ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Настроювання операційної системи за допомогою файлу конфігурації CONFIG.SYS



Файл CONFIG.SYS призначений для налагодження операційної системи на конкретну конфігурацію апаратури комп’ютера. Він, також як і файл AUTOEXEC.BAT, присутній практично на кожному комп’ютері і розташовується в головному каталозі на диску, з якого відбувається завантаження операційної системи (зазвичай це диск С).

Його основне призначення – завантаження в оперативну пам’ять необхідних драйверів (керуючих програм) для керування апаратною частиною комп’ютера: підключення різних видів пам’яті, клавіатури, мишею, принтером і т.д.

При відсутності цього файлу параметри конфігурації операційної системи встановлюються по умовчанню. Запускається він автоматично при кожному завантаженні операційної системи MS DOS.

Файл CONFIG.SYS створюється і редагується як текстовий файл в будь-якому текстовому редакторі.

Файл CONFIG.SYS складається з спеціальних команд операційної системи MS DOS по настроюванню апаратури. Формат цих команд має вигляд:

Ім’я команди = значення

Кожна команда займає окремий рядок;

Після закінчення формування конструкції кожної команди необхідно натиснути клавішу <Enter>.

Конструктивно кожна команда може бути записана символами розмір яких не має значення;

Після редагування цього файлу необхідно здійснити перезавантаження операційної системи для становлення нової конфігураційної настройки;

Команди, найбільш широко використовувані у файлі CONFIG.SYS

BREAK = ON або OFF – становлення режиму перевірки одночасного натиснення клавіш <Ctrl> <Break> або <Ctrl> <C>. Якщо установлений параметр ON, то при операціях введення-виводу з диском можна перервати роботу, в протилежному випадку (параметр OFF) це зробити не можливо й операція буде виконана повністю.

BUFFERS = число – виділення об’єму оперативної пам’яті у відповідності із заданим у команді числом буферів (комірок стандартної довжини). Ці буфери відводяться для проміжного зберігання даних з диска в пам’ять і навпаки при операціях введення-виводу з диском. Таким чином збільшується швидкість обміну між диском і оперативною пам'яттю. Звичайно, рекомендується використовувати 40 буферів.

DEVICE = ім’я драйверу [параметри] – підключення драйверу для керування будь-яким пристроєм, наприклад, мишею;

DEVICEHIGH = ім’я драйверу [параметри] – завантажує драйвер пристрою у верхню частину пам’яті (UMA – Upper memory);

Примітка: порядок запису команд DEVICE та DEVICEHIHG у файлі CONFIG.SYS дуже важливий! Спочатку установлюються драйвери, що дозволяють працювати з різними видами пам’яті, якщо доповнюють стандартну пам’ять об’ємом 640 Кбайт, а потім установлюються драйвери, що використовують цю пам’ять.

DOS = параметри установлює режим використання області високої пам’яті (HMA) і забезпечення доступу до блоків верхньої пам’яті (UMB);

FILES = число – установлює максимальне число одночасно відкритих файлів. Зазвичай це число не повинно бути менше 20;

NUMLOCK = ON або OFF – установлює стан клавіш <Num Lock>. Параметр OFF відключає дію цієї клавіші, параметр ON – включає режим введення з клавіатури прописних букв.

REM чи; - коментар;

LASTDRAVE – становлення кількості букв логічних дисків.

Установлювані драйвери у файлі CONFIG.SYS.

Для керування зовнішніми пристроями використовуються стандартні (вбудовані) і завантажувальні (установлювальні) драйвери.

Стандартні драйвери BIOS забезпечують роботу комп’ютера стандартної конфігурації, до складу якої входять: монітор, жорсткі та гнучкі диски, клавіатура, зовнішні порти зв’язку.

Завантажувальні драйвери дозволяють забезпечити підключення додаткових пристроїв, наприклад, миші, дисковод для лазерних дисків, лазерний принтер та ін. Крім того, драйвери можуть забезпечити додаткові настройки стандартних пристроїв, наприклад, драйвер-українізатор для стандартної клавіатури з латинським шрифтом.

Призначення найбільш часто використовуваних драйверів.

ANSI.SYS – підтримує імітування терміналу ANSI.

DISPLAY.SYS – підтримує перемикання кодових сторінок для монітору.

HIMEN.SYS – керує використанням розширеної (Extended) пам’яті.

EMM386.EXE – організує розширену (Extended) пам’ять і забезпечує доступ до області верхньої пам’яті на комп’ютерах з процесором 386 та вище, які мають розширену (Extended) пам’ять.

Приклад варіанту файлу CONFIG.SYS.

DEVICE=C:\DOS\HIMEM.SYS становлення драйверу керування розширеною пам’ятью.
DEVICE=C:\DOS\EMM386.SYS RAM становлення драйверу, що забезпечує імітацію розширеної пам’яті доступ до блоків UMB верхньої пам’яті.
DEVICEHIGH=C:\DOS\MOUS.SYS розміщення драйверу миші у верхній частині пам’яті.
DOS=HIGH, UMB розміщення операційної системи в області верхньої пам’яті й забезпечення доступу до блоків UMB верхньої пам’яті.
NUMLOCK=OFF відключення режиму введення з клавіатури прописних букв.
BUFFERS=40 забезпечення для пересилки між дисками та пам'яттю 40 буферів.
FILES=40 дозвіл одночасного відкриття 40 файлів
BREAK=ON переривання роботи програми при одночасному натисканні клавіш <Ctrl> <C> або <Ctrl> <Break>.

129. Основні характеристики Windows Vista.

Windows Vista — операционная система семейства Microsoft Windows NT, линейки операционных систем, используемых на пользовательских персональных компьютерах.Обзор

В Windows Vista обновлена подсистема управления памятью и вводом-выводом. Новой функциональностью также является «Гибридный спящий режим» или режим «гибернации», при использовании которого содержимое оперативной памяти дополнительно записывается на HDD, но и из памяти также не удаляется. В результате если подача энергии не прекращалась, то компьютер восстанавливает свою работу пользуясь информацией из ОЗУ. Если питание компьютера выключалось, операционная система использует сохранённую на HDD копию ОЗУ и загружает информацию с неё (аналог спящего режима). Режим реализован благодаря так называемым «файлам гибернации», которые занимают объём на жёстком диске, равный объёму установленной на компьютере оперативной памяти. Возможно пользовательское удаление этих файлов с утратой функции гибернации. При этом, восстановление этих файлов без особых затруднений возможно путём вызова специальных команд из командной строки.

Выпуски Windows Vista

Основные

Starter: распространяется Microsoft только на некоторых развивающихся рынках в бедных странах (а также в виде предустановленной ОС на некоторых моделях нетбуков); имеет символическую цену и множество функциональных ограничений. К примеру, максимально допустимое дисковое пространство ограничено 250 Гб, память — 1 гигабайтом, а процессор — одним ядром (32 bit) без технологии Hyper-threading.

Home Basic: поддержка не более 2-х процессоров (с неограниченным количеством ядер) с 8 гигабайтами максимального объёма оперативной памяти для платформы amd64 (64х-битная) и 3,4 гигабайтами для платформы x86 (32х-битная), read-only версия MeetingSpace, 5 подключений по SMB, нет интерфейса Windows Aero, отсутствуют возможность присоединения к домену, а также редактор групповых и локальных политик, нет поддержки EFS.

Home Premium: поддержка до 2-х процессоров с 16 гигабайтами максимального объёма оперативной памяти, HDTV, запись видео-DVD, 10 подключений по SMB, поддержка сенсорных экранов, автоматическое резервное копирование, интерфейс Windows Aero, отсутствует возможность присоединения к домену, редактор групповых и локальных политик, нет поддержки EFS, поддержка Microsoft Anna — функции, позволяющей компьютеру автоматически читать заданную текстовую информацию (на английском языке, аналогичной версии для чтения русских текстов пока нет).

Business: нет родительского контроля, поддержка до 2 процессоров, урезана мультимедийная часть и убраны развлекательные приложения. Данная версия Vista поддерживает работу в домене, политики и шифрованную файловую систему EFS.

Enterprise: многоязычный интерфейс, сервисы Microsoft Windows для UNIX, корпоративные многопользовательские лицензии, шифровальщик дисков BitLocker, урезана мультимедийная часть.

Ultimate: включает все возможности Enterprise и Home Premuim, плюс дополнительные Ultimate Extras, хорошо развита мультимедийная часть, поддержка анимированных обоев рабочего стола, а поддержка мультиязычного пользовательского интерфейса позволяет менять по желанию язык пользовательского интерфейса операционной системы.

Стили оформления

Windows Aero — это оригинальный стиль оформления с прозрачными многоцветными рамками окон, применяемый по умолчанию для компьютеров с более чем 512 Mb ОЗУ и соответствующим спецификации «Vista Ready» видеоадаптером (обязательна поддержка DirectX-9c, желательно DirectX-10). Доступна на Windows Vista Home Premium, Windows Vista Business и более старших редакциях.

Windows Vista Standard — Windows Aero с некоторыми отключенными возможностями (например, прозрачность окон и Windows Flip 3D). Требования к системе — такие же, как и у Windows Aero. Доступна на Windows Vista Home Basic.

Windows Standard — минимальные требования к системе, оформление окон в стиле «классической» темы Windows XP. Доступны различные цветовые схемы, в частности, подобные схемам Windows 98; пользователь может создавать свои цветовые схемы.

Windows Vista Basic — это оригинальный стиль оформления, применяемый по умолчанию для компьютеров, которые по каким-либо причинам не готовы к запуску Windows Aero. Этот стиль также применяется при запуске приложений в режиме совместимости.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.32 (0.008 с.)