Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

Відповідно до Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

• пошук (розвідування) корисних копалин;

• виготовлення бланків цінних паперів, документів строгої звітності;

• централізоване водопостачання та водовідведення;

• медична практика;

• ветеринарна практика;

• надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу на таксі;

• виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;

• туроператорська й турагентська діяльність;

• фізкультурно-оздоровча й спортивна діяльність;

• посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

• професійна діяльність на ринку цінних паперів;

• посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника;

• оптова торгівля насінням та інше.

 

 

Порядок одержання ліцензії

Для одержання ліцензії на кожний вид діяльності суб'єкт господарської діяльності подає в орган, який видає ліцензії, заяву встановленої форми. У заяві зазначаються:

1) відомості про заявника: прізвище, ім'я, по батькові й паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий), місце проживання, ідентифікаційний помер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів;

2) вид господарської діяльності, на провадження якої заявник має намір одержати ліцензію.

 

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

• заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

• документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду в строки, передбачені для видачі ліцензії.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі впродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

• недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;

• невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше, ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене в судовому порядку.

У ліцензії зазначаються:

• найменування органу ліцензування, який видав ліцензію;

• вид господарської діяльності, вказаний згідно зі статтею 9 цього Закону (у повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

• найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

• ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів;

• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

• дата прийняття і номер рішення про видачу ліцензії;

• строк дії ліцензії;

• посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

• дата видачі ліцензії;

• наявність додатків (із зазначенням кількості сторінок).

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Строк дії ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим, ніж три роки.

Господарська діяльність па підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

Патентування комерційної діяльності

Законом України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” із змінами й доповненнями визначено порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використання інших форм розрахунків і кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що проводиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Суб'єктами правовідносин, які регулюються зазначеними вище законами, є юридичні особи й суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти й нерезиденти, а також їхні відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які здійснюють вказану підприємницьку діяльність.

Закон не поширюється

Дія Закону не поширюється на торговельну діяльність і діяльність, пов'язану з наданням побутових послуг:

• підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, й торговельно-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах і містах районного підпорядкування;

• суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:

- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

- сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

- здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянці продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і у вигляді продуктів первинної переробки), продукції власного бджільництва;

- сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів відчуження власного майна у разі, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

- сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподатковування прибутків фізичних осіб;

• суб'єктів підприємницької діяльності, утворених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до чинного законодавства і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих.

Не дозволяється визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку і суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Торговий патент

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відособленого) підрозділу займатися вказаними в даному Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими адміністраціями за місцем проживання цих суб'єктів або місцезнаходженням їхніх структурних (відособлених) підрозділів; суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Торговий патент містить такі реквізити:

1) номер торгового патенту;

2) найменування власника торгового патенту;

3) вид підприємницької діяльності;

4) назву виду побутових послуг або послуг у сфері грального бізнесу;

5) місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності;

6) для транспортних засобів — зазначається "виїзна торгівля";

7) термін дії торгового патенту;

8) місцезнаходження державного податкового органу, що видав торговий патент;

9) відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий нею торговий патент.

Форма торгового патенту і порядок його заповнення встановлюються Державною податковою адміністрацією України.