Судових та правоохоронних органів України.

 

Мета заняття: а) розглянути зміст предмета курсу „Судові та правоохоронні органи України”, а також розкрити поняття й ознаки правоохоронної діяльності держави, правоохоронних органів, визначити законодавчі джерела курсу; розглянути і засвоїти поняття й ознаки судової влади, правосуддя, визначити місце суду в системі державних органів влади, розмежувати поняття „судова влада”, „правосуддя”, „суд”, визначити судову систему.

б) формувати в курсантів і студентів уявлення про судову владу як специфічну галузь державної влади, що виховує громадян у дусі відданості батьківщині, точного і неухильного виконання Конституції та Законів України, дотримання дисципліни праці, чесного відношення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і достоїнства громадян.

Опорні поняття: правоохоронна діяльність держави, правоохоронні органи, законодавчі джерела курсу, судова влада, правосуддя, ланка судової системи, судова інстанція.

 

План семінарського заняття

 

1. Предмет дисципліни „Судові та правоохоронні органи України”, його значення для вивчення інших юридичних дисциплін. Законодавчі джерела курсу.

2. Правоохоронна діяльність, правоохоронні органи: поняття та загальна характеристика.

3. Поняття, ознаки та повноваження судової влади.

4. Місце суду в системі державних органів влади.

 

Методичні рекомендації

Під час підготовки до першого навчального питання семінару необхідно засвоїти, що дисципліна „Судові та правоохоронні органи України” вивчає поняття й ознаки правоохоронної діяльності держави, правоохоронних органів, законодавчі джерела курсу.

Дисципліна „Судові та правоохоронні органи України” – це така дисципліна, у рамках якої вивчаються основи організації та найбільш істотні напрямки і завдання діяльності цих органів, їх взаємодія один з одним та іншими органами держави.

Законодавчі джерела курсу " Судові та правоохоронні органи України" - це законодавчі і нормативні акти, у яких містяться норми державного, адміністративного й інших галузей права, що регулюють побудову суду, прокуратури, адвокатури й інших правоохоронних органів і організацій.

Готуючись до другого питання семінару, курсанти повинні усвідомити, що правоохоронна діяльність – це така державна діяльність, що здійснюється з метою охорони права, спеціально уповноваженими органами, шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності до закону і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку.

Правоохоронними органами прийнято називати функціонуючі в суспільстві та державі установи й організації, основним завданням діяльності яких є забезпечення законності, боротьби зі злочинністю й іншими правопорушеннями.

Під час підготовки до третього питання, необхідно знати, що мета ідеї поділу влади – гарантувати безпеку громадян від свавілля та зловживання владою, забезпечити політичну свободу. Політична свобода визначена Ш.Монтеск'є, як право робити все, що дозволено законом. Така свобода можлива тільки в тій державі, де всі відносини врегульовані законом. Розрізняючи три види влади: законодавчу, виконавчу і судову, Ш. Монтеск'є відзначав, що для запобігання державним зловживанням необхідний такий порядок, при якому різні гілки влади могли б стримувати одна одну.

Крім цього курсанти та студенти повинні засвоїти і дати визначення загальному поняттю влади, державної влади та судової влади, а також охарактеризувати основні ознаки останньої. Загальне визначення влади є досить широким. До нього нерідко включають, насамперед, здатність і можливість впливати на діяльність; поведінку людей за допомогою якихось засобів, наприклад, авторитету, вольового впливу, правових приписів, примусу.

Наприклад, В І. Даль писав, що влада – це „право, сила, воля над чимось, свобода дії та розпорядження, начальствування, управління”. На думку С. Ожегова, владою слід вважати „право та можливість розпоряджатися будь-ким або будь-чим, підкоряти своїй волі”. Іншими словами, владою не можна вважати будь-яку особу, орган, об’єднання, установу. Вони – діючі особи, але не влада.

Більш вузьким є поняття державної влади. Такого роду владою прийнято вважати можливість і здатність народу та (або) держави через свої органи впливати на поведінку людей і на процеси, що відбуваються в суспільстві, за допомогою переконання або примусу.

Ще вужче є поняття судової влади. Судова влада – це специфічна галузь державної влади, що здійснюється уповноваженими на це державними органами – судами та призначенням якої є вирішення правових конфліктів і здійснення судового контролю.

Суб'єктом її здійснення є не будь-який державний орган, а лише суд, що має властиві тільки йому можливості та повноваженнями впливу на поведінку людей, а через це - і на процеси, що відбуваються в суспільстві.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судовій владі властиві певні ознаки. Найважливішими з них є: винятковість, самостійність, повнота, підзаконність і незалежність. Курсанти і студенти повинні вміти розкрити суть кожної з ознак судової влади, а також знати, якими повноваженнями володіє судова влада.

Серед повноважень судової влади домінуючу роль грає правосуддя.

Правосуддя – це діяльність суду з розгляду та вирішенню в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом, у межах процесуальних норм, що встановлені законом, застосуванню до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту прав та інтересів суспільного й державного ладу, всіх форм власності, особистості та прав громадян.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних (ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Правосуддю властивий ряд специфічних ознак, що відрізняють його від інших напрямків державної діяльності. Курсантам і студентам необхідно назвати й охарактеризувати основні ознаки правосуддя.

Вони повинні знати відмінність суду від органів, що виконують законодавчі та виконавчі функції. Відмінності суду від органів, що виконують законодавчі та виконавчі функції, виражаються:

Ø у специфіці судових повноважень;

Ø у порядку формування судів;

Ø у незалежності судів;

Ø у встановленні особливих правил (процедур) для діяльності судів.

Готуючись до четвертого питання, студенти повинні вивчити положення глави 1, розділу IIЗакону України «Про судоустрій і статус суддів», а також знати, що с истема судів загальної юрисдикції - це сукупність судів України, об’єднаних між собою єдиними цілями, завданнями, принципами організації і діяльності та очолюваних Верховним Судом України.

Курсанти та студенти повинні твердо засвоїти, які суди складають систему судів загальної юрисдикції. Необхідно відзначити, що в судовій системі утворюються різні ланки, що представляють собою сукупність однотипних судів рівнозначних територіальних утворень.

Під ланкою судової системи варто розуміти сукупність однотипних судів, рівнозначних територіальних утворень або судів, порівняних між собою на підставі особливостей територіального устрою.

Під час розгляду питання про „судові інстанції” особи, що навчаються, повинні усвідомити, що п ід судовою інстанцією слід розуміти суд (або його структурний підрозділ), який виконує ту чи іншу судову функцію, пов’язану з вирішенням і розглядом судових справ та прийняттям рішень по суті або перевіркою законності та обґрунтованості рішення.

Курсанти та студенти повинні вміти розкрити суть кожної судової інстанції. Рівень своїх знань рекомендовано перевірити шляхом відповідей на питання для самоконтролю.

 

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Визначте предмет і систему дисципліни „Судові та правоохоронні органи України”.

2. Визначте співвідношення дисципліни „Судові та правоохоронні органи України” з іншими юридичними дисциплінами.

3. Назвіть та охарактеризуйте основні ознаки правоохоронної діяльності держави.

4. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні напрямки (функції) правоохоронної діяльності.

5. Перерахуйте правоохоронні органи, що виконують ці функції.

6. Назвіть та охарактеризуйте основні ознаки правоохоронних органів, їхні функції.

7. Яке значення Конституції України для судових і правоохоронних органів?

8. Згрупуйте за змістом основні акти, що регламентують судову та правоохоронну діяльність.

9. Викладіть розвиток і суть концепцій поділу влади, визначте її основне призначення.

10. Дайте визначення загального поняття влади, державної влади та судової влади.

11. Охарактеризуйте основні ознаки судової влади.

12. Якими повноваженнями володіє судова влада?

13. Визначте поняття правосуддя: покажіть, чим воно відрізняється від інших напрямків (функцій) правоохоронної діяльності.

14. Назвіть і охарактеризуйте основні ознаки правосуддя.

15.У чому відмінність судів від інших державних органів?

16. Визначте поняття системи судів загальної юрисдикції.

17. Дайте поняття „ланка судової системи”.

18. Визначте поняття „судова інстанція” та назвіть різновиди судових інстанцій.

19. Чим відрізняються суди першої, апеляційної та касаційної інстанції?

20. Назвіть судові органи, що розглядають справи у першій, апеляційній і касаційній інстанції.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Теми рефератів, доповідей

1. Завдання правоохоронних органів в умовах формування правової держави в Україні.

2. Шляхи вдосконалення діяльності судових і правоохоронних органів на сучасному етапі здійснення судово-правової реформи.

3. Роль міжнародно-правових актів у питаннях відправлення правосуддя та діяльності з підтримання правопорядку.

4. Роль судової влади в правовій державі.

5. Суд як орган судової влади.

6. Становлення й основні етапи розвитку судової системи в Україні.

7. Концепція судово-правової реформи в Україні, її основні положення та цілі.

 

Задача

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1. місцеві суди;

2. апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3. вищі спеціалізовані суди;

4. Верховний Суд України.

Питання: Чи правильно визначена система судів загальної юрисдикції?

Обґрунтуйте свою відповідь.

 

Рекомендована література:

І. Нормативно - правові акти:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року

2.Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.

3.Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.

4.Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 р.

5.Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5.07.2012 р.

6.Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р.

7.Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р.

8.Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р.

9.Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України» від 06.04.2011 р. № 383.

10. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 06.04.2011 р. № 395.

ІІ. Наукові та навчально-методичні джерела:

1. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність та правоохоронні органи: поняття й ознаки // Право України. - 2003. - № 4. – С. 18-21.

2. Бондаренко І. Правоохоронні органи в України та їх функції // Право України. -2005. – № 7. – С. 53-57.

3. Іваницький С.О. Судова влада та правоохоронні органи України: Практикум /МВС України, Луган., держ. ун-т внутр. справ імені Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – 150 с.

4. Карабань, В.С. Ковальський (кер. Авт. Кол.) та ін. Відп. ред. В. Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.

5. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Харків: Право; Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.

6. Корнієнко М. Актуальні проблеми реформування правоохоронної системи України // Право України. – 2010. – № 11. – С. 13-23.

7. Науково-практичний коментар Закону України "Про судоустрій і статус суддів"/ Теліпко В. Е.; За ред. Молдована В.В. – К.: Центр учбової літератури, 2011. - 528 с.

8. Новік О. Правоохоронна діяльність: її бачення крізь призму людини // Право України. – 2003. – № 9. – С. 121-124.

9. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. — X.: ТОВ «Одіссей», 2008. — 528 с.

10. Півненко В. Правоохоронна система України: визначення та функціонування // Вісник прокуратури. - № 2. – 2003. – С. 39 - 45.

11. Пилипчук В. Теоретичні та організаційно-правові засади реформування і розвитку правоохоронних органів та інших суб’єктів сектору безпеки // Право України. – 2010. – № 11. – С. 24-32.

12. Руденко М.В., Говоруха М.М., Рибалко Г.С. Судова влада та правоохоронні органи України: Підручник для студ. вищих юрид. навч. закладів. – Х.: “Харків Юридичний”, 2007. – 548 с.

Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под редакцией А. С. Васильева и Е.Л. Стрельцова. Издание четвертое, дополненное и переработанное.— X.: «Одиссей», 2005. — 304 с.

14. Судові та правоохоронні органи України: Підручник /Укл.: М.Й. Курочка, О.І. Литвинчук; Р.І. Мельник, Л.В. Карабут; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ імені Е.О. Дідоренка. – Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2011р..

 

15. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова, В.Я. Карабань, В.С. Ковальський (кер. Авт. Кол.) та ін. Відп. ред. В. Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.

16.Ігонін Р.В. Концептуальні проблеми забезпечення функціонування системи судів загальної юрисдикції: адміністративно-правовий вимір: монографія / Держ. податк. служба України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. - Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2012. - 388 с.