Стан сформованості творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності.

Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, наше завдання озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цільності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з окремих розділів програми виховання та навчання. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ.

В процесі зображувальної діяльності здійснюються різні сторони виховання: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.

Зображувальна діяльність –це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись, запам’ятати його форму, величину, конструкцію, розміщення частин, колір.

Для розумового розвитку дітей велике значення має поступово розширюваний запас знань на основі уявлень о різноманітності форм та просторового положення предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітності відтінків кольорів. При організації сприйняття предметів та явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин, кольорів, різне просторове положення предметів та частин.

Навчання зображувальної діяльності неможливо без формування таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. В процесі спостережень, при обстеженні предметів та їх частин перед зображенням дітей вчать виділяти форму предметів та їх частин, величину і розміщення частин в предметі, колір. Зображення різних по формі предметів потребує їх співвідношення та встановлення відмінностей. Разом з тим діти вчаться порівнювати предмети, явища та виділяти в них загальне та відмінне, об’єднувати предмети за схожими ознаками.

На заняттях з зображувальної діяльності розвивається мова дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висказування в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразної мови.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціатива, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.

Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їх властивостями та якостями складають область сенсорного виховання.

Формування уявлень о предметах потребує засвоєння знань об їх властивостях та якостях, формі, кольорі, величині, положенні в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наглядно-образного мислення.

Дитяче зображувальне мистецтво має суспільний напрямок. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

В процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями.

Зображувальна діяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягати бажаного результату.

Головне значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.

В процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприянні для формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів (форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітей почуття форми, кольору, ритму–компонентів естетичного почуття.

Безпосередньо естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи. Так, можна виділити відчуття кольору, коли естетичне почуття виникає від сприйняття кольористих поєднань: яскраві зірки на темному небі, яскраво-жовті квіти кульбабок в зелені трави. Відчуття ритму виникає в тому разі, коли в першу чергу сприймається ритмічна гармонійність предмета, ритмічне розташування його частин. Естетичне почуття може бути викликано цілісністю форми предмету, наприклад глиняних та керамічних виробів. Відчуття пропорції, конструктивної цільності виробляється при сприйнятті різноманітних споруд. Чим більш усвідомлено починає дитина сприймати навколишнє, тим глибше, стійкіше, змістовніше стають естетичні почуття.

Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами зображувального мистецтва. Яскравість, виразність образів в картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та находити образні вираження своїх вражень в малюнках, ліпці, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Щодо визначення рівня розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, що дітям із високим рівнем розвитку характерне –дитина самостійно справляється із запропонованими завданнями, виконує їх помірковано і вміє пояснити хід власного мислення, працює із задоволенням; с ереднім –дитина основну частину завдання виконує самостійно, але дещо невпевнено і постійно потребує підтримки й поради дорослого, на завдання реагує по-різному, як із зацікавленістю, так і байдуже; низьким –у дитини виникають труднощі щодо виконання завдань, працює без зацікавленості.

 

У цілому ми отримали наступні результати:

№ п/п

Прізвище, ім’я дитини

Основні види

Основні жанри

Вираз почуттів

Аналіз твору

Застосування творчого досвіду

Художньо-практична діяльність

Загальна оцінка

1.

Векленко Вова

+

+-

+

-

+

+

В

2.

Власенко Катерина

-

-

+-

-

+

+

Н

3.

Дзюбенко Аліна

+

+

+

-

+-

+

В

4.

Євтушенко Роман

-

-

+

-

-

+

Н

5.

Коваль Наталія

-

-

+

-

+-

+

Н

6.

Макарова Оля

-

-

+

+-

+

+

С

7.

Нагорний Олексій

-

-

+

-

+

+

С

8.

Піддубна Діана

+

+

+

+

+-

+

В

9.

Семенов Микита

+

+

-

-

+-

+

С

10.

Ситнік Юля

-

+

+

-

+

+

С

11.

Терещенко Андрій

-

-

+

+

+

+

С

12.

Тесленко Олег

+

+

+

+

-

-

С

13.

Фока Сергій

-

-

+

-

+

+

Н

14.

Ясько Богдан

-

-

+

-

+

+

Н

«В» –високий рівень; «С» –середній рівень; «Н» –низький рівень

У відсотках це становить:

Як бачимо показники розвитку творчої активності дітей говорять про необхідність організації та проведення навчально-розвиваючої діяльності з ними.

Пояснювальна записка

Програма використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку спрямована на інтеграцію зображувальної діяльності з природознавчою та мовленнєвою роботою.

Світ природи на заняттях образотворчого мистецтва виступає як засіб емоційно-образного впливу на творчу діяльність дітей. Дитина-художник спостерігає за природою, в творчості відображує своє бачення світу. Педагог допомагає дитині «відкрити очі» на навколишній світ, одухотворяючи природні явища. На занятті створюється ситуація образних порівнянь, наділяючи дерева, квіти, птахи, небо, транспорт тощо образними характеристиками. вони, як і люди, бувають великі і малі, худі і товсті, веселі і сумні, розмовляють на власній мові, у кожного з них бувають дні народження. Тільки повага, уважне, турботливе і небайдуже ставлення людей до оточуючого середовища (флори і фауни) забезпечить між «сусідами» взаєморозуміння. Природа –могутній художник, їй підвладні різні стихії, вона здатна змінювати оточуюче нас середовище. Художник є учнем у природи, спостерігаючи за її проявами, навчається творчості. Педагог організує процес сприймання на основі спілкування з творами світового мистецтва, навчає дітей проникати у зміст творів мистецтва, встановлювати між собою та мистецтвом певні важливі зв’язки. Необхідна висока якість діапозитивів, репродукцій, картин, скульптур малої форми, творів декоративно-прикладного мистецтва. Важливим в плані сприймання оточуючого середовища є заняття милування. Враження, отримані в наслідок «спілкування» з природою активізують процеси художнього сприймання.

Мета даної програми

Знайомити дітей старшого дошкільного віку з різними видами образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, народне декоративно-прикладне мистецтво). Вчити дітей розуміти мистецтво, висловлювати власне ставлення та відношення до об’єкту сприймання. Навчити дітей технікам зображення тварин, птахів, людей, рослин. Тлумачити поняття «основні та похідні кольори», «симетрія», «пропорція», «кольори спектру», «відтінки», «холодні, теплі кольори», застосовувати ці знання в художній творчості. Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння, формувати потреби та здібності до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Розвивати аналітичне мислення в процесі спостережень, розв’язання образотворчих вправ, задач, аналізу зразків образотворчого мистецтва. Формувати культуру мовлення, збагачувати словник дітей естетичними поняттями, відгукуватись на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі. Стимулювати позитивні естетичні емоції, вчити передавати їх у власних творах.

Формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають. Формувати образне мислення засобами розвивальних вправ, перегляду та аналізу серій картин за алгоритмом запитань, вирішення зображувальних задач.