Основні форми кредиту і банківських операцій

Виникнення, функціонування і розвиток підприємництва значною мірою пов'язані з наданням кредиту.

Кредит (від лат. credit — "він вірить") — позичка у формі грошей або товару в тимчасове користування з умовою своєчасного повернення і виплати за це певної винагороди (відсотка).

Відсоток (чи ціна за тимчасове користування капіталом) — прибуток за користування наданим у позичку капіталом у грошовій або товарній формі.

Комерційний кредит — кредит, що надається одними підприємствами (фірмами, компаніями) іншим у формі продажу товару з відстрочкою платежу й оформляється векселем; використовується з метою прискорення реалізації товарів, ціна яких зростає на суму відсотка.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Іпотечний кредит — кредит, наданий банками і спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами у формі довгострокових позичок під заставу нерухомості.

Державний кредит — кредит, що надається державою (у тому числі місцевими органами влади) фізичним і юридичним особам у формі державних позик.

Міжнародний кредит — кредит, що надається у формі валютних і товарних цінностей підприємствами (у тому числі банками, державою, а також міжнародними і регіональними фінансово - кредитними установами) однієї країни підприємствам і державам інших країн.

Розрізняють пасивні, активні й комісійні банківські операції.

Пасивні операції банку — операції із залучення вільних коштів. Про основні джерела таких коштів, що утворюються на підприємстві, розмова йшла вище. Їх необхідно вкласти в банк і одержувати за це відсоток.

Основні види внесків:

- депозит, або вклад до запитання. Він означає, що підприємство вкладає частину своїх вільних коштів у банк і використовує їх у будь-який час для розрахунків з іншими підприємствами, виплати податків і заробітної плати. Тому такий вид внеску ще називають розрахунковим рахунком, по ньому не сплачують або сплачують дуже низькі відсотки;

- депозит на термін, або строковий вклад. У цьому разі підприємство вкладає частину своїх вільних коштів у банк на чітко визначений термін і зобов'язується до його закінчення не вилучати гроші з банку. Це дає банку можливість використовувати вкладені кошти, зокрема, надавати їх у кредит іншим підприємствам. За тимчасове користування цими коштами банк сплачує підприємству відсоток, величина якого зростає зі збільшенням терміну;

- депозитний сертифікат. Це документ, вид цінних паперів, що засвідчує внесок (депозит) фізичною особою коштів у банк на умовах строкового вкладу під вказану банком величину відсотка. Розрізняють депозитні сертифікати за вимогою (гроші по них можуть бути вилучені через певний час) і термінові (гроші можуть бути вилучені в будь-який час).

До пасивних операцій банків відносять також випуск облігацій з метою залучення коштів.

Активні операції банку — операції з надання кредитів, а також операції з цінними паперами з метою одержання прибутку, що реалізується у випадку, коли відсоток по кредитах вище, ніж відсоток по вкладах.

До інших форм активних операцій банку відносяться вкладення коштів у цінні папери, інвестування у виробництво.

Основними умовами надання кредитів є їхнє повернення, цільовий характер (тобто використання тільки на певні цілі), терміновість і забезпеченість. Якщо підприємство своєчасно не повертає кредити, банк вилучає більший відсоток.

Забезпеченість кредиту означає, що його надають під заставу товарно-матеріальних цінностей. У разі неповернення кредиту ці цінності переходять у власність банку. Без забезпечення кредити можуть надаватися тільки надійним клієнтам (з позитивною "кредитною історією"), тобто тим, платоспроможність яких не викликає сумнівів і підтверджена попередньою практикою одержання і поверненню кредитів.

До активних операцій банку відносяться також операції з нерухомістю, іноземною валютою, лізингові, факторингові та ін. Активні операції банків базуються переважно на залучених засобах.

Комісійні операції банку — посередницькі операції, пов'язані з наданням інкасових, торгово-комісійних, акредитивних і переказних послуг або з платіжно-розрахунковим обслуговуванням клієнтів.

Інкасові операції — операції, які банк здійснює за дорученням своїх клієнтів з метою одержання для них грошей замість грошових і товарно-розрахункових документів (чеків, векселів, цінних паперів, транспортних документів та ін.) і за виконання яких банк бере комісійні.

Акредитив — грошовий документ, що містить доручення банку про виплату певної суми грошей підприємству або фізичній особі відповідно до умов, названих в цьому документі. Розрізняють грошові й товарні акредитиви.

Перевідні операції — операції з перерахування внесених клієнтами грошей іншому одержувачу, що знаходиться в іншому місці.

Крім того, банки виконують ряд довірчих (трастові) операцій. До них відносяться керування майном і капіталом, зберігання цінностей та ін.

Відносно новими формами кредиту є лізинг і факторинг. Розглянемо їхню сутність і механізм дії.

Лізинг — довгострокова оренда основних фондів, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем. Термін оренди в цьому випадку — від 6 місяців до декількох років. Основними об'єктами оренди є машини, устаткування і транспортні засоби.

Лізинг здійснюється на основі довгострокового договору між лізинговою компанією або банком (лізингодавець) і підприємством-орендарем (лізингоодержувачем). Лізингодавці купують машини чи устаткування у виробника або в оптової торгової компанії і здають їх в оренду на тривалий термін лізингоодержувачу, який вносить орендну плату за їхнє використання.

Факторинг — специфічний вид банківських послуг, що надаються комерційними банками або спеціалізованими факторинг-фірмами своїм клієнтам з викупу вимог (права на одержання боргів) з їхніх боржників клієнтів і частковій оплаті цих боргів (в обсязі 70—90%) ще до настання терміну їхньої оплати.

Сума, що залишається (10—30%), за винятком відсотків за послугу, виплачується клієнту після того, як банки або факторинг-компанії одержать всі борги від боржників.

Основні переваги факторингу: зменшення ризику неповернення боргів, скорочення термінів виплати основної їхньої суми, отже прискорення кругообігу капіталу, та ін.

Організації, за чинним законодавством України, мають право на відкриття одного чи декількох рахунків як в одному, так і в декількох банках, у тому числі для проведення безготівкових розрахунків. Організація може відкривати в комерційних банках наступні рахунки:

- розрахункові рахунки, призначені для здійснення поточних платежів за розпорядженням організації і зарахування надходжень коштів на її адресу;

- поточні рахунки. Їх відкривають для некомерційних установ і комерційних організацій, які не є юридичними особами, наприклад, філій. Перелік операцій з поточного рахунку обмежений, а розпоряджатися коштами можна тільки в строгій відповідності із затвердженим кошторисом;

- спеціальні рахунки. Використовуються для зберігання коштів строго цільового призначення;

- валютні рахунки. Призначені для здійснення розрахунків в іноземній валюті. Ці рахунки відкриваються в комерційних банках, які мають ліцензію Національного банку Україні на ведення валютних операцій;

- бюджетний рахунок. Звичайно його мають організації, що одержують кошти з бюджету, за умови, що ці кошти мають строго цільове призначення;

- депозитний рахунок. Відкривається організаціям, які вносять у банк внесок за рахунок тимчасово вільних коштів на певний строк під певний відсоток;

- тимчасовий розрахунковий рахунок організації для проведення операцій із зарахування первісних внесків засновників організації у статутний (складовий) капітал і осіб, які беруть участь у підписці на акції.

Підприємницькі організації вправі відкривати рахунки в будь-якому банку за місцем їхньої реєстрації або в банку поза місцем своєї реєстрації за згодою останнього. Набір рахунків визначається самою організацією залежно від розв'язуваних нею завдань.