Аналіз альтернативних рішень.

 

Типовими прикладами вибору варіантів альтернативних рішень є:

- прийняти чи відхилити спеціальне замовлення;

- розширення чи ліквідація сегмента діяльності;

- виробляти чи купувати окремі компоненти продукції тощо;

- продавати чи обробляти далі.

Вибір з декількох варіантів рішень здійснюється на основі диференціального аналізу релевантної інформації – визначення і зіставлення диференціальних витрат і доходів.

На основі диференціальних витрат і доходів визначають диференціальний прибуток:

= - (6.1)

Порівнюючи диференціальний прибуток за різними варіантами дій, приймають управлінське рішення щодо вибору найкращого варіанту.

Приклад

Торгівельне підприємство має такі показники діяльності за звітний місяць (табл. 6.2).

Таблиця 6.2 - Показники діяльності

Показники	Сума, грн.
Дохід від реалізації (10000 од. по 40 грн.)
Витрати обігу:
- зарплата продавців
- оренда
- витрати на збут
- утримання торгівельних приміщень

Купівельна вартість товару складає 25 грн. за одиницю.

У наступному місяці підприємство передбачає освоїти новий сегмент ринку шляхом додаткової реалізації 5000 од.

Для цього підприємство планує збільшити витрати:

- зарплату продавців – на 10%;

- витрати на оренду – на 20%;

- витрати на збут – на 40%.

Обчислимо диференціальні витрати:

- собівартість додатково реалізованих товарів 5000х25=125000 грн.

- зарплата продавців 50000х10%=5000 грн.;

- витрати на оренду 4000х20%=800 грн.;

- витрати на збут 30000х40%=12000 грн.

Усього диференціальні витрати: 142800 грн.

Диференціальні доходи: 5000х40=200000 грн.

Диференціальний прибуток: 200000-142800=57200 грн.

Отже, рішення стосовно розширення ринку збуту доцільно прийняти, оскільки буде одержано додатковий прибуток.

Важливо відмітити, що диференціальний аналіз:

- охоплює тільки додаткові грошові надходження та видатки, так як лише реальні кошти можуть бути витрачені для здійснення поточної діяльності або інвестування;

- передбачає аналіз не тільки короткострокових вигід, але й довгострокові наслідки.

Розглянемо методику диференціального аналізу за типовими короткостроковими рішеннями на основі прикладів.

Рішення про прийняття спеціального замовлення.

Таке рішення пов’язане з розглядом отриманої пропозиції на разове виробництво і продаж продукції або надання послуг за ціною, яка є нижчою за звичайну ціну або навіть нижче собівартості.

Прийняття такого рішення доцільне, коли додатковий дохід перевищує додаткові витрати.

Диференціальний аналіз при прийнятті рішення про спеціальне замовлення передбачає:

- диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

- врахування альтернативних витрат при відсутності вільних потужностей;

- врахування можливих довгострокових наслідків прийняття спеціального замовлення.

Приклад

Держава замовила у цементно-шиферного заводу перекриття у кількості 100 шт. для будівництва центру дозвілля по 200 грн. за шт., хоча звичайна ціна реалізації – 250 грн. за шт.

Завод має вільні потужності для виконання цього замовлення.

У бухгалтерії склали калькуляцію повної виробничої собівартості спеціального замовлення (табл. 6.3).

Якщо порівняти повну собівартість перекриття (210 грн.) і ціну спецзамовлення (200) грн., то можна зробити висновок про можливе одержання збитків у сумі: (200-210)х100=1000 грн.

Проте це буде помилкою, адже у калькуляції не враховано, що постійні загальновиробничі витрати на одиницю продукції зменшуються при збільшенні обсягів виробництва.

Таблиця 6.3 - Калькуляція спеціального замовлення

Стаття витрат	Витрати на випуск (100 шт.), грн.	Витрати на одиницю, грн.
1 Основні матеріали
2 Основна зарплата
3 Загальновиробничі витрати, в т.ч. 70% - постійні витрати
4 Усього

 

Так як сума загальних постійних витрат не зміниться внаслідок прийняття спецзамовлення, то ці витрати є нерелевантними. Таким чином, релевантні витрати і доходи можна обчислити за допомогою диференціального аналізу.

Зробимо диференціальний аналіз даного замовлення.

Диференціальний дохід: 100 од. х 200 грн.=20000 грн.

Диференціальні витрати:

-основні матеріали 8000 грн.;

-основна зарплата 10000 грн.;

-змінні загальновиробничі витрати 0,3х3000=900 грн.

Усього диференціальних витрат 18900 грн.

Диференціальний прибуток: 20000-18900=1100 грн.

Таким чином, підприємство насправді не тільки не одержить збиток, а зможе додатково заробити 1100 грн.

У розглянутій вище ситуації підприємство мало вільні потужності для виконання додаткового замовлення. Проте якщо підприємство приймає замовлення за умов повного завантаження, то можливі два варіанти дій:

1 відмова від виготовлення продукції, яка реалізується за звичайною ціною. Тоді необхідно брати до уваги альтернативні витрати у сумі втраченої вигоди від продажу цієї продукції;

2 розширення виробничих потужностей, що спричинить стрибок постійних загальновиробничих витрат, які слід вважати релевантними для даного замовлення.

Припустимо, що цементно-шиферний завод повністю завантажений і тому для прийняття додаткового замовлення змушений відмовитись від виробництва і продажу перекриттів, які продаються по 250 грн. за шт.

У такому випадку диференціальний аналіз буде виглядати наступним чином:

Диференціальний дохід: 100 од. х 200 грн.=20000 грн.

Диференціальні витрати:

-дійсні 18900 грн. (див. попередній приклад);

-альтернативні (втрата частини доходу від реалізації 100од.х(250-200)) 5000 грн.

Усього диференціальних витрат 23900 грн.

Диференціальний збиток 3900 грн.

Таким чином, приймати замовлення у даному випадку невигідно.

Важливо зазначити, що диференціальний аналіз дає інформацію тільки на короткостроковий період. В той же час, при прийнятті спеціального замовлення слід зважати і на довгострокові перспективи. Наприклад, замовник у майбутньому може стати постійним клієнтом завдяки наданій знижці за перше замовлення. Або ставиться нижча ціна для боротьби з конкурентами.