Пошук ідеї бізнесу та умови його створення

 

Приступаючи до організації бізнесу, підприємець ставить перед собою питання: що він може і хоче створити, на основі чого. Для організації бізнесу необхідні кошти, статутний фонд, приміщення. Для організації підприємницької діяльності - виробничі потужності, обладнання, відповідна технологія, підготовлені виробничі кадри тощо. Важливу роль відіграють результати вивчення ринку: попиту і пропозиції, ціна тієї продукції, яку підприємець передбачає виготовляти, стан конкурентів, можливість забезпечення виробництва продукції необхідними матеріальними і сировинними ресурсами. І, як результат підготовки до організації бізнесу, визначитись, який буде прибуток за тієї умови, що продукція буде конкурентоздатною і користуватиметься попитом на ринку.

Ідея бізнесу – це одержання прибутку підприємцем в результаті

організації справи із задоволення суспільної потреби.

Сформулювавши ідею, суб’єкт підприємницької діяльності, як фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність легітимно, визначається, який для нього прийнятний вид бізнесу: власна справа чи товариство (партнерство), що дозволяється створювати в Україні згідно з ст. 45 Господарського Кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця (наприклад, акціонерні товариства, які за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства).

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: - приватне підприємство, що діє на основі приватної власностігромадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);- підприємство, що діє на основі колективної власності
(підприємство колективної власності); - комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; - державне підприємство, що діє на основі державної власності;- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі
об'єднання майна різних форм власності). У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні (створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства) та корпоративні (утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства). Вибравши вид бізнесу, підприємець приступає до створення підприємства. Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття,

 

приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Крім цього можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України.

У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідно радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках – Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача і при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної ради народних депутатів.

Підприємству може бути передана в колективну власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Створення початкового капіталу у бізнесі та його використання

 

Початковий капітал - це статутний фонд, виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, цінності, нематеріальні активи, цінні папери, закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні основні та оборотні фонди (кошти).

Права підприємців щодо формування статутного фонду закріплені в законах України ″Про господарські товариства″ від 19.09.1991 № 1576-XII, ″Про акціонерні товариства″ від 17.09.2008 № 514-VI та у Господарському Кодексі України від 16.01.2003 № 436-IV та Цивільному Кодексі України від 16.01.2003 № 435-IV.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших
видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій
та громадян у встановленому законодавством порядку;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю

 

і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Господарським Кодексом України та відповідними законами.

Наприклад, господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Внеском до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

 

Легалізація бізнесу

 

Підприємство вважається легалізованим і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної адміністрації за місцем знаходження або місцем проживання даного суб'єкта підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 4 Закону України ″Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ″ від 15.05.2003 № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення
юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу
підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних
дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних
записів до Єдиного державного реєстру.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи подаються такі документи:

· рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий

· договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

· статут, як установчий документ, якщо це необхідно для створеної організаційної форми підприємництва;

· реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

· документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

 

· документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Для проведення державної реєстрації фізична особа (ст.42 Закону України ″Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ″ від 15.05.2003 № 755-IV), яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової
картки платника податків, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі
фізичних осіб - платників податків;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за
проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів)
або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником
є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання
займатися підприємницькою діяльністю.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бути місце знаходження (місце проживання) одного із засновників або місце знаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди або іншим відповідним договором. Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим законом.

Державна реєстрація суб'єктів бізнесу здійснюється за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом п'яти робочих днів. Органи держаної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з поставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів. У

 

визначений термін із дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу й органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику виписка з Єдиного державного реєстру. У виписці зазначаються: - найменування юридичної особи або ім'я фізичної
особи - підприємця; - ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер
облікової картки платника податків;- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання
фізичної особи - підприємця; - прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи - підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків; - наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної
особи або фізичної особи - підприємця; - дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; - дата видачі виписки. Виписка з Єдиного державного реєстру підписується
державним реєстратором і засвідчується його печаткою. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є (ст.46 ч.2 Закону України ″Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ″від 15.05.2003 № 755-IV): - визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; - провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена
законом; - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність
фізичної особи - підприємця за зазначеним місцем проживання.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін позбавляє суб'єкта підприємництва прав юридичної особи, що є підставою для виключення його з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власниками майна за

 

участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування

підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначається його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, приватне, колективне, державне та інше) У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше)

Відповідальність суб'єктів бізнесу передбачається у ст. 49 Господарського Кодексу України:

- підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю;

- не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

- за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу
встановлену законом відповідальність.

Діяльність підприємства припиняється:

- з власної ініціативи підприємця;

- у разі закінчення строку дії ліцензії;

- у разі припинення існування підприємця.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. За їх рішенням ліквідація може проводитися самим підприємством в особі його органу управління.

 

Рекомендована література до лекції теми 1:

а) основна

1. Основи підприємництва: Навч. посібн. – 3-тє вид., випр. і доп./ Варналій З. С. – К.: Знання, 2006. – 330 с.

2. Основи підприємництва: Навч. посібн./ Захарчин Г. М. – К.: Знання, 2008. – 437 с.

 

б) додаткова

3. Основы бизнеса и предпринимательства: Учебн. пособ. / Игнатьев А. М., Крутин А. Б. – СПб.: СПбУЭФ, 1993. – 261 с.

4. Введение в предпринимательство. Учебн. пособ. / Крутин А. Б., Пименова А. Л. – СПб.: СПбУЭФ, 1995. – 583 с

 

 

Питання для самостійної роботи щодо змісту лекції теми 1:

1. Що необхідно для реалізації ідеї у бізнесі?

2. Які види підприємств згідно законодавства України дозволяється створювати для організації бізнесу?

3. Що таке примусовий поділ підприємства та як він здійснюється?

4. Що є початковим капіталом у бізнесі і як він створюється?

5. Від чого залежить зміна величини початкового капіталу?

6. Що таке легалізація бізнесу і як вона здійснюється?

7. Що є підставою для рішення суду про скасування державної реєстрації підприємства?

8. Що таке статут підприємства та його зміст?

9. В чому полягає відповідальність суб’єктів бізнесу?

10. Які умови ліквідації підприємства?

 

 

Тести для перевірки знань до лекції теми 1

 

1. Підприємство створюється згідно:

а) рішення місцевих органів влади;

б) власника майна;

в) уповноваженої особи власника;

г) рішення трудового колективу.

 

2. Статутний фонд підприємства може зростати за рахунок:

а) прибутку підприємства;

б) кредитів, одержаних підприємством;

в) внесків держбюджетних організацій;

г) дооцінки основних фондів.

 

3. Статутний фонд підприємства може зменшуватися за рахунок:

а) рішення одного з його засновників;

б) збитковості підприємницької діяльності;

в) виходу одного з його засновників;

г) рішення суду.

 

4. Діяльність підприємства може припиняться:

а) згідно з рішенням одного з його засновників;

б) згідно з рішенням всіх його учасників;

в) на підставі рішення суду;

г) по закінченню строку дії ліцензії або її анулювання.

 

5. Статутний фонд підприємства формується за рахунок:

 

а) коштів власника;

б) кредитних коштів;

в) коштів інвестора;

г) майна.

 

6. Величина статутного фонду підприємства може збільшуватися за рахунок:

а) прибутку;

б) собівартості;

в) амортизаційних відрахувань;

г) кредиту.

7. Величина статутного фонду підприємства може зменшуватися за рахунок:

а) збитковості;

б) ліквідності;

в) рентабельності;

г) прибутковості.

 

8. Статутний фонд акціонерного товариства формується шляхом реалізації:

а) облігації;

б) акцій;

в) депозитів;

г) кредитів.

 

9. Державна реєстрація підприємства здійснюється:

а) виконавчим комітетом міської адміністрації;

б) виконавчим комітетом міського виконкому;

в) виконавчим комітетом районної адміністрації;

г) виконавчим комітетом районної ради.

 

 

Ключові терміни і поняття до лекції теми 1:

 

Ідея бізнесу

Власна справа

Господарське товариств

Казенне підприємство

Початковий капітал бізнесу

Статутний фонд

Державна реєстрація

Статут підприємства

Відповідальність підприємства

Ліквідація підприємства

 

 

Форми організації бізнесу.

Мета лекції – узагальнення процесів створення бізнесу.

 

План лекції

2.1. Підприємство як основа архітектури бізнесу.

2.2. Об'єднання підприємств та господарські товариства.

2.3. Організаційно-правові форми бізнесу.

 

Типове завдання діяльності бакалавра – узагальнення процесів організації бізнесу.

 

Компетенції, якими повинен оволодіти студент:

- використовувати правові засади створення бізнесу;

- узагальнювати функції підприємства.

Fundamental organization of business. Lecture module