Основні види цінних паперів і їх роль в умовах ринкової економіки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні види цінних паперів і їх роль в умовах ринкової економіки



Згідно із Законом „Про цінні папери та фондовий ринок” - фондовий ринок (ринок цінних паперів) це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідний (деривативів).

Ринок цінних паперів співвідноситься з такими видами ринків, як ринок капіталів, грошовий ринок, фінансовий ринок. У прийнятій у вітчизняній і міжнародній практиці термінології фінансовий ринок підрозділяється на грошовий ринок і ринок капіталів (схема 8.1).

Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року). У свою чергу, грошовий ринок підрозділяється звичайно на облікові, міжбанківський і валютний ринки. Основними інструментами, використовуваними на обліковому ринку, є векселі, інші види короткострокових зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких - висока ліквідність і мобільність.

 

 

Схема 8.1 –Структура фінансового ринку

 

Міжбанківський ринок — частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найпоширеніші строки депозитів -1, 3 і 6 місяців, граничні строки - від 1 дня до 2 років (іноді 5 років).

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн.

Ринок капіталів підрозділяється на ринок цінних паперів (середньо - і довгострокових) і ринок середньо - і довгострокових банківських кредитів. Ринок капіталів служить найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, підприємств і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Таким чином, фондовий ринок є сегментом як грошового ринку, так і ринку капіталів, які також включають рух прямих банківських кредитів, перерозподіл грошових ресурсів через страхову галузь, та інші кредити. Він створює ринковий механізм вільного, хоча й регульованого переливу капіталів у найбільш ефективні галузі господарювання.

Ринок цінних паперів в умовах ринкової економіки виконує ряд найважливіших макро - і мікроекономічних функцій:

- виконує роль регулювальника інвестиційних потоків, що забезпечує оптимальну структуру використання ресурсів;

- забезпечує масовий характер інвестиційного процесу, дозволяючи будь-яким суб'єктам, які мають вільні кошти, здійснювати, інвестиції у виробництво шляхом придбання цінних паперів;

- чуйно реагує на те, що відбувається і припускає зміни в політичній, соціально-економічній, зовнішньоекономічній та інших сферах життя суспільства, тим самим виконує роль барометра, зокрема "економічного клімату " у країні;

- через купівлю-продаж цінних паперів окремих підприємств, держава реалізує свою структурну політику, наприклад, здобуваючи акції важливих, з точки зору економічної політики, підприємств;

- виступає важливим інструментом державної фінансової політики.

Таким чином, існуючий фондовий ринок виконує функції переміщення капіталу інвесторів до виробників, визначення ефективності використання фінансових активів в окремих секторах економіки, переміщення капіталу з однієї галузі в іншу.

Фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. Первинний ринок – це сукупність правовідносин, пов’язаних з розміщенням цінних паперів а вторинний- це сукупність дій, пов’язаних з обігом цінних паперів.

Засобами обігу на фондовому ринку є різноманітні цінні папери. Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Залежно від форми надання капіталу й способу виплати доходу цінні папери можна поділити на такі групи:

1. Пайові, що посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться акції, інвестиційні сертифікати.

2. Боргові цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До них відносяться облігації підприємств, державних та місцевих органів, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі.

3. Іпотечні цінні папери. Це цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) і які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати операцій з нерухомістю.

4. Приватизаційні цінні папери - цінні папери, що посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

5. Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску й обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

6. Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Можливі види цінних паперів, які можуть обертатися на українському фондовому ринку, регламентуються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. Відповідно до нього в Україні можуть випускатися і обертатися наступні види цінних паперів (див.сх.8.2).

 

 

 

 

 

 

Схема 8.2 –Види цінних паперів

 

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України.

Рішення про форму існування цінних паперів приймається емітентом. Документарнаформа існування означає видачу сертифіката, який виписується на ім'я власника цього цінного паперу, містить певні законодавством реквізити. Бездокументарна форма –означає, що право власності на цінний папір фіксується в електронному вигляді.

Форма випуску цінних паперів означає, що права посвідчені цим цінним папером належать:

- пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

- особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

- особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Розглянемо докладніше окремі види цінних паперів, які відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок " можуть випускатися й обертатися на ринку цінних паперів.

1. Акції - іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів і право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України і законодатством, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Емітентом акцій може бути тільки акціонерне товариство, яке розміщує тільки іменні акції.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості й привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права. Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законодатством, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

2. Облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації і емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації можуть розміщуватися у документарній або бездокументарній формі, іменні облігації та облігації на пред'явника. Рішення про розміщення облігацій приймає емітент і згідно з законодавством він має право розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів. Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

Є різні способи виплати за облігаціями:

- у вигляді сплати процентів щорічно або при погашенні облігації. Для цього на облігації робляться відривні купони, на яких написано суму та дату сплати процентів. Такі облігації називаються процентними;

- у вигляді виграшу. В цьому випадку регулярно проводяться лотереї, на яких визначаються номери облігацій, на які випали певні виграші. Такі облігації називають лотерейними (виграшними);

- у вигляді права придбання певних товарів. Такі облігації називаються цільовими;

- з виплатою на дисконтній основі, коли облігації продаються дешевше, ніж це зазначено на облігації. А погашаються такі облігації за ціною номіналу.

Облігації можуть випускати: держава, місцеві органи влади, підприємства.

Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Облігації внутрішніх державних позик України – це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України – це облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік і в межах граничного розміру державного боргу.

Облігації зовнішніх державних позик України – це державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Державні облігації України можуть бути:

- довгострокові - понад п'ять років;

- середньострокові - від одного до п'яти років;

- короткострокові - до одного року.

Рішення про розміщення облігацій зовнішніх та внутрішніх державних позик України та умови їх випуску приймається згідно з Бюджетним кодексом України.

3. Казначейські зобов'язання України –цедержавний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

4. Інвестиційні сертифікати –цецінні папери, які розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду й посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду. Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

5. Ощадні (депозитні) сертифікати –цецінні папери, що підтверджують суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Вони можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

6 . Вексель –цецінний папір, що посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні й існують виключно у документарній формі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.008 с.)