Тема 2. Ринок праці в економічній системі

В темі розглядаються питання:

1. Поняття та особливості ринку праці.

2. Попит та пропозиція праці.

3. Інфраструктура ринку праці.

4. Сегментація ринку праці.

 

Основні терміни і поняття:

Абстрактна модель ринку праці, вторинний ринок праці, елементи інфраструктури ринку праці, ефект доходу, ефект заміни, ефект заміщення, ефект масштабу, ефективний попит на працю, інфраструктура ринку праці, кон’юнктура ринку праці, первинний ринок праці, поточний ринок праці, працедефіцитна кон’юнктура ринку праці, праценадлишкова кон’юнктура ринку праці, ринок праці, рівноважна кон’юнктура ринку праці, сегментація ринку праці, сукупна пропозиція праці, сукупний попит на працю, сукупний ринок праці, функції інфраструктури ринку праці

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування сутності ринкової системи та її складової – ринку праці. Ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних та заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці, об’єктом політики ринку праці повинне бути широке коло трудових відносин і все економічно-активне населення. Для формування й функціонування ринку необхідні певні умови: правові, економічні, організаційні, соціальні. Особливу увагу слід приділити відмінностям між відкритим і прихованим ринками праці. З’ясувати у чому полягає жорсткість і гнучкість ринку. Розглянути теоретичні підходи до аналізу ринку праці, а також моделі ринку.

Завдання 1

Важливим проблемним напрямом вивчення теми є формування й розвиток ринку праці в Україні (Миколаївської області) в сучасних умовах. Економічний аналіз формування і розвитку ринку праці здійснюється в такій послідовності:

1. Оцінка формування і розвитку попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці (темпи розвитку);

2. Оцінка розвитку структури ринку праці за джерелами його формування;

3. Оцінка співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили (тип кон’юнктури ринку праці);

4. Оцінка рівня безробіття та зайнятості.

При аналізі ринку праці враховують такі фактори:

1. Тенденції розвитку ринку праці за попередній період;

2. Зміни в структурі пропозиції робочої сили;

3. Введення законодавчих актів, які можуть впливати на формування ринку праці; ефективність роботи служби зайнятості з питань працевлаштування.

В таблиці 2.1 проаналізуйте динаміку зайнятого населення Миколаївської області, зробіть висновки. При аналізі зверніть увагу та такі питання:

1. В які роки спостерігається максимальна чисельність зайнятого населення, а в які найменша, як це можна пояснити?

2. За рахунок яких факторів відбувається зменшення найманих працівників як в промисловості, так і в сільському господарстві, де найбільш швидкими темпами?

3. Які основні відмінності в тенденціях змін досліджуваних показників спостерігаються за даний період?

 

Таблиця 2.1

Динаміка зайнятого населення

 

Роки	Всього зайнято	Наймані працівники підприємств, установ та організацій	у тому числі
промисловість	сільське господарство, мисливство та лісове господарство
тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %	тис. осіб	темп росту, %
	421,9	100,0	421,9	100,0	83,4	100,0	221,9	100,0
	485,6		485,6		108,6		217,6
	536,7		536,7		130,0		201,4
	586,5		586,5		144,9		198,7
	639,0		637,5		162,9		196,8
	657,5		656,9		171,9		185,4
	652,5		652,5		162,8		166,0
	637,4		568,7		131,9		158,4
	501,0		419,9		97,9		156,7
	523,4		391,8		98,2		83,8
	526,5		380,8		95,9		75,0
	506,6		367,7		91,9		64,7
	534,7		357,8		88,4		60,1
	539,8		348,8		84,6		56,2
	542,7		351,2		82,2		51,1
	547,1		327,7		76,8		40,5
.......
........
........

 

Відмітимо, що кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій охоплює зайнятих, які за місцем роботи уклали письмовий трудовий договір (контракт, договір цивільно-правового характеру) на постійній або тимчасовій основі. До цієї категорії віднесені працівники суб’єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій державної і недержавної форми власності, а також військовослужбовці (крім строкової служби) та іноземні громадяни.

Наймані працівники враховуються за місцем сфери прикладання їх праці, тобто за місцем знаходження підприємства або його структурного підрозділу та класифікуються за відповідними видами економічної діяльності.

Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Розрахунок загальної кількості зайнятого населення за видами економічної діяльності здійснюється щорічно на основі комплексного застосування матеріалів вибіркових обстежень, державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій та адміністративної інформації.

Зайнятими економічною діяльністю (надалі зайняті) – за матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності вважаються особи у віці 15-70 років, які:

- працювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Таким чином, зайняте населення розподіляється на працюючих за наймом (офіційний сектор зайнятості), самозайнятих, роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї. Дана класифікація статусів зайнятості розроблена відповідно до рекомендацій 15-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 28 січня 1993 року.

Роботодавці – це особи, які працюють самостійно або з одним чи декількома партнерами на власному підприємстві та наймають на постійній основі для роботи на своєму підприємстві „найманих працівників”.

Самозайняті – особи, зайняті індивідуальною/самостійною трудовою діяльністю, які її здійснюють на самостійній основі (без залучення постійних найманих працівників), на свій власний кошт, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за вироблену продукцію (надані послуги).

Безкоштовно працюючі члени сім’ї – особи, які працюють без оплати на сімейному підприємстві, що очолює родич (у разі, якщо ця діяльність відноситься до економічної).

Тимчасово відсутні на роботі – особи, які мають роботу або заняття, але на обстежуваному тижні не працювали з нижче зазначених причин:

1. Щорічна оплачувана відпустка.

2. Відпустка по догляду за дитиною або з вагітності та пологів.

3. Відпустка за ініціативою адміністрації без збереження заробітної плати.

4. Хвороба чи травма, догляд за хворим.

5. Сезонний характер роботи.

6. Вихідні згідно графіку роботи.

7. Інші причини.

Зайнятість означає не тільки роботу за заробітну плату (за наймом), але також і заради одержання прибутку чи сімейного доходу на власному підприємстві, включаючи виробництво в особистому селянському господарстві (дачній або присадибній ділянці), з метою ринкової реалізації виробленої продукції.

До складу зайнятого населення не включаються особи, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу та особи, які виконують тільки домашні обов’язки. Громадська добровільна діяльність не є економічним видом діяльності і має три визначальні риси: а) вона не повинна оплачуватись; б) вона виконується за власним бажанням, без примусу, на відміну, наприклад від строкової військової служби; в) вона виконується для організації, громади чи особи, з якою відсутні родинні зв’язки, поза власним домашнім господарством.

У рамках концепції робочої сили зайнятості надається перевага перед будь-яким іншим видом економічної активності / не активності.

В таблиці 2.2 визначте структуру зайнятого населення Миколаївської області за видами економічної діяльності, проаналізуйте структурні зрушення.

При аналізі даних таблиці зверніть увагу на такі питання:

1. Чи можна стверджувати, що зростання обсягів зайнятого населення відбувалося за рахунок збільшення працюючих у секторі самостійної зайнятості?

2. В яких видах економічної діяльності найбільш поширена самостійна зайнятість?

3. В якому виді економічної діяльності на протязі досліджуваного періоду залишається максимальна чисельність зайнятих громадян, з чим це пов’язано?

У сучасній теорії ринку праці збалансованість робочих місць та робочої сили розглядається в контексті концепції здорового ринку праці. Його індекс комбінується на основі таких показників:

1. Наявності можливості працевлаштування на ринку праці.

2. Наявності стабільної та вільної зайнятості.

3. Самостійності на роботі.

4. Можливості відтворення професійних навичок.

5. Безпеки умов праці.

6. Можливості представництва у різних професійних організаціях і об’єднаннях; гарантії отримання певного мінімального доходу.

 

Таблиця 2.2

Динаміка зайнятого населення за видами економічної діяльності

(у віці 15-70 років, тис. осіб)

Вид діяльності	Роки
							200…
Всього зайнято у тому числі у секторі самостійної зайнятості	523,4   72,7	526,5   76,3	506,6   50,7	534,7   87,2	539,8   103,5	542,7   115,9	547,1   135,4
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	139,8	132,3	110,1	120,9	135,2	131,7	135,2
Промисловість	100,9	98,5	95,4	98,4	91,6	88,6	85,1
Будівництво	20,4	21,1	21,6	23,2	24,9	27,4	28,2
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів	86,1	94,2	96,4	104,7	107,0	113,9	116,5
Діяльність транспорту та зв’язку	30,0	34,3	35,3	34,8	35,8	31,1	33,4
Фінансова діяльність	4,4	4,5	4,4	5,0	5,5	6,3	7,0
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	20,5	19,9	20,2	20,4	20,0	22,2	19,9
Державне управління	28,1	28,7	29,1	29,0	27,7	28,5	28,2
Освіта	40,8	41,8	42,7	42,6	43,2	43,5	43,1
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	34,4	32,1	32,0	32,2	33,1	32,3	31,9
Інші види економічної діяльності	18,0	19,1	19,4	23,5	15,8	17,2	18,6

Формування українського ринку праці на практиці супроводжується серйозними суперечностями – між попитом і пропозицією на ринку праці; галузевими і територіальними диспропорціями в розміщенні трудових ресурсів; невідповідністю регулюючих механізмів потребам збалансованого розвитку ринку праці.

Безумовно, суперечність між попитом і пропозицією, яка на поверхні виступає як кількісно-якісна неузгодженість робочих місць і робочої сили, що утворює дисбаланс ринку праці, є однією з основних проблем його функціонування.

Пропозиція робочої сили на ринку праці формується за такими джерелами:

1. Вивільнені з галузей народного господарства.

2. Випускники навчальних закладів.

3. Раніше зайняті в домашньому господарстві.

4. Інші категорії незайнятого населення.

Попит на робочу силу (потреба у працівниках, кількість вакансій) у звітному періоді – кількість вільних робочих місць та вакантних посад, про наявність яких, відповідно до статті 20 Закону України „Про зайнятість населення”, роботодавці повідомили державну службу зайнятості.

Для характеристики ринку праці необхідно використовувати такі показники:

- кількісне порівняння попиту і пропозиції у галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності;

- кількісно-якісне порівняння професійно кваліфікаційної структури зайнятих і наявної структури робочих місць та сучасних вимог розвитку виробництва;

- коефіцієнт навантаження на одне робоче місце, який розраховується як співвідношення чисельності незайнятих громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості, до кількості вільних робочих місць та вакантних посад, про які роботодавці повідомили службу зайнятості.

При аналізі даних таблиці 2.3 необхідно визначити навантаження на одне вільне робоче місце та тип кон’юнктури, який склався на ринку праці Миколаївської області, зробить висновки. Кон’юнктура (к) – це співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили. Кон’юнктура може бути трьох типів:

1) працедефіцитна (к>1) – ринок праці відчуває нестачу пропозиції праці, це ситуація зростаючого попиту, коли не вистачає робочої сили для заповнення вакансій;

2) праценадлишкова (к<1) – на ринку праці є велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці, ситуація спадного або недостатнього попиту;

3) рівноважна (к=1) – ситуація повної збалансованості (теоретично можлива, але на практиці може існувати як виняток, короткий час, не на всьому ринку праці).

Таблиця 2.3

Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці за професійними групами (на 1 січня, осіб)

Професійні групи	Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних місць	Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію
	....		.....		......
Всього
Законодавці, вищі державні службовці, керівники
Професіонали
Фахівці
Технічні службовці
Робітники сфери обслуговування та торгівлі
Кваліфіковані робітники сільського і лісового господарств, риборозведення та рибальства
Кваліфіковані робітники з інструментом
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії)

На основі даних таблиць 2.4-2.6 визначте структуру попиту на робочу силу та її вивільнення за категоріями робочих місць та за статтю.

Проаналізуйте структурні зрушення, визначте структуру вивільнених працівників за категоріями робочих місць та за статтю, зробить висновки.

 

Вивільнення працівників з економічних причин – кількість осіб, вивільнених за ініціативою адміністрації підприємств, установ та організацій у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скороченням чисельності або штату.

При аналізі таблиць 2.4 - 2.6 зверніть увагу на такі питання:

1. Чи існує дискримінація жінок на ринку праці?

2. Що вважається ефективним попитом? В чому різниця між сукупним і поточним попитом?

3. Що вважається задоволеним попитом?

4. Від чого залежить індивідуальний попит на робочу силу?

5. Яка динаміка попиту та пропозиції робочої сили?

Таблиця 2.4

Попит на робочу силу за категоріями робочих місць (на 1 січня)

 

Показники	2001 рік	2004 рік	2007 рік	......
осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Потреба у працівниках, всього		100,0		100,0		100,0
На вакансії:
- робітників
- службовців
- місця, які не потребують професійної підготовки

 

 

Таблиця 2.5

Вивільнення працівників за статтю та категоріями робочих місць

Показники	2001 рік	2004 рік	2006 рік	......
осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Фактично вивільнено, всього						100,0		100,0
Із загальної кількості
- працівники, які займали місця робітників
- посади службовців
- місця, які не потребують професійної підготовки
Із загальної кількості
- жінки
- чоловіки

 

 

Таблиця 2.6

Динаміка попиту і пропозиції робочої сили (станом на 1 січня)

Роки	Кількість безробітних, які перебували на обліку у державній службі зайнятості	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад	Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду), осіб
тис. осіб	у % до попереднього року	тис. осіб	у % до попереднього року
	28,0		1,4
	24,7		2,5
	24,8		3,2
	27,6		3,3
	28,3		3,9
	31,0		4,0
	25,5		2,3
	22,0		2,7
…..

Під час добору працівників на ринку праці інтереси роботодавців не завжди збігаються з інтересами працівників різних професій, а причини розбіжностей можуть бути економічного, організаційного, технологічного і технічного характеру.

Основними напрямами соціального поєднання інтересів працівників і роботодавців можуть бути ефективна зайнятість і реалізація ідей соціального партнерства, а також громадські роботи. На розвиток ринку праці впливає ефективність роботи служби зайнятості. Чим більше нею працевлаштовано незайнятих громадян, тим менше безробітних.

Зареєстровані безробітні згідно з Законом України „Про зайнятість населення” (стаття 2) це – громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визначаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Чисельність незайнятих громадян, працевлаштованих службою зайнятості – чисельність незайнятих громадян, працевлаштованих службою зайнятості на вільні та створені робочі місця, в т. ч. шляхом надання дотацій роботодавцям, а також за рахунок отримання допомоги по безробіттю одноразово для зайняття підприємницькою діяльністю. При розрахунку показника не враховується кількість незайнятих громадян тимчасово працевлаштованих на оплачувані громадські роботи.

Чисельність працевлаштованих за рахунок надання дотацій роботодавцям – чисельність безробітних громадян, які відповідно до статті 30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” були працевлаштовані шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рівень працевлаштування – відношення (у відсотках) чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду.

При аналізі таблиці 2.7 зверніть увагу на такі питання: що в сучасних умовах сприяє зближенню інтересів найманих працівників і роботодавців; в чому суть зв’язку рівня професійно-освітньої підготовки і мобільності населення. Визначте динаміку працевлаштування незайнятого трудовою діяльністю населення Миколаївської області, структуру працевлаштування за окремими категоріями, проаналізуйте структурні зрушення, зробить висновки.

Таблиця 2.7

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян

за окремими категоріями (осіб)

Показники	Роки
				....
Всього
У тому числі за категоріями працівників
- робітники
- службовці
- особи без професії або такі, що раніше займали місця, які не потребують спеціальної підготовки
Із загальної кількості
- жінки
- чоловіки
Із загальної кількості чисельність незайнятих осіб, які
- працевлаштовані шляхом надання дотацій роботодавцям
- одержали допомогу по безробіттю для орг. підприємницької діяльності

 

Все населення України за методикою Міжнародної Організації Праці (МОП) поділяється на:

1. Економічно активне (всі хто працює або активно шукає роботу у віці 15-70 років):

- чисельність зайнятих економічною діяльністю;

- чисельність безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи.

2. Економічно неактивне населення (у віці 15-70 років).

3. Населення молодше 15 і старше 70 років.

Слід звернути увагу на незайняте населення, що складається з таких груп: економічно активне населення (потенційні безробітні, що не зверталися до центрів зайнятості) та економічно неактивне населення.

Економічне неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані, як „зайняті” або „безробітні”. До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до наступних соціальних груп: учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.

Сукупна пропозиція робочої сили (економічне активне населення) складається з чисельності зайнятого і безробітного населення.

Працездатне населення – це особи, що фізично і психічно здорові для того, щоб працювати. Працездатний вік поняття узагальнене, а тому дещо умовне. Воно визначається системою законодавчих актів. Нині в Україні працездатним віком для жінок вважається 16-54 роки, для чоловіків – 16-59 років включно.

Рівень зареєстрованого безробіття (Рз.б.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення (Чз.б.), до середньорічної чисельності населення працездатного віку (Чнас.пр.в.):

 

 

З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно-активного населення працездатного віку за відповідний період.

Рівень безробіття населення (за методологією МОП) Рб – показник, що розраховується за стандартами Міжнародної Організації Праці, яквідношення (у відсотках) чисельності безробітних певної вікової групи до чисельності економічно активного населення (робочої сили) відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки:

, де

Б – чисельність безробітних у віці 15-70 років; Чек.акт. – загальна чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років; З – чисельність зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років.

Рівень зайнятості населення (Рз) – є основним відносним показником щодо аналізу зайнятого населення, що розраховується як відношення (у відсотках) чисельності зайнятих певної вікової групи до чисельності населення відповідного віку, за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях, тощо):

 

, де

 

З – чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років; Н – загальна чисельність населення у віці 15-70 років; Чек.акт. – чисельність економічно активного населення; Чек.неакт. – чисельність економічно неактивного населення.

Рівень економічної активності (Рек.акт.) визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років (Чек.акт.) до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою (Н):

 

Таблиця 2.8

Динаміка основних показників ринку праці

 

Показники	Роки	Відхилення
Все населення (економічно активне і економічно неактивне віком 15- 70 років), тис. осіб
Кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій, тис. осіб
Працевлаштовано, осіб
Сукупна пропозиція робочої сили (всі категорії економічно-активного населення у віці 15-70 років), тис. осіб:		100%		100 %
- працездатного віку
- старше працездатного віку
Зайняті:
- працездатного віку
- старше працездатного віку
Безробітні:
- працездатного віку
- старше працездатного віку
Середньорічна кількість населення в працездатному віці, осіб
Економічно неактивне населення (віком 15-70 років), тис. осіб
Кількість безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості, в середньому за рік, тис. осіб
Рівень зареєстрованого безробіття, в середньому за рік, у % до населення працездатного віку
Рівень безробіття населення (за методологією МОП), %
Рівень зайнятості населення, %
Рівень економічної активності, %
Частка населення, зайнятого у всіх видах економічної діяльності в чисельності населення в працездатному віці, %
Частка працевлаштованих громадян у всій пропозиції робочої сили, %

За даними таблиці 2.8 необхідно визначити основні тенденції розвитку ринку праці в Миколаївській області, при аналізі зверніть увагу на такі питання:

1. Назвіть типи ринків за економічним призначенням.

2. Охарактеризуйте суб’єктів ринку праці.

3. Що розуміють під гнучкістю ринку праці?

4. Яким чином на стан ринку праці в сучасних умовах впливає демографічний фактор?

5. Які можливі перспективи в сфері зайнятості і безробіття в Миколаївській області (Україні)? Зробить прогноз розвитку ринку праці на найближчі три роки.

 

Контрольні запитання.

1. Як ви розумієте поняття „ринок праці”? Що продається і купується на ринку праці?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні елементи ринку праці.

3. Що таке кон’юнктура ринку праці і якою вона буває?

4. Чому ринок праці відрізняється від інших ринків? Які ці відмінності?

5. Поясніть, як ефект масштабу і ефект заміщення спричиняють зміну величини попиту на працю в залежності від зміни ставок її оплати?

6. Яка залежність величини пропозиції праці від розміру її оплати? Чим вона пояснюється?

7. Намалюйте базову модель ринку праці і поясніть, як на ньому встановлюється рівновага попиту та пропозиції.

8. Яка головна причина того, що в кризовій економіці низькі ставки оплати праці призводять не до зменшення, а навпаки, до зростання пропозиції праці? Як це впливає на соціально-економічну ситуацію?

9. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці. Які з її елементів в Україні потребують першочергової уваги? Чому?

10. Що таке сегментація ринку праці?

11. Поміркуйте, як зміняться попит і пропозиція на ринку праці, якщо:

а) жінкам буде заборонено отримувати вищу освіту;

б) жінкам буде заборонено працювати;

 

в) Україна перейде до обов’язкової військової служби і чоловік і жінок (18-23 років)?

г) чоловікам буде заборонено отримувати вищу освіту?

 

Теми рефератів:

1. Ринок праці в економічній системі.

2. Формування ринку праці в Україні.

3. Сегментація ринку праці за різними ознаками.

4. Тенденції сучасного ринку праці в Україні.

5. Первинний і вторинний ринок праці.

6. Аналіз рівня взаємозв’язку рівня заробітної плати з пропозицією і попитом на працю.

7. Конкурентний ринок праці.

8. Внутрішні ринки праці.

9. Дискримінація на ринку праці.

10. Особливості ринку праці в аграрному секторі економіки України.

11. Механізм державного регулювання ринку праці в Україні.

Завдання 2

Знайдіть одну або декілька правильних відповідей

Тест № 1

1. Кон’юнктура, коли попит дорівнює пропозиції називається:

а) рівноважна;

б) працедефіцитна;

в) праценадлишкова.

2. Поточна пропозиція включає в себе:

а) безробітних, що активно шукають роботу;

б) економічно активне населення.

3. Чи може обсяг задоволеного попиту бути більшим, ніж обсяг ефективного попиту?

а) так; б) ні.

4. Співвідношення попиту і пропозиції – це:

а) кон’юнктура; б) безробіття.

5. Сукупний попит визначається:

а) кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни;

б) потребою на працівників для заповнення вакантних робочих місць.

6. Сукупна пропозиція включає:

а) всі категорії економічно активного населення;

б) особи які бажають працювати у вільний від роботи час.

7. Праценадлишкова кон’юнктура на ринку праці виникає, коли:

а) пропозиція > попиту;

б) попит = пропозиції;

в) попит > пропозиції.

8. Кон’юнктура, коли ринок праці відчуває нестачу пропозиції праці називається:

а) працедефіцитна;

б) праценадлишкова;

в) рівноважна.

9. Вік економічно активного населення за (за методикою МОП):

а) від 14 до 75 років;

б) від 15 до 70 років;

в) від 21 до 60 років.

10. Різниця між сукупним і ефективним попитом є:

а) надлишкова зайнятість; б) кон’юнктура.

11. Ефективний попит визначається:

а) кількістю економічно доцільних робочих місць;

б) кількістю вакантних робочих місць.

 

Тест № 2

 

1. Для підприємства головний інтерес в отриманні:

а) прибутку;

б) рівні податків;

в) технічному забезпеченні.

2. Модель в якій існує монополія одного покупця:

а) монополістична;

б) монопсонічна.

3. Під час економічних криз попит на працю:

а) зменшується;

б) збільшується.

4. Під час економічного підйому попит на працю:

а) зменшується;

б) збільшується.

5. Коли людина надає перевагу вільному часу, вона:

а) зменшує