Основні характеристики файлових систем ОС Windows.

Нижче розглянуті деякі загальні відомості про файлові системи FAT, FAT32 і NTFS для порівняння і можливості вибору, переходити або не переходити на файлову систему NTFS. Сама Microsoft рекомендує встановлювати Windows XP на файлову систему NTFS.

Файлова система FAT спочатку використовувалася в DOS. Незважаючи на свою простоту FAT поширена досить широкий і зустрічається в різних версіях DOS, Windows З.х, Windows NT, Macintosh і багатьох різновидах Unix. З цієї причини Microsoft рекомендує використовувати томи FAT в тих випадках, коли різні типи клієнтів повинні обмінюватися даними через єдину файлову систему. Важливою характеристикою FAT було використання імен файлів формату 8.3 - ім'я файлу має довжину до восьми символів, перед розширенням ставиться крапка, а само розширення має довжину не більше трьох символів.

Файлова система FAT32 є повністю самостійною 32-розрядною файловою системою і містить багаточисельні удосконалення і доповнення в порівнянні з попередніми реалізаціями FAT. Відмінність в тому, що FAT32 набагато ефективніше витрачає дисковий простір. FAT32 використовує дискові кластери меншого розміру в порівнянні з попередніми версіями. В результаті в порівнянні з дисками FAT16 економиться в середньому 10-15% дискового простору. Для ефективної роботи вимагається трохи оперативній пам'яті. Швидка робота з малими і середніми каталогами. Ефективна робота на повільних дисках. Проте в порівнянні з NTFS є складнощі з довільним доступом до великих файлів і досить повільна робота з каталогами, що містять велику кількість файлів.

Файлова система NTFS (New Technology File System) містить ряд значних удосконалень і змін. NTFS чудово справляється з обробкою великих масивів даних і досить добре проявляє себе при роботі з томами об'ємом 400 Мбайт і вище. Оскільки в основу структури каталогів NTFS закладена ефективна структура даних, звана "бінарним деревом", час пошуку файлів в NTFS не зв'язаний лінійною залежністю з їх кількістю (на відміну від систем на базі FAT). NTFS також володіє певними засобами самовідновлення. Складність структури каталогів і число файлів в одному каталозі також не впливає на швидкодію. Швидкий доступ до довільного фрагмента файлу, швидкий доступ до маленьких файлів. Для нормальної роботи NTFS вимагає не менше 64 Мбайт оперативної пам'яті. Повільні диски і контроллери без Bus Mastering сильно знижують швидкодію NTFS. NTFS також підтримує різні механізми перевірки цілісності системи, включаючи ведення журналів транзакцій, що дозволяють відтворити всі файлові операції запису по спеціальному системному журналу. NTFS забезпечує безпеку на рівні файлів; це означає, що права доступу до томів, каталогам і файлам можуть залежати від облікового запису користувача і тих груп, до яких він належить. Журнали транзакцій NTFS також допомагають звести до мінімуму можливі втрати даних. NTFS також володіє вбудованими засобами стискування, які можна застосовувати до окремих файлів, цілих каталогів і навіть томів (і згодом відміняти або призначати їх на свій розсуд).
Также NTFS включає систему шифрування файлів EFS (Encrypting File System), яка дозволяє зашифрувати дані на жорсткому диску. Лише повноважні користувачі і призначені агенти відновлення даних в змозі розшифровувати файли. Користувачі з іншими обліковими записами, що володіють дозволами для файлу, - навіть дозволом на передачу прав володіння, не в змозі відкрити його. Адміністраторові доступ до вмісту файлу також закритий, якщо лише він не призначений агентом відновлення даних. При спробі несанкціонованого доступу до зашифрованого файлу система відмовить в доступі.

При використанні NTFS можна задавати дискові квоти - кожному користувачеві комп'ютера можна визначити кількість місця, яке він може використовувати на диску.

Характеристика МС ДОС

Одной из самых распространенных операционных систем до середины 90-х годов была дисковая операционная система фирмы Microsoft MS DOS (Microsoft Disk Operating System).

В современных ОС Windows для работы с командами DOS используется командная строка, которую можно вызвать: Пуск/выполнить, в окне диалога ввести cmd и нажать ОК. Другой способ вызова командной строки – Пуск/Программы/Стандартные/Командная строка.

Состав MS DOS

В операционную систему MS DOS входят следующие основные модули:

Базовая система ввода – вывода (BIOS);

Блок начальной загрузки (Boot Record);

Модуль расширения BIOS (IO.SIS);

Модуль обработки прерываний (MS DOS.SYS);

Командный процессор (COMMAND.COM);

файлы-драйверы, которые после их загрузки в память обеспечивают работу таких устройств, как мышь, CD-ROM и др.

Утилиты ОС, выполняющие различные сервисные функции (форматирование дисков и др.).

Базовая система BIOS аппаратно зависима и находится в памяти ПЗУ ПК. Эта часть операционной системы является встроенной в ПК.

Она реализует следующие основные функции:

Автоматическую проверку аппаратных компонентов при включении ПК;

Вызов блока начальной загрузки ОС (загрузка в память программы операционной системы происходит в два этапа: сначала загружается блок начальной загрузки (Boot Record) и на него передается управление, затем с помощью этого блока - остальные модули).

Блок начальной загрузки (Boot Record) – это очень короткая программа (около 512 байт), находящаяся в первом секторе каждого диска с операционной системой DOS. Boot Record загружает в память еще два модуля ОС (системных файлов io.sys, msdos.sys), которые завершают процесс загрузки DOS.

Модуль IO.SIS расширения BIOS представляет собой дополнение к BIOS в ПЗУ. Он настраивает ОС на конкретную конфигурацию ПК и позволяет подключать новые драйвера к нестандартным устройствам ввода/вывода.

Модуль обработки прерываний MS DOS.SYS – реализует услуги связанные с обслуживанием файловой системы и операций ввода – вывода.

Командный процессор COMMAND.COM – обрабатывает у команды, которые вводятся пользователем.

113. Настройка конфигурации принтера

Настраивает конфигурацию принтера, подключенный к параллельному порту (LPT1, LPT2 или LPT3) для печати 80 или 132 символов на строку либо 6 или 8 lines на дюйм (если принтер поддерживает эти средства). Данная версия команды MODE устанавливает характеристики для IBM-совместимого или Epson-совместимого принтера.

MODE LPTn[:] [c][,[l][,r]]

MODE LPTn[:] [COLS=c] [LINES=l] [RETRY=r]

Параметр LPTn задает порт принтера, к которому подключено устройство. Допускаются значения n от 1 до 3. COLS=c задает число символов на строку - 80 или 132 (по умолчанию 80). Вы можете сократить этот параметр, опустив COLS= и задав значение c. LINES=l задает вертикальный интервал и число строк на дюйм - 6 или 8 (по умолчанию 6). Можно опустить LINES= и задать значение l. RETRY=r задает число повторов, если при попытке MODE передать данные в параллельный порт возникает ошибка по тайм-ауту. При этом часть MODE будет резидентной в памяти. Допустимые значения r приведены в следующей таблице:

Значение	Описание
B	Возвращает при проверке занятого порта "занято".
E	Возвращает при проверке занятого порта ошибку.
P	Повторяет попытки, пока принтер не воспримет данные.
R	При проверке занятого порта возвращает "готов".
N	Нет повторов (по умолчанию). Можно также задать NONE.

Вы можете сократить данный параметр, опустив RETRY= и задав значение r. Чтобы выйти из цикла по тайм-ауту, нажмите CTRL+BREAK.

Если вы опустите один из трех параметров, MODE использует последнюю установку пропущенного параметра. При использовании сокращенного синтаксиса (без COLS=, LINES=, and RETRY=), команда MODE распознает параметры по их позициям. Таким образом, если значение параметра не задано, нужно все равно указывать перед следующим параметром запятую. Если команда MODE используется в сети, на задавайте значений r. Параметр RETRY=R обеспечивает ту же поддержку, что параметр P в предыдущих версиях MS-DOS.

Настройка конфигурации последовательного порта

Данная версия команды MODE устанавливает параметры последовательного порта (COM1, COM2, COM3 или COM4).

MODE COMm[:] [b[,p[,d[,s[,r]]]]

MODE COMm[:] [BAUD=b] [PARITY=p] [DATA=d] [STOP=s] [RETRY=r]

Параметр COMm задает номер последовательного порта. Допускаются значения m от 1 до 4. Если любой из 5 параметров опущен, MODE использует его последнюю установку. При сокращенном синтаксисе (без ключевых слов BAUD=, PARITY=, DATA= и др.) команда MODE распознает параметры по позиции. Поэтому требуется указывать запятую, предшествующую следующему параметру.

BAUD=b задает первые две цифры скорости передачи (в битах в секунду). Допускается указывать скорость 110, 150, 300, 600, 1200, 2400, 4800, 9600 и 19200 бод. Можно опустить BAUD= и задать только значение b (как и мнемоники остальных параметров).

PARITY=p определяет, как система использует бит четности для проверки ошибок передачи; p может иметь значение N (не использует), E (четный), O (нечетный), M (отметка) или S (пробел). По умолчанию используется E.

DATA=d задает число бит данных в символе (от 5 до 8). По умолчанию d = 7. Значения 5 и 6 поддерживают не все компьютеры.

STOP=s задает число стоп-бит, которые определяют конец символа: 1, 1.5 или 2. При скорости передачи 110 бод по умолчанию s = 2, в противном случае - 1.

RETRY=r (по умолчанию r = N) задает действие, предпринимаемое в случае ошибки по тайм-ауту при передаче MODE данных в последовательный порт. См. таблицу значений r в предыдущем разделе.

Значения p = M и S, b = 19, s = 1.5 поддерживается не на всех компьютерах.