Припинення господарським судом провадження по справі і його правові наслідки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Припинення господарським судом провадження по справі і його правові наслідки



Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) с рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет І з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією Із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл МІЖ сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Коментована стаття встановлює вичерпний перелік випадків (підстав) закінчення господарського процесу шляхом припинення провадження у справі. Норма не передбачає необхідності надання суду окремих заяв чи клопотань з зазначеного питання, отже суд за наявності необхідних підстав зобов'язаний самостійно припинити провадження у справі незалежно від подання, чи неподання сторонами відповідних клопотань або заяв.

Припинення провадження у справі може бути застосоване як в судах першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею ІІІ 7ГПК). З урахуванням частини другої статті 41 ГПК правила статей 80 і 81 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство.

Щодо питань практичного застосування судами коментованої статті, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору;

 

- особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

 

 

10.Стаття 81. Залишення позову без розгляду

 

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 3) виключено 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.   Коментар: Залишення позову без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи у господарському суді до їх усунення. Провадження у справі у господарському суді закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до господарського суду за захистом і можливість застосування яких втрачена, та при неодноразовій неявці сторін. Залишення позову без розгляду — це форма закінчення господарських справ без винесення рішення, яка дає право на повторне звернення до господарського суду з такою самою заявою. Коментована стаття містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких позов залишається без розгляду. Зокрема, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. За правилами статей 54, 57 цього Кодексу до позовної заяви, яка подається до господарського суду позивачем, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. При цьому позовну заяву має підписати повноважна особа з обов'язковим зазначенням її посади. У зв'язку з цим подання позовної заяви до господарського суду без наявності належних повноважень або відсутність посадового становища особи, яка її підписала, є підставою для відмови в її прийнятті (ст. 63), а прийнятої позовної заяви — для залишення її господарським судом без розгляду (ст. 81); у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ГПК України встановлені правила підсудності господарських справ (див. коментар до ст. 15). Практично такі випадки мають місце тоді, коли законом встановлена альтернативна підвідомчість розгляду справ, при якій виникає можливість одночасного звернення із заявою до кількох судових органів. Що обставину слід відрізняти від припинення провадження у справі, коли у справі є рішення або постанова відповідного органу, отже, справа розглянута по суті, тоді як для залишення позову без розгляду достатньо порушення справи іншим органом, до компетенції якого належить розгляд справ. Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням зазначеної вимоги є підставою для залишення заяви без розгляду, про що виноситься відповідна ухвала (ст. 86 цього Кодексу); виключений; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Залишення у такому випадку позову без розгляду можливо тільки за наявності умов: а) документи мають бути витребувані господарським судом; б) матеріали мають бути необхідними для розгляду спору, без яких спір вирішити неможливо; в) відсутні поважні причини, у зв'язку з якими документи не можуть бути подані; громадянин відмовився від позову, який було подано в його інтересах прокурором. Згідно зі ст. 29 цього Кодексу прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. При цьому слід зазначити, що формулювання зазначеного пункту коментованої статті є некоректним, оскільки йдеться про "громадянина", тоді як ст. 2 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті) визначає коло суб'єктів, серед яких громадянин не фігурує (лише фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності), у зв'язку з чим можна зробити висновок, що доцільніше говорити лише про захист інтересів держави. Відповідно до коментованої статті обставини залишення позову без розгляду можна поділити на дві групи: 1) обставини, що тягнуть за собою обов'язкове залишення позову без розгляду; 2) обставини, що тягнуть за собою факультативне залишення позову без розгляду у господарському суді. Згідно з коментованою статтею про припинення провадження у справі виноситься ухвала (ст. 86 цього Кодексу), в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат (ст. 49), про повернення державного мита з бюджету (ст. 47). Крім того, в ухвалі господарським судом можуть бути вирішені питання про стягнення штрафів, підстави стягнення яких передбачені ст. 83 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті). Відповідно до коментованої статті про залишення позовної заяви без розгляду господарським судом постановляється ухвала, яка має відповідати вимогам ст. 86 і може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 106 ГПК України). Залишення позову без розгляду за підставами, передбаченими коментованою статтею, виключає можливість розгляду позову господарським судом у судовому засіданні, але після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.98.69 (0.004 с.)