Результативність експериментальної методики

 

З метою визначення ефективності експериментальної методики у 4‑А і 4‑Б класах Красилівської ЗОШ № 1 на початку і в кінці експерименту проводились контрольні зрізи, що дозволили виявити рівень сформованості в учнів провідних загальнонавчальних умінь і навичок. Контрольні зрізи дозволили дійти висновку про те, що у дітей експериментального класу рівень сформованості зазначених новоутворень, а також рівень знань вищий, ніж в учнів контрольного класу.

Оскільки саме у початкових класах закладаються основи подальшого навчання дітей, формуються організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні навички, то завдання добиралися таким чином, щоб за їх виконанням можна було судити про рівень сформованості вказаних компонентів.

Перевірка організаційних навичок проводилась методом спостереження за роботою учнів на уроці, хронометражу, бесіди з учителями і вихователями груп продовженого дня. У зв’язку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, формування організованості потребує особливої уваги. Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка зумовлена і дуже залежить від актуальних потреб. Дитина прагне відразу поділитися своїми враженнями, привернути до себе увагу, заслужити схвалення вчителя. Так от, під час фронтальної роботи у контрольному класі чимало школярів не завжди адекватно реагували на вказівки вчителя, звернені до класу, а починали працювати лише після особистого звернення. В експериментальному класі молодші школярі швидко включалися у навчання, діяли цілеспрямовано, орієнтувалися в часі, заздалегідь обдумували послідовність і способи виконання завдання. Не роздивлялися на всі боки, не перепитували, довго не вагалися і починали діяти одразу після вказівки вчителя.

Ми пропонували учням прокоментувати власні дії під час виконання завдань. Результати опитування показали, що учні контрольного класу очікують на вказівки вчителя, тоді як основна частина учнів експериментального класу (60%) поставили такі запитання: Що я зроблю спочатку?, Що потім?, Чим закінчу?, А що в результаті?

Уміння слухати і відповідати вивчалось шляхом відтворення незнайомого, але доступного дітям даного віку тексту, сприйнятого на слух. Рівень сформованості уміння запитувати ми перевіряли за допомогою завдань на формулювання запитань до окремих речень, мовленнєвих ситуацій, тексту. Враховуючи той факт, що в основі уміння міркувати лежать уміння логічно мислити, правильно і точно висловлювати свої думки, для контрольних зрізів ми використовували завдання на доповнення речень словами, логічно зв’язаними за змістом; на добір об’єктів, які відповідають даним ознакам; на порівняння казок.

На уроках учням доводиться працювати з різними текстами. І найпоширенішими видами роботи з ними є складання плану і переказ прочитаного. Учителі добре знають, як важко дається молодшим школярам стислий переказ прочитаного. Тому розігрування на уроках уривків тексту допомагало учням експериментального класу краще усвідомити його елементи, а не сприймати суцільний текст. Коли учні контрольного класу просто перечитували текст, то учні експериментального читали з аналізом, вони сортували матеріал: знаходили те, що незрозуміло, що найбільше вразило, про що дізнався вперше тощо. Тобто, уже на етапі читання відбувається аналіз тексту.

Також учням обох класів було запропоновано скласти план до казки. Результати перевірки показали, що більшість учнів контрольного класу (58%) придумували будь-яку назву або брали перше-ліпше речення з уривка і вважали його пунктом плану. Учні експериментального класу (70%) насамперед визначали основну думку уривка і аж тоді придумували пункт плану.

Відомо, що ефективність контролю значною мірою залежить від володіння конкретними його способами, тому ми пропонували учням завдання із визначенням способів перевірки. Уміння взаємоконтролю вивчалось шляхом взаємоперевірки виконаних робіт. Внесені зміни дозволяли судити про рівень сформованості взаємоконтролю.

З метою дослідження уміння висловлювати оцінні судження учням пропонувалося оцінити виконану роботу (свою чи однокласника) за поданим планом.

Порівняльний аналіз одержаних даних показав, що в результаті експериментального навчання найкраще сформувалося уміння організувати робоче місце. Близько 70% учнів самостійно готуються до уроку, правильно добирають необхідне навчальне приладдя, підтримують порядок на парті протягом уроку. У контрольному класі такий показник на 24% нижчий. Серед учнів експериментального класу (4‑А) таких не було, які не змогли організувати робоче місце навіть з допомогою вчителя.

Таким чином, кожна із запропонованих методик спрямована на вивчення окремої групи загальнонавчальних умінь і навичок, але, оскільки вказані уміння формувалися взаємопов’язано, з орієнтацією на уміння вчитися як цілісну якість особистісного розвитку учнів, у цілому рівні сформованості загальнонавчальних умінь і навичок були визначені в результаті застосування всього комплексу методик, а їхня узагальнена якісна характеристика складена на основі ознак рівнів, виділених за окремими групами умінь. При цьому застосовувався такий підхід: учень самостійно і правильно виконує завдання – високий рівень; допускає незначні помилки – достатній; виправляє помилки з допомогою вчителя – середній; не може виконати завдання навіть з допомогою вчителя – низький.

Якщо порівняти досягнення на уроках читання в учнів експериментального та контрольного класів до і після застосування методики, то можна констатувати, що % успішності в експериментальному класі став вищий.

Таблиця 3.1

Клас	% успішності
До застосування методики	Після застосування методики
Експериментальний
Контрольний		35 (методика не застосовувалась)

 

На рис. 3.1. показано графічно як змінився % успішності у експериментальному класі, де застосовувалась методика використання дидактичних ігор під час навчання − % успішності набагато вищий, ніж в контрольному класі, де навчання проходило за стандартними методами за допомогою підручника і вказівок вчителя.

Рис. 3.1. Контроль за якістю знань

 

Аналіз діаграми показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень оволодіння учнями загально–навчальними уміннями і навичками. Експериментальне навчання позитивно вплинуло на загальний розвиток школярів, бажання і уміння вчитися та на оволодіння предметними уміннями. Наші спостереження і відгуки вчителів показали, що учні стали більш зібраними, дисциплінованими, самостійними.

Таким чином, у дипломній роботі ми розкрили можливості використання гри у літературно-творчій діяльності молодших школярів.

Констатувальний етап дозволив нам створити типологію ігор, класифікувати їх, дати характеристику окремим типам і видам, розкрити їх методичне застосування.

На формувальному етапі експерименту нами була поставлена мета – перевірити можливості гри, якщо вона використовувалась як система, а не як епізод.

У ході формувального експерименту велись спостереження за діяльністю учнів на уроці, їх ставленням до гри і ігрових вправ та завдань, до різних за формою проведення ігор, за впливом гри на подальшу працю.

Дослідне навчання переконало, що гра допомагає засвоєнню найскладніших проблем твору,значно підвищує творчу активність учнів, всебічно розвиває їх читацькі можливості. Водночас пересвідчились, що в умовах і правилах гри учні можуть самі щось змінити, самостійно знайти способи і форми вирішення окремих проблем, а в ході самої гри спроможні змінити характер спілкування між учень – учитель, учень – учень. Учні стають більш уважними один до одного, доброзичливішими, співпереживають, а звідси – підвищується їх почуття відповідальності.

Активність школярів на уроці-грі фіксувалась нами за такими показниками: співучасть – бажання грати і перемагати; участь у грі – виконання тих чи інших ігрових функцій; творча участь – особистісне сприйняття образів, оригінальність трактовки ігрових ролей, самостійне знаходження форм і способів проведення гри тощо.

Динаміка включення школярів у гру була такою (присутніми були 24 учні 4-А класу та 26 учнів 4-Б класу):

Таблиця 3.2

Етапи уроку	Показники активності	Клас
Співучасть	Участь	Творча участь
1.Мотивація навчальної діяльності – підготовка до гри	100% - 24   100% - 26	100% - 24   100% - 26	100% - 24   100% - 26	4-А   4-Б
2.Цілепокладання – ознайомлення з правилами гри, їх виконання	100% - 24   100% - 26	71% - 17   68% - 18	29% - 7   32% - 8	4-А   4-Б
3.Виконання плану навчальної діяльності, оригінальність, самостійність	83% - 20   85% - 22	58% - 14   50% - 13	25% - 6   35% - 9	4-А   4-Б
4.Підсумок: гра – конкурс	75% - 18 77% - 20	50% - 12 46% - 12	25% - 6 31% - 8	4-А 4-Б

 

Дані таблиці засвідчують, що всі учні 4-х класів готові брати активну співучасть у грі і виконувати її правила. Особлива активність засвідчена на етапі мотивації і цілепокладання (100% активність). Дещо знижується активність співучасті і участі у грі на етапах, коли треба проявити самостійність і оригінальність під час виконання навчальної діяльності (85-75%), у грі – конкурсі на творчу активність, перенос ігрових дій на інші форми діяльності (30-25%).

Отже, під час обробки одержаних даних виявлено закономірний зв’язок активності учнів з використанням на уроках читання гри як технології методу навчання. В експериментальному класі активність і самостійність сягала 90-95%. Тоді як у контрольному класі відзначається пасивність учнів особливо під час перевірки домашнього завдання, поглибленого аналізу та вибору самостійної діяльності. Таке явище мало місце на всіх відвіданих нами уроках (10-20% активності, понад 50% пасивних).

Звідси, не можна недооцінювати необхідність активізації навчальної діяльності через дидактичну (літературну) гру.

Отже, зважаючи на результати досліджень, ми з’ясували, що коли вчитель проводить урок-гру чи використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективніше проходить процес формування загальнонавчальних умінь і навичок, а навчання перетворюється на захоплюючий процес. Тому потрібно органічно включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованість дидактичної гри; вміло керувати процесом ігрової діяльності. До кожної теми уроку, з будь-якого предмету, можна підібрати гру, яка б покращувала сприймання дітьми навчального матеріалу, та сприяла зміцненню знань учнів.

ВИСНОВКИ

 

Отже, можемо зробити висновки.

1. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – творчість, гра – праця.

2. Дослідження, пов'язані з розробкою і впровадженням нових технологій навчання, в основу яких покладено застосування ігор, свідчать про наявність у них значних можливостей щодо підвищення ефективності підготовки спеціалістів.

3. Правильно організована навчальна діяльність пізнавально-пошукового типу при використанні ігор на заняттях, продумане керівництво нею з боку педагога викликає в учнів інтерес до навчального процесу, розвиває активність і самостійність. Самостійно і свідомо сприймаючи явища дійсності, учні вчаться робити власні висновки. Це формує в них міцні, глибокі знання, елементи наукового світогляду.

4. Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі ігрові компоненти:

- спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

- орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності;

- виконавський – дії, операції, які дають можливість реалізовувати ігрову мету;

- контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності.

5. У дитячих іграх вільна ігрова діяльність виступає переважно як самоціль. У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі й народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується для навчальних цілей. Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами.

6. Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

7. На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках читання це, зокрема ігри: „ Використай задані слова ”, „ Уяви себе... ”, „ Відсутня буква О ”, „ Письменник − не письменник ”, „ Відгадай задумане слово ”.

8. Правильно організована навчальна діяльність пізнавально-пошукового типу при використанні ігор на заняттях, продумане керівництво нею з боку педагога викликає в учнів інтерес до навчального процесу, розвиває активність і самостійність. Самостійно і свідомо сприймаючи явища дійсності, учні вчаться робити власні висновки. Це формує в них міцні, глибокі знання, елементи наукового світогляду. Наявність ігорової діяльності в навчально-виховному процесі початкової школи є необхідною для навчання.

9. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Розвивальні ігри добираються відповідно до програми.

10. Для успішного проведення дидактичної гри на уроці читання вчителю необхідно: знати психологію учня і вміти використати ці знання на уроці як активну дієву силу; творчо опанувати методику використання ігор на уроці як раціональний засіб опрацювання літературного твору; вміти визначати ступінь необхідності гри на певних етапах уроку; бути впевненим у досягненні позитивних результатів у навчанні читання та виховного впливу на учнів; усвідомлювати жанрові особливості, зміст літературного матеріалу.

11. Кількість ігор на уроці має відповідати принципу доцільності. Доречно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра має допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми, наприкінці уроку – може мати пошуковий характер. Тому у пошуках ефективної методики застосування ігрових технологій ми дібрали і розробили серію ігор, що надають змогу опановувати основами грамоти, читання і літературознавчої пропедевтики, граматичними поняттями і уявленнями.

12. Дослідне навчання переконало, що учні експериментальних класів, де гра була суцільною навчально-виховною лінією на уроці, значно випереджають своїх ровесників з контрольного класу (див. таблиці) у повноцінному засвоєнні змісту твору, його поглибленому аналізі, вмінні висловлювати посильні оцінні судження, у творчій активності. Водночас, у ході самої гри вони самі спроможні змінити характер спілкування, внести щось своє, більш оригінальне.

13. Формувальний експеримент підтвердив висунуту гіпотезу доцільності використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі літературного читання як методу.

14. Дослідження проблеми використання дидактичної гри як методу навчальної діяльності не вичерпує всіх аспектів розглянутої у дипломній роботі проблеми. Подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані на дослідження методів і прийомів керівництва грою, використання ігрової діяльності як методу розв’язання конкретних педагогічних завдань.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Адруховець Л. Ігрова педагогіка / Л. Андруховець // Завуч.. – 2004. – № 1 (187). – С.6-16.

2. Артемова Л. Вчись граючись / Л. Артемова. – Тернопіль, 1995. – 118 с.

3. Бігич О.Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою у початкових класах / О.Бігич. – К.: Ленвіт, 2006. – 64 с.

4. Ватаманюк Г. Інтелектуальна гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів / Г. Ватаманюк // Початкова школа. – 2008.- № 6. – С.40-43.

5. Ващенко Г. Роль ігрової діяльності у навчанні // Г. Ващенко. Загальні методи навчання. – К., 1997. – С.366-380.

6. Виготський Л.С. Проблеми дитячої психології / Л.С. Виготський. – Сакт-Петербург: Союз, 1997. – 224 с.

7. Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. – 1996. – № 4. – С.53-54.

8. Воробйова С. Дидактичні ігри в процесі навчання / С. Воробйова // Рідна школа. – 2002. – №5. – С. 46-49.

9. Галкін С. Організація ігрової діяльності на уроці / С. Галкін // Завуч. – 2004. - № 30 (216). – С.9; - 2005. – № 2 (224). – С.17-20.

10. Гриб Д.М. Гра у навчанні шестиліток / Д.М. Гриб // Початкова школа. – 1985. – № 2. – С. 54-56.

11. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, 1998. – 376 с.

12. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів / Л. Данилова // Рідна школа. – 2002. – № 6. – С. 18.

13. Данько Н. Гра в процесі викладання курсу «Світ мистецтва» / Н. Данько // Початкова школа. – 2008. – № 2. – С.25-27.

14. Дидактична гра (Форми навчання у школі): Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К., 1992. – С.89-104.

15. Дидактичні ігри // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С. 49-50.

16. Дидактичні та інтелектуальні ігри на уроках читання. 2–4 класи / Упоряд. Доміна О. Д.— Х.: Вид. група «Основа», 2009.— 124 с.

17. Діхтяренко Л.В. Інтерактивні дидактичні ігри на уроках читання у 4 класі / Л.В. Діхтяренко. – с. Смоліне, 2008. − 56 с.

18. Дон О. Дидактичні ігри в навчально-виховному процесі / О. Дон // Шкільний світ. – 2001. – № 35 (115). – С.2.

19. Дон О. Про дидактичні ігри / О. Дон // Завуч. – 2001. – № 23-24 (101-102). – С.31-35.

20. Ельконін Д.Б. Психологія гри / Д.Б. Ельконін. – М.: «Педагогіка», 1978. – 304 с.

21. Ельконін Д.Б. Психологічні питання дошкільної гри / Д.Б. Ельконін // Вікова і педагогічна психологія. – М., 1992. – С.63-78.

22. Єсирєва Л.А. Навчатися граючись / Л.А. Єсирєва // Початкова школа. – 1988. – №.10. – С.45-47.

23. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні / О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64.

24. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа.. – 2000. – № 3. – С. 37-39.

25. Заброцька С.Т. Уроки читання. 2 клас / С.Т. Заброцька. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навч.Книга-Богдан, 2005. – 288 с.

26. Зевако В. Цікаві завдання на уроках читання / В. Зевако, С. Непийвода. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 128 с.

27. Ігри та ігрові вправи з дітьми шестирічного віку / За ред.С.Г.Коваленко – К.: Рад.школа, 1987. – 144 с.

28. Калінченко І. Значення дидактичних ігор для розвитку пізнавального інтересу / І. Калінченко // Початкова освіта. – 1999. - № 17. – С.5.

29. Карабаєва І. Уява народжується в грі / І. Карабаєва, С. Ладивіз // Дошкільне виховання. – 2007. - № 10. – С.4-8.

30. Кобевка А. Використання ігор на уроках в 1 класі з метою забезпечення наступності між дошкіллям та початковою ланкою освіти / А. Кобевка // Початкова школа. – 2006. - № 7. – С.1-4.

31. Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльносгі школярів / О. Коберник, Т. Коберник // Рідна школа.. – 1999. - № 1. – С. 55-80.

32. Копилов С. Навіщо шестирічним потрібна гра? / С. Копилрв // Дошкільне виховання. – 2006. - № 9. – С.12-14.

33. Котирло В. Психологія гри / В. Котирло // Дошкільне виховання. – 1968. - № 8. – С.3-8.

34. Кудикіна Н.В. Педагогічні умови забезпечення успішної ігрової діяльності дітей / Н.В. Кудикіна // Управління школою. – 2004. - № 25-26 (73-74). – С.51-52.

35. Кудикіна Н.В. Психолого-педагогічні засади ігрової діяльності дітей // Кудикіна Н.В, Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі. – К., 2003. – С.97-142.

36. Макаренко А. Твори: У 3 т. – К. – 1976. – 455 с. – Т.3.

37. Методика викладання української мови: Навчальний посібник / За ред. С.Т.Дорошенка. – К. – Вища школа, 1999. – 424 с.

38. Новикова С. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів / С. Новикова // Початкова школа. – 1997.- № 9. – С. 24.

39. Особливості психічного розвитку дітей 6-7 років / За ред. Д.Б.Ельконіна, А.Л.Венгера. – М.: Педагогіка, 1988. – 136 с.

40. Пономаренко Т.Л. Гра як провідна діяльність дошкільника / Т.Л. Пономаренко // Оновлення змісту та форм дошкілля та початкової освіти України: Матеріали Всеукраїнської наково-практичної конференції. – Миколаїв, 2003. – С.266-269.

41. Савченко О.Я. Дидактика / О.Я. Савченко. – К., 1999. – 315 с.

42. Савченко О.Я. Читанка / О.Я. Савченко. Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч. 1, 2.

43. Салюк А. Дидактичні ігри у 1 класі / А. Салюк // Початкова школа. – 2008. – № 3. – С.30-33.

44. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005. - № 7. – С.50-52.

45. Свідлова Л. Дидактичні вправи для мовної розминки на уроках читання / Л. Свідлова // Початкова школа. – 2006. - № 7. – С. 17-19.

46. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читання в 2 класі / Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко. – К.: Рад.школа, 1987. – 245 с.

47. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. / В. Сухомлинський – К., 1976. – Т.1-4.

48. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям / В. Сухомлинський // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Рад.школа, 1976. – Т.3. – 279 с.

49. Ушинський К.Д. Твори: У 6 т. / К.Д. Ушинський – К., 1952. – Т.5.

50. Шарагова Н. Ігри на уроках української мови у 1-2 класах / Н. Шарагова // Початкова школа. – 2007. - № 9. – С.6-10.

51. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі / П. Щербань // Початкова школа. – 1997. - № 9. – С.18-21.

52. Щербань П. Ситуаційно-ігрові методи навчання / П. Щербань // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного університету. – Полтава, 2005. – Вип.7. – С.105-113.

53. http://dubanevychi.info/?p=1093

Додаток А

 

Анкета для вчителів

1. Як часто Ви використовуєте на уроках ігри (ігрові ситуації)?

а) на кожному уроці;

б) періодично;

в) рідко;

г) не використову.

2. На яких уроках Ви використовуєте ігри?

3. Які види ігор Ви використовуєте:

а) ігри за правилами;

б) дидактичні ігри;

в) творчі ігри;

г) мовні ігри;

д) сюжетно-рольові ігри;

е) ігри-вправи

 

Додаток Б