Структурно-семантичні особливості пареміологічних одиниць

Прислів'я, поряд з приказками і крилатими виразами, відносяться до сталих фраз, тобто комунікативних одиниць, які характеризуються сталістю на всіх рівнях мови. Структура завершеного речення зумовлює схожість прислів'їв з іншими видами сталих фраз, а також ряд спільних для всіх розрядів структурно-семантичних характеристик. Однак кожному виду властиві дистинктивні, специфічні особливості, які дозволяють диференційовано підходити до розподілу сталих фраз на самостійні розряди.

Структура прислів'їв відзначається своєрідністю на лексичному, граматичному і структурно-стилістичному рівнях мови. Своєрідність німецьких прислів'їв на лексичному рівні зумовлюється сигналізаторами лексичного характеру [15:57], до яких відносяться: нестандартні спроби лексичного вираження підмета, наприклад: Viele Wenig machen ein Viel; Der Hab'ich ist mir lieber als der Hätt'ich; Tummeldich hat den Hals gebrochen; архаїзми (в тому числі слова маловживані і які вживаються в своєму старому значенні), наприклад: Freunde in der Not gehen hundert auf ein Lot; Alter ist ein schweres Malter; reiche Leute haben viele Freunde und Mage; назви тварин, імен людей, найменування місцевості тощо, наприклад: Junge Frösche lernen on den alten das Quacken; Der Bär schnappt stets nach Honig; Was Hänschen nicht lernt, lernt Hans nimmer mehr; переважання у прислів'ях іменників абстрактного або збірного характеру, а також інших лексем, яким властива сема «збірність», наприклад: Liehe duldet keinen Zwang; Zeit, Ebbe und Flut warten auf niemand; jeder fege vor seiner Tür.

До специфічних особливостей на граматичному рівні слід віднести:

1) граматичні архаїзми в структурі прислів'їв, наприклад: Unrecht Gut gedeihet nicht; Gut Ding will Weile haben; Aus fernen Landen ist gut lügen;

2) специфічні структурні схеми.

Деякі прислів'я визначаються особливою лаконічністю форми, підвищеною експресивністю і порівняно нечітким формальним вираженням смислового зв'язку між їх частинами. Специфічність структури таких прислів'їв зумовлюється паралелізмом, римою, повтором та іншими стилістичними засобами.

А.Ф. Бондаренко виділяє 26 моделей, за якими можуть бути утворені нові прислів'я, а також вільно побудовані фрази узагальненого характеру, наприклад:

- N_gen1 + N1, N_gen2 + N₂ - Der Katze Scherz der Mäuse Tod; Der Jungen Tat, der Alten Rat; Des einen Eule, des anderen Nachtigall.

- N₁ + V_f1, N₂ + V_f2 - Alles vergeht, Wahrheit besteht; Das Alter wägt, die Jungend wagt; Friede vermehrt, Unfriede verzehrt.

- Besser + (Adv) + Part IIi + als + (Adv) + Part II₂ - Besser geleiert als gefeiert; Besser geschwiegen als übel gesprochen; Besser ehrlich gestorhen, als schändlich verdorben.

- Soviel + N1, soviel + N₂ - Soviel Dörfer, soviel Sitten; Soviel Köpfe, soviel Sinne; Soviel Länder, soviel Sitten.

- Besser + Adv + inf, als (denn) + Adv + inf - Besser zweimal fragen, als einmal irregehen; Besser zweimal messen, als einmal vergessen; Besser viel wissen, denn viel reden.

3) Нестандартність порядку слів. Властивий деяким прислів'ям нестандартний порядок слів можна пояснити вживанням рими, паралелізму та інших засобів виразності, завдяки яким прислів'я набувають особливої експресивності, а також бажанням виділити найбільш важливий у змістовому плані компонент, наприклад: Flöten geht des Menschen Witz, nimmt der Zorn von ihm Besitz; Fremder Leute Brot essen tut weh; Strauchelt doch auch ein, Pferd und hat doch vier Beine.

4) Специфічні способи вираження номінативності і предикативності. В приказкових реченнях можна виділити деякі специфічні способи вираження підмета, нехарактерні для вільних нормативних конструкцій, де підметом може бути дієприкметник II (іноді з компонентами), інфінітив І (з компонентами) або ціле словосполучення, наприклад: Gerngeschen kommt ungebeten; Geschehen ist geschehen, was zerbrochen, wird nicht mehr ganz; Einmal ertappt, ist hundertmal schuldig.

У способах вираження предикативності в прислів'ях також можна виділити специфічні форми. Це паралельні конструкції, в яких предикативність виражена дієприкметником II, наприклад: Leicht gelacht, leicht geweint; Leicht versprochen, leicht gebrochen', im Spaß gesagt, im Ernst gemeint. Такий присудок можна було б трансформувати у нормативні форми: leicht gelacht - wenn leicht gelacht wird - wird leicht gelacht - wenn leicht gelacht wurde - wenn leicht gelacht ist - ist leicht gelacht.

5) Особливості вживання граматичних засобів вираження об'єктивної модальності. Об'єктивна модальність - глобальна категорія, властива всім приказковим реченням [15:58]. Вона виражається системою часових форм трьох способів і відносить повідомлення до плану реальності / ірреальності. Вживання в переважній більшості презенсу індикатор пояснюється взаємозв'язком формальної і змістової сторін. Для прислів'їв, які виражають загальновідомі істини, факти, судження, повчання в плані реальності, індикаторів є найбільш придатною формою, оскільки він оцінює дію як реальну в теперішньому, минулому і майбутньому (за винятком футуруму II) часі. Теперішній час здатний виражати дію і стан, яким властива позачасова віднесеність, наприклад: Es weht nicht immer ein Wind; Im Becher erseufen mehr als im Meer; Bart und Mantel machen den Philosophen nicht. Крім презенса, в німецьких прислів'ях вживаються минулі часи, однак, рідко серед них на першому місці Perfekt, потім Imperfekt; Plusquamperfekts уживається в одиничних випадках.

Особливістю прислів'їв є те, що минулий час, який виражається трьома часовими формами, в більшості в приказкових реченнях не сприймається як такий. У німецьких прислів'ях немає семантичного протиставлення минулого часу теперішньому, тобто минулий час має тут умовний характер. У дійсності він є потенційним теперішнім часом. Доказом може служити той час, що значення прислів'їв не змінюється, якщо прислів'я з минулими часовими формами трансформувати в теперішній час, наприклад: Wo ein Adler nicht fortkam, findet die Fliege zehn Wege Wo ein Adler nicht fortkommt, findet die Fliege zehn Wege; Ein Wolf im Schlaf fing nie ein Schlaf →Ein Wolf im Schlaf fangt nie ein Schlaf; Reden unbedacht hat bald Schaden gebracht → Reden unbedacht bringt bald Schaden. Однак, слід зазначити, що трансформації неможливі в тих прислів'ях, у яких є лексичні вказівки на часове оточення. Такі прислів'я сприймаються у відповідному часовому віднесенні, наприклад: Ein Koch ist noch nie hungers gestorben Der Tod hat noch keinen vergessen, jede Kuh ist früher ein Kalb gewesen. У деяких прислів'ях вживання минулих часових форм там, де міг би бути теперішній час, пов'язане з римою, наприклад: Hart gegen Hart niemals gut ward → Hart gegen Hart ist niemals gut.

Про відсутність у прислів'ях опозиції теперішній час / минулий час свідчить також те, що в контексті вони сприймаються у позачасовому віднесенні, наприклад: «Greif zu, Einnehmer, greif zu! Jung gefreit, hat niemand gereut; Wer's Glück hat, fuhrt die Braut heim; bleibe im Lande und nähre dich fuchtig» (F. Weiskopf). Те саме можна сказати і про «майбутній час - Futurum І, який сприймається як теперішній і до якого приєднується сема «припущення» з приводу актуальності якоїсь події» [15:58], наприклад: Schlechter Arbeiter wird nie gutes Gerät finden. Значення цього прислів'я не можна вважати опозиційним по відношенню до того, яке воно мало б у презенті, наприклад: Schlechter Arbeiter findet nie gutes Gerät. Порівняно також: Wer alles will gewinnen, dem alles wird zerinnen - Wer alles will gewinnen, dem zerinnt alles; Wer Unnötiges kauft, wird bald Notwendiges verkaufen - Wer Unnötiges kauft, verkauft bald Notwendiges.

Кон'юнктив як вираження дії нереальної, припустимої, бажаної тощо не відповідає семі «актуальність», яка є семантичною особливістю прислів'їв, унаслідок чого кон'юнктив у приказкових конструкціях дуже рідке явище.

Він виступає у німецьких прислів'ях як потенційний індикатив, бо втрачає свої семи «ірреальність», «припущення», «невпевненість» і одержує сему «реальність», наприклад: Die Finsternis sei noch so dicht, dem Licht widersteht sie nicht; Die Finsternis ist noch so dicht, dem Licht widersteht sie nicht; Wenn nur Brot da war zum Essen Zähne wurden sich schon finden.

Імператив, який виконує в реченні таке комунікативне завдання, як вираження наказу, спонукання тощо, вживається в німецьких прислів'ях значно частіше, ніж кон'юнктив. Однак, і тут існує взаємозв'язок з планом змісту, що сприяє втраті імперативом семи «спонукання», «наказ» і вираженню нової семи - «повчальність», наприклад: Tue recht und scheue niemand; Eine Wäsche wasche zu Hause; Juble nicht eher, als bis du über den Graben bist.

До специфічних ознак структурно-стилістичного характеру, або структурно-стилістичних сигналізаторів, відносяться:

1) паралелізм, який означає симетричне розташування однакових або близьких граматичних конструкцій, що підкреслюється порівняльними або протиставними відношеннями між ними, наприклад: «Wie lange wird es dauern, Doktor?» Sie vernimmt die dünne Stimme: «Wir müssen Geduld haben, wir müssen warten lernen, kommt Zeit, kommt Rat, es kann vier Monate dauern, es kann sechs Monate dauern» (W. Steinberg); «Denn gemeint bin doch ich bei der ganzen Sache, das ist war. Den Sack schlagt man, und den Esel mein man» (Bodo Uhse);

2) лексико-стилістичні засоби вираження експресії. Експресія в прислів'ях зумовлюється такими лексико-стилістичними засобами, як образність, порівняння, повтори, гра слів, а також евфонічними засобами виразності, які надають прислів'ям конототивного характеру, наприклад: eile brach den Hals (метафора); Die Wahrheit will an den Tag (метонімія); Heute ist besser als zehn Morgen (порівняння); Die Furcht hat tausend Augen (гіпербола); Eigenlieb ist niemand lieb (гра слів); Spiele nicht mit dem Schießgewehr, denn es fühlt wie du den Schmerz (контамінація); Allen Leuten recht getan ist eine Kunst,

die niemand kann (рима); Bange Hunde bellen viel (алітерація); Allein getan, allein gebüßt (асонанс).

Специфічні формальні ознаки німецьких прислів'їв часто являють собою комбінацію окремих сигналізаторів, наприклад: Leidenschaft oft viel Leiden schafft (нормативність порядку слів - граматичний сигналізатор; рима, ритм, метафора, гра слів - структурно-стилістичні сигналізатори). Відзначені структурні особливості німецьких прислів'їв сприяють їх виділенню в специфічний розряд сталих фраз.

На відміну від інших фразеологічних одиниць, у тому числі й інших рядів сталих фраз, прислів'я мають специфічний характер змісту, зумовлений тим фактом, що денотатом, який лежить в основі їх значення, є не предмет або поняття, а такі форми мислення, як судження та висновок. Узагальнено-повчальний характер прислів'їв є їх характерною семантичною ознакою.

До специфічних особливостей семантики прислів'їв належать також характер їх ідіоматичності. Значення, що виходить із мовного складу прислів'їв, тобто з їх лексичного наповнення і граматичної структури, є основним, на нього нашаровується додатковий зміст, унаслідок чого прислів'я одержує нове, ширше, або фактичне значення. Іншими словами практичний зміст прислів'їв - це поєднання основного змісту, який виводиться безпосередньо із лексико-структурної організації прислів'їв, з додатковим. Додатковим змістом у прислів'ях є посилання на народну мудрість, наприклад: «Es wird keinem an der Wiege gesungen, was künftig aus ihm wird; eine blinde Henne findet manchmal auch ein Korn; wer zuletzt lacht, lacht am besten; unverhofft kommt oft; der Mensch denkt, und Gott lenkt». «So meditiert’ ich als ich am folgenden Tage wieder mit meiner Pfeife im Garten saß» (J. Eichendorff) [101:97].

«Різниця між основним змістом, тобто лінгвістично мотивованим значенням, і фактичним, тобто сукупним змістом прислів'їв, утворює їх ідіоматичність» [15:60]. Наявність у семантиці прислів'їв додаткового змісту також є диференційною ознакою, яка виділяє їх в окремий розряд сталих фраз.

До специфічних ознак семантики прислів'їв слід віднести також характер їх сталості. Прислів'я - це сталі на всіх рівнях мови конструкції, які відтворюються свідомо зі збереженням їх лексико-граматичного складу, хоча їх зміст і повчальний характер не змінюються в результаті трансформацій.

«Оказіональні регулярні зміни можуть мати місце в прислів'ях як у лексичному, так і в комунікативному і синтагматичному аспектах (мається на увазі оказіональне вживання прислів'їв різними авторами). У зв'язку з цим можна говорити про узуальну сталість, але оказіональну змінюваність прислів'їв» [15:60]. Отже, сталість прислів'їв на відміну від інших груп сталих фраз (крилатих виразів, а також деяких видів приказок), які не допускають узагальнених та оказіональних змін, не є абсолютною. Специфічні ознаки семантики прислів'їв, як і їх структурні особливості, дозволяють відмежовувати прислів'я від споріднених розрядів - приказок і крилатих виразів.