Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Прислів'я та приказки в лінгвокраїнознавчому аспектіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Обов'язковою умовою спілкування є не лише володіння загальною мовою, але й наявних для неї знань. Для спілкування необхідно, щоб комуніканти мали певну спільність соціальної історії, яка знаходить своє відображення, перш за все, в знаннях про навколишній світ. Ці знання називаються фоновими. Є.М. Верещагін і В. Г. Костомаров виділяють три види фонових знань: загальнолюдські, регіональні, країнознавчі. Останні вид - це ті знання, якими володіють всі члени певної етнічної і мовної спільноти, які пов'язані із знанням національної культури. Ці фонові знання є основним об'єктом лінгвокраїнознавства, так як пов'язані з національною культурою [81:30]. В основі лінгвокраїнознавства лежить вивчення кумулятивної (накопичувальної) функції мови, в якій мова виступає як сховище і засіб передачі позамовного колективного досвіду, а найбільш яскраво вони виражаються в області фразеології. Та як на фразеологічному матеріалі прослідковуються особливості природно-географічних умов країни, її історії, економіки, політики, культури, побуту, звичаїв народу - носія мови, тобто прослідковується тісний зв'язок фразеології з різними сферами людської діяльності. Постановка проблеми дослідження фразеології мови в лінгвокраїнознавчому аспекті стало можливою в зв'язку із становленням теорії лінгвокраїнознавства, введенням поняття культурний компонент значення, яке представлене у працях Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, Г.Д. Томахіна, А.Д. Райхштейна та інших послідовників. При лінгвокраїнознавчому підході до дослідження фразеологізмів, в тому числі прислів'їв і приказок, головну роль відіграє зміст іншомовних одиниць, обумовлений екстралінгвістичними факторами. Лінгвокраїнознавчий аналіз фразеологізмів не можливий без ув'язки із зовнішніми факторами: історією країни, її культурою, побутом і т.д. фразеологія конденсує весь складний комплекс культури і психології певного народу, неповторний спосіб його образного мислення. Лінгвокраїнознавчі знання мають не лише загальноосвітнє значення, знання про країну, її історію, культуру, економіку, спосіб життя населення країни має вихід в комунікацію. Перш за все вони забезпечують рецепцію, тобто адекватне (а не дослівне) розуміння образного мовлення (в тому числі і письмового). Для людини, яка вивчає іноземну мову і володіє певним запасом слів і правилами граматики, фразеологізми іноземної мови завжди створюють певні труднощі, особливо в тому випадку, коли в рідній мові комуніканта не має аналогічних за смислом фразеологізмів. Незнання того чи іншого країнознавчого елемента, який ліг в основу образу прислів'я чи приказки, може призвести до неправильного розуміння змісту висловлювання в цілому. Комунікативне значення країнознавчого орієнтованих фразеологізмів стає особливо очевидною при роботі з художньою літературою, при перекладі і при усному спілкуванні. Для правильного використання, вживання кожної стійкої фрази в мовлені необхідно знати про неї наступне: форму, в якій вона вживається, а також її лексичні, структурні та інші варіанти; її основний зміст і різні додаткові значення, в тому числі стилістичну окраску; можливості її зміни, тобто міру її формальної і смислової стабільності; ситуацію чи контекст, в яких можна вжити дану фразу [92:31 ]. При перекладі прислів'їв чи приказки з німецької на українську мову чи навпаки прислів'я можуть заміняти одне одного. Дані прислів'я є смисловими (семантичними) еквівалентами, наприклад: Kleine Kinder treten der Mutter auf die Schürze, große aufs Herz. - Малі діти - малі біди, а великі діти - великі біди. Але ці прислів'я не є повними еквівалентами, тому образна основа їх значення не співпадає. Під повним еквівалентом розуміють лише такі прислів'я і приказки, які в різних мовах мають однакове значення і однакову образну основу цього значення. Такі прислів'я і приказки можуть існувати в різних мовах, наприклад: Alte Liebe rostet rieht. - Стара любов не ржавіє. Дослідження прислів'їв і приказок в лінгвокраїнознавчому аспекті, викриття їх країнознавчої значимості допомагає уточнити, а в ряді випадків установити додаткові відтінки прислів'їв з національно-культурною семантикою [57:201]. Лінгвокраїнознавство відіграє важливу роль і при навчанні перекладу. Воно забезпечує адекватне розуміння тексту, а тому має більше значення в практиці перекладу. Адже із-зі недостатніх знань фактів реальної дійсності часто допускаються неточності чи помилки при перекладі країнознавчо орієнтованих одиниць. Підсумовуючи сказане вище, можна зробити висновок, що країнознавчі відомості, які містяться в семантиці фразеологізмів, мають не лише загальноосвітнє і виховне значення. Знання про країну мають вихід в інтеркомунікацію, хоча і трішки специфічний в порівнянні з мовними вміннями і навичками. Країнознавчо-орієнтовані фразеологізми використовуються комунікантами для збільшення місткості висловлення, виражають емоціональні та естетичні позиції мовця. Функціонування паремій в різних сферах людського спілкування Прагнення до налагодження взаємовідносин - одне з перших інстинкт них прагнень людини. Як відомо, необхідність встановлення взаємовідносин зумовлюється необхідністю спільної участі у виробництві, сім'ї, суспільства. Що стосується сфери духовного життя, то тут центральне місце займає необхідність особистості в придбанні соціального досвіду, в прилученні до культурних цінностей, в оволодінні принципами і нормами поведінки в суспільстві і конкретного соціального середовища, а все це неможливе без контактів з іншими людьми. Важко уявити розвиток людини, саме існування індивіда як особистості, її зв'язок з суспільством поза спілкуванням. Зі словом спілкування пов'язуються звичайні уявлення про контакти і відносини людей одне з одним, про зустрічі з друзями і незнайомими людьми, які виникають на підставі професійних, любительських, творчих та інших спільних інтересів. Вступаючи і відносини з іншими комунікантами, ми далеко не завжди усвідомлюємо, що елементарні мови, подібні мові відносин чи жестів, варіюються не лише від одної національної культури до іншої, але і всередині самої культури від одної професійної, станової чи статево-вікової до іншої і навіть від сім'ї до сім'ї, прислів'я та приказки відображають різні сфери людського спілкування. Прислів'я - це короткі, часто ритмізовані вислови, які являють собою закінчені речення і висловлюють певні умовиводи. Вони відносяться до мовних жанрів фольклору, так як не використовуються спеціально (як, наприклад, казки чи пісні), а вживаються в розмовному мовленні між іншим, до речі, до слів. Прислів'я найчастіше вживаються в цілком конкретній ситуації, але не позначають її окремих елементів, а ставлять всю ситуацію в зв'язку з якою-небудь загальною чи загальновідомою закономірністю, яку вони, власне, і виражають. Конденсуючи народний досвід, прислів'я і приказки орієнтовані своїм змістом майже виключно на людину - риси її характеру, вчинки, відносини в суспільстві і сім'ї. Einigkeit macht stark. Einen ist keiner. Vier Augen sehen mehr / besser als zwei. Людина не звикла до самотності, вона живе в суспільстві, колективі, в сім'ї. їй важлива увага оточуючих, їх повага, що також можна висловити прислів'ям: Kleine Geschenk erhalten die Freundschaft. Achtung ist besser als Gold. Відносини в сім'ї Відносини в сім'ї - це одна з найцікавіших тем німецької фразеології. Людина, як розумна істота, з давніх давен прагне прилучити до себе подібних, будь то плем'я, рід, община чи група. Але не одне об'єднання, за винятком сім'ї, не розраховує на справжню любов, сумісництво, увагу, тепло і ласку. Сім'я, як сфера проживання, певний соціум, характеризується перш за все неофіційністю, безцеремонністю, інтимністю спілкування, невимушеною обстановкою в колі рідних і близьких людей. Відносини в сім'ї - найбільш цікава і багатогранна тема, тому, на наш погляд, найкраще почати з прислів'їв і приказок, які виражають характеристику сімейно-родинних зв'язків людини. Wie der Herr, so's Gescherr. Jedes Kind ist seines Vaters. Der Apfel fallt nicht weit vom Stamm. Wie der Baum, so die Frucht. Böse Eltern machen fromme Kinder. Wie die Alten singen, so zwitschern die Jungen. Wie die Frau, so die Dirn, wie der Baum, so die Birn. Всі німецькі прислів'я можна порівняти з українським: Яблучко від яблуні недалеко падає. Для характеристики сімейно-родинних зв'язків вживаються в основному ті прислів'я і приказки, які вказують або на самі тісні, або на самі слабкі родинні зв'язки, наприклад: Erziehst du dir einen Raben, wird er dir die Augen ausgraben. Bär bleibt Bär, fahrt man ihn auch übers Meer. Der Zwerg bleibt immer der Zwerg, und stünd er auch auf dem höchsten Berg. Die Katze läßt das Mausen nicht. In der rauhen Schale steckt oft ein süßer Kern. Von Eulen kommen keine Sperber. В німецькій мові дуже багато таких прислів'їв і приказок, які включають в себе можливості всесторонньої характеристики відносин в сім'ї, саме у взаємовідносинах проявляються риси характеру людей. Свідченням цього є прислів'я: An sich denken ist ganz recht; nur an sich denken, das ist schlecht. В атмосфері близькість членів сім'ї, як правило, базується на взаєморозумінні і маркування позитивних оцінювань: Freud 'und Leid teilen. Ein Herz und eine Seele sein. Щира і вільна любов - це ті відносини, які високо ціняться всіма народами: Alte Liebe rostet nicht. Was man aus Liebe tut, das geht nochmal so gut. Was im Herzen brennt, man am Gesicht erkennt. Licht und Rauch schauen zum Fenster hinauer, den Husten und Liebe kann man nicht vergerben. Справді, чуйність, вірність, готовність до самопожертви - якості тих, хто вміє дружити і любити. Зовсім протилежні значення мають наступні прислів'я: Liebe duldet keinen Zwang; Liebe ist blind; а також прислів'я і приказки, які осуджують лицемірство, зраду і помсту: Doppeltes Spiel spielen. Mit gleicher Münze zahlen. Прислів'я також дають поради: Ein Messer wetzt das andere. Haust du meinen Juden, so haue ich deinen Juden. Прислів'я і приказки не люблять хвалити. В них часто осуджуються і висміюються такі вади в характері людей, як безвілля і невміння настояти на своєму: Der Schwanz muß dem Fuchs folgen. Kommt man über’ Hund, so kommt man über’ Schwanz. Dein Wunsch ist mir Befehl. Schweigst du still, so ist's dein Will. Ця вада є великою помилкою при вихованні дітей. І ці прислів'я та приказки носять несхвальний, іронічний характер. Наведемо ще декілька прислів'їв і приказок, які відбивають взаємовідносини батьків і дітей: Kleine Kinder, kleine Sorgen; große Kinder, große Sorgen. Wie der Abt, so die Mönche. Kleine Kinder treten der Mutter auf die Schürze, große-auf Herz. Sprich immer zu, doch laß die Hände in Ruh'. Часто в сімейному житті не все благополучно, більше того, нерідко все ускладнюється, виникають проблемні ситуації: Stahl auf Stein gibt Feuer. Der eine singt Dur, der andere Moll. Der eine will hü, der andere hott. Ряд прислів'їв і приказок відбивають як початок відносин між подружжям: Jeder ist seines Glückes Schmied; Es kаmm, wie es kommen mußte, так і розрив сімейно-родинних відносин: Allzuscharf macht schartig. Allzustraff gespannt, zerspringt der Bogen. Aus den Augen, aus dem Sinn. Das kommt davon. Was nicht blüht, das körnet nicht. Wer einmal lügt, dem glaubt man nicht und wenn er auch die Wahrheit spricht. Friede ernährt, Unfreide verzehrt. Нерідко зустрічаються ситуації, коли партнери, постійно спілкуючись один з одним, не сприймають інформацію один про одного, про власні якості, привички, інтереси і справи: Ich verstehe immer Bahnhof! Es ist gleich, ob man von der Katze gebissen wird oder von dem Kater. Es ist die Jacke wie die Hose, і як наслідок, випадки, коли сімейні незгоди стають відомими оточенню: Es ist nichts so fein gesponnen, alles kommt ans Licht der Sonnen. Оточуючі намагаються вплинути на хід відносин в середині сім'ї: Kleine Händel stärken die Liebe. Was sich liebt, das neckt sich. Nur Mut, es wird schon. Jedes Warum hat sein Darum. Geduld bringt Huld / Rosen. Seinen Geschick kann niemand entgehen. Viel Lärm aus nichts. В даній ситуації прислів'я попереджують: Wo zwei zanken, da sei nicht der Dritte. Wenn zwei sich streiten, freut sich der Dritte. Pfau, schau deine Beine! Pack schlägt sich, Pack verträgt sich. Der hat gut Rat geben, dem's wohl geht. Fremdes Leid ist bald vergessen. Відносини в колективі Людина з раннього дитинства пов'язує своє життя з колективом. Спершу це дитячий садок, потім - школа, вищий навчальний заклад і місце роботи. Більшу частину свого життя людина проводить в трудовому колективі. Від того, як людина пройде попередні стадії розвитку залежить її положення в сфері професійних відносин. Якій би ступінь в службовій ієрархії вона не займала, відносини з колективом, поведінка і манери повинні відповідати культурі і в жодному випадку не бути ворожими: Ein Messer wetzt das andere. Wer in den Kohl speit, muß ihn essen. В процесі спілкування люди пізнають один одного і краще уявляють собі, як потрібно відноситись до людини, яка знаходиться поруч, на що можна і на що не можна розраховувати, на кого можна і на кого неможна покластися. Тому дуже важливо проявити себе як відповідального і уважного співробітника: Ein Mann, ein Wort. Abgeredet vor der Zeit gibt nachher keinen Streit. Tue recht, scheue niemand. Wer A sagt, muß auch В sagen. Gelöbnis ist ehrlich, halten beschwerlich. Поведінка керівника також впливає на гармонію відносин в колективі, на психологічний і моральний розвиток самої людини і всю систему колективних взаємодій. Велику роль відіграє похвала керівника, а також впевненість співробітників у їх індивідуальності і необхідності їх присутності у певному колективі: In den kleinen Dosen sind die besten Salben. Durch Schaden wird man klug. Es ist noch kein Meister vom Himmel gefallen. Wer nichts tut dem mißlingt nichts. Der Mensch ehrt den Platz, nicht der Platz den Menschen. Aller Anfang ist schwer. Ein gutes Wort fuhrt die Kuh in den Stahl. Існує велика кількість прислів'їв і приказок, які схвалюють, чи навпаки, не схвалюють поведінку керівника: Wer Rechte hat, hat auch Pflichten. Würden sind Bürden. Hochmut kommt vor dem Fall. Auf einer Pfütze ist die Fliege ein Admiral. Selbst ist der Mann. Neue Besen kehren gut. Die Raben müssen einen Geier haben. Дуже часто потрібно вирішувати конфліктні ситуації: Ein magerer Vergleich ist besser als ein fetter Prozeß. Viel Geschrei und doch kein Ei / wenig Wolle. Schwamm darüber! Richtige Abrede gibt keinen Streit. Досвідчений керівник прагне створити на своєму підприємстві сприятливу психологічну атмосферу, працюючи в якій весь час колектив буде настроєний на спільну діяльність. А ототожнення цілей індивіда і колективу стимулює активність спілкування, поведінку людини, його відношення до групи: Einer für alle, alle für einen. Einigkeit macht stark. Gleiche Rechte, gleiche Pflichten. Viele Hände machen schnell die Ende. Люди, у яких близькі культурні інтереси, потреби, спільний культурний досвід, легко сходяться і об'єднуються для спільної діяльності і чи проведення вільного часу. Дуже часто співробітники стають друзями. Взаємовідносини друзів також знайшли відображення в прислів'ях і приказках: Freunde in der Not gehen Tausend auf ein Lot. Freundschaft bewährt sich in der Not. Glück macht Freunde, Unglück prüft. Die beiden wеrden sich nicht viel nehmen. Gleich und gleich gesellt sich gern. Wo die Liebe treibt, ist kein Weg zu weit. Gleiche Brüder, gleiche Kappen. Topf und Holz sind gern beisammen. Але: Trau, schau wem. Mit Verwandten iß und lach, aber nie Geschäfte mach. Але дружбі часто стають на перешкоді самі різні обставини, в тому числі і нерівний соціальний статус. В схожих випадках говорять: Eigennützlich, keinem nützlich. Topf von Ton und Topf von Eisen sollen nicht zusammen reisen. Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. Ungleich trennt die Freundschaft. Але як би не складалися відносини між людьми, не слід забувати про те, що саме добрі відносини є запорукою взаєморозуміння, яке являється рушійною силою розвитку і прогресу в суспільстві. Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що прислів'я і приказки німецької мови містять у своїй семантиці національно-культурний компонент. Пареміологія, як і лексичний склад мови, дійсно являється зосередженням фонових знань, допомагає глибше вивчити культуру країни вивчаючої мови. Все це дозволяє зробити висновок, що пареміологія німецької мови дуже багата. Світ народної мудрості і яскравої фантазії повен несподіванок і нерозгаданих таємниць, які ще потрібно розкрити.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 483; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.157.241 (0.008 с.) |