все простежити у незалежних реченнях, де він передає бажання, можливість, поступку, сумнів, заклик, наказ, заборону, тобто ті значення, які були притаманні його семантиці у ранні періоди розвитку латинської мови.

У реченнях класичного періоду латинської мови кон’юнктив набув у одних з них нового значення, а в інших нових синтаксичних функцій: він став указувати на внутрішній зв’язок між дією головного і підрядного речення, на суб’єктивну оцінку фактів, на слова та думки особи, про яку говориться у головному реченні.

Кон’юнктив утворюють чотири часи: praesens, imperfectum, perfectum, plusquamperfectum. У систему інфекта входять praesens та imperfectum, а в систему перфекта – perfectum та plusquamperfectum.

Praesens coniunctīvi actīvi et passīvi(Теперішній час умовного способу активного і пасивного стану)

Praesens coniunctīvi утворюється для дієслів І дієвідміни заміною кінцевого голосного основи інфекта -ā- на -ē-,для дієсліві ІІ, ІІІ, ІV дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -ā- та особових закінчень (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt) для активного стану та (-r, -ris, -tur, -mur, -mĭni, -ntur) для пасивного стану.

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens coniunctīvi actīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laude-m doce-a-m scrib-a-m muni-a-m
2. laude-s doce-a-s scrib-a-s muni-a-s
3. laude-t doce-a-t scrib-a-t muni-a-t
Plurālis
1. laudē-mus doce-ā-mus scrib-ā-mus muni-ā-mus
2. laudē-tis doce-ā-tis scrib-ā-tis muni-ā-tis
3. laude-nt doce-a-nt scrib-a-nt muni-a-nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens coniunctīvi passīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laude-r doce-a-r scrib-a-r muni-a-r
2. laudē-ris doce-ā-ris scrib-ā-ris muni-ā-ris
3. laudē-tur doce-ā-tur scrib-ā-tur muni-ā-tur
Plurālis
1. laudē-mur doce-ā-mur scrib-ā-mur muni-ā-mur
2. laude-mĭni doce-a-mĭni scrib-a-mĭni muni-a-mĭni
3. laude-ntur doce-a-ntur scrib-a-ntur muni-a-ntur

 


Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у praesens coniunctīvi:

Особа Singulāris Plurālis
1. sim simus
2. sis sitis
3. sit sint

Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану)

Imperfectum coniunctīviутворюється додаванням до основи інфекта суфікса -rē- (для I, II, IV дієвідмін) i -ĕre- (для III дієвідміни) та особових закінчень (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt) для активного стану та (-r, -ris, -tur, -mur, -mĭni, -ntur) для пасивного стану.

Зразок відмінювання дієслів I-IV дієвідмін в іmperfectum coniunctīvi actīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudā-re-m docē-re-m scrib-ĕre-m munī-re-m
2. laudā-re-s docē-re-s scrib-ĕre-s munī-re-s
3. laudā-re-t docē-re-t scrib-ĕre-t munī-re-t
Plurālis
1. lauda-rē-mus doce-rē-mus scrib-erē-mus muni-rē-mus
2. lauda-rē-tis doce-rē-tis scrib-erē-tis muni-rē-tis
3. laudā-re-nt docē-re-nt scrib-ĕre-nt munī-re-nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у іmperfectum coniunctīvi passīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudā-re-r docē-re-r scrib-ĕre-r munī-re-r
2. lauda-rē-ris doce-rē-ris scrib-erē-ris muni-rē-ris
3. lauda-rē-tur doce-rē-tur scrib-erē-tur muni-rē-tur
Plurālis
1. lauda-rē-mur doce-rē-mur scrib-erē-mur muni-rē-mur
2. lauda-re-mĭni doce-re-mĭni scrib-ere-mĭni muni-re-mĭni
3. laudа-re-ntur doce-re-ntur scrib-ere-ntur muni-re-ntur

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) в іmperfectum coniunctīvi:

Особа Singulāris Plurālis
1. esse-m essē-mus
2. esse-s essē-tis
3. esse-t esse-nt

Рerfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Минулий час доконаного виду умовного способу активного та пасивного стану)

Рerfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -ĕrĭ- та особових закінчень активного стану (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt).

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi actīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudav-ĕri-m docu-ĕri-m scrips-ĕri-m muniv-ĕri-m
2. laudav-ĕri-s docu-ĕri-s scrips-ĕri-s muniv-ĕri-s
3. laudav-ĕri-t docu-ĕri-t scrips-ĕri-t muniv-ĕri-t
Plurālis
1. laudav-erĭ-mus docu-erĭ-mus scrips-erĭ-mus muniv-erĭ-mus
2. laudav-erĭ-tis docu-erĭ-tis scrips-erĭ-tis muniv-erĭ-tis
3. laudav-ĕri-nt docu-ĕri-nt scrips-ĕri-nt muniv-ĕri-nt

Perfectum coniunctīvi passīviскладається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в Praesens coniunctīvi.

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi passīvi:

  І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudātus, a, um sim doctus, a, um sim scriptus, a, um sim munītus, a, um sim
2. laudātus, a, um sis doctus, a, um sis scriptus, a, um sis munītus, a, um sis
3. laudātus, a, um sit doctus, a, um sit scriptus, a, um sit munītus, a, um sit
Plurālis
1. laudāti, ae, a simus docti, ae, a simus scripti, ae, a simus munīti, ae, a simus
2. laudāti, ae, a sitis docti, ae, a sitis scripti, ae, a sitis munīti, ae, a sitis
3. laudāti, ae, a sint docti, ae, a sint scripti, ae, a sint munīti, ae, a sint

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у perfectum coniunctīvi:

Особа Singulāris Plurālis
1. fu-ĕri-m fu-erĭ-mus
2. fu-ĕri-s fu-erĭ-tis
3. fu-ĕri-t fu-ĕri-nt

Рlusquamperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi (Давноминулий час умовного способу активного та пасивного стану)

Plusquamperfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -issē- і особових закінчень активного стану (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt).

Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi actīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudav-isse-m docu-isse-m scrips-isse-m muniv-isse-m
2. laudav-isse-s docu-isse-s scrips -isse-s muniv-isse-s
3. laudāv-isse-t docu-isse-t scrips -isse-t muniv-isse-t
Plurālis
1. laudav-issē-mus docu-issē-mus scrips-issē-mus muniv-issē-mus
2. laudav-issē-tis docu-issē-tis scrips-issē-tis muniv-issē-tis
3. laudav-isse-nt docu-isse-nt scrips-isse-nt muniv-isse-nt

Plusquamperfectum coniunctīvi passīvi складається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в іmperfectum coniunctīvi.

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi passīvi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Singulāris
1. laudātus, a, um essem doctus, a, um essem scriptus, a, um essem munītus, a, um essem
2. laudātus, a, um esses doctus, a, um esses scriptus, a, um esses munītus, a, um esses
3. laudātus, a, um esset doctus, a, um esset scriptus, a, um esset munītus, a, um esset
Plurālis
1. laudāti, ae, a essēmus docti, ae, a essēmus scripti, ae, a essēmus munīti, ae, a essēmus
2. laudāti, ae, a essētis docti, ae, a essētis scripti, ae, a essētis munīti, ae, a essētis
3. laudāti, ae, a essent docti, ae, a essent scripti, ae, a essent munīti, ae, a essent

Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути) у plusquamperfectum coniunctīvi:

Особа Singulāris Plurālis
1. fu-isse-m fu-issē-mus
2. fu-isse-s fu-issē-tis
3. fu-isse-t fu-isse-nt

Вправи

1. Провідміняйте в усіх часах кон’юнктива активного і пасивного стану:

suadeo, suasi, suasum, ēre – радити, пропонувати;

conscendo, scendi, scensum, ĕre – піднятися, зійти;

migro, āvi, ātum, āre – переходити, переїжджати;

sentio, sensi, sensum, īre – думати, відчувати.

II. Визначіть граматичні форми дієслова: audīmus, audiāmus, audiebātis, audiretis, audīris, audireris, audivi, audivĕrim, audivissent, audivĕrant, audītus sit, audītus est, audīta eras, audīta esses.

ІІІ. Визначіть часові форми дієслів:

florent, floreant; cedit, cedĕret; vincebātur, vincerētur; concordēmus, concordavissēmus; noscis, noscas; retinuĕrant, retinuĕrint.

IV. Виділіть суфікси кон’юнктива:

optet, canas, opservarētis, valērent, adhibeātur, comparaverĭtis, occupavisses, caverēmus, excĭtet, monuisset, putavĕrim.

III. Перекладіть на рідну мову:

De Theseo

Aegeus, rex Atheniensium, filium Minōis, qui in insŭla Creta regnābat, necāvit. Cura hic mortem filii comperisset, cum multis navibus ad ora Attĭcae venit et Athēnas expugnavit. Ut filii mortem vindicāret, Atheniensibus imperavit, ut certis temporis spatiis certum numerum adulescentium et virgĭnum in Cretam navibus portārent. Ilii Minotauro, bestiae saevissimae, in cibi loco praebebantur; Minotaurus autem in labyrintho, opĕre illo mirabĭli Daedăli artifĭcis, custodiebātur, ex quo nemo exĭtum reperīre potĕrat.

Theseus, Aegei filius, qui in Peloponnēso educātus erat, cura in patriam venisset et de calamitate gravi audivisset, patrem orāvit, ut socius esset miserorum homĭnum, qui eo tempore in Cretam navigare debēbant. «Ego, pater», inquit, «beluam illam necābo et hanc poenam turpem finiam». Pater filio oranti obsecūtus est. Theseus, cum in Cretam venisset, cum comitĭbus in labyrinthum pervēnit et post pugnam acerrĭmam Minotaurum occīdit. Tum auxilio Ariadnae, filiae Minois, quae misericordia adulescentis mota erat, redĭtum e labyrinthi erroribus reppĕrit et cura comitĭbus in patriam revertit. Sed patri adventu suo mortem paravit. Ille enim filio imperavĕrat, ut, si conservatus esset, color velorum in redĭtu albus esset. Theseus autem verba patris memoria non retinuĕrat et vela nigra, quae erant calamitatis signum, non mutavĕrat. Aegeus, qui ad litus maris in saxo sedens filii adventum exspectābat, cum vela nigra vidisset, in mare se praecipitavit, quod ex eo tempore Aegaeum est appellatum.

Слова до тексту

Aegaeus, а, um егейський

Aegеus, i (m) Егей

albus, а, um білий

Ariadna, ae (f) Аріадна

belua, ае (f) звір, чудовисько

color, ōris (m) колір, фарбування

comperio, pĕri, pertum 4 довідуватися

conservo 1 рятувати, зберігати

Creta, ae (f) Крит

exitus, us (m) вихід

exspecto 1 чекати

labyrinthus, i (m) лабіринт

Minos, ois (m) Мінос

Minotaurus, i (m) Мінотавр

mirabĭlis, e надзвичайний, чудовий

misericordia, ае (f) жаль

niger, gra, grum чорний

obsĕquor, cūtus sum 3 слухатися, підкорятися

ora, ае (f) узбережжя, край, країна

praecipĭto 1 кидати, скидати

revertor, reverti, -, 3 вертатися

spatium, i (n) проміжок, простір

Theseus, i (m) Тезей

velum, i (n) вітрило

vindĭco 1 мстити, захищати

virgo, ĭnis (f) дівчина

оrо 1 говорити, просити

Самостійна робота: Словотвір // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. К., 1990. – С. 137-140. 6 год.

 

Заняття 15. Вживання часів кон’юнктива у незалежних реченнях

У незалежному (головному) реченні часи кон’юнктива зберігають своє значення суб'єктивного способу, виражаючи спонукання, сумнів, можливість, побажання й таке інше. Конкретне значення кон’юнктива визначається контекстом.

1. Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus) (від дієслова (ad)hortor 1 спонукати). – умовний заохочення, що виражає заохочення, заклик, спонукання до дії. Вживається тільки у формі 1-ї особи множини praesens coniunctīvi для вираження спонукання, заклику до дії й називається. Запереченням виступає частка ne. Перекладається формами майбутнього часу і з певною спонукальною інтонацієюабо словами „нумо”, „давайте”, „будемо” з інфінітивом:

Gaudeāmus, igĭtur, iuvĕnes dum sumus. –Нумо радіти (Давайте радіти) поки ми молоді!

Cantemus, amici!Проспіваємо, друзі! Будемо співати, друзі!

Amēmus patriam! –Будемо любити Батьківщину!

Ne impossibilia optemus!Не будемо бажати неможливого!

2. Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus)– умовний наказу, що виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію, яка має бути виконана у майбутньому. Він вживається тільки у praesens coniunctīviуформі 2-ї й 3-ї особи одини і множини та у вимогах і настановах, які відносяться до майбутнього (крім другої особи множини). Запереченням виступає частка ne.

На українську мову conіunctīvus imperatīvus перекладається умовним способом з часткою „би, наказовим способом у 2-й особі або сполученням спонукальних слів „хай”, „нехай”,так з з 3-ю особою теперішнього або майбутнього часу:

Venias! Приходь! Прийшов би ти!

Veniat! Нехай він прийде! Так прийде він!

Ne veniat! Нехай він не приходить!

Puer librum legat. – Нехай хлопчик читає книгу.

Milĭtes fortĭter pugnent. – Нехай воїни хоробро бються.

Fiat lux! – Нехай буде світло!

3. Coniunctīvus prohibitīvus –умовний заборони, що виражає заперечення. Запереченням виступає частка ne (іноді заперечні слова nemo – ніхто, nihil – ніщо, nullus – ніякий). Praesens або perfectum conіunctīvi (без істотної різниці) у формі 2-і особи одини і множини виражають заборону, що стосується теперішнього або майбутнього часу. Перекладається наказовим способом із запереченням.

Ne venias (praes. con)

Ne venĕris (perf. con.) } He приходь!

Ante victoriam ne canas triumphum! – Не тріумфуй раніше перемоги!

Quod dubĭtas, ne fecĕris! – Не роби того, у чому сумніваєшся!

Nemĭnem cito accusavĕris! – Швидко нікого не звинувачуй!

4. Coniunctīvus dubitatīvus – умовний сумніву, що виражає сумнів, вагання, непевність у питальній формі. Вживається у 1-й особі однини і множини, але можлива й 3-я особа. У рraesens conіunctīvi передає сумнів, коливання, міркування, нерішучесть стосовно теперішнього або майбутнього часу, й imperfectum conіunctīvi стосовно минулого. Заперечення non. Conіunctīvus dubitatīvus вживається у питаннях, що виражають роздуми, коли мовець питає себе або інших, що йому робити. В українській мові conіunctīvus dubitatīvus передається інфінітивом з давальним відмінком особи або сполученням слова „було” з інфінітивом:

Quid dicam? Quid non dicam? Що мені говорити? Чого не говорити?

Quid dicerem? Що мені було сказати?

Quid agĕrem? – Що мені було робити?

Quid faciant leges, ubi sola pecunia regnat? – Що робити законам (там), де царюють одні гроші?

5. Coniunctīvus concessīvus– умовний допустовий, що передає припущення, поступку. Він вживається у praesens або perfectum coniunctīvi. Рraesens виражає припущення або поступку, які стосуються теперішнього часу, perfectum – минулого часу. Conіunctivus concessivus вживається у 3-й особі однини і множини. Заперечення ne. На українську мову conіunctivus concessivus перекладається сполученням слів „припустимо”, „нехай” , „хоча” з теперішнім або минулим часом. Conіunctivus concessivus може уточнюватися словами licet і ut у значенні „нехай”, „хоча”.

Omnia possideat, non possidet aera Minos. Нехай (хоча) Мінос володіє всім, але він не володіє повітрям.

Ut desint vires, tamen est laudanda voluntas. Нехай не вистачає сил, однак похвально (уже саме) бажання.

Ne sit sane summum malum dolor; malum certe est. – Припустимо (нехай), біль не вище зло, але, безсумнівно, зло.

6. Coniunctīvus potentiālis, умовний можливості, виражає можливість, припущення дії, некатегоричне твердження. Вживається в усіх часах і в усіх особах і числах: а) praesens coniunctīvi і perfectum conіunctīvi передають можливу дію у теперішньому або у майбутньому часі; Рraesens coniunctīvi має значення недоконаного виду, perfectum coniunctīvi – доконаного; б) imperfectum conіunctīvi означає дію, яку можна було виконати у минулому. Заперечення non. У 3-й особі однини підметом може виступати неозначений займенник alĭquis, quispiam, quisхто-небудь. Coniunctīvus potentiālis перекладається: 1) майбутнім часом із словами „пожалуй”, „мабуть”, „може бути”; 2) умовним способом з часткою „би; 3) сполученням форм модального дієслова „могти” з інфінітивом .

Dicat alĭquis. – Хто-небудь, пожалуй, скаже.

О stultum hominem, dixerit (dicat) aliquis. О, дурна людина, мабуть, скаже (міг би, може сказати) хто-небудь.

Наес non dixerim! Я б цього не сказав!

Quis putāret? – Хто б міг подумати?

7. Coniunctīvus optatīvus– умовний побажальний, що виражає побажання, яке відноситься до теперішнього, минулого або майбутнього часу. Вживається в усіх часах умовного способу. Уживаються praesens conіunctīvi, якщо бажання стосується майбутнього часу, але безвідносно до його здйійснення у майбутньому; imperfectum conіunctīvi вказує на неможливість виконання побажання у момент мовлення; plusquamperfectum conіunctīvi, якщо бажання стосується минулого часу. Рraesens coniunctīvi вказують на здійснення бажання, imperfectum та plusquamperfectum coniunctīvi – на нездійснення бажання. Заперечення ne.

На українську мову Coniunctīvus optatīvusперекладається наказовим способом у 2-й особі або зі словами „о щоб”, „о якби” „нехай”, „так” із теперішнім або майбутнім часом.

Coniunctīvus optatīvus часто вживається з словом utĭnam – „о якби”, „якби”, „о щоб”.

Vivat, crescat, floreat! Нехай здраствує, нехай росте, нехай процвітає!

Utĭnam veniat! Якби він прийшов! (про майбутнє).

Utĭnam veniret! Якби він прийшов! (про сьогодення).

Utĭnam venisset! Якби він прийшов! (про минуле).

Sis felix! – Будь щасливий!

Dictis facta respondeant. – Нехай словам відповідають справи.

Вправи

І. Визначте значення часів конюнктива у тексті.

ІІ. Замініть форми наказового способу формами конюнктива і навпаки:

date! legĕ! scrības! noli legĕre! ne scripsĕris! nolĭte ducĕre! duc! ne mittas! ducas! ne misĕris! nolīte dicĕre! venias!

ІІІ. Визначте, до яких латинських слів ... восходят такі українські дериати:

агент, юриспруденція, фінал, консіліум, соллюкс, центнер, секунда, арена, альтернатива.

IV. Визначте наступні граматичні форми:

venīrem, venistis, veniēbant, veniam (2), venĕrant, venissent, venĕrint (2); narrātam esse, narrāta sit, narrātum iri, narrābit, narrābunt, narrābant, narravĕrint (2).

V. Перекладіть латинською мовою:

1. Не роби цього. 2. Завжди дотримуймося того золотого правила: „Нехай буде вислухана і інша сторона!” 3. Не співай тріумфу до перемоги! 4. Не читай цю книгу. 5. Що ж мені тобі побажати? 6. Нехай він розповість цю історію (fabŭla). 7. Нехай живе та процвітає наша Батьківщина! 8. Нехай будуть здорові мої громадяни, нехай будуть неушкодженими, нехай процвітають, нехай будуть щасливі!

VI. Перекладіть речення на рідну мову і зробіть їх граматичний аналіз. Поясніть вживання в них форм кон’юнктива:

1. Pro patria quis bonus dubĭtet mortem oppetĕre? 2. Audiātur et altĕra pars! 3. Quid faciāmus? 4. Prosit! 5. Quo confugĕrem, amīci, ab hostĭbus? 6. Fiat iustitia, ruat caelum! 7. Ubi istum invenias, qui honōres amīci antepōnat suo? 8. Videant consŭles, ne quid res publĭca detrimenti capiat. 9. Isto bono utāre, dum absit; cum absit, ne requīras. 10. Nec audias Epicurēos, qui contendunt, deos nihil mortalia curāre. 11. Ne sim salvus, si alĭter scribo ac sentio! 12. Sit fur, sit sacrilĕgus, sit flagitiōrum omnium princeps; at est bonus imperātor. 13. Fremant omnes licet, dicam, quod sentio. 14. Utĭnam me mortuum prius vidisses! (Senĕca) 15. Actum ne agas! 16. Нос non dubĭtans dixĕrim. 17. Нос sine ulla dubitatiōne confirmavĕrim eloquentiam rem unam esse omnium difficillĭmam. (Cicĕro) 18. Utĭnam virōrum fortium atque innocentium copiam tantam haberētis! 19. Feci, quod potui, faciant meliora potentes. 20. Quidquid agis, prudenter agas et respice finem. 21. Sit tibi terra levis mollique tegaris harena, Ne tua non possint eruer(e) ossa canes. (Martiālis, IX, 19. Di tibi dent, quaecumque optes! 20. Defuĕrint tibi vires, tamen est laudanda voluntas. 21. Hoc sine ulla disputatiōne confirmavĕrim. 22. Ne transiĕris Hibĕrum; ne quid rei tibi sit cum Saguntīnis. Nusquam te vestigio movĕris. 23. Falsus utĭnam vates sim! 24. Semper vincat verĭtas! 25. Sis felix! 26. Utĭnam divitior essem Croeso! 27. Utĭnam semper viri boni rem publĭcam regant! 28. Vivāmus in pace et concordia!

De Helvetiis

Helvetii, popŭlus bellicōsus et imperii cupĭdus, in anĭmo habēbant ex patria sua emigrāre et alios agros Galliae occupāre. Tum unus ex Helvetiis: “Ex patria nostra, – inquit, – emigrēmus. Antea autem comparēmus nobis frumentum, confirmēmus amicitiam cum finitĭmis, inflammēmus aedificia et oppĭda nostra. Sunt omnīno viae duae, quibus ex patria emigrāre possŭmus: altĕra per Sequănos, altĕra per provinciam Romanōrum. Via, quae per Sequănos ducit, angusta et periculōsa est. Per provinciam Romanōrum igĭtur migrēmus”.

Слова до тексту

aedificium, i (n) – будівля, будинок

ager, gri (m) – поле

alius, a, um – інший

altĕr, a, um – один (інший) з двох

amicitia, ae (f) – дружба

angustus, a, um – тісний, вузький

anĭmus, i (m) – дух, душа

antea – раніше, до того

autem – але, з іншого боку

bellicōsus, a, um – войовничий

comparo 1 – готувати, підготовлювати

confirmo 1 – укріплювати, закаляти

cupĭdus, a, um – прагнучий

duo, duae, duo– двоє

duco, xi, ctum 3 –вести, витрачати, переводити

emigro 1 – переселятися, виселятися

finitĭmus, a, um – сусідній

frumentum, i(n) –хліб, пшениця

Gallia, ae(f)–Галлія

Gallus, i(m) –галл

habeo, habui, habĭtum 2 –вважати, мати, засідати

Helvetii, ōrum(m)гельвети, плем’я, що заселяло територію сучасної Швейцарії

igĭtur – ітак, тоді, у такому випадку

imperium, i(n) наказ, вища влада держави

inflammo 1 – спалювати, підпалювати

inquit – він (вона) каже, говорить

migro 1 – переходити, переъздити, переселятися

nos – ми

noster, tra, trum– наш

occupo 1 – займати, захоплювати

omnīno – повністю, досконало, цілком

oppidum, i(m)місто

patria, ae(f)батьківщина, вітчизна

periculōsus, a, um – небезпечний

popŭlus, i(m)народ

provincia, ae(f)провінція

qui, quae, quod –хто; що; який

Romānus, a, um –римський

Romānus, i(m)римлянин

Sequăni, ōrum (m) – Секвани, одне з великих племен

via, ae (f) –дорога, шлях, право проїзду

De equo Troiāno

Graeci, laborĭbus belli Troiāni fatigāti, de victoria desperavērunt et in patriam redīre cupivērunt, sed ab Ulīxe retenti sunt, qui iis dolum adhibēre suadēbat. “Equum ligneum, – inquit, – exstruāmus. In equi ventrem fortissĭmi viri se abdunt, cetĕri autem naves conscendant reditumque in patriam simulantes ad insŭlam Tenĕdum navĭgent”.

Consilium Ulīxis ab omnĭbus probātum est. Iam Troiāni libĕros se putābant pericŭlis et magnopĕre delectabantur. Omnium autem admiratiōnem excitābat equus ligneus. Atque nonnullis placuit equum ligneum in arce urbis, ubi Minervae templum erat, collocāre. Laocoon autem, Neptūni sacerdos, Troiānos fraudem cavēre monuit. “Ne traxerĭtis, – inquit, – equum in urbem! Flammis potius eum deleāmus! Dolus subest; hostes in equo latent”. Utĭnam Troiāni Laocoonti fidem habuissent! Utĭnam ne frustra eos monuisset! Troia tum incolŭmis stetisset et incŏlae eīus capti aut trucidāti non essent.

Слова до тексту

abdo, idi, ditum 3 – видаляти, приховувати, ховати

adhibeo, bui, bĭtum 2 –вживати, застосовувати

admiratio, ōnis (f) – здивування, захват

arx, arcis(f)фортеця

atque– і, а також, і потім

autem –але; напроти

bellum, i (n) війна, bellum Troiānum – Троянська війна

capio, cepi, captum 3 –брати, здобувати

caveo, cavi, cautum 2 –бути обережним, піклуватися

cetĕrus, a, um –інший, другий

colloco, 1 – ставити, розміщати

conscendo, scendi, scendum 3 – піднятися, зійти, відправитися

consilium, i(n) –нарада, рада, намір

cupio, ivi (ii), itum 3 – дуже сильно хотіти, жадати, прагнути

deleo, ēvi, ētum 2 –знищувати, руйнувати

delecto 1 – забавляти, веселити, розважати

despero 1 – не мати надії, впадати у відчай

dolus, i(m) –хитрість, виверт, обман

equus, i(m) –кінь

excito 1 – змушувати встати на ноги, відсилати, піднімати

exstruo (extruo), struxi, structum 3 – споруджувати, будувати

fatigo 1 – стомлювати

fides, ei(f) – віра, довір`я, застава

flamma, ae(f)–вогонь, полум'я

fortis, is –мужній, сильний

fraus, dis (f) – обман, неправда, підступництво

frustra – даремно

habeo, habui, habĭtum 2 –вважати, мати, засідати

hostis, is(m) –чужинець, ворог

iam – вже

incŏla, ae(m)–житель, мешканець

incolŭmis, e-– цілий, неушкоджений

inquit – він (вона) каже, говорить

insŭla, ae (f)– острів

labor, ōris(m)праця, труд

Laocoon, ontis (m) – Лаокоонт, син Антенора, троянський жрець, Нептуна, який попередив своїх співгромадян про дерев'яного коня греків

lateo, ui, - 2 – скриатися, укриватися, ховатися

libĕri, orum (m pl) – діти

ligneus, a, um –дерев’яний

magnopĕre – дуже, досить

Minerva, ae(f) Мінерва, богиня мудрості, ремесел і наук, улюблена дочка Юпітера (римська міфологія)

moneo, monui, monĭtum 2 –застерігати, умовляти

navis, navis (f) - корабель

navĭgo 1 – плити, пропливати, перепливати, плавати,

Neptūnus, i (m) – Нептун, бог морів та водоймищ

nonnullus, a, um – деякий

omnis, e –весь

patria, ae(f) –батьківщина, вітчизна

pericŭlum, i(n) –небезпека

placeo, cui, citum 2 – подобатися, цінитися

possum, potui – posse –могти, уміти

probo 1 –пробувати, доводити, задовольняти

puto 1 –думати, вважати

redeo, ii (ivi), itum, īre – йти, їхати назад, повертатися

reditus, us (m) – повернення, поновлення

retendo, tendi, tentum (tensum) 3 –вскривати, відкривати

sacerdos, ōtis (m, f) – жрець, жриця

simulans, āntis – що наслідує

sto, stēti, statum, stāre –стояти

suadeo, suasi, suasum 2 – радити, пропонувати

templum, i(n)святилище, храм

Tenĕdus (-os), i (f) – острів на узбережжі Троади

traho, trāxi, trāctum 3 – тягти, тягнути

Troia, ae(f) Троя, місто на північно-західному узбережжі Малої Азії

Troiānus, i(m)троянець

trucido 1– різати, вбивати

Ulīxes (Ulisses), is (m) – Улісс (Одісей, цар Ітаки)

urbs, urbis(f) місто

venter, tris (gen. pl. -ium) – живіт, черево

victoria, a(f)перемога

vir, i (m)чоловік

Самостійна робота: Синтаксичні функції відмінків // Мирошенкова В.И., Федоров Н.А. Учебник латинского языка. М., МГУ, 1985. – С. 227 – 234. 6 год.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 348; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.215.230 (0.009 с.)