Калькулювання і облік за процесами

 

Калькулювання за процесами ґрунтується на групуванні витрат за окремими процесами або стадіями виробництва.

Цей метод застосовується у масовому, серійному виробництві, наприклад у хімічній, нафтопереробній, металургійній, текстильній промисловості.

Складність попроцесного калькулювання залежить від кількості процесів та складності технології обробки сировини, наявності і величини незавершеного виробництва.

Підвидом попроцесного методу калькулювання є простий метод. Він може застосовуватись для калькулювання собівартості однорідної продукції, виготовлення якої не поділяється на окремі процеси і де немає незавершеного виробництва (виробництво електроенергії, видобуток вугілля тощо).

В такому випадку облік витрат ведеться по підприємству загалом, а фактичну собівартість можна визначити як суму всіх витрат за звітний період.

Якщо ж виробництво складне і поділяється на декілька процесів, виробляється декілька видів продукції, є незавершене виробництво, то облік слід організувати окремо за кожним видом продукції та процесом, а калькулювання собівартості необхідно здійснювати з урахуванням залишків незавершеного виробництва.

Тоді будемо мати:

= + - (4.1)

 

Залишок незавершеного виробництва визначається інвентаризацією або з даними обліку та оцінюється за нормативною собівартістю або за собівартістю еквівалентної одиниці продукції.

Еквівалентна одиниця готової продукції – вимір одиниці продукції з урахуванням її ступеня готовності.

Кількість еквівалентних одиниць готової продукції визначають шляхом множення кількості оброблених виробів на їх відсоток готовності.

 

Приклад.

Підприємство за місяць виготовило 5000 одиниць продукції, а ще 4000 одиниць оброблені на 10%, то кількість еквівалентних одиниць готової продукції за місяць складатиме:

5000+4000*10%:100=5400 одиниць

Таким чином, витрати підприємства за цей місяць слід вважати еквівалентними (відповідними) до виготовлення 5400 одиниць продукції.

 

При такому підході калькулювання за процесами має 5 етапів:

1 узагальнення даних про рух фізичних одиниць продукції;

2 обчислення еквівалентних одиниць готової продукції для кожної статті витрат (матеріали, заробітна плата тощо);

3 визначення загальної суми витрат на виробництво;

4 розрахунок собівартості еквівалентної одиниці готової продукції;

5 розподіл виробничих витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом.

 

Розрахунок кількості еквівалентних одиниць та обчислення їх собівартості залежить від методу оцінки запасів, що використовується на підприємстві – ФАЙФО чи метод середньозваженої собівартості (табл. 4.3).

Порядок застосування попроцесного калькулювання за різними методами розглянемо на основі вихідних даних у табл. 4.4.

 

Таблиця 4.3 - Відмінності калькулювання за процесами залежно від методу

Етап калькулювання	Метод середньозваженої собівартості	Метод ФІФО
1 узагальнення даних про рух фізичних одиниць продукції	Початковий залишок+Запуск=Випуск+Залишок на кінець	Такий же підхід, але необхідно відокремити дані про початкові запаси та кількість виробів, обробку яких почато у поточному періоді
2 обчислення еквівалентних одиниць готової продукції	ЕО=ГП+Ек	ЕО=ГП+Ек-Еп
3 визначення загальної суми витрат на виробництво	Сума витрат незавершеного виробництва на початок періоду та витрат поточного періоду	Так само
4 розрахунок собівартості еквівалентної одиниці готової продукції	Ділення загальноїсуми витрат на виробництво на загальну кількість еквівалентних одиниць	Ділення витрат поточного періоду на кількість еквівалентних одиниць поточного періоду
5 розподіл виробничих витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом	Добуток кількості еквівалентних одиниць за кожною статтею витрат у складі готової продукції та незавершеного виробництва на собівартість еквівалентної одиниці для кожної статті витрат	Собівартість готової продукції включає витрати незавершеного виробництва на початок, витрати на завершення обробки виробів у незавершеному виробництві та витрати поточного періоду на продукцію, що була почата і завершена у поточному періоді. Незавершене виробництво на кінець оцінюється за витратами поточного періоду.

Умовні позначення до таблиці:

ЕО – еквівалентні одиниці готової продукції;

ГП – продукція, виготовлена за звітний період;

Еп, Ек – еквівалентні одиниці у незавершеному виробництві на початок і кінець періоду.