Тема 3. Населення і людські ресурси суспільства

 

В темі розглядаються питання:

 

1.Економічно активне населення.

2.Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.

3.Відтворення населення і ресурсів для праці.

4.Трудовий потенціал суспільства. Проблеми реалізації трудової активності населення.

 

Основні терміни і поняття:

Баланс трудових ресурсів, використання робочої сили, відтворення населення: розширене, просте, звужене, відтворення трудових ресурсів, економічний рух населення, економічно активне населення, економічно неактивне населення, екстенсивне відтворення робочої сили, інтенсивне відтворення робочої сили, міграційний рух населення, населення, природний рух населення, розподіл і перерозподіл робочої сили, соціальний рух населення, трудові ресурси, формування робочої сили.

 

Розпочинаючи вивчення цієї теми, потрібно знати, що людські ресурси - специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально–економічними категоріями. Економікою праці найширше використовуються такі з них: населення, економічно активне населення, трудові ресурсі.

Населення являє собою сукупність людей, що проживають на певній території – у країні, області, місті, районі, селі тощо, а також є джерелом ресурсів для праці, споживачем, що формує попит.

До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих. До постійного – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх.

Майже в усіх країнах світу нині відбуваються демографічні зміни. ХХІ століття можна назвати «століттям старіння», про що свідчить більшість демографічних сучасних прогнозів. У доповіді ООН повідомляється про те, що в найближчі десятиліття населення всіх країн з різним рівнем розвитку буде старіти: в розвинутих країнах частка дітей залишатиметься майже стабільною (16 %), а частка літніх людей зросте удвічі і до 2050 року сягне 32%. Отже, в 2050 році у розвинутих країнах у середньому на одну дитину припадатимуть дві літні людини.

Відповідно до результатів прогнозних розрахунків, виконаних демографами Інституту економіки НАН України (в яких не передбачені стихійні лиха, техногенні катастрофи, війни), чисельність населення України у 2026 році становитиме: за песимістичним варіантом – 38,3 млн. чоловік, за середнім найімовірнішим 42,1 млн. чоловік, за оптимістичним – 45,5 млн. чоловік. Згідно з середнім варіантом прогнозу в 2026 року кожний четвертий буде старше 70 років.

Є припущення, що на при кінці 13 сторіччя на українських землях проживало близько 2 млн. чоловік. За часів Богдана Хмельницького близько 5 млн. осіб, а перший перепис Східної України у 1897 році зареєстрував 27,2 млн. осіб, перед першою світовою війною було приблизно 35 млн. чоловік. Динаміка наявного населення України показана в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Кількість наявного населення України*

Роки	Млн. осіб	Роки	Млн. осіб
	35,2		51,7
	40,5		51,9
	41,9		51,3
	43,1		48,9
	45,5		48,5
	47,1		48,0
	49,2		47,6
	49,8		47,3
	50,1		46,9
	51,0		46,6

 

*Дані про населення наведено у 1913 та 1939 рр. у сучасних межах України, у 1959 та 1970 рр. – за переписом на 15 січня, у 1979 р. – за переписом на 17 січня, у 1989 р. – за переписом на 12 січня, у 2002 р. – за переписом на 5 грудня 2001 р., у інші роки на 1 січня.

 

На 1 січня 2008 року кількість наявного населення України становила 46372,7 тис. осіб. Нині в Україні склалася кризова демографічна ситуація. Виявляється вона передусім у низькій народжуваності і в передчасній смертності населення, а також в інтенсивній еміграції українських громадян.

Щоб зупинити депопуляцію, кожній сім’ї необхідно мати не менше двох дітей. До початку 90-х років ХХ століття ця пропорція витримувалась. Але, зауважимо, що переконливий досвід розвинутих країн засвідчує, що найвища народжуваність має місце у відсталих і бідних країнах. Населення багатих та розвинутих країн більш орієнтовано на позародинні інтереси, менш прагне мати багато дітей. В Україні найближчим часом, по оцінкам фахівців, народжуваність не зростатиме. В жодному разі не можна допустити, щоб вона була менше за одиницю.

В таблиці 3.2 показано кількість народжених, померлих та природний приріст населення України. Природний приріст (скорочення) населення – це різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих. Народжуваність в країні почала знижуватись з 1953 року, в 1992 р. було зафіксовано перевищення смертності над народжуваністю.

 

Таблиця 3.2

Кількість народжених, померлих та природний приріст населення України (тис. осіб)

 

Роки
Кількість народжених	762,8	657,2	492,9	385,1	376,5
Кількість померлих	617,6	629,6	792,6	758,1	746,0
Природний приріст населення	145,2	27,6	-299,7	-373,0	-369,5
Роки
Кількість народжених	390,7	408,6	427,3	426,1	460,4
Кількість померлих	754,9	765,4	761,3	782,0	758,1
Природний приріст населення	-364,2	-356,8	-334,0	-355,9	-297,7

 

В 2007 році в Україні народилось 472657 осіб, а померло 762877 осіб. Народжуваність падає, що і спричинює демографічне старіння, оскільки все менша чисельність населення додається до його молодших груп. Як і в усьому світі, старіння населення є об’єктивним і закономірним процесом, який впливає на якість життя населення, темпи економічного розвитку, структуру споживання, темпи економічного розвитку, соціальну сферу, політику. Україна вже досягла критичного рівня старіння - на початок 2007 року частка осіб старших від 60 років становила 20,3%, а старших від 65 років – 16,4%. Нині на кожну тисячу працюючих припадає понад 800 пенсіонерів, до 2020 року це співвідношення становитиме 1:1 і якщо нічого не змінювати воно зросте на користь пенсіонерів.

Суттєвіше на демографічну ситуацію впливає рівень смертності. В Україні тривалість життя нижче, ніж в розвинутих країнах, на 5-10 років.

 

Таблиця 3.3

Середня тривалість життя (років)

Країна	Чоловіки	Жінки
Україна	62,7	73,5
США
Німеччина
Великобританія
Франція	74,7	82,2
Швеція	80,0	83,7

 

Віковий склад населення суттєво впливає і на демографічні процеси: інтенсивність смертності значно вища серед осіб похилого віку, ніж серед молоді. Відповідно, чим більша питома вага перших, тим більше буде і загальний коефіцієнт смертності (відношення кількості померлих до кількості населення). Кількість народжуваних залежить не від чисельності всього населення, а лише від кількості жінок дітородного віку (в науковій літературі 15-49 років), особливо які знаходяться в найбільш репродуктивному активному віці (18-30 років). Статтєві відмінності найпомітніше виражені у 20-50 віці, де ймовірність смерті чоловіків у 3 рази вища, ніж у жінок. Чоловіча посмертність в Україні є результатом не стільки біологічних факторів, скільки наслідком нездорового способу життя, зловживання алкоголем, палінням, несприятливими умовами праці.

Значний вплив на демографічну кризу здійснює міграційний рух населення – масовий виїзд наших громадян на заробітки і постійне проживання за кордоном (на сьогодення близько 5-7 млн. осіб).

Пропонується два варіанти протидії наслідкам скорочення населення за його старіння: перший – стимулювати міграційне поповнення, другий – використовувати внутрішні резерви населення, поліпшувати якість інтелектуального потенціалу, продовжувати здоровий та активний спосіб життя.

Питання стимулювання припливу до України іноземців є спірне, так як подолання депопуляції спричинить цілу низку інших, не менш складних проблем: етнічних, релігійних, соціальних. Міграційний рух впливає на демографічний склад населення і країн-донорів і країн-реципієнтів. Країнами-реципієнтами, як правило, виступають країни з більш високим ступенем економічного розвитку, що відчувають певний дефіцит робочої сили. Теоретично міграційний рух є тим засобом, що міг би сприяти вирівнюванню ситуації між країнами двох типів демографічного розвитку. Проте на практиці цей шлях має свої ризики.

Таким чином, поліпшення якості життя населення, продовження здорового й активного способу життя є найбільш придатним для України.

Завдання 1

Демографічна характеристика трудового потенціалу визначається чисельністю населення і його структурою, що розглядається з точки зору потенційної економічної продуктивності різних груп населення за ознаками статті й віку і виступає таким чином як трудова структура населення.

До міського населення відносяться особи, які проживають у міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. Міські поселення – це населенні пункти, затверджені законодавчими актами як міста і селища міського типу. Всі інші населенні пункти – сільські.

До осіб у віці молодшому за працездатний відносяться діти віком до 16 років (від 0 до 15 років включно). Особами в працездатному віці вважаються чоловіки, яким виповнилося від 16 до 59 років включно, та жінки, яким виповнилося від 16 до 54 років включно. Особами у віці старшому за працездатний є чоловіки, яким виповнилося 60 років і більше, та жінки яким виповнилося 55 років і більше.

Основні навантаження з відтворенням трудового потенціалу переміщується на інтенсивні чинники:

1. Демографічні – смертність і тривалість життя населення, стан його здоров’я й працездатності.

2. Економічні – структура зайнятості, економічна активність, трудова мобільність.

Дайте демографічну характеристику трудового потенціалу Миколаївської області.

В таблицях 3.4-3.9 необхідно:

1. Оцінити демографічні передумови формування трудового потенціалу населення. Звернути увагу на прогресуюче постаріння населення, на динаміку доживання до відповідних вікових рубежів.

2. Поміркуйте, що мало найбільший вплив на динаміку чисельності працездатних за віком осіб (вони є основою трудового потенціалу населення), що мають нині реалізувати свої трудові можливості?

3. Що є причиною скорочення частки осіб до працездатного віку в Миколаївській області (Україні)?

4. Який режим і тип відтворення населення в Миколаївській області (Україні)?

5. Як вплинули особливості історичного розвитку Миколаївської області (України) на динаміку чисельності всього населення?

6. Як змінюється питома вага міського населення за останні роки в загальній чисельності населення області (частка міського населення в області віддзеркалює рівень її урбанізації).

7. Чи збільшує народження дітей кількість населення одразу?

8. Чи збільшує народження дітей кількість ресурсів для праці?

9. Смертність непрацездатних людей зменшує кількість населення?

10. Смертність непрацездатних людей змінює ресурси для праці?

11. При незмінній кількості населення ресурси для праці можуть значно збільшуватися (зменшуватися), за рахунок чого?

 

 

Таблиця 3.4

Кількість наявного населення *

Роки	Всього, тис. осіб	У тому числі	До загальної кількості населення, %
міське	сільське	міське	сільське
	919,2	247,9	671,3
	1011,5	400,3	611,2
	1026,8	423,2	603,6
	1098,6	499,0	599,6
	1147,3	605,3	542,0
	1210,6	704,3	506,3
	1241,9	749,9	492,0
	1255,0	772,4	482,6
	1293,7	827,2	466,5
	1330,6	874,3	456,3
	1342,4	889,3	453,1
	1342,4	889,0	453,4
	1279,0	847,4	431,6
	1264,7	838,8	425,9
	1240,4	825,9	414,5
	1229,5	821,9	407,6
	1219,6	818,3	401,3
	1211,9	815,4	396,5
	1203,6	812,5	391,1
…..

* дані про населення у 1939 р. наведено за переписом на 17 січня, у 1959 та 1970 роках – за переписом на 15 січня, у 1979 р. – за переписом на 17 січня, у 1989 р. – за переписом на 12 січня, у 2002 р. – за переписом на 5 грудня 2001 р., у інші роки – на 1 січня, з 1991 р. дані про кількість населення наведені у сучасних адміністративно-територіальних межах

 

Таблиця 3.5

 

Розподіл населення за віковими групами та показники його природного руху

 

Показники	1990 рік	2000 рік	200... рік
тис. осіб	%	тис осіб	%	тис. осіб	%
Кількість постійного населення	1333,9	100,0	1296,5	100,0
у тому числі у віці: молодше працездатного	323,7		265,2
- чоловіки	164,6		135,6
- жінки	159,1		129,6
працездатному	750,3		751,3
- чоловіки	379,5		381,9
- жінки	370,8		369,4
старше працездатного	259,9		280,0
- чоловіки	75,3		86,3
- жінки	184,6		193,7
Кількість народжених	18,4		10,3
у тому числі в сільській місцевості	6,5		4,1
Кількість померлих	16,1		20,2
у тому числі в сільській місцевості	6,7		7,8
Природний приріст (зменшення) населення
в сільській місцевості
у т. ч. на 1000 населення

 

 

Таблиця 3.6

Розподіл народжених за статтю

(осіб)

Роки	Обидві статті	Хлопчики	Дівчатка	На 100 дівчаток народилось хлопчиків
…..

 

Таблиця 3.7

Динаміка і розподіл постійного населення за статтю

 

Роки	Тис. осіб	До загальної кількості населення, %	Відхилення, в.п.
Чоловіки	Жінки
чоловіки	жінки
	619,4	714,5
	603,8	692,7
	574,7	665,0
	568,8	660,0
	563,5	655,4
	559,5	651,6
	555,2	647,7
…..

 

Таблиця 3.8

Кількість пенсіонерів (на 1 січня)

 

	1996 рік	2008 рік	200... рік
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%
Всього пенсіонерів	342,9	100,0	345,9	100,0		100,0
- за віком	251,5		263,6
- за інвалідністю	37,2		33,6
- у разі втрати годувальника	30,2		24,0
- за вислугу років	14,1		19,7
- отримання соціальної пенсії	9,9		5,0
Кількість пенсіонерів у розрахунку на 1000 населення

 

Таблиця 3.9

Чисельність, склад і розподіл постійного

населення за статтю та віком

(тис. осіб)

Місце проживання	Всього	у тому числі у віці	Жінки	Чоловіки
молодшому за працездатний	працездатному	старшому за працездатний
2001 рік
Міські поселення		%
%	100,0	17,3	61,5	21,2
Сільська місцевість		%
%	100,0	21,6	53,7	24,7
2008 рік
Міські поселення
%	100,0
Сільська місцевість
%	100,0
200…
Міські поселення
%
Сільська місцевість
%

 

При аналізі таблиці зверніть увагу на структурні зрушення за досліджуваний період. Як змінюється питома вага працездатного населення – основи трудових ресурсів, в якій місцевості вона займає найбільшу питому вагу в структурі населення.

В таблиці 3.10 зверніть увагу на основну причину смертності населення в області за досліджуваний період, порівняйте з ситуацією яка склалася в цілому по країні. Порівняйте дані звітного року з попередніми роками, яка тенденція спостерігається?

 

 

Таблиця 3.10

Смертність населення з основних причин смерті

Причини смертності	1990 рік	2001 рік	200... рік
тис. осіб	%	тис. осіб	%	тис. осіб	%
Всього померлих, у тому числі від:	16,1	100,0	19,5	100,0		100,0
інфекційних та паразитарних хвороб	0,2		0,5
новоутворень	2,7		2,5
хвороб системи кровообігу	8,3		8,7
хвороб органів дихання	0,8		0,8
хвороб органів травлення	0,5		0,7
зовнішніх причин захворюваності та смертності, у тому числі від:	1,8		2,2
- отруєнь алкоголем	0,2		0,2
- самогубств	0,3		0,4
- вбивств	0,1		0,2
-транспортних нещасних випадків	0,4		0,3

Завдання 2

На основі попередніх даних визначте демографічне навантаження постійного населення Миколаївської області (у тому числі сільського і міського населення).

 

Таблиця 3.8

Демографічне навантаження

(непрацездатне населення на 1000 населення працездатного віку, осіб)

 

Показники	1990 р.	2000 р.	…..
Всього, у тому числі у віці
молодшому за працездатний
старшому за працездатний

Завдання 3

„Старіння” населення – це зростання питомої ваги осіб старше працездатного віку в загальній чисельності населення та зменшення питомої ваги осіб молодше працездатного. Згідно типології демографа Е.Росета, в основу якої покладено величину коефіцієнта старіння „згори” (характеризує питому вагу осіб, яким за 60 років, у загальній чисельності населення ) надзвичайно молодим вважається населення при коефіцієнті меншому 0,05, молодим – 0,05-0,08, початком демографічного старіння – 0,08-0,1, середнього рівня старості – 0,1-0,15, старим – 0,15-0,2, надзвичайно старим – 0,2 і більше.

 

Де S₆₀₊ - чисельність населення старше 60 років, - чисельність всього населення, - чисельність населення віком від 0 до 14 років, - чисельність осіб віком 15 – 49 років.

Загальний коефіцієнт старіння населення (Кз):

 

Даний коефіцієнт характеризує осіб віком 0-14 років та осіб 60 років і старших у загальній чисельності населення.

Для оцінки демографічної бази відтворення населення визначаються коефіцієнти демографічного навантаження людьми похилого віку (К_нп) і дітьми (К_нд), а також загальний коефіцієнт демографічного навантаження (К_нз).

 

 

Визначте коефіцієнти демографічного навантаження на населення працездатного віку: Кнп (людьми похилого віку), Кнд (дітьми), загальний коефіцієнт демографічного навантаження (Кнз), коефіцієнт старіння «згори» та загальний коефіцієнт старіння (Кз), зробить висновки.

 

Таблиця 3.12

Розподіл постійного населення Миколаївської області

за віковими групами (осіб)

 

Вікові групи	1959 р.	2001 р.	2008 р.	…..
Всього
у тому числі у віці, років
0-4
5-9
10-14
15-19
20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
45-49
50-54
55-59
60-64
65-69
70 і старшому
Із загальної кількості населення у віці
0-14
15-49
60 і старше

 

 

Таблиця 3.13

Демографічне навантаження на населення

працездатного віку Миколаївської області

 

Коефіцієнти, %	1959 р.	2001 р.	2008 р.	…..	Відхилення, в.п.
К н.п.
Кн.д.
Кн.з.
Кз

 

Завдання 4

 

Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого

 

Населення України

 

№	Дата	№	Чисельність, млн. осіб
1.	На 01.01.1998 року	1.	49,04
2.	В 1989 році	2.	49,3
3.	Наприкінці 13 сторіччя на українських землях	3.	48,9
4.	За часів Богдана Хмельницького	4.	41,0
5.	По першому перепису Східної України в 1897 році	5.	27,2
6.	Перед Першою Світовою війною	6.	Більше 5
7.	На перше жовтня 2001 року	7.	Близько 2
8.	В 2000 році	8.	51,45
9.	На 01.01.2001 року	9.	50,5
10.	На 01.01.2003 року	10.	48,003
11.	1980 рік	11.	49,9
12.	1970 рік	12.	47,12
13.	1975 рік	13.	48,88
14.	2008 рік	14.	46,9
15.	2006 рік	15.	46,37
16.	1939 р.	16.	41,9
17.	1959 р.	17.	40,5