Тема 1. Комерційна діяльність

Тексти лекцій з дисципліни

“КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ”

Зміст

Вступ..................................................................................................................
І. Змістовний модуль Тема 1. Комерційна діяльність...........................................…………..
1.1 Поняття і суть комерційної діяльності.................……………
1.2 Суб'єкти комерційної діяльності..............................………….
1.3 Організація підприємства............................................………..
Тема 2. Основи бізнес-плану...........................................…………….
2.1 Роль бізнес-планування в умовах ринкової економіки ……..
2.2 Етапи розробки бізнес-плану підприємства ……………........
2.3 Оформлення і презентація бізнес-плану ……………..........…
Тема 3. Менеджмент у комерційній діяльності.....………………
3.1 Сутність менеджменту..................................................……….
3.2 Функції, форми й методи управління підприємством
3.3 Сучасні особливості роботи менеджера.............……………..
Тема 4. Легалізація комерційної діяльності.............…………….
4.1 Ліцензування комерційної діяльності..................…………….
4.2 Патентування комерційної діяльності................…………...
ІІ. Змістовний модуль Тема 5. Конкуренція як засіб реалізації комерційної діяльності
5.1 Сутність конкуренції.....................................................………
5.2 Форми і методи конкурентної боротьби...............…………
5.3 Конкурентоздатність підприємства......................……………
Тема 6. Витрати виробництва і цінова політика підприємства
6.1 Сутність і структура витрат виробництва..........……………..
6.2 Сутність і види цін.............................................................…….
6.3 Цінова політика підприємства.................................…………..
Тема 7. Товарна і збутова політики підприємства………………...
7.1 Товар і товарна політика..............................................………..
7.2 Закономірності створення нових товарів.......……………...
7.3 Сутність і завдання збуту...........................................…………
7.4 Комерційно-посередницька діяльність..............……………...
Тема 8. Підприємство на ринку банківських послуг та ринку цінних паперів..................…………………………………………….
8.1 Сутність банків і їхня структура............................…………...
8.2 Основні форми кредиту і банківських операцій …………...
8.3 Основні види цінних паперів і їх роль в умовах ринкової економіки
8.4 Основні учасники ринку цінних паперів..........………………
8.5 Фондова біржа і механізм її дії.................................………….
Список літератури............................................................................………

 

Вступ

Подолання породжених адміністративно-командними методами керування негативних явищ у народному господарстві України можливе на основі реформування відносин власності й регульованої ринкової економіки.

Світовий досвід свідчить, що формування ринку як форми організації товарного виробництва відбувалося еволюційним шляхом протягом тривалого часу при відповідній законодавчій діяльності держави. Перехід нашої економіки до ринкових відносин має певні особливості:

– ринкова економіка формується нееволюційним шляхом; робиться спроба проводити її у процесі радикальних змін суспільного ладу;

– упровадження ринкової економіки проходить без достатньо випробуваних щодо наших умов господарювання законодавчо-правових актів і нормативів;

– держава не підтримує розвиток нових видів підприємств і не обтяжує себе допомогою діючим підприємствам (особливо малим); на даний момент практично немає стимулів і пільг для різних підприємств і підприємництва.

Усвідомлення об'єктивної необхідності переходу до ринкових відносин обумовлює необхідність створення відповідних умов, що визначаються чинністю закону вартості і сприяють реалізації в умовах ринку усіх факторів ефективного виробництва. Це вимагає переосмислення економічних основ господарювання, оволодіння ринковим механізмом з урахуванням нашої соціально-економічної дійсності, відсутності ринкової культури й інфраструктури, необхідної інформації, підготовленості кадрів, а також того, що ринок – це система досить жорстоких соціально-економічних відносин.

Однією з найважливіших умов переходу до ринкової економіки є розробка відповідної законодавчо-правової бази. Як зазначається у ст. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції в комерційній діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт.

В умовах побудови ринкової економіки докорінно змінюється характер організаційно-правових відносин державних та інших органів з суб'єктами комерційної діяльності. Сьогодні ці відносини будуються з організацією рівноправної діяльності різних видів підприємств, підтримки комерції, освоєння ринку на різних рівнях і напрямках.

У цих лекціях визначаються сутність і принципи комерційної діяльності, показані теоретичні основи й закономірності формування та розвитку комерційної діяльності, дана характеристика її суб'єктів. Наведено організаційно-правові форми, в яких допускається створення власної справи, викладені етапи цього процесу; управління (менеджмент) комерційною діяльністю; втілення ідеї комерсанта в бізнес-плані, роль бізнес-плану в комерційній діяльності, етапи розробки бізнес-плану підприємства. Після створення підприємства і його реєстрації в державних органах комерсант вступає в конкурентну боротьбу на ринку товарів (послуг), тому в лекціях представлені форми й методи цієї боротьби, реалізація цінової, товарної, збутової політики підприємства. Відображені відносини комерсанта з фінансовими інститутами, такими як банки, ринок цінних паперів.

Мета даного курсу – ознайомлення насамперед з понятійним апаратом, термінологією, яка діє в сучасній практиці ділового спілкування, виробничій і комерційній діяльності будь-якого підприємства.

Предметом комерційної діяльності як навчального курсу виступають принципи й методи економічних відносин у конкретному діловому просторі, спрямованому на одержання прибутку. У зв'язку з цим об'єктом вивчення курсує комерційна сторона процесу руху товарів від виробника до споживача, а основними суб'єктами комерційної діяльності виступають як сам підприємець, так і його можливі контрагенти - держава, наймані робітники, партнери по бізнесу і, звичайно ж, споживачі.

І. Змістовний модуль

Організація підприємства

Після виникнення у комерсанта підприємницької ідеї потрібно приймати рішення: купувати діюче підприємство, реорганізувати існуюче або створити нове.

Фінансисти при оцінці кредитного ризику банку вважають у більшості випадків найбільш ефективне придбання підприємства. У той же час для створення раніше невідомих товарів або послуг, освоєння нової "ринкової ніші" більше підходить реорганізація підприємства або створення нового.

З юридичної точки зору підприємство може бути створено:

- за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або трудового колективу на основі діючого законодавства, а також унаслідок примусового розділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства;

- шляхом виділення із складу діючого підприємства за рішенням його трудового колективу за згодою власника або уповноваженого ним органу. У цьому разі за новими підприємствами зберігаються правоприємні зобов'язання.

Але кожний з цих варіантів вимагає кадрового, матеріального і фінансового забезпечення, тобто ефективних підприємницьких рішень щодо залучення людських, матеріальних і фінансових ресурсів. Передумови таких рішень готуються підприємцем у процесі формування бізнес-плану. Але цій роботі передує аналіз проблем вишукування початкового капіталу.

Початковий капітал — сума грошей, цінних паперів або матеріально-речовинних цінностей, необхідних підприємцю для відкриття власної справи, створення підприємства з виробництва товарів, послуг.

Початковий капітал неоднаковий у різних країнах, окремих сферах і галузях народного господарства.

Початковий капітал включає і так званий " стартовий " компонент (капітал), тобто витрати, пов'язані з підготовкою виробництва товарів або послуг. Вони містять у собі певні витрати на створення власного підприємства:

- його реєстрацію (сплата реєстраційного збору);

- оплату підготовки установчих документів;

- послуги нотаріуса;

- відкриття розрахункового рахунку в банку;

- виготовлення ескізу печатки, штампів, товарного знаку;

- одержання кодів діяльності;

- дозвіл міліції на виготовлення печатки і штампів;

- послуги чиновників та ін.

На цьому етапі фінансове планування проводиться в рамках розробки бізнес-плану.

Надзвичайно важливою для майбутніх підприємців є точна інформація бізнес-плану про майно підприємства, зокрема про джерела його формування. Майно підприємства складають його основні й оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Основними джерелами формування майна підприємства є:

- грошові й матеріальні внески засновників;

- доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності, у тому числі від операцій з цінними паперами;

- кредити банків та інших кредиторів;

- кошти з бюджетів різних рівнів.

Одним з найважливіших засобів формування початкового капіталу є заощадження домогосподарств. Кількісно такі заощадження являють собою різницю між доходами сім'ї і споживчих витрат.

На будь-якому підприємстві повинна діяти фінансова стратегія, що реалізується у фінансових планах, яка дозволяє на початковому етапі діяльності вирішити два основних завдання:

- які кошти необхідні для того, щоб створити підприємство?

- які кошти необхідні для роботи підприємства протягом 3-х місяців?

- які їхні джерела?

Визначивши обсяг і джерела інвестування, підприємець приймає рішення про створення підприємства. В його основі лежать механізми визначення прибутковості інвестування та аналізу беззбитковості. Прибутковість інвестування пов'язана зі строком окупності й дисконтуванням доходу. Строк окупності інвестицій визначається відношенням суми початкових інвестиції до щорічних грошових доходів від реалізації підприємницької ідеї.

Але в умовах інфляції його визначення неможливе без застосування коефіцієнта дисконтування (). Його знаходять за формулою

,

де: П — відношення банківської кредитної ставки до 100;

n — кількість років інвестування.

Ефективність інвестування визначається відношенням суми дисконтування доходу до суми дисконтування витрат. Реалізація підприємницької ідеї вважається ефективною, якщо цей коефіцієнт більше одиниці. Цю ефективність відображає і коефіцієнт прибутковості. Він припускає визначення точки беззбитковості, що показує рівень виробництва і продажів, при якому фінансові надходження покривають видатки на виробництво. У цій точці воно стає беззбитковим, але і прибутку ще не дає.

Головним на початковому етапі заснування юридичної особи є вибір його форми власності й правового статусу підприємства. Засновниками підприємства можуть бути власники майна або уповноважені ними особи.

На другому етапі ведеться розробка установчих документів, статуту й установчого договору. Заключним етапом утворення юридичних осіб є їх державна реєстрація, з моменту якої організація одержує статус юридичної особи.

Статут підприємства визначає його правоздатність, установлює правовий статус. Основне призначення статуту — інформування контрагентів та інших осіб про коло своєї діяльності, права і можливості, встановлення організаційно-правової форми підприємства.

Ні сам статут, ні його окремі положення не можуть бути оголошені комерційною таємницею.

Установчий договір — це договір про добровільне об'єднання двох чи декількох осіб, їхнього майна, в якому кожний з учасників бере на себе певні зобов'язання стосовно інших учасників з метою одержання прибутку. Тому акцент у ньому роблять на загальному обсязі статутного капіталу, частки кожного із засновників, її формі (натуральній чи майновій), умовах передачі майна у власність юридичної особи, порядок розподілу прибутку і збитків, умови виходу засновників зі складу юридичної особи.

Підписанню установчого договору, як правило, передує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства, розробка бізнес-плану і насамперед таких сторін документа, як розрахунок статутного фонду, очікуваних прибутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства та ін.

Оскільки в установчому договорі особлива увага приділяється статутному капіталу, розглянемо його сутність і шляхи формування.

Статутний капітал — сукупність майнових (матеріальних, речових) і грошових коштів та інших нематеріальних цінностей, що є постійним внеском його засновників-учасників у створене ними господарче товариство з метою забезпечення діяльності підприємства й одержання на цій основі прибутку.

Внесками засновників і учасників товариства є:

- у майновій формі — будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності;

- у грошовій формі — грошові ресурси (в тому числі у вільно конвертованій валюті) і цінні папери;

- у формі нематеріальних цінностей — усі види майнових прав: на користування землею та іншими природними ресурсами, в тому числі інтелектуальною власністю (зокрема, використання винаходів у вигляді патентів і ліцензій, "ноу-хау").

При створенні акціонерного товариства в установчих документах повинні бути відображені дані про види акцій, що випускаються, їхню номінальну вартість, кількість і співвідношення акцій різних видів.

Державна реєстрація юридичних і фізичних осіб проводиться відповідно до Закону України від 15.05.03р. №755-І “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців”, що набрав чинності з 1 липня 2004 р. Підприємство вважається створеним і здобуває статус юридичної особи з моменту державної реєстрації і внесення в єдиний державний реєстр.

Скасування державної реєстрації здійснюється за особистою заявою суб'єкта підприємницької діяльності, а також на підставі рішення суду.

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації. Реорганізація підприємства — процес перетворення, перебудови організаційної структури і управління підприємством при збереженні його виробничого потенціалу, зокрема основних фондів.

Формами реорганізації єзлиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення підприємств:

- злиттям організацій визнається виникнення нової організації шляхом передачі їй усіх прав і обов'язків двох чи декількох організацій з одночасним припиненням діяльності останніх;

- приєднанням організації визнається припинення діяльності однієї чи декількох організацій з передачею всіх їхніх прав і обов'язків іншій організації;

- поділом організації визнається припинення діяльності організації з передачею всіх її прав і обов'язків знову створюваним організаціям;

- виділенням організації визнається створення однієї чи декількох організацій без припинення діяльності. При виділенні зі складу діючої організації однієї або декількох до кожної з них переходить частина прав і обов'язків реорганізованої організації відповідно до розподільчого балансу;

- під перетворенням організації розуміється перетворення юридичної особи однієї організаційно-правової форми в іншу відповідно до положень господарського кодексу і законів.

 

Ліквідація підприємства може здійснюватися:

- добровільно — ліквідаційною комісією, що створюється власником або уповноваженим ним органом, призначеним ліквідаційною організацією;

- примусово — комісією, призначеною судом або відповідним державним органом.

Ліквідація і реорганізація підприємства проводяться за рішенням власника і участю трудового колективу.

Основними причинами ліквідації підприємства є:

- його банкрутство, тобто неможливість платити за своїми обов'язками, а також погасити наявні борги. Під неспроможністю (банкрутством) розуміється процес припинення діяльності організації (індивідуального підприємця) відповідно до рішення суду (чи добровільно) при невиконанні відповідно до закону грошових зобов'язань перед кредиторами та іншими зобов'язаннями перед бюджетами. До конкретних причин банкрутства підприємств відносяться: їхня низька конкурентоздатність, надмірні витрати виробництва й обороту, нестача оборотних коштів, високі відсотки по кредиту, погіршення економічної кон'юнктури та ін.;

- закінчення терміну, на який підприємство створювалося, чи досягнення мети, поставленої суб'єктами комерційної діяльності при організації підприємства;

- ухвалення рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, установлених законодавством, якщо в передбачений рішенням термін не забезпечено дотримання цих умов або не змінений вид діяльності;

- визнання рішенням суду недійсними установчих документів і дозволу на створення підприємства;

- систематичні й грубі порушення діючого законодавства.

 

Тема 2. Основи бізнес-плану

2.1 Роль бізнес-планування в умовах ринкової економіки

Зарубіжний досвід і логіка, а також об'єктивний аналіз показують, що в умовах ринку самопланування на рівні господарських осередків щодо комерційної діяльності є необхідним і неминучим. Для підприємництва найбільш характерні плани й програми реалізації окремої угоди і проведення основних операцій, що складають угоду. А якщо здійснюється кілька угод, пов'язаних одна з одною, то, плануючи їх у взаємодії, доводиться мати справу з плануванням комерційної діяльності як безперервного процесу.

Із самого визначення поняття "план" виходить, що в бізнес-плані має бути заздалегідь намічена бажана і практично здійснювана програма підприємницьких дій, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Під бізнес-планом розуміється чітко підготовлений документ, в якому викладається зміст обраного виду діяльності, поставлені цілі й планомірно організовані заходи, спрямовані на досягнення цих цілей.

Правильно складений бізнес-план у підсумку відповідає на запитання: чи варто займатися даним видом діяльності і чи принесе справа, що планується, прибуток, який дозволить окупити затрачені сили й засоби? В умовах ринку такі плани необхідні всім: банкірам, потенційним інвесторам і перш за все самому підприємцю, який повинен чітко проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реалістичність.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві функції:

1) зовнішню — ознайомлення різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню — опрацювання механізму самоорганізації, тобто ціліс-ної, комплексної системи управління реалізацією підприємницького проекту.

У бізнес-плані повинна бути чітко сформульована мета його складання. Якою ж є мета розробки бізнес-плану в умовах ринку?

По-перше, планування – це ключ до процвітання в бізнесі. План з його конкретними комерційними цілями і програмою дій щодо їх досягнення виступає в ролі гіда, який веде бізнес лабіринтом економіки. Іншими словами, бізнес-план — це засіб, за допомогою якого підприємець може керування своїм бізнесом.

По-друге, розробка бізнес-плану змушує підприємця моделювати ситуації і розглядати проблеми, що можуть перешкоджати успіху.

По-третє, бізнес-план — це засіб залучення позикового капіталу, необхідного для розвитку бізнесу. Таким чином, бізнес-план — це основа конструктивних відносин з потенційними інвесторами, тобто з тими, в кого ви будете позичати гроші для реалізації свого проекту.

По-четверте, на початковому етапі створення своєї справи бізнес-план є основним інструментом комунікацій між підприємцем і зовнішнім світом.

По-п'яте, у процесі складання бізнес-плану розвиваються здібності підприємця як менеджера — набувається досвід оцінки умов конкуренції, способів просування товарів на ринок, використання переваг свого бізнесу, фінансового планування, розробки різних сценаріїв діяльності.

Бізнес-план повинен бути складений обов'язково в письмовій формі, тому що неформальні, усні пропозиції можуть призвести або до того, що підготовчий період буде дуже тривалим, або просто до провалу бізнес-ідеї.

Узагальнення досвіду підприємницьких починань дозволяє виділити в процесі роботи над бізнес-планом дві стадії:

а) підготовчу;

б) основну.

Процес розробки бізнес-плану розпочинається із збору інформації, що стосується майбутнього бізнесу. До цієї інформації належить маркетингова, виробнича й фінансова. Ідея буде успішною, якщо знайти свого споживача. В умовах ринкової економіки людям неможливо продати те, що вони не хочуть купувати, і легко продати те, що хочуть і можуть купувати. Тому першим кроком є аналіз стану ринку, який полягає в детальному розгляді всіх умов, в яких буде працювати і конкурувати підприємець. Іншими словами, необхідно з'ясувати:

1) які можливості ринку і які тенденції його розвитку?

2) які фактори можуть вплинути на успіх справи?

Аналізують такі показники ринку:

1) попит на даний вид продукції чи послуг;

2) купівельні можливості потенційних клієнтів;

3) чисельність потенційних покупців з розбивкою за районами і віковими групами;

4) динаміка доходів населення (клієнтів);

5) динаміка загального попиту на всі заставні товари на ринку;

6) чисельність підприємців, які займаються цим видом підприємницької діяльності.

Наступним кроком підготовчої стадії бізнес-планування є визначення особистих цілей підприємця.

Ще одним важливим кроком підготовчої стадії бізнес-планування є визначення предмета бізнесу.

Цей етап підготовки бізнес-плану дозволяє відповісти на досить просте, але істотне запитання після того, як ми вже проаналізували стан ринку, розробили власну бізнес-ідею, що відповідає ринковому сьогоденню, а також особистим цілям, — яким видом діяльності буде займатися підприємець?

Наступними важливими кроками розробки бізнес-плану є визначення цілей запланованого бізнесу, його стратегії та тактики, тобто процес стратегічного планування.

За збиранням інформації йде стратегічне планування, яке включає в себе такі етапи: визначення місії фірми; зовнішній аналіз, внутрішній аналіз (визначення слабких і сильних сторін бізнесу), встановлення цілей діяльності фірми, аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії.

Процес стратегічного планування досить трудомісткий, але саме він істотно підвищує шанси виживання в конкурентному середовищі.

2.2 Етапи розробки бізнес-плану підприємства

 

Що конкретно має включати бізнес-план підприємства? Зміст бізнес-плану залежить насамперед від того, на кого він розрахований. Зміст і обсяг бізнес-плану визначаються також сферою торговельної діяльності (дитяча харчова продукція, магазин взуття чи супермаркет), до якої належить даний бізнес, розмірами бізнесу й сумами коштів, необхідними для його організації, конкретними характеристиками вашого майбутнього продукту і стадіями його життєвого циклу.

 

Таблиця 2.1 – Основні етапи розробки бізнес-плану підприємства

Перший етап	Вибір продукції та/або послуг, що будуть запропоновані на продаж.
Другий етап	Дослідження середовища (в тому числі ринку майбутнього бізнесу).
Третій етап	Вибір місцезнаходження майбутнього бізнесу.
Четвертий етап	Прогнозування обсягів і доходів від продажу продукції та /або послуг.
П'ятий етап	Визначення виробничих параметрів майбутнього бізнесу (приміщення, устаткування, постачальники продукції, контроль якості, управління).
Шостий етап	Розробка цінової і торгової політики, вибір способу реклами.
Сьомий етап	Обґрунтування вибору форми організації бізнесу, характеристика власників підприємства і основних керівників, визначення якості персоналу, організаційної структури, форм і умов оплати праці.
Восьмий етап	Опис потенційних ризиків майбутнього бізнесу і пошук дій, які можуть звести їх до мінімуму.
Дев'ятий етап	Оцінка передбачуваних прибутків та збитків, аналіз стану готівки та розробка балансу, звіту про фінансові результати.
Десятий етап	Написання висновків, що узагальнюють основні положення обґрунтованої бізнес-ідеї.

 

Процес бізнес-планування підприємства має свою внутрішню логіку, тобто послідовність виконуваних етапів при написанні бізнес-плану (табл. 2.1).

Підприємці розробляють бізнес-план підприємства з метою залучення інвесторів до фінансування даного проекту. Розглянемо структуру і зміст бізнес-плану, орієнтованого на залучення банківського капіталу до торговельної діяльності підприємства.

Структура бізнес-плану містить такі елементи:

1. Титульний аркуш:

а) повна назва і адреса підприємства;

б) імена й адреси засновників;

в) відомості про характер і сфери бізнесу;

г) загальна передбачувана вартість підприємницького проекту;

д) вказівка на конфіденційність викладеної у бізнес-плані інформації;

г) місяць і рік складання бізнес-плану.

2. Зміст бізнес-плану:

а) перелік основних розділів і підрозділів;

б) перелік таблиць, рисунків та інших ілюстрацій.

3. Резюме

Бізнес-план починається з резюме, що відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи.

Резюме — це короткий опис (1-2 сторінки) підприємницького проекту, в якому викладені:

а) унікальність даної бізнес-ідеї, найсуттєвіші конкурентні переваги підприємства;

б) відомості про компетенцію і професіоналізм членів команди менеджерів;

в) основні передбачувані показники фінансової діяльності (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

г) характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх
отримання, порядку використання, форм повернення;

д) інші найважливіші дані, які на думку автора можуть привернути увагу інвесторів.

4. Підприємство та його продукція

Мета цього підрозділу — переконати читача в перспективності торговельної діяльності обраного виду, викликати довіру до обраного бізнесу шляхом опису переваг та особливостей його продуктів та/або послуг.

5. План маркетингу

Першим напрямом дослідження в даному розділі є дослідження ринку.

Складовим елементом стратегії маркетингу є рекламна кампанія. У бізнес-плані треба викласти, які засоби реклами передбачає використовувати підприємство, скільки коштуватиме організація рекламної компанії і як ці витрати розподілятимуться за окремими періодами.

Оцінка загальних витрат на реалізацію стратегії маркетингу і програм, що її забезпечують, становитиме відповідну інформаційну основудля складання фінансового плану;

6. План торговельної діяльності:

а) планування приміщень;

б) опис торговельного процесу;

в) устаткування;

г) постачальники основних видів продукції;

д) можливий вплив зовнішніх факторів на торговельно-господарську діяльність.

7. Організаційний план:

а) форма організації бізнесу;

б) власники торговельного підприємства й ключові керівники;

в) організаційна схема і розподіл обов'язків;

г) планування кількості персоналу;

д) визначення рівня і структури оплати праці.

8. Оцінка ризиків.

- необхідно виділити найбільш імовірні для даного бізнесу типи ризиків і в міру можливості оцінити їх вплив на бізнес;

- вказати, які заходи будуть застосовуватись як реакція бізнесу на прояви симптомів ризику;

- зазначити типи страхових полісів і на яку суму їх планується придбати.

9. Фінансовий план

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану підприємства. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, й обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Фінансовий план містить такі підрозділи:

1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).

3. Плановий баланс.

У фінансовій частині бізнес-плану важливо розрахувати показники ліквідності, платоспроможності, рентабельності.

2.3 Оформлення і презентація бізнес-плану

Бізнес-план – це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновок не тільки про бізнес, але й про власників. Тому важливим є як його зміст, так і оформлення.

Основними вимогами до оформлення бізнес-плану є:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати зміст підприємницького проекту. Як свідчить практика, обсяги бізнес-плану обмежуються 20-25 сторінками (якщо вартість проекту більше 100 тис. грн., необхідні детальніші розрахунки з поясненнями). У бізнес-плані необхідно уникати суто технічного опису продукції, технологічних операцій та процесів;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може зацікавити потенційних інвесторів;

3) бізнес-план має спиратися на реалістичні припущення. Прогнози треба обґрунтовувати й підкріпляти посиланнями на дослідження цільового ринку;

4) будь-яке припущення повинно мати кілька варіантів: від найгіршого до найоптимістичного, у процесі бізнес-планування необхідно орієнтуватися на найгірший;

5) у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та підрозділи так, щоб можна було швидко знайти потрібну інформацію;

6) бізнес-план повинен забезпечувати конфіденційність інформації про фірму та її діяльність, тому слід контролювати сферу його розповсюдження;

7) за необхідності додаткова інформація може бути винесена в додатки, які містять:

- первинні матеріали аналізу ринку;

- специфікації продукції;

- рекламні матеріали;

- схему грошових потоків;

- угоди оренди; гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів.

Існують також певні правила технічного оформлення, що включають:

- наявність титульного аркуша;

- наявність сторінки змісту;

- розміщення резюме на початку бізнес-плану;

- розміщення в кінці бізнес-плану додатків;

- наявність приміток та посилань на джерела використання
інформації.

Презентацію бізнес-плану організовують для ознайомлення зацікавлених юридичних та фізичних осіб з новим бізнесом; для демонстрації в найдоступнішій формі сутності підприємницької ідеї, найліпших ділових якостей підприємця та команди провідних менеджерів фірми; для започаткування активних партнерських відносин з потенційними кредиторами та інвесторами.

Презентація бізнес-плану — це публічне його представлення (рекомендація) зацікавленим особам.

У процесі презентації бізнес-план має породжувати почуття оптимізму й ентузіазму. Тривалість презентації звичайно становить 20 хв. Після цього підприємець має бути готовий відповісти на запитання, оскільки найголовніше завдання презентації бізнес-плану полягає в налагодженні діалогу з потенційними інвесторами.

Для більшої наочності й переконливості бажано, щоб презентацію проводив керівник особисто, широко використовуючи схеми, рисунки, таблиці, важливим є також попереднє ознайомлення учасників з ключовими положеннями і показниками бізнес-плану.

Таким чином, процес презентації охоплює такі ключові моменти:

а) характеристика підприємства, унікальність запропонованої ним продукції та/або послуг;

б) дослідження ринку, визначення основних клієнтів та конкурентів;

в) маркетингова стратегія;

г) необхідні обсяги початкових інвестицій;

д) команда, яка реалізовуватиме бізнес-план;

є) умови повернення кредиторам та інвесторам вкладених коштів.

Як висновок до даного розділу слід зазначити, що в ринкових умовах господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану.

 

 

Сутність менеджменту

 

Після створення підприємства перед підприємцем виникає проблема ефективного керування ним, складовою частиною якого виступає організаційна діяльність, здійснювана в рамках певних форм. Вибір оптимальної організаційної форми підприємства й ефективних методів прийняття управлінських рішень є однією з найважливіших умов успішної комерційної діяльності.

Підприємець у своїй діяльності виконує ряд функцій, пов'язаних з керуванням, плануванням і аналізом техніко-економічних показників свого підприємства. Розглянемо більш докладніше зміст цих функцій.

Сучасне підприємство являє собою складну систему, що включає технічну базу, трудові й матеріальні ресурси, які знаходяться в постійній взаємодії і розвитку. Координація діяльності підсистем, ув'язування їх в єдину систему — одне з найважливіших завдань управління. Першочерговими завданнями керування підприємством в умовах ринку є:

- маркетингові дослідження; вивчення кон'юнктури ринку; прогнозування збуту продукції; перспективне планування випуску продукції; визначення передбачуваного доходу; налагодження госпо