І. Вимоги до оформлення курсової роботи

Структура курсової роботи

Курсова робота складається з текстової частини та графічних матеріалів (ґрунтова карта господарства). Текстова частина курсової роботи повинна містити такі розділи:

Зміст.

Вступ.

1. Загальні відомості про сільськогосподарське підприємство.

2. Природні умови ґрунтоутворення:

2.1. Клімат.

2.2. Рослинність.

2.3. Ґрунтотворні породи.

2.4. Рельєф місцевості.

2.5. Гідрологічні умови.

3. Ґрунтовий покрив сільськогосподарського підприємства.

3.1. Номенклатурний список ґрунтів.

3.2. Характеристика основних типів ґрунтів сільськогосподарського
підприємства.

3.2.1. Генезис.

3.2.2. Морфологічні ознаки.

3.2.3. Фізичні властивості ґрунтів:

а) гранулометричний склад;

б) агрегатний склад;

в) загальні фізичні властивості;

г) водні властивості.

3.2.4. Агрохімічні властивості ґрунтів:

а) гумус;

б) фізико-хімічні властивості;

в) ґрунтовий розчин;

г) хімічний склад.

4. Агровиробниче групування ґрунтів і рекомендації щодо підвищення родючості ґрунтів господарства та сільськогосподарського використання.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Оформлення текстової частини

До складу курсової роботи входять:

1. Титульна сторінка (додаток А).

2. Завдання до курсової роботи (додаток Б).

3. Текстова частина.

4. Графічна частина (ґрунтові карти).

Курсова робота повинна стисло і грамотно відображати питання, які необхідно вирішити. Обсяг курсової роботи має бути 50-65 сторінок рукописного або друкованого тексту.

Текст курсової роботи слід писати на одному боці стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Застосування різноформатного паперу не допускається.

З лівої сторони паперу залишають поле завширшки 30 мм, з правої – 10 мм. Зверху і знизу залишають поле по 20 мм (додаток В, рис. 1).

Комп’ютерний набір тексту проводять шрифтом Times New Roman, розміром 14 пт, інтервал між рядками – 1,5 (полуторний), абзац – 1,25 см.

Усі сторінки, починаючи з титульної, нумеруються по порядку. Першою сторінкою роботи є титульна. На ній номер не ставиться, на наступних сторінках його проставляють у правому верхньому куті аркуша без крапки.

Назви розділів та підрозділів нумеруються протягом усієї роботи арабськими цифрами (вступ, висновки, список використаної літератури і додатки не нумеруються). Після номера розділу та підрозділу ставиться крапка, далі пишеться заголовок. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «Список використаної літератури», «ДОДАТКИ» та заголовки розділів пишуться прописними (великими) літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Підкреслювання і переноси слів у заголовках не допускаються. Наприклад:

 

2. ПРИРОДНІ УМОВИ ГРУНТОУТВОРЕННЯ

2.1. Клімат

 

Між заголовками, підзаголовками та наступним текстом робиться відступ, що дорівнює одному полуторному інтервалу.

Кожну структурну частину (розділ) роботи слід починати з нової сторінки.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами у межах розділу. Заголовок таблиці розміщується по центру сторінки. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Перед таблицею в тексті слід робити посилання на неї. Рисунки пояснюють підрисунковими підписами (наприклад: Рис. 1.1.).

У кінці пояснювальної записки наводять список використаної літератури, який пишуть за алфавітним порядком.

Приклад оформлення книг: прізвище та ініціали автора чи авторів, повна назва книги, місце видання, рік видання, кількість сторінок.

Крикунов В.Г. Ґрунти і їх родючість / В.Г. Крикунов. – К.: Вища школа, 1993. – 287 с.

Приклад оформлення журнальних статей: прізвище та ініціали автора чи авторів, основний заголовок статті, назва журналу, рік видання, номер сторінок.

Фокін А.Н. Ґрунти чорноземної зони та шляхи підвищення їх родючості // Почвоведение. – 1988. – № 1. – С. 20-27.

Курсова робота має бути підписаною студентом на титульній сторінці та в кінці текстової частини. Усі сторінки курсової роботи нумерують і складають зміст.

Оформлення графічних матеріалів

До пояснювальної записки повинні докладатися креслення “Ґрунтова карта сільськогосподарського підприємства”, яку виконують на великоформатному папері (додаток В, рис. 2). Креслення виконують олівцем або тушшю, дотримуючись товщини різних типів ліній. Ґрунтові відмінності замальовують фарбами або різнокольоровими олівцями. На кожну сторінку наносять рамку поля креслення. Від границі аркуша до рамки відступ має бути зверху, знизу і справа 10 мм, а зліва – 30 мм для брошурування (додаток В, рис. 2). У правому нижньому куті креслять кутковий штамп (додаток В, рис. 3). Над штампом розміщують легенду або експлікацію (додаток В, табл. 1). Масштаб вільний. Усі надписи на креслені пишуться стандартним шрифтом.

Акуратне, грамотне і правильне оформлення текстової частини і креслень враховуються під час оцінки курсової роботи.

ІІ. Зміст розділів КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

У цьому розділі описується роль науки ґрунтознавства, значення ґрунту як засобу сільськогосподарського виробництва, а також мета і завдання даної курсової роботи.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО сільськогосподарське підприємство

Наводяться назва сільськогосподарського підприємства, району, області, описується географічне положення, межі, віддаленість від шосейних доріг та залізничних станцій; спеціалізація, кількість відділень; загальна площа землекористування та експлікація земельних угідь (табл. 1.1); площа зрошувальних земель та їх використання; структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур (табл. 1.2).

Таблиця 1.1

Структура земельних угідь (землекористування) сільськогосподарського підприємства

Вид земельних угідь	Площа, га
Загальна площа землекористування, в тому числі:
сільськогосподарські угіддя:
з них рілля
сінокоси
пасовища
багаторічні насадження – всього:
- садів
- виноградників
- ягідників та розсадників
Присадибні землі
Колективні сади та городи
Землі непридатні для землеробства
Зрошувальні землі

 

Таблиця 1.2

Посівні площі та врожайність сільськогосподарських культур

№ п/п	Найменування культури	Площа, га	Урожайність, т/га

 

Зробити висновок про розташування сільськогосподарського підприємства, структуру земельних угідь та посівних площ сільськогосподарських культур.

 

ПРИРОДНІ УМОВИ ГРУНТОУТВОРЕННЯ

Клімат

Характеристика клімату складається з виявлення агрокліматичних особливостей території та їх сезонних змін, які встановлюють за ступенем континентальності, забезпеченості території вологою та теплом.

Забезпеченість рослин теплом визначають за сумою температур вище 10ºС, тривалістю безморозного періоду, термінами замерзання і відтаювання, глибиною промерзання ґрунту.

Забезпеченість рослин вологою характеризують загальна щільність річних атмосферних опадів та їх розподіл за місяцями та випаровування, негативні риси режиму вологості (посухи, суховії та їх частотність, тривалість, інтенсивність). Важливо відобразити вітровий режим і його вплив на дефляцію ґрунтів.

Дані про клімат беруть з агрокліматичних довідників для певних регіонів.

У кінці характеристики кліматичних умов роблять висновки про роль клімату в формуванні ґрунтового покриву землекористування господарства, особливості мікроклімату, лісових полезахисних насаджень та зрошення.

Рослинність

Характеризується як фактор ґрунтоутворення та одне з джерел господарських ресурсів. Показують належність території до рослинної зони, підзони, позначають географічну закономірність поширення лісової, чагарникової та трав’янистої рослинності, дають їм стислу кількісну і якісну характеристики, звертаючи увагу на цінність і продуктивність. Проводять аналіз взаємозв`язку рослинного та ґрунтового покриву.

Ґрунтотворні породи

У порівняльному аспекті описують ґрунтотворні породи господарства, профіль, склад, генезис, умови залягання, розповсюдження, пристосування до типів та форм рельєфу.

Дається характеристика фізико-хімічних властивостей порід, розглядається їх вплив на агровиробничі властивості ґрунтів, ґрунтового покриву та їх родючість.

Рельєф місцевості

Висвітлюється стисла історія розвитку рельєфу, що характеризує його макро-, мезо- і мікроформи – абсолютні, відносні висоти, генезис, розчленування. Розглядається роль макро-, мезо- і мікроформ рельєфу в утворенні структур ґрунтового покриву. Під час характеристики рельєфу дається його виробнича оцінка і вплив на використання земель у сільському господарстві.

Гідрологічні умови

Дається загальна характеристика гідрографічної межі й водоймищ: річок, струмків, ставків, озер та боліт. Їх зв`язок та вплив на поверховий стік та ґрунтові води.

Глибина залягання, хімічний склад солей і режим ґрунтових вод. Зв`язок їх із основними геоморфологічними елементами території, значення у ґрунтоутворенні та землеробстві. Ступінь зволоження ґрунтів.

Господарське використання річок, ставків, озер та боліт.