Лекція 1. Загальна характеристика управління проектами

МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЕКТІВ

 

 

Житомир, 2013
Укладач: к.е.н., доц. Саух І.В.

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри Протокол №_____від «___»_____ 201_ р. Зав. кафедри__________ _____________	Рекомендовано навчально-методичною радою інституту Протокол №___від «____» ________201__р. Голова НМР _______________
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри Протокол №_____від «___»_____ 201_ р. Зав. кафедри__________ _____________	Рекомендовано навчально-методичною радою інституту Протокол №___від «____» ________201__р. Голова НМР _______________
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри Протокол №_____від «___»_____ 201_ р. Зав. кафедри__________ ____________	Рекомендовано навчально-методичною радою інституту Протокол №___від «____» ________201__р. Голова НМР _______________

Зміст

Лекція 1. Загальна характеристика управління проектами

1. Сутність інвестиційних проектів

2. Класифікація проектів

3. Учасники проекту

4. Життєвий цикл проекту

5. Значення управління проектами в сучасних умовах

6. Менеджмент інвестиційних проектів

 

Лекція 2. Концепція та розробка підприємницького проекту

1. Поняття проектів

2. Структуризація проектів

3. Розробка концепції проекту

 

Лекція 3. Планування проекту як складова управління проектами

Процеси управління проектами

2. Розробка плану проекту

3. Структура розподілу (декомпозиція) робіт (СРР)

4. Детальне календарно - сітьове планування

5. Взаємозв’язок між кошторисним та календарним плануванням

 

Лекція 4. Система управління проектами. Її сутність, структура, функції та місце в інвестиційній стратегії підприємства

1. Місце та значення проектів в інвестиційній стратегії підприємства

2. Поняття та значення управління проектами

3. Організаційні структури управління проектами

4. Сучасні тенденції в розвитку організаційних структур управління

 

Лекція 5. Контроль виконання проекту

1. Система оцінки і контролю в проекті

2. Опорний план проекту

3. Показники виконання робіт

4. Мета, види і напрями моніторингу

5. Попередня та незалежна експертиза проектів

6. Постаудит проекту

 

Лекція 6. Управління якістю проекту

1. Загальне поняття управління якістю

2. Планування якості

3. Забезпечення якості

4. Контроль якості

 

Лекція 7. Управління часом в проекті

1. Задання послідовності робіт

2. Оцінка тривалості робіт

3. Розробка календарного плану

4. Контроль дотримання календарного плану

 

Лекція 8. Управління вартістю проекту

1. Планування ресурсів

2. Оцінка вартості ресурсів

3. Визначення бюджету

4. Контроль вартості

Лекція 9. Управління інформаційним зв'язком у проекті

1. Сутність та зміст управління комунікаціями

2. Документи проекту: форма, класифікація, вимоги

3. Планування інформаційного зв'язку

4. Звіт про виконання проекту

5. Адміністративне закриття проекту

 

Лекція 10. Формування і розвиток проектної команди.

1. Основні підходи до формування команди

2. Організація ефективної діяльності команди

3. Управління персоналом команди

Лекція 1. Загальна характеристика управління проектами

 

1. Сутність інвестиційних проектів

2. Класифікація проектів

3. Учасники проекту

4. Життєвий цикл проекту

5. Значення управління проектами в сучасних умовах

6. Менеджмент інвестиційних проектів

 

Управління проектами — одне із самих древніх і шановних досягнень людства. Ми благоговіємо перед досягненнями творців пірамід, архітекторів древніх міст, будівельників великих соборів і мечетей і ремісників, що прикрасили їх; перед тим, які сила і праця вкладені в створення Великої Китайської стіни й інших чудес світла.

Сутність інвестиційних проектів

Інвестиційний проект – це вкладення матеріальних, фінансових, людських та інтелектуальних ресурсів в будь-яку справу з метою отримання запланованого результату у визначений термін.

“Кодекс знань про управління проектами” дає наступне визначення проекту:

Проект – це задача з відомими початковими даними і результатами, які визначають спосіб її розв’язання. Проект включає проблему (замисел), засоби реалізації проекту (способи вирішення проблеми) та результати проекту.

Таблиця 1.1.

Класифікація проектів

В сучасному розумінні проекти – це те, що змінює наше оточення: будівництво, програма науково-дослідних робіт, реконструкція підприємства, створення нової організації, розробка нової техніки, зменшення витрат тощо.

Проект - цілеспрямоване, заплановане створення або модернізація фізичних об’єктів, технологічних процесів, технічної та організаційної документації для них, матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень та заходів щодо їх виконання.

 

 

 

 

Рис. 1.2. Класифікація інвестиційних проектів

 

 

До основних властивостей проекту, за якими вони можуть бути класифіковані на типи, відносять: І) масштаб, ІІ) складність, ІІІ) якість; ІУ) характер та сфера діяльності; У) тривалість.

За масштабом проекти поділяються на:

Малі проекти – вартістю до 10 млн. доларів.

Середні проекти - вартістю від 10 до 50 млн. доларів.

Великі проекти - від 50 до 100 млн. доларів.

Надвеликі проекти - понад 100 млн. доларів.

За складністю проекти поділяються на монопроекти, мультипроекти та мегапроекти.

Монопроект – це окремий проект певного виду і масштабу.

Мультипроект – це комплексний проект, який складається з декількох монопроектів, що вимагає проектного управління.

Мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки, тощо, який складається з декількох моно та мультипроектів, об’єднаних однією метою.

 

Програми. В деяких галузях об’єкти є настільки складними, що потребують реалізації декількох проектів. Программа - група проектів, управління якими для отримання прибутків здійснюється в комплексі.

Підпроекти. Проекти часто поділяють на підпроекти чи компоненти, що краще піддаються управлінню. Підпроекти часто передають для управління в зовнішні організації або в інший функціональний підрозділ організації.

За якістю проекти поділяються на проекти звичайної якості та бездефектні.

Бездефектні проекти – такі, в яких домінуючим фактором є якість (наприклад, будівництво електростанцій).

Обов’язкові проекти – проекти, які повинні забезпечити контрактні зобов’язання, наприклад, проекти охорони довкілля.

Необов’язкові проекти – проекти, виконання яких можна перенести на інший період, наприклад, заміна обладнання.

За характером та сферою діяльності виділяють: промислові, дослідження та розвитку (інноваційні), організаційні, економічні та соціальні проекти.

Промислові проекти – типові проекти, що спрямовані на випуск та продаж нових продуктів, удосконалення технологій, розширення виробництва тощо.

Інноваційні проекти – зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, створенні нових матеріалів, технологій, конструкцій тощо.

Організаційні проекти – націлені на реформування системи управління, створення нової організації, реструктуризацію тощо.

Економічні проекти – мають на меті макроекономічні перетворення.

Соціальні проекти – реформування системи управління, створення системи соціального захисту, охорони здоров’я, подолання наслідків природних, екологічних та соціальних потрясінь.

 

 

Учасники проекту

Суб’єктами управління у проектному менеджменті є активні учасники проекту.

1) Головним учасником проекту є замовник, організація для якої виконується проект і яка в майбутньому буде об’єкт використовувати. Замовник бере участь в роботі над проектом на початковій та завершальній стадії робіт.

2) Другим учасником проекту є проектні організації (в міжнародній практиці – архітектор, інженер, інженерне бюро).

Архітектор – це особа або організація, яка має право професійно, згідно до діючого законодавства та на підставі ліцензії, виконувати роботи архітектурні роботи, здійснювати аналіз проектних рішень, інженерне проектування та інші подібні функції. Функції архітектора безпосередньо пов’язані з діяльністю інженера.

Інженер – особа або організація, яка має право здійснювати практичну інжинірингову діяльність на основі відповідної ліцензії. Сукупність інжинирінгових послуг поділяється на дві групи:

- послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу;

- послуги по забезпеченню виробничого процесу та реалізації продукції.

3) Третім учасником проекту є підрядник – це будівельні та монтажні організації, які здійснюють будівництво, наладку та пуск обладнання, а також виробничі випробування перед здачею об’єкту.

4) Постачальник – організації, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення реалізації проекту.

5) Консалтингові фірми, які здійснюють різні види робіт (дослідження, складання ескізного проекту, оцінка життєспроможності проекту, здача об’єкту).

6) Менеджер проекту (виконує функції управління проектом, забезпечує ефективне виконання робіт).

7) Банк – один з основних інвесторів (забезпечує проект грошовими ресурсами і є власником всього майна, яке придбане за рахунок кредиту).

Керівник проекту

Рис. 1.3. Схема учасників проекту

 

Життєвий цикл проекту

Цикл проекту (ЦП) є базовими елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту. Життєві цикли проекту визначають:

1. яка робота має бути зроблена на кожній фазі;

2. хто має бути залучений до проекту у кожній фазі.

Процес реалізація проекту має поділ на дві групи: 1) основна діяльність і 2) діяльність із забезпечення проекту.

До основної діяльності звичайно відносять аналіз проблеми, формування цілей проекту, базове та детальне проектування, виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здавання проекту, експлуатацію проекту.

Діяльність по забезпеченню проекту: організаційна, правова, кадрова, фінансова, матеріально-технічна, комерційна та інформаційна.

Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропоновано своє бачення проекту як циклу, що складається з трьох окремих фаз – передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної.

Передінвестиційна фаза має такі стадії: визначення інвестиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів і попередній вибір проекту – попереднє техніко-економічне обґрунтування, висновок по проекту і рішення про інвестування.

Інвестиційна фаза має такі стадії: встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту, придбання і передача технологій, детальне проектне опрацювання і укладання контрактів, придбання землі, будівельні роботи і встановлення обладнання, передвиробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, здача в експлуатацію та запуск.

Фаза експлуатації розглядається як у довгостроковому, так і у короткостроковому планах. У короткострокому плані вивчається можливе виникнення проблем, пов’язаних із застосуванням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу. У довгостроковому плані до розгляду береться обрана стратегія та сукупні витрати на виробництво і маркетинг, а також надходження від продажу.

Рис.1.4. Класифікація фаз життєвого циклу проекту у відповідності до програми промислового розвитку ООН (UNIDO)

На рис.1.5. показано шість стадій, які відіграють важливу роль у більшості проектів. Це ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та заключна оцінка.

Рис.1.5. Складові проектного циклу (погляд фахівців Світового банку)

 

Ці стадії об’єднані в дві фази: фаза проектування – перші три стадії; фаза впровадження – останні три стадії. Розглянемо їх докладніше.

Стадія розробки.

Розробка проекту включає звуження кола запропонованих на першій стадії циклу ідей шляхом детальнішого їх вивчення. Типи досліджень: попереднє інженерне проектування, аналіз економічної та фінансової здійснимості, розгляд систем адміністративного управління, оцінка альтернативних варіантів захисту навколишнього середовища, оцінка впливу проекту на місцеве населення.

Експертиза забезпечує остаточну оцінку всіх аспектів проекту перед рішенням про його фінансування. Увага зосереджується на оптимальному варіанті. Провадиться докладне вивчення фінансово-економічної ефективності, факторів невизначеності й ризиків.

На стадії переговорів інвестор і замовник складають протокол намірів, меморандум або інші документи, що відображають досягнуті домовленості.

Реалізація проекту - виконання необхідних робіт для досягнення його цілей (передбачає контроль і нагляд за видами робіт). На стадії завершальної оцінки визначається ступінь досягнення цілей проекту, порівняння фактичних результатів проекту із запланованими.

Загальні властивості фаз життєвого циклу:

1) матеріальні та людські зростають з наближенням проекту до завершення;

2) імовірність успішного завершення проекту є найменшою, а ризик і невизначеність відповідно найвищими на початку проекту. Імовірність успішного завершення проекту поступово зростає в міру виконання проекту;

3) здатність зацікавлених осіб впливати на остаточні властивості продукту проекту і на остаточну вартість проекту найвища на початку виконання проекту, але з часом поступово стає нижчою. Основною причиною є те, що витрати на зміни й виправлення помилок загалом зростають в міру виконання проекту. Цю ситуацію можна представити графічно.

Навички менеджерів

Розвиток навичок менеджменту можна розглядати в контексті трьох основних функцій менеджменту – планування, управління та контролю, хоча більшість з розглянутих нижче навичок можуть бути корисними для кожної функції управління.

1. Управління людськими ресурсами:

- опис характеру роботи та план підбору персоналу;

- комплектування персоналу;

- формування команди проекту;

- управління штатними співробітниками та консультантами;

- навчання персоналу та просування по службі.

2. Управління кількісним та якісним підбором кадрів:

- компетентність;

- мотивація;

- обов’язки;

- сумісництво.

3. Міжособисті комунікації:

- розподіл обов’язків та відповідальності для окремих груп та робітників;

- планування роботи окремого робітника та методів її оцінки;

- вміння отримувати та оцінювати зворотній зв’язок;

- проведення інтерв’ю та переговорів;

- визначення проблеми та її рішення;

- планування часу.

4. Здійснення:

- пояснення планів проекту та програми;

- прийоми планування та контролю реалізації проекту;

- володіння системами та методами реалізації;

- управління пропозиціями, контрактами та закупівлею матеріалів та послуг;

- управління факторами виробництва та збутом продукції;

- управління маркетингом.

5. Фінансове планування та менеджмент

- володіння методами оцінки та розрахунку витрат;

- володіння економічними та статистичними методами;

- уміння управляти фондами;

- володіння методами контролю та ревізії.

6. Управління інформаційними системами

- володіння інформаційними системами управління проектами;

- контроль кількості та якості;

- управління графіком роботи;

- звітність про стан робіт та їх оцінка.

У процесі управління проектом існують два аспекти. Перший — це технічна сторона процесу управління (формальні, упорядковані, логічні частини процесу).

Другий аспект — це соціокультурний аспект процесу управління проектом - створення в організації тимчасового соціального середовища.

Система управління проектами включає декілька основних підсистем (PM Subsystems), які дозволяють найбільш повно реалізувати методи управління проектом. (Рис.1.6.)

Методи управління проектами дозволяють визначити:

1. цілі проекту та провести його обґрунтування;

2. структуру проекту (підпроекти, основні етапи робіт);

3. необхідні об’єми та джерела фінансування;

4. виконавців –шляхом проведення тендерів та конкурсів;

5. строки виконання проекту, скласти графік його реалізації;

6. необхідні ресурси;

7. рівень ризиків та розробити заходи щодо їх страхування;

8. підготувати кошторис та бюджет, підготувати та укласти контракти,

9. забезпечити контроль за виконанням проекту, тощо.

 

Питання для контролю знань:

1. Охарактеризуйте сутність інвестиційних проектів

2. Назвіть відмітні характеристики та приклади проектів

3. Надайте визначення місії та мети проекту

4. Охарактеризуйте зовнішнє та внутрішнє середовище проекту

5. Опишіть основні властивості проектів

6. Назвіть основних учасників проекту

7. Опишіть послідовність етапів життєвого циклу проекту

8. Надайте визначення поняття „управління проектом”

Поняття проектів

Проект як сукупність різних видів діяльності має наступні загальні характеристики:

- спрямованість на конкретні результати;

- координоване виконання багатьох взаємопов’язаних дій;

- обмежений час виконання.

Управління проектами або проектний менеджмент (РМВОК), як самостійна дисципліна, почали розвиватися в 50-х роках ХХ сторіччя (засновані на використанні методу критичного шляху (СПУ) та методу оцінки та перегляду планів (ПЕРТ)). Це було пов’язано з масовим ростом масштабів проектів, необхідністю розв’язання складних завдань, які в сукупності становили об’єкт управління (вперше - для управління ракетною програмою “Атлас” і під час будівництва заводу синтетичного волокна).

Фундамент сучасного апарату управління проектами - теоретичні основи та практичні методи календарного планування з використанням діаграм Ганта та циклограм, які були розроблені радянськими вченими ще в 30 - ті роки ХХ ст.

 

Рис.2.1. Основні елементи проекту

Структуризація проектів

Структуризація – це розподіл проекту на ієрархічні підсистеми та компоненти, встановлення між ними зв’язків та відносин, що дозволяє здійснювати управління проектом.

Основні задачі структуризації проекту:

1. розподіл проекту на блоки, які підлягають управлінню;

2. розподіл відповідальності за різні елементи проекту, визначення зв’язків між різними роботами та структурою організації;

3. визначення витрат – часу, грошей, матеріальних ресурсів;

4. створення єдиної бази для планування, кошторисів та контролю за витратами;

5. встановлення взаємозв’язків між роботами по проекту та системою ведення бухгалтерського обліку;

6. визначення комплексів робіт.

Структуризацію проекту можна представити як послідовність наступних дій:

1. Визначення проекту – його характеру, цілей та змісту, а також кінцевого продукту проекту та його характеристик.

2. Визначення рівнів деталізації планів та кількості елементів в структурі проекту.

3. Підготовка структури процесів – визначення схеми життєвого циклу проекту.

4. Визначення організаційної структури, яка повинна охоплювати всі підрозділи та окремих осіб, які працюватиме над проектом.

5. Визначення структури продукту – це схема розподілу по підсистемам та компонентам, включаючи машини та обладнання, програмне та інформаційне забезпечення, послуги тощо.

6. Підготовка генерального зведеного плану проекту, який є основою для подальшої деталізації в процесі пошуку критичного шляху.

7. Підготовка матриці розподілу відповідальності – в результаті аналізу взаємовідносин між елементами структури проекту та організації його управління будується матриця, в якій елементи структури проекту розміщуються в строках, а елементи організації в стовпчиках або навпаки. На перетині вказують рівні відповідальності тих чи інших осіб за допомогою кодів або інших умовних позначень.

8. Підготовка робочого плану бухгалтерських рахунків та субрахунків.

9. Підготовка робочого сітьового графіку – реалізація попередніх пунктів дозволяє розробити деталізований графік, який по кожній роботі відображає оцінку часу та ресурсів.

10. Розробка системи завдань та нарядів із зазначенням конкретного часу та ресурсів.

11. Розробка системи звітності та контролю.

Для структуризації проекту використовують наступні моделі:

1. Дерево цілей – це графи та схеми, за допомогою яких генеральна ціль проекту розбивається на підцілі наступного рівня. (Дерево – це взаємопов’язаний граф, який виражає взаємопідлеглість та взаємозв’язки між елементами).

2. Дерево рішень – граф або схема, яка відображає структуру оптимізації процесів.

3. Дерево робіт – розп оділ робіт по проекту на окремі пакети робіт. Цей процес також називають структурою розподілу робіт (СРР). Кожен пакет робіт повинен бути окремою фінансовою одиницею, яка має власний кошторис, бюджет та звіт про витрати. Дерево робіт слугує базою для побудови сітьового графіку проекту.

4. Структурна схема організації (ССО) відображає розподіл відповідальності організацій, які беруть участь у проекті за розділи, етапи та роботи проекту.

5. Матриця відповідальності – пов’язує СРР та ССО. В ній відображаються основні виконавці пакетів робіт.

6. Сітьові моделі – графіки основних подій по окремих пакетах робіт.

7. Структура використовуваних ресурсів – граф, в якому фіксуються ресурси, необхідні для кожного рівня. Наприклад, на першому рівні ресурси поділяються на фінансові, трудові, матеріально-технічні. На другому рівні матеріально-технічні ресурси поділяються на будівельні матеріали, машини, обладнання. На третьому рівні будівельні матеріали – на такі, які потребують зберігання на складі та на такі, які не потребують тощо.

8. Структура витрат – будується граф аналогічний структурі використовуваних ресурсів.

Розробка концепції проекту

Концепція проекту - це попередній план впровадження бізнес-ідеї проекту, який оцінюється щодо перспективності та відбору з декількох альтернативних проектів найбільш перспективних.

Модель розробки концепції проекту може бути представлена у вигляді наступної логічної схеми:

Рис.2.2. Базова модель побудови концепції проекту

 

Основні характеристики проекту:

1. наявність альтернативних технічних рішень;

2. попит на продукцію проекту;

3. тривалість проекту;

4. оцінка рівня базових, поточних та прогнозних цін на продукцію (послугу);

5. перспективи експорту продукції проекту;

6. складність проекту;

7. початково-дозвільна документація;

8. інвестиційний клімат;

9. співвідношення витрат та результатів проекту.

Позитивний аналіз здійснимості проекту визначає наступні дії його подальшої розробки:

1. детальний маркетинг;

2. інженерно - геологічні дослідження;

3. оцінку навколишнього середовища та місцевих джерел сировини;

4. політичне становище в регіоні;

5. соціокультурну характеристику населення.

Замисел (ідея) проекту реалізується у формі Декларації про наміри, а також завдання на розробку передпроектних обгрунтувань інвестицій.

Лекція 3. Планування проекту як складова управління проектами

Процеси проекту

Проект складається з процесів. Процес - це сукупність дій, що приносить результат. Дві основні групи процесів:

І. Процеси управління проектами - стосуються організації і робіт проекту;

ІІ. Процеси, орієнтовані на продукт - обумовлені специфікаціями та виробництвом продукту, життєвим циклом проекту, видом економічної діяльності.

Групи процесів

І. Процеси управління проектами можуть бути поділені на шість основних груп, що реалізують різні функції управління:

1) процеси ініціації - ухвалення рішення про початок виконання проекту;

2) процеси планування - визначення цілей, критеріїв успіху, розробка робочих схем;

3) процеси виконання - координація ресурсів для виконання плану;

4) процеси аналізу - визначення відповідності плану і виконання проекту поставленим цілям і критеріям успіху та прийняття рішень про необхідність застосування коригувальних дій;

5) процеси управління - визначення необхідних коригувальних впливів, їхнє узгодження, затвердження і застосування;

6) процеси завершення - формалізація виконання проекту.

2. Розробка плану проекту

Планування є особливо важливим у проекті.

Рис. 3.1. Логічна схема планування проекту

 

Результати інших процесів планування включають 1) базові документи (ієрархічна структура робіт), 2) допоміжні деталі (прогноз про рух грошових коштів).

Інформація з архіву – наприклад, інформація про виконання попередніх проектів, оцінка бази даних.

Організаційна політика - управління якістю, управління персоналом тощо.

Обмеження – чинники, що обмежують дії команди проекту, наприклад, бюджет, умови контракту тощо.

Допущення - чинники, які для цілей планування розглядаються як істинні, реальні або визначені, наприклад, строки закінчення проекту.

Базові процеси планування (можуть повторюватися кілька разів протягом однієї фази проекту) включають:

1. планування змісту – це розробка документа про зміст проекту;

2. визначення змісту – поділ основного проекту на компоненти;

3. визначення діяльності – ідентифікація робіт, що мають бути виконані для отримання результатів проекту;

4. завдання послідовності робіт – ідентифікація і документування взаємозв’язків між роботами;

5. оцінка тривалості робіт;

6. розробка календарного плану – аналіз послідовності робіт, тривалості їх та вимог до ресурсів з метою складання календарного плану проекту;

7. планування ресурсів та оцінка їх вартості;

8. визначення бюджету – складання кошторисів по кожній роботі проекту;

9. розробка плану проекту.

План проекту використовується з метою:

1. здійснення управління виконанням проекту;

2. документування припущень при плануванні проекту;

3. документування рішень планування з урахуванням обраних альтернатив;

4. полегшення зв’язку між зацікавленими особами;

5. визначення основних режимів перевірки щодо змісту, вартості та часу;

6. забезпечення основи для контролю за виконанням проекту.

Показники виконання робіт

Існує чотири показники ефективності виконання робіт.

1) Перший показник вимірює ефективність вартості роботи, виконаної на визначений момент:

Показник вартості виконання (CPI) = BCWP/ACWP

Наприклад, CPI рівний $1,47 показує, що на звітну дату було виконано запланованої роботи $1,47 на кожен $1, витрачений фактично - дійсно сприятлива ситуація. CPI - найбільше часто застосовуваний показник. Його точність, надійність і стабільність перевірені часом.

2) Другий показник - оцінка виконання плану на конкретну дату:

Показник виконання плану (SPI) = BCWP/BCWS

Наприклад, показник виконання плану = $1,27, він показує, що на звітну дату було виконано запланованої роботи $1,27 на кожен $ 1 за графіком/термінам.

Наступні показники порівнюють результати ходу робіт на даний момент із загальним обсягом робіт.

3) Показник кошторисної завершеності проекту = BCWP/BAC

Наприклад, цей показник дорівнює 0,34. Це говорить про те, що виконана робота являє собою 34% від усієї кошторисної суми (ВАС) у грошових одиницях на звітну дату.

4) Четвертий показник розглядає виконаний відсоток щодо фактично витрачених на виконання робіт сум грошових коштів і фактично очікуваної суми для завершення всього обсягу робіт (ЕАС):

Показник фактичної завершеності проекту = ACWP/EAC

Деякі менеджери віддають перевагу цьому показнику, тому що він містить фактичні і переглянуті цифри, що включають нову, більш повну інформацію.

 

 

Постаудит проекту

Експертиза інвестиційних проектів, яка проводиться після прийняття рішення про інвестування проекту, як правило складається з двох систем контролю:

1) постаудит проекту

2) оцінка проекту після його завершення (post evaluation);

Постаудит інвестиційних проектів – це системний процес отримання та оцінки об’єктивних даних про економічні процеси, який включає (1) порівняння фактичних результатів з плановими; (2) пояснення причин виникнення відхилень і дозволяє встановити рівень відповідності фактичних критеріїв розрахунковим.

Постаудит переслідує наступні цілі:

1) Вдосконалення прогнозу. Ведуться пошуки нових методів прогнозу.

2) Вдосконалення діяльності.

Оцінка проекту після його завершення (завершальна оцінка) – є складовою частиною робіт по проекту. Мета такої оцінки – проаналізувати успіхи та недоліки завершеного проекту для врахування набутого досвіду під час реалізації наступних проектів.

Питання для контролю знань:

1. Охарактеризуйте сутність інтегрованої системи вартість/графік

2. Назвіть три правила списання витрат в опорному плані

3. Сформулюйте показники ефективності виконання робіт.

4. Охарактеризуйте види моніторингу інвестиційних проектів.

5. Опишіть види робіт у складі незалежної експертизи проекту

6. Назвіть основні етапи процесу обробки та аналізу інвестиційних пропозицій

7. Сформулюйте вимоги до проведення попередньої експертизи

8. Надайте визначення поняття „постаудит інвестиційних проектів”

 

Планування якості

Планування якості - визначення стандартів якості, застосованих до даного проекту, та методи досягнення відповідності їм.

Фундаментальний принцип сучасного управління якістю - якість планується, а не перевіряється.

Рис 6.1. Логічна схема планування якості проекту

Вхідні дані для планування якості

1. Політика у сфері якості - це "загальні цілі й напрями організації з акцентом на якість, формально виражені менеджментом верхнього рівня" [4].

Незалежно від джерела політики у сфері якості команда менеджерів проекту відповідає за те, що зацікавлені особи проекту повністю ознайомлені з нею.

2. Опис змісту проекту (задокументовані головні результати проекту та цілі) є основним параметром при плануванні якості.

3. Опис продукту -містить подробиці технічних результатів та інші важливі деталі, які мають вплив на планування якості.

4. Стандарти та норми.

Сучасна концепція TQM (Total Quality Menegment) передбачає перехід від встановлення норм до управління цілями. Більшість успішних компаній світу використовують механізм цілей для управління якістю.

5. Результати інших процесів планування повинні розглядатися як частина планування проекту.

Методи та засоби для планування якості

1 Аналіз прибутків / витрат - оцінка матеріальних і нематеріальних витрат і прибутків за різними варіантами проекту. Первинний прибуток від дотримання вимог якості полягає у тому, що в майбутньому знадобиться менше переробок, а це означає більш високу продуктивність, нижчі витрати, повніше задоволення зацікавлених осіб. В основному вартість дотримання вимог якості - це витрати, зв'язані з роботами з управління якістю в проекті. Аксіомою є те, що в результаті правильного управління якістю прибутки перевищать витрати.

2 Порівняння із зразком: включає процес порівняння дійсних або спланованих результатів з результатами інших.

3 Графік потоків - це будь-які діаграми, графіки та карти, які відображають зв'язок між різними елементами системи якості. Методи задання графіка потоків включають:

А) ІІричинно-наслідкові діаграми, або діаграми "риб'ячих кісток"

Рис 6.2. Причинно-наслідкова діаграма

 

Б) Діаграми Парето – це гістограма, впорядкована за частотою виникнення певних факторів по кожному результату, вона дозволяє сконцентрувати увагу на небагатьох важливих факторах. Упорядкування по рангу використовується для здійснення коригуючих дій - команда проекту повинна здійснювати дії, спрямовані на фіксацію насамперед тих проблем, які спричиняють найбільшу кількість дефектів. Діаграми Парето концептуально співвідносяться із законом Парето, який свідчить, що відносно мала кількість випадковостей спричинює значну кількість проблем або дефектів.

Рис. 6.3. Діаграма Парето

Завдання графіків потоків допоможе команді проекту передбачити, я