Завдання, функції, система органів

Мета заняття: а) засвоїти курсантам і студентам завдання, функції, принципи організації та діяльності прокуратури, її систему, структуру, організацію діяльності органів прокуратури; основні напрямки прокурорського нагляду, акти прокурорського реагування на порушення законності, вимоги, що ставляться до осіб, які призначаються на посади прокурорів, порядок призначення та звільнення їх з посади;

б) формувати в курсантів і студентів уявлення про діяльність прокуратури, як незалежний орган державної влади, що здійснює нагляд за дотриманням і застосуванням законів.

Опорні поняття: прокуратура, прокурор, прокурорський нагляд.

 

План семінарського заняття

1. Правова основа діяльності, завдання і функції органів прокуратури.

2. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури.

3. Генеральний прокурор України: порядок призначення на посаду та звільнення з посади, повноваження. Апарат Генеральної прокуратури України.

4. Напрямки прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування та їх характеристика.

5. Кадри органів прокуратури.

 

Методичні рекомендації

Курсанти та студенти, готуючись до першого навчального питання семінарського заняття, повинні знати, що прокуратура України - це система органів, що здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами, державними комітетами й іншими органами державного та господарського управління, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами депутатів, їх виконавчими і розпорядницькими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами і громадянами.

Необхідно відзначити, що метою прокурорської діяльності є забезпечення верховенства закону, зміцнення законності, соціально-економічних, політичних та інших прав і свобод громадян, місцевих органів законодавчої і виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, суспільних і політичних організацій і рухів.

Виходячи з цього, прокурорський нагляд – це здійснювана від імені держави діяльність спеціально уповноважених службових осіб – прокурорів по забезпеченню точного дотримання та правильного застосування законів шляхом своєчасного виявлення та вживання заходів щодо усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, і притягнення винних до відповідальності.

Правова основа діяльності прокуратури закріплена в ст. 3 Закону „Про прокуратуру”. Правовою основою організації і діяльності прокуратури є Конституція України, Закон України „Про прокуратуру”, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове законодавство й інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори й угоди.

Завдання органів прокуратури закріплені в ст. 4 Закону України „Про прокуратуру”, функції прокуратури - у ст. 121 Конституції і ст. 5 Закону України „Про прокуратуру”. Необхідно відзначити, що, крім передбачених Конституцією України і Законом „Про прокуратуру” функцій, прокуратура продовжує виконувати відповідно до діючих законів функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів і функцію досудового слідства.

Пріоритетним напрямком діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура має право обмежити неправомірну діяльність державних органів і посадових осіб передбаченими законом способами. При цьому органи прокуратури керуються у своїй діяльності принципами, закріпленими в ст. 6 Закону України „Про прокуратуру”.

Оскільки в Україні визначений і діє принцип верховенства права, то функціонування прокуратури як державного інституту, діяльність її посадових осіб ґрунтується тільки на нормативно-правових актах. Принцип верховенства права передбачає споконвічну, провідну роль права в співвідношенні права і політики, права та ідеології, права й економіки. Норми Конституції України є нормами прямої дії, внаслідок чого прокуратура, зокрема, може представляти інтереси громадянина або держави в суді для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі Основного Закону, навіть у випадку відсутності інших нормативних актів, що регулюють певне правовідношення.

Для підготовки до другого питання плану семінарського заняття курсантам і студентам необхідно звернутися до другого розділу Закону України „Про прокуратуру” – „Система, структура й організація діяльності органів прокуратури”.

Для відповіді на третє запитання семінарського заняття слід мати на увазі, що порядок призначення та звільнення з посади Генерального прокурора України визначений у ст. 122 Конституції України й у ст. 2 Закону України „Про прокуратуру”. Повноваження Генерального прокурора України закріплені в ст. 15 Закону України „Про прокуратуру”.

Під час підготовки до четвертого питання плану семінарського заняття курсантам і студентам необхідно звернутися до третього розділу Закону України „Про прокуратуру”, що називається „Прокурорський нагляд”.

Однією з основних функцій діяльності прокуратури є підтримання державного обвинувачення в суді. Підтримання державного обвинувачення – це діяльність прокуратури у встановлених кримінально-процесуальним законом формах, що складається з аналізу матеріалів справи та доказування винуватості особи в судових органах, сприяння постанові законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом – одна з важливих гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави.

Прокуратура представляє інтереси громадянина або держави в суді від імені держави, здійснюючи це представництво через прокурорів. Тому ніяких доручень або довіреностей прокуророві не потрібно, оскільки він не представляє інтереси конкретної особи або органу влади. У межах своєї компетенції, визначеної законом, він діє як представник держави, маючи, одночасно, і всі процесуальні права позивача. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому законом.

Нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство спрямований на забезпечення встановленого порядку, виявлення та розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них, законності здійснення оперативно-розшукових заходів, проведення досудового слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень.

Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура, здійснюючи цю функцію, покликана забезпечити, з одного боку, законність перебування затриманих, заарештованих осіб, що за вироком суду або на інших законних підставах перебувають в установах виконання покарань, а з іншого боку – законність діяльності установ виконання судових рішень у кримінальних справах і установ, що застосовують інші заходи примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Готуючись до п’ятого питання семінарського заняття, необхідно звернутися до четвертого розділу Закону України „Про прокуратуру”, що має назву „Кадри органів прокуратури”. Особливий характер діяльності прокурорів і слідчих прокуратури обумовили необхідність визначення ряду істотних вимог професійного та морально-етичного плану до осіб, що призначаються на ці посади. Необхідно вивчити і засвоїти ці вимоги.

Для відповіді на шосте питання семінарського заняття курсантам і студентам необхідно вивчити і засвоїти наступне. Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних установ прокуратури присвоюються класні чини відповідно до посад, що вони займають і стажу роботи.

Класний чин – це спеціальне персональне звання прокурорського працівника як державного службовця, що присвоюється з урахуванням посади, яку він займає, стажу, знань і досвіду, а також за конкретні результати роботи особи. Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, затвердженому Верховною Радою України 6 листопада 1991 року.

Свої знання в ході підготовки до семінару курсанти можуть перевірити, відповівши на питання для самоконтролю та шляхом вирішення задач.

 

Питання для самоконтролю та самоперевірки

1. Назвіть основні нормативні акти, що регламентують діяльність прокуратури.

2. Які завдання покладаються на органи прокуратури?

3. Які основні функції виконує прокуратура?

4. Назвіть принципи організації і діяльності органів прокуратури.

5. Які види прокуратур входять у систему органів прокуратури України?

6. Які прокуратури відносяться до військових?

7. Яка структура Генеральної прокуратури України?

8. Які повноваження колегії органів прокуратури?

9. Який порядок призначення на посаду Генерального прокурора України?

10. У яких випадках Генеральний прокурор України звільняється з посади?

11. Назвіть апарат Генеральної прокуратури України.

12. Назвіть напрямки прокурорського нагляду й охарактеризуйте їх.

13. Що таке припис прокурора?

14. Що таке протест прокурора?

15. Що таке подання прокурора?

16. Що таке постанова прокурора?

17. Визначте порядок призначення та звільнення з посади прокурорів.

18. Викладіть вимоги, що ставляться до працівників прокуратури та кандидатів на посаду прокурорів і слідчих.

19. Які є класні чини працівників прокуратури?

20. Який порядок присвоєння класних чинів працівникам прокуратури?

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Теми рефератів, доповідей

1. Прокуратура - її місце і роль у державі.

2. Функції прокуратури України відповідно до Конституції України.

3. Удосконалення прокурорського нагляду - найважливіший етап у побудові демократичної правової держави.

4. Форми реагування прокуратури на порушення закону та їх значення у зміцненні законності та правопорядку.

5. Взаємодія прокуратури з іншими правоохоронними органами.

Задачі

1. Кравченко, якому виповнилося 23 роки, закінчив юридичний технікум і має дворічний стаж роботи на посаді секретаря судового засідання, звернувся до прокуратури м. Києва з проханням прийняти його на роботу слідчим. Старший помічник прокуратури м. Києва по кадрах відмовив йому в прийомі на роботу.

Питання: Чи правильно поступив старший помічник прокурора м.Києва по кадрах?

Назвіть вимоги, які ставляться до осіб, що призначаються на посади слідчих.

2. На заміщення вакантної посади прокурора міста Стаханова був висунутий Маслов, який 1,5 року працює помічником прокурора, а до цього 4 роки займав посаду судді районного суду.

Чи може Маслов бути призначений на посаду прокурора міста або району? Відповідь обґрунтуйте, виходячи з положень Закону України «Про прокуратуру».

3. Випускник Луганського державного університету внутрішніх справ Вікторов подав заяву до прокуратури Луганської області з проханням прийняти його на роботу та призначити на посаду слідчого прокуратури Ленінського району міста Луганська, де є відповідна вакансія. У задоволенні заяви Вікторова було відмовлено. Відмова аргументована відсутністю у Вікторова практичного досвіду роботи на посаді слідчого. Крім того, Вікторову було роз'яснено, що оскільки він закінчив відомчий навчальний заклад, то і влаштовуватися на роботу він повинен в слідчий апарат органів внутрішніх справ.

Чи правомірне таке рішення? Хто може бути призначений на посаду слідчого районної прокуратури?

 

Рекомендована література:

І. Нормативно - правові акти:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

2. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року.

3. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» від 6 листопада 1991 року.

4. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» від 6 листопада 1991 р.

 

ІІ. Наукові та навчально-методичні джерела:

 

1. Біденко М. Місце і роль прокуратури в системі органів влади // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 7. – С. 15-20

2. Джаббаров С. Принципи організації та діяльності органів прокуратури // Вісник прокуратури. – 2006. – № 3. – С. 69-77.

3. Грицаєнко Л. Роль та місце прокурорської влади у системі державних органів // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 5. – С. 43-47

4. Іваницький С.О. Судова влада та правоохоронні органи України: Практикум /МВС України, Луган., держ. ун-т внутр. справ імені Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – 150 с.

5. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Харків: Право; Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.

6. Курочка М.Й., Каркач П.М. Прокурорський нагляд в Україні. Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е. О. Дідоренка]. -Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. 424 с.

7. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2010 р. – 336 с.

8. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. — X.: ТОВ «Одіссей», 2008. — 528 с.

9. Попович Є. Становлення та розвиток органів прокуратури // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 6. – С. 105-111.

10. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі державі: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2004. – № 6. – С. 6-18.

11. Руденко М.В., Говоруха М.М., Рибалко Г.С. Судова влада та правоохоронні органи України: Підручник для студ. вищих юрид. навч. закладів. – Х.: “Харків Юридичний”, 2007. – 548 с.

12. Слинько С. Проблеми процесуальних функцій прокуратури // Право України. – 2003. – № 12. – С. 70-73.

Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под редакцией А. С. Васильева и Е.Л. Стрельцова. Издание четвертое, дополненное и переработанное.— X.: «Одиссей», 2005. — 304 с.

14. Судові та правоохоронні органи України: Навчально-методичний посібник для самостійної роботи /Укл.: К.О. Кіндіров, Р.В. Корякін, М.Й. Курочка, О.І. Литвинчук; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ імені Е.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008 р.

15. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова, В.Я. Карабань, В.С. Ковальський (кер. Авт. Кол.) та ін. Відп. ред. В. Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.

16. Шумський П.В. Прокуратура України. - Київ, 1998 р. – 336 с.