Нормативний метод калькулювання

Цей метод був розроблений радянськими науковцями на основі стандарт-костінгу.

Основною відмінністю нормативного методу від стандарт-костінгу є списання відхилень на собівартість готової продукції, а не на собівартість реалізованої продукції. Це спричинено тим, що в радянські часи для державних підприємств першочерговий інтерес представляла не величина прибутку за звітний період, а виконання плану по величині собівартості продукції.

Наведемо ще деякі відмінності між методами:

1 При стандарт-костінгу не ведеться поточний облік зміни норм (стандартів), а при нормативному – так.

2 для нормативного методу передбачено тільки один варіант обліку (оцінка виробництва і готової продукції за нормативними витратами), тоді як для стандарт-костінгу передбачено два варіанти, розглянуті вище.

Нормативному методу притаманні такі ж переваги і недоліки, як і стандарт-костінгу.

 

 

ТЕМА 5

АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРИБУТКУ

Суть і методи аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

Аналіз чутливості прибутку.

Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” за умов асортименту.

Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

Суть і методи аналізу взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

Аналіз взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” полягає у системному дослідженні взаємозв’язку витрат, обсягів діяльності та прибутку підприємства з метою визначення:

- обсягу продажу, який забезпечить покриття всіх витрат і отримання бажаного прибутку;

- величини прибутку, який буде одержано при певному обсязі продажу;

- впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни продажу на величину прибутку;

- оптимальної структури витрат.

Одним із основних елементів аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” є аналіз беззбитковості.

Аналіз беззбитковості оснований на поділі витрат на змінні і постійні та обчисленні точки беззбитковості (критичного обсягу продажу).

Точка беззбитковості – це такий обсяг продажу, при якому виконуються наступні умови:

- доходи (виручка від реалізації) дорівнюють загальним витратам;

- як наслідок маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Таким чином, точка беззбитковості – це такий обсяг продажу, при якому прибуток дорівнює нулю.

Точку беззбитковості можна обчислити у натуральному, вартісному виразі, а також у відсотках до нормальної потужності.

Причому можна використовувати такі методи для розрахунку точки беззбитковості:

1метод рівняння;

2маржинальний метод.

3графічний метод (графіки беззбитковості, взаємозв’язку “обсяг-прибуток”, маржинального доходу).

Розглянемо більш детально сутність цих методів на основі даних прикладу.

Приклад

Підприємство виготовляє і реалізує один вид продукції – телефонні апарати. У таблиці 5.1 наведено дані про діяльність за звітний місяць.

Таблиця 5.1 - Звіт про фінансові результати

Стаття	Разом, грн.	На одиницю, грн.
Дохід від реалізації (1000 апаратів)
Змінні витрати	(150000)	(150)
Загальний маржинальний дохід
Постійні витрати	(12000)	х
Операційний прибуток		х

Метод рівняння

Виходимо з того, що дохід від продажу можна виразити як суму загальних витрат і прибутку, а саме:

= + + (5.1)

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то дохід буде дорівнювати сумі витрат, тобто це і буде точка беззбитковості у вартісному вираженні:

= + (5.2)

Для знаходження точки беззбитковості у натуральному виразі кількість одиниць реалізованої продукції позначимо через х та підставимо у рівняння 2:

х = х + (5.3)

200*Х=150*Х+12000

Х=240 апаратів

Тоді точка беззбитковості у грошовому виразі складатиме:

240 апаратів * 200 грн. = 48000 грн.

Таким чином, щоб покрити витрати звітного періоду, підприємству необхідно реалізувати 240 апаратів по 200 грн. за штуку.

Маржинальний метод

Полягає в обчисленні точки беззбитковості на основі маржинального доходу.

З попереднього рівняння (3) знайдемо точку беззбитковості у натуральних одиницях, тобто Х:

х - х =

 

Х х =

 

Звідси (5.4)

Знаменник у рівнянні (4) являє собою маржинальний дохід на одиницю реалізованої продукції. Тому рівняння (4) можна записати так:

(5.5)

За даними прикладу маємо:

Х=12000:50=240 апаратів

Обчислити точку беззбитковості у грошовому виразі можна також за допомогою коефіцієнта маржинального доходу (співвідношення маржинального доходу і доходу від реалізації)

 

= = (5.6)

Пам’ятаючи про те, що у точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює постійним витратам, значення точки беззбитковості можна обчислити так:

= (5.7)

Коефіцієнт маржинального доходу=50000:200000=0,25;

або 50:200=0,25

Точка беззбитковості=12000:0,25=48000 грн.

 

Графічний метод

Графік беззбитковості

Дає можливість визначити точку беззбитковості у натуральному та грошовому виразі.

Графік беззбитковості слід будувати у такій послідовності:

І етап

Побудова осей графіка. На осі Ох відмічають обсяг діяльності у натуральних одиницях, а на осі Оу – витрати та дохід від реалізації.

ІІ етап

Побудова лінії постійних витрат паралельно до осі Ох, так як постійні витрати не змінюються при зміні обсягу діяльності.

За даними нашого прикладу, лінія постійних витрат перетне вісь Оу у точці 12000 грн.

ІІІ етап

Обчислення загальних витрат і нанесення на лінії на графік.

Для декількох обсягів діяльності обчислюємо суми витрат як суму постійних і змінних витрат.

Наприклад, при обсязі продажу 300 одиниць будемо мати такі загальні витрати: 12000+300 х 150=57000 грн.

Відмічаємо значення витрат на графіку у вигляді точок і з’єднуємо їх прямою лінією. Тут важливо зауважити, що при нульовому обсязі діяльності загальні витрати дорівнюватимуть постійним витратам.

ІV етап

Побудова лінії доходу від реалізації.

Обчислюємо дохід як добуток ціни продажу та кількості реалізованих одиниць продукції.

Наприклад, при реалізації 300 телефонних апаратів дохід складатиме: 300 х 200=60000 грн.

Наносимо точки на графік і проводимо пряму від початку координат через всі побудовані точки.

Точка беззбитковості знаходиться у точці перетину ліній загального доходу та загальних витрат (рис. 5.1).

 

Рисунок 5.1- Графік беззбитковості

Проекція цієї точки на вісь Ох – це точка беззбитковості у натуральному виразі (240 телефонних апаратів), а проекція на вісь Оу – у грошовому (48000 грн.).

З графіка видно, що до досягнення обсягу продажу 240 одиниць підприємство не може компенсувати свої витрати за рахунок доходу від реалізації, оскільки лінія витрат знаходиться над лінією доходів. Ця зона називається зоною збитків.

Після досягнення беззбиткового рівня продажу (240 одиниць) ситуація протилежна: лінія доходів знаходиться над лінією витрат, і таким чином підприємство одержує прибуток, який постійно збільшується.

2) Графік взаємозв’язку “прибуток-обсяг”

Ілюструє залежність прибутку від обсягу реалізації в натуральному або вартісному вимірі. З рис. 5.2 видно, що коли дохід від реалізації відсутній, то збитки підприємства дорівнюють постійним витратам, тобто 12000 грн. По мірі зростання доходу сума збитків зменшується і дорівнює нулю, коли дохід від продажу досягає 48000 грн., або 240 одиниць.

 

Рисунок 5.2- Графік взаємозв’язку “обсяг-прибуток”

 

Графік маржинального доходу

Ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу реалізації та витрат підприємства.

Будується графік у такій послідовності. Спочатку відображаємо лінію змінних витрат, а потім – лінію загальних витрат, додавши до змінних витрат суму постійних. Таким чином, лінія загальних витрат буде проходити паралельно до лінії змінних витрат на відстані, що дорівнює величині постійних витрат (рис. 5.3).

 

 

Рисунок 5.3- Графік маржинального доходу

Графік маржинального доходу наглядно ілюструє його основну функцію – внесок у покриття постійних витрат. До досягнення точки беззбитковості за рахунок маржинального доходу покривається тільки частина постійних витрат (заштрихована на графіку). У точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює постійним витратами. При обсязі продажу понад беззбитковий рівень маржинальний дохід не тільки покриває постійні витрати, але й забезпечує прибуток.

Важливою є також інформація про обсяг продажу, який необхідний для одержання бажаного прибутку.

Обсяг продажу у вартісному вираженні можна обчислити на основі рівняння (5.1) або перетворивши формулу (5.7):

= (5.8)

Припустимо, що підприємство має намір в наступному місяці одержати операційний прибуток у сумі 48000 грн. Для цього йому необхідно забезпечити виручку у такому розмірі:

Дохід= (12000+48000):0,25=240000 грн.

Обсяг продажу у натуральному вираженні можна одержати на основі рівняння (5):

= (5.9)

Обсяг продажу=(12000+48000):50=1200 штук

Досить часто виникає потреба в обчисленні величини прибутку, який буде одержано при певному рівні доходу.

Прибуток можна визначити на основі рівняння (1) як різницю між доходом від реалізації та загальними витратами:

= - (5.10)

або знайти операційний прибуток з рівняння (8):

= х - (5.11)

Припустимо, підприємство планує отримати дохід від продажу у сумі 220000 грн. Тоді очікуваний прибуток складатиме:

220000 х 0,25-12000=43000 грн.