Порядок оповіщення населення про НС

 

Інформування та оповіщення – основний принцип та головний елемент усієї системи захисту населення.

Інформацію у сфері захисту населення становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, які прогнозуються, або виникли, їх межі поширення і наслідки, а також способи і методи реагування на них.

Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення та телебачення. Повідомленням, що передаються територіальними органами з НС, потенційно небезпечними підприємствами, повинно передувати уривчасте звучання електросирен, наявних на відповідній території, а також радіомовлення, що означає “Увага всім!”.

За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому текстового повідомлення.

Тексти звернень до населення повинні передаватися державною мовою, або тією, якою користується більшість населення в регіоні.

На пунктах управління в обласних штабах з питань НС закладені варіанти текстів для передавання повідомлення в різних ситуаціях.

На потенційно-небезпечних підприємствах, ураження від яких у разі виникнення на них НС може досягти населених пунктів, за їх рахунок створюються локальні або об’єктові системи оповіщення, які мають бути сполучені з регіональними системами централізованого оповіщення. До таких систем входять:

1) абонентські радіоточки мережі радіомовлення та відомчих радіотрансляційних вузлів;

2) вуличні гучномовці;

3) пристрої запуску електросирени;

4) система централізованого виклику;

5) магнітофони;

6) магнітофонні касети із записаними текстами звернень.

Приклад тексту звернення до населення на випадок аварії на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО):

 

 

 

Евакуація населення при НС

 

Одним з основних способів захисту населення є евакуація і розміщення його у зонах, які є безпечними для проживання людей.

Евакуація планується на випадок:

ü аварії на АЕС з можливим радіоактивним забрудненням території;

ü усіх видів аварій з викидом СДОР;

ü загрози катастрофічного затоплення місцевості;

ü лісових і торфяних пожеж, землетрусів, зсувів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищах з тяжкими наслідками.

Залежно від обстановки, яка склалася на час НС, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення, причому тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

- можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо АЕС;

- виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з 4-х годинним добіганням проривної хвилі.

Часткова евакуація проводиться за рішенням КМУ в разі загрози або виникнення інших випадків НС техногенного та природного характеру.

Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сферах виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків) разом із викладачами та вихователями), студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з обслуговуючим персоналом та членами їх сімей.

Евакуація населення здійснюється вивезенням основної частини населення із зон НС усіма видами наявного транспорту, а в разі його відсутності чи недостатності (або у випадку руйнування транспортних шляхів) – шляхом організованного виведення населення пішим ходом заздалегідь розробленими маршрутами.

 

Характеристика можливих НС в Полтавській області

Природні небезпеки

Територiя Полтавщини пiдлягає комплекснiй дії близько 10 небезпечних природних явищ, розвиток i негативний прояв яких у вигляді природних катастроф i стихiйних лих щорiчно приносять значнi матерiальнi збитки и навiть людськi жертви.

В областi в середньому за рiк трапляється 10-15 подiй надзвичайного характеру, що пов’язанi з природними небезпечними процесами.

Землетруси

В Полтавськiй областi можливi вiдголоси (до 4 балiв) сильних землетрусiв, що виникають в Карпатах. За 12-бальною шкалою вони характеризуються як слабкi й помiрнi i безпосередньо загрози життю людей не являють.

Зсуви

В Полтавськiй областi зареєстровано 194 зсуви, з них — 58 давнiх, 97 активних, 39 небезпечних. Розвиток зсувiв призвiв до руйнувань i деформацiй багатьох будинкiв в населених пунктах. Найбільшого поширення зсуви набули в м. Полтава (вул. Пашенноi, Iнститутський проріз, провулок ХТЗ, вул. Леніна) та в м. Лубни (вул. Короленко, вул. Разiна).

Карстоутворення

Полтавська область не є винятком для виникнення подiбних небезпек. Так, 1996 року в Чорнухинському районi мали мiсце карстові явища. В урочищах Рябкове та Пазюкiвщина утворилися провалля землi, а в урочищi Березовиця осипався чималий шмат грунту на схилi балки. Але найнебезпечнішим став провал в урочищi Рябкове. Його площа — 0,1 гектара, а глибина — близько 20 метрiв. Житловi споруди с. Бондарiв, що розташованi поблизу провалля, опинилися всього за 300 метрiв вiд нього.

Абразія

На територiї Глобинського району, в районi смт Градизьк з 1993 року має мiсце абразія – розмив береговоi смуги загальною довжиною до 22 км. Такi руйнiвнi процеси виникають внаслідок великої хвилi у Кременчуцькому водосховищi.

У небезпечнiй зонi впливу цього розмивання знаходяться житловi будинки приватного сектора смт Градизьк, а також опори лiнiй електромереж 110 кв „Градизьк — Недогарки”.Укрiплено 932 м берегової смуги.

В смт. Шишаки спостерiгаються пiдмивання i обвали лiвого берегу р. Псьол довжиною 500 м.