Загальні властивості стадій життєвого циклу

Перша стадія циклу – ідентифікація – вибір або генерування ідей. На цій стадії слід скласти перелік усіх можливих ідей, придатних для досягнення цілей економічного розвитку. Прийняття рішення - чи варто продовжувати розгляд ідеї.

Стадія розробки.

Розробка проекту включає звуження кола запропонованих на першій стадії циклу ідей шляхом детальнішого їх вивчення. Типи досліджень: попереднє інженерне проектування, аналіз економічної та фінансової здійснимості, розгляд систем адміністративного управління, оцінка альтернативних варіантів захисту навколишнього середовища, оцінка впливу проекту на місцеве населення.

Експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед рішенням про його фінансування. Увага зосереджується на оптимальному варіанті. Провадиться докладне вивчення фінансово-економічної ефективності, факторів невизначеності й ризиків.

На стадії переговорів інвестор і замовник складають протокол намірів, меморандум або інші документи, що відображають досягнуті домовленості.

Реалізація проекту - виконання необхідних робіт для досягнення його цілей (передбачає контроль і нагляд за видами робіт). На стадії завершальної оцінки визначається ступінь досягнення цілей проекту, порівняння фактичних результатів проекту із запланованими.

Загальні властивості фаз життєвого циклу:

1) матеріальні та людські зростають з наближенням проекту до завершення;

2) імовірність успішного завершення проекту є найменшою, а ризик і невизначеність відповідно найвищими на початку проекту. Імовірність успішного завершення проекту поступово зростає в міру виконання проекту;

3) здатність зацікавлених осіб впливати на остаточні властивості продукту проекту і на остаточну вартість проекту найвища на початку виконання проекту, але з часом поступово стає нижчою. Основною причиною є те, що витрати на зміни й виправлення помилок загалом зростають в міру виконання проекту. Цю ситуацію можна представити графічно.

Значення управління проектами в сучасних умовах

Рідні Тернер, редактор International Journal of Project Management, вважає, що «у XXI столітті управління проектом займе місце традиційного функціонального менеджменту».

Відомий закон Лермана говорить: "Будь-яку технічну проблему можна перебороти, маючи достатньо часу і грошей", а наслідок Лермана уточнює: "Вам ніколи не буде вистачати або часу, або грошей". Саме для подолання сформульованої у наслідку Лермана проблеми і була розроблена методика управління діяльністю на основі проекту. А поширення даної методики управління на різні сфери діяльності є додатковим доказом її ефективності. Якщо попросити менеджера описати, як він розуміє свою основну задачу у реалізації проекту, те швидше за усе він відповість: "Забезпечити виконання робіт". Це дійсно головна задача керівника. Але якщо задати те ж саме питання більш досвідченому менеджеру, то можна почути і більш повне визначення головної задачі менеджера проекту: "Забезпечити виконання робіт у термін, у рамках виділених ресурсів, відповідно до технічного завдання". Саме ці три моменти: час, бюджет і якість робіт знаходяться під постійною увагою керівника проекту. Їх також можна назвати основними обмеженнями, що накладаються на проект.

Управління проектом - це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, ресурсами, а також якості кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні).

В технології управління проектами існує ряд методик і інструментів: 1) методи побудови і контролю календарних графіків робіт; 2) методи формування фінансового плану (управління ресурсними - матриця відповідальності, діаграми завантаження ресурсів); 3) методи управління якістю робіт.

 

Менеджмент інвестиційних проектів

Загальне управління проектом включає планування, організацію, роботу з персоналом, виконання і поточний контроль за виробничими діями, а також допоміжні дисципліни: комп'ютерне програмування, право, статистику і теорію ймовірностей, логістику і роботу з персоналом. Основи знань з проектного менеджменту – Project Management Body of Knowledge (PMBOK) пересікається зі знаннями із загального управління в багатьох галузях - організаційна поведінка, фінансове прогнозування, і методи планування становлять лише невелику частину суміжних питань.

Роль менеджера проекту унікальна, тому що він керує тимчасовою, не повторюваною діяльністю і часто діє незалежно від формальної структури організації.

Для цього менеджери проекту повинні організовувати та спрямовувати діяльність великої кількості людей, співпрацювати з людьми, які матеріально зацікавлені в результатах проекту: постачальниками, адміністраторами, банкірами, підрядниками, які здійснюють роботи по проекту або забезпечують інші фактори, необхідні для функціонування проекту. Менеджери повинні також розробити та впровадити організаційні структури для експлуатації проекту після його реалізації, для того, щоб він продовжував приносити вигоду.

В процесі управління проектами менеджери проектів виконують наступні функції:

1. Лідерство - уміння зробити цілі та задачі ясними та зрозумілими для команди

а) врахування інтересів тих, хто є клієнтом, та тих, хто сподівається отримати вигоди від проекту;

б) визначення системи цінностей, якою треба користуватись у взаємовідносинах з клієнтами.

2. Планування

Є два види планування:

а) стратегічний план, який встановлює взаємовідносини між ціллю та клієнтами в існуючому соціально-економічному середовищі з урахуванням факторів ризику та існуючих альтернатив;

б) план дій, який визначає масштаб проекту та рівень економічної ефективності.

3. Керівництво та допомога в роботі включає:

а) правильний розподіл праці, організацію підрозділів, розподіл матеріальних та фінансових ресурсів;

б) компетентне виконання програм роботи, організацію та інтеграцію робочої сили, формування та мотивацію ефективних робочих підрозділів та спеціальних груп.

4. Координація – це:

а) налагодження зовнішніх відносин та інформації: контакт, координація та вплив на суміжні управлінські підрозділи, зацікавлені сторони та клієнтів;

б) організація внутрішніх відносин з іншими організаційними підрозділами.

5. Контроль виконання – це:

а) встановлення норм, які визначають приорітетність цілей та ступінь делегування;

б) контроль за матеріальними, фінансовими, бухгалтерськими та соціальними факторами;

в) періодична оцінка виконання та коригування планів.

6. Орієнтація на результат означає:

а) застосування системи премій у відповідності до правил організації;

б) навчання для можливого просування по службі.

Навички менеджерів

Розвиток навичок менеджменту можна розглядати в контексті трьох основних функцій менеджменту – планування, управління та контролю, хоча більшість з розглянутих нижче навичок можуть бути корисними для кожної функції управління.

1. Управління людськими ресурсами:

- опис характеру роботи та план підбору персоналу;

- комплектування персоналу;

- формування команди проекту;

- управління штатними співробітниками та консультантами;

- навчання персоналу та просування по службі.

2. Управління кількісним та якісним підбором кадрів:

- компетентність;

- мотивація;

- обов’язки;

- сумісництво.

3. Міжособисті комунікації:

- розподіл обов’язків та відповідальності для окремих груп та робітників;

- планування роботи окремого робітника та методів її оцінки;

- вміння отримувати та оцінювати зворотній зв’язок;

- проведення інтерв’ю та переговорів;

- визначення проблеми та її рішення;

- планування часу.

4. Здійснення:

- пояснення планів проекту та програми;

- прийоми планування та контролю реалізації проекту;

- володіння системами та методами реалізації;

- управління пропозиціями, контрактами та закупівлею матеріалів та послуг;

- управління факторами виробництва та збутом продукції;

- управління маркетингом.

5. Фінансове планування та менеджмент

- володіння методами оцінки та розрахунку витрат;

- володіння економічними та статистичними методами;

- уміння управляти фондами;

- володіння методами контролю та ревізії.

6. Управління інформаційними системами

- володіння інформаційними системами управління проектами;

- контроль кількості та якості;

- управління графіком роботи;

- звітність про стан робіт та їх оцінка.

У процесі управління проектом існують два аспекти. Перший — це технічна сторона процесу управління (формальні, упорядковані, логічні частини процесу).

Другий аспект — це соціокультурний аспект процесу управління проектом - створення в організації тимчасового соціального середовища.

Система управління проектами включає декілька основних підсистем (PM Subsystems), які дозволяють найбільш повно реалізувати методи управління проектом. (Рис.1.6.)

Методи управління проектами дозволяють визначити:

1. цілі проекту та провести його обґрунтування;

2. структуру проекту (підпроекти, основні етапи робіт);

3. необхідні об’єми та джерела фінансування;

4. виконавців –шляхом проведення тендерів та конкурсів;

5. строки виконання проекту, скласти графік його реалізації;

6. необхідні ресурси;

7. рівень ризиків та розробити заходи щодо їх страхування;

8. підготувати кошторис та бюджет, підготувати та укласти контракти,

9. забезпечити контроль за виконанням проекту, тощо.

 

Питання для контролю знань:

1. Охарактеризуйте сутність інвестиційних проектів

2. Назвіть відмітні характеристики та приклади проектів

3. Надайте визначення місії та мети проекту

4. Охарактеризуйте зовнішнє та внутрішнє середовище проекту

5. Опишіть основні властивості проектів

6. Назвіть основних учасників проекту

7. Опишіть послідовність етапів життєвого циклу проекту

8. Надайте визначення поняття „управління проектом”