Організаційно-правові форми бізнесу

 

Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності.

1) одноосібні володіння;

2) партнерства (товариства);

3) корпорації.

Розглянемо детальніше ці форми.

Суть одноосібного володіння полягає в тому, що все майно підприємства належить одному власникові, який самостійно ним управляє, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі його зобов’язання. Одноосібні володіння мають наступні переваги.

1) оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи. До того ж прибуток підприємця в ринковій економіці розглядається як його індивідуальний дохід і оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком;

2) у власника підприємства витрати на організацію виробництва є невеликими. Його управлінські рішення негайно втілюються в життя. Він непідзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри приватного підприємства дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми працівниками та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується підприємцями;

3) одноосібному володінню властива простота в організації підприємства та його ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення самого підприємця.

Недоліки одноосібного володіння:

1) мають місце труднощі із залученням великих кредитів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними;

2) повна відповідальність за борги. Це означає, що у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам;

3) відсутність спеціалізованого менеджменту, що негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції;

4) невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

Партнерство (товариство). Ця форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні.

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти товариства: повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Переваги партнерства перед одноосібними володіннями слідуючи.

1) зростають фінансові можливості підприємства внаслідок об'єднання кількох капіталів. Банки більш охоче дають кредити таким підприємствам;

2) вдосконалюється управління підприємством, оскільки з'являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами, а також є можливість найняти професійних менеджерів;

3) велика свобода та оперативність господарських дій;

4) як і одноосібні володіння, партнерства користуються податковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід.

Недоліки партнерства:

1) необмежена відповідальність товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність;

2) недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент — негнучке управління товариством;

3) непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску.

Корпорація (акціонерне товариство) є домінуючою формою підприємницької діяльності. Її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контролю поділені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.

Переваги корпорації (акціонерного товариства) слідуючи:.

1) корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фондову біржу) вона може об'єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямів науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу;

2) потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати прибуток, що постійно зростає;

3) кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть пред'явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам;

4) корпорація — це організаційно-правове утворення, яке може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені можливості для перспективного розвитку.

Корпоративна форма організації підприємницької діяльності має недоліки:

1) мають місце певні розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонерами корпорації;

2) корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім — дивіденди акціонерів, тобто є проблема подвійного оподаткування;

3) у корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зловживань посадових осіб, оскільки керівництво корпорації може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених безгосподарністю певних структурних ланок.

 

Рекомендована література до лекції теми 2:

а) основна:

1. Основи підприємництва. Навч. посібн. \ Цигилик І. І., Паневник Т, М,, Криховецька З. М. – К: Центр навчальної літератури, 2005. – 240 с.

2. Основи підприємництва: Навч. посібн. – 3-тї вид., випр. і доп. / Врналій З. С. – К: Знання, 2006. – 330 с.

 

б) додаткова:

3. Навч. посібн. / Подсаленко В. А., Процай А. Ф., Миронова І. А., Василенко В. С. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 636 с.

4. Піприємництво. Підручник / Сизоненко В, О, - К: Вікар, 1999. – 435 с.

 

Питання до самостійної роботи щодо змісту лекції теми 2

 

1. Які розрізняють види підприємств за класифікаційними ознаками?

2. Які ознаки характеризують підприємство?

3. Які специфічні функції характеризують діяльність підприємства?

4. Які розрізняють види підприємств відповідно до форми власності на Україні?

5. Які існують об’єднання підприємств згідно антимонопольного законодавства України?

6. Які існують види господарських товариств відповідно до господарського законодавства України?

7. Які організаційно-правові форми бізнесу існують на Україні та їх визначення?

8. Які переваги та недоліки характерні для одноосібного товариства?

9. Які переваги та недоліки характерні для партнерства?

10. Які переваги та недоліки характерні для корпорації?

 

Тести для перевірки знань до лекції теми 2

1. За формою власності підприємства підрозділяються на:

а) приватні;

б) регіональні;

в) колективні;

г) державні.

3. За формою організації підприємством може бути:

а) одноосібне володіння;

б) партнерство;

в) фірма;

г) корпорація.

 

4. За масштабом виробництва підприємства підрозділяються на:

а) індивідуальні;

б) місцеві;

в) серійні;

г) масові.

 

5. За сферою діяльності підприємства підрозділяються на:

а) виробничі;

б) комерційні;

в) сільськогосподарські;

г) посередницькі.

 

5. Виробничо-технологічна функція підприємства полягає в:

д) забезпеченні процесу виробництва необхідними ресурсами;

е) економії ресурсів;

ж) впровадженні новітніх технологій;

з) збут продукції.

 

6. Економічна функція підприємства полягає в:

а) розподілі доходу;

б) організації праці;

в) ціноутворенні;

г) благодійній діяльності.

 

7. Соціальна функція підприємства полягає в:

а) поліпшенні умов праці працюючих;

б) оплаті праці працюючих;

в) створенні сприятливого клімату в колективі;

г) наданні матеріальної допомоги працюючим.

8. Види підприємств відповідно до Законодавства України:

а) приватне;

б) регіональне;

в) комунальне;

г) казенне.

 

9. Види господарських товариств відповідно до Законодавства України:

а) приватне;

б) акціонерне;

в) повне;

г) командитне

 

10. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю повинно бути внесено суми статутного фонду:

а) 30%

б) 50%

в) 75%

г) 100%

Ключові терміни і поняття до лекції теми 2

Підприємство

Акціонерне товариство

Товариство з обмеженою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю

Повне товариство

Одноосібне володіння

Партнерство

Корпорація

Казенне підприємство