Система арбітражу в інфраструктурі бізнесу

Найважливішим елементом регулювання ринкових відносин є господарський суд, який врегульовує суперечки, що виникають у процесі господарської діяльності (економічні суперечки), або із правовідносин у сфері управління. Таким чином, предметом розгляду можуть бути конфлікти суб'єктів бізнесу, а також їх претензії до державних органів.

У завдання господарського (арбітражного) суду входять захист охоронених законом прав та інтересів організацій і громадян, однакове й правильне застосування законодавства, сприяння зміцненню законності в економічних відносинах.

Право на звернення до господарського суду конкретних суб'єктів правовідносин (право на пред'явлення позову) виникає лише після прийняття сторонами заходів щодо врегулювання суперечки у встановленому порядку. Організація, майнові права якої порушені, повинна до звернення до суду пред’явити претензії противній стороні, щоб та могла розглянути їх та задовольнити в добровільному порядку, якщо визнає вимоги законними й обґрунтованими.

Відмова від права на звернення до господарського суду недійсна. Тому в договорах фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб не може бути застережень, умов або положень, що обмежують право сторони на звернення до суду у випадку порушення договору або невиконання зобов’язання.

Встановлена нормами господарського процесуального права форма діяльності господарських судів, спрямована на захист оскарженого або порушеного права юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, є господарський процес. Предметом господарського процесу є економічні суперечки й спори в сфері управління. Розгляд і вирішення спорів здійснюється в певній послідовності, яка розпадається на стадіях процесуальних дій.

На стадії порушення справи суддя вивчає позовну заяву й приєднані до неї матеріали з погляду підвідомчості й підсудності справи, а також інших критеріїв, що визначають, чи можна прийняти справу до виробництва. Ґрунтуючись на цих критеріях, суддя або порушує справу, або відмовляє в прийманні заяви або повертає позовну заяву. Стадія судового розгляду полягає в розгляді суперечки на засіданні господарського суду, яке завершується ухваленням рішення, завершенням виробництва в справі або залишенням позову без розгляду. Перевірка законності й обґрунтованості рішень господарського суду проходить на стадії апеляції та касації.

Рішення суду, що вступило у законну силу, підлягає обов'язковому виконанню всіма підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами й громадянами-підприємцями на всій території. Існують певні правила виконавчого провадження, що регулюють відносини між боржником і стягувачем.

Рішення господарського суду, що вступило у законну силу, може бути піддане перегляду із-за протиріч зазначених у законі посадових осіб господарських судів і прокуратури й певних судів господарської судової системи.

Підставою для перегляду можуть послужити нововиявлені обставини, що знову відкрилися, які існували в момент розгляду справи, але не були й не могли бути відомі суду й особам, що брали участь у розгляді.

В господарському процесі беруть участь три групи осіб. Першу групу складають судді.

Друга група включає так званих осіб, що брали участь у справі, якими є:

- сторони (позивач і відповідач);

- треті особи, що заявляють самостійні вимоги;

- треті особи, що не заявляють таких вимог;

- прокурор;

- державні й інші органі, що брати участь у процесі в силу покладених на них обов'язків і виступаючі на захист прав і інтересів інших осіб.

До третьої групи відносяться особи, що сприяють нормальному розгляду та вирішення спорів, а саме: свідки, експерти, перекладачі, представники організацій і громадян-підприємців.

Кожний з учасників процесу є носієм певних прав і обов'язків, які визначаються роллю в господарському процесі. У більшості випадків сторонами господарського процесу виступають юридичні особи, тобто організації, що мають у власності, повному господарському веденні або оперативному управлінні відособлене майно, що відповідають за своїми обов'язками цим майном, що виступають у суді, господарському й третейському суді від свого імені.

Позивачами (заявниками) є організації, органи державної влади й управління й фізичні особи-підприємці, що пред'явили позов (подали заяву), або в інтересах яких пред'явлений позов.

Відповідачами є юридичні особи й громадяни-підприємці, яким пред'явлена позовна вимога. У випадках, установлених законом, відповідачами можуть бути органи державної влади й управління, що не є юридичними особами.

Витрати, пов'язані з розглядом судових справ, іменуються судовими витратами. Витрати ці покладають на сторони й третіх осіб, що виступають із самостійними вимогами, щоб, по-перше, відшкодувати витрати держави на утримання судів, а по-друге, надихнути зацікавлених осіб до врегулювання суперечок без втручання суду. Судові витрати включають мито, яке являє собою плату за розгляд, дозвіл і перегляд судових справ, а також витрати, якими є плата за проведення призначеної судом експертизи, виклик свідків, огляд на місці, послуги перекладача. Розмір мита визначається законом і залежить від характеру й ціни позову; розміру господарських витрат, навпаки, ніяк не пов'язаний з характером суперечки й ціною позову, а визначається залежно від фактично зроблених витрат. Сплата витрат покладається або на позивача, що звертається до суду з необґрунтованими вимогами, або на відповідача, що не виконав добровільно свої обов'язки перед іншою стороною, що й привело до судового розгляду.

Відповідно до закону спори повинні бути розглянуті, а рішення - прийняті й оприлюднені в термін, що не перевищує відповідного нормативу від дня отримання судом позовної заяви. Для розгляду скарги або протесту судом апеляційної інстанції встановлений нормативний термін. У виняткових випадках термін розгляду суперечки може бути продовжений головою суду або його заступником.

Згідно із законом заяву в господарський суд можуть подати:

- організації й фізичні особи-підприємці, що звертаються за захистом охоронених законом прав та інтересів;

- державні й інші органи у випадках, передбачених законами - у захист охоронених законом прав та інтересів організацій і фізичних осіб - підприємців, державних і суспільних інтересів;

- прокурор - у захист державних і суспільних інтересів.

Подати позов - значить звернутися до суду із заявою, у якій повинно міститися адресоване суду прохання розглянути суперечку, що виникла. Суддя може не прийняти позовну заяву й повернути його без розгляду в наступних випадках:

- позовна заява підписана особою, що не має права підписувати її, або особою, посадове положення якої не зазначене;

- у позовній заяві не зазначені найменування сторін, їх поштові адреси;

- не представлені докази сплати держмита у встановленому порядку й розмірі і відсутнє клопотання про звільнення від мита або відстрочці сплати;

- в одній позовній заяві з'єднано кілька вимог до одного або декількох відповідачів, причому ці вимоги не пов'язані між собою за підставами виникнення або пред’явленими доказам;

- не пред’явлені докази того, що копії позовної заяви спрямовані відповідачеві;

- не пред’явлені докази того, що вжиті заходи до досудового врегулюванню суперечки з іншою стороною (крім випадків, коли ухвалювати такі заходи не потрібно);

- не пред’явлені докази звернення до банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона згідно із законом повинна бути отримана через банк;

- до порушення справи від позивача надійшла заява про врегулювання суперечки.

Якщо зміст суперечки не представляє особливої складності, позивач правильно виклав свої вимоги й представив потрібні докази, суду залишається лише визначити в присутності позивача час розгляду справи та сповістити про це інших осіб, що беруть участь у справі. Якщо питання про прийняття справи до виробництва суддя вирішує одноосібно, то підготовка ведеться від імені суду. Вона включає наступні моменти:

- уточнення фактів, що обґрунтовують вимоги й заперечення сторін, а також інших фактів, що мають значення для правильного розгляду суперечки;

- визначення юридичних відносин осіб, що беруть участь у справі і закону,яким слід керуватися при разгляді справи;

- визначення кола осіб, що беруть участь у справі;

- розв'язання питання про те, чи варто допустити до участі в судовому розгляді представників громадських організацій і трудових колективів;

- визначення предмета доведення й доказів.

Судовий розгляд спрямований на те, щоб виробити порозуміння між сторонами. Рішення господарського суду ухвалюються обов'язково з урахуванням порозуміння, якщо воно не суперечить закону й фактам, відображеним у матеріалах справи. При цьому суд має право:

- вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту охоронених законом прав та інтересів організацій і фізичних осіб-підприємців;

- зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню за позовом організації або фізичної особи-підприємця зі сторони, що порушила зобов'язання;

- відтермінувати виконання судового рішення.

Органами примусового виконання рішень господарського суду є банки, управління юстиції й судові виконавці. Оскільки більшу частину господарських постанов становлять рішення про стягнення грошових сум, то найчастіше цей обов'язок лягає на банк.

 

Рекомендована література до лекції теми 4

г) основна:

1.Предпринимательство: Учебник/Муравьев А.И., Игнатьев А.М., Крутик Л.Б. – СПб.: Лань,2001.-658с.

2.Підприємство: Навч. посібн./Подсолонко В.А., Процай А.Ф., Миронова І.А., Василенко В.С. – К.:ЦНЛ, 2003.-636с.

3.Предпринимательство: Учебник/Бусыгин А.В. – М.:Дело, 2001.-638с.

 

б) додаткова:

4. Господарський Кодекс України. – Харків: ТОВ "Одісей", 2004. - 248с.

5. Цивільний Кодекс України. – Харків: ТОВ "Одісей", 2003. - 408с.

 

Питання до самостійної роботи щодо змісту лекції теми 4

1. Що таке інфраструктура бізнесу та її елементи?

2. Яка роль банківської системи в ринковій економіці?

3. Які істотні ознаки банків?

4. Які основні завдання Національного банку України?

5. Які основні завдання комерційного банку?

6. Поняття біржі та її види?

7. Які категорії членів біржі?

8. Види операції на товарній біржі?

9. Поняття митниці та види митних платежів?

10. Види ставок мита.

11. Режими експортно-імпортних операцій.

12. Митні правопорушення та їх види

13. Сутність податків.

14. Функції податків.

15. Принципи оподаткування.

16. Податки, як інструмент економічного регулювання.

17. Державні податки та збори.

18. Регіональні податки та збори.

19. Місцеві податки та збори.

20. Об’єкти оподаткування та їх суть.

21. Суб’єкти податкових правовідносин.

22. Елементи податкової системи.

23. Права і обов’язки платників податків.

24. Права і обов’язки податкових органів.

25. Види податкових правопорушень.

26. Суперечки у бізнесі та їх учасники.

27. Судові витрати та їх склад.

28. Хто може подавати позовну заяву в суд?

29. Мотиви відмови в прийнятті позовної заяви.

30. Органи примусового виконання рішень господарського суду.

 

Тести для перевірки знань до лекції теми 4

1. Що відноситься до принципів банківського кредитування:

а) платність;

б) диференційованість;

в) забезпеченість;

г) зворотність.

2. Банкам забороняється здійснювати наступну діяльність:

а) страхування комерційних ризиків;

б) страхування валютних і кредитних ризиків;

в) виготовляти матеріальні цінності;

г) торгівля.

3. Експортно-імпортні операції здійснюються у таких режимах:

а) імпорт;

б) експорт;

в) знищення;

г) транзит.

4. Суб’єктом податкових правопорушень є:

а) фізичні та юридичні особи;

б) Міністерство фінансів;

в) Міністерство внутрішніх справ;

г) Державна податкова служба.

5. Об’єктом податкових правопорушень є:

а) майно;

б) додана вартість;

в) земля;

г) прибуток.

6. Учасниками арбітражного процесу є:

а) суддя;

б) слідчий

в) прокурор;

г) позивач.

7. Арбітражні витрати включають:

а) мито;

б) витрати на експертизу;

в) зарплата судді;

г) витрати на виклик свідка.

 

Ключові терміни і поняття до лекції теми 4

 

Інфраструктура

Комерційний банк

Емісійний банк

Біржа

Біржові брокери

Біржові маклери

Митниця

Реімпорт

Транзит

Реекспорт

Податкова система

Податок

Збір

Об’єкт оподаткування

Суб’єкт податкових відносин

Оподаткована база

Ставка податку

Арбітражний суд

Предмет арбітражного процесу

Судові витрати