Завдання та класифікація виставок.

На думку фахівців, сфера діяльності виставок на початку XXI ст. визначається таким чином:

1) глобальна - де буде зосереджена пропозиція і попит у світовому масштабі;

2) європейська – яка, буде служити дзеркалом європейського ринку;

3) місцева - обмеженого радіусу дії, стосовно специфіки регіону;

4) європейська регіональна - рамки якої будуть вужчими, ніж у загальноєвропейських, але значно ширшими, ніж у звичайних регіональних виставок.

 

 

 

 

Рис. 1.1. Розподіл виставок за місцем проведення

 

Слід зазначити, що міжнародні виставки поділяються на:

1) міжнародні спеціалізовані виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки (наприклад, «Хімія»);

2) міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі напрями підгалузі науки і техніки (наприклад,»Зварювання», авіасалони в Бурже);

3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів.

 

2. За частотою проведення виставки бувають:

1) періодичні - через два, три роки;

2) щорічні;

3) сезонні.

Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років.

3. За напрямами роботи розрізняють:

1) торгові виставки, на яких відбувається продаж товарів або отримання замовлень;

2) інформативні виставки;

3) виставки, що проводяться з метою розвитку комунікацій і встановлення контактів.

4. За видами пропозиції виставки бувають:

1) універсальні;

2) багатогалузеві;

3) галузеві.

5. Залежно від попиту розрізняють:

1) виставки товарів масового споживання;

2) виставки інвестиційних (промислових) товарів;

3) виставки технологій;

4) виставки інвестицій та ін.

Окрім того, виставки можуть бути постійними і пересувними. Так, наприклад, у США налічується близько 200 постійно діючих виставкових центрів (галузевих і не галузевих).

Особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889).

Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різносторонніх потреб. Так, у 2000 р. пройшла всесвітня виставка «ЕХРО-2000» у Ганновері під девізом «Людина-Природа-Техніка». Чергова всесвітня виставка проходитиме в Японії в 2005 р.

В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як «Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів.

Регулярно проводяться престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як «Світ Arpo», «EN-TER’EX», «Автосалон - МАС» та ін. їх організують українські фірми «Примус-Україна», «Євроіндекс», «Автоекспо», «Галицькі контракти», «Морські технології», «Експодонбас».

Серед професіоналів великою популярністю користується найбільша в Україні виставка комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, засобів комунікації та офісного устаткування - «ENTER’EX». Ця виставка - продукт праці та фантазій рекламно-видавничої фірми «Євроіндекс».

Найактивніше виставковою діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.

Реалізація участі в ярмарку (виставці) відбувається за такими класичними етапами:

а) прийняття рішення про участь у виставці або ярмарку, в процесі якого встановлюються й чітко визначаються цілі такої участі та групи відвідувачів (цільова аудиторія), на яких можна чекати. Після цього розробляється докладний план діяльності, детально інформуються відповідні відділи підприємства і склада­ється попередній кошторис витрат;

б) опрацювання конкретного графіка заходів, тобто:

- призначення відповідальних штатних і позаштатних співробі­тників підприємства (підбір, визначення обов'язків, навчання тощо);

контакти з організаторами виставки (ярмарку) для уточнення конкретних організаційних питань;

облаштування стенда (вибір розміщення стенда та його обла­днання);

підготовка експонатів (відбір та адаптація до умов відповідно­го ринку і конкретних груп відвідувачів);

методична підготовка конкретної програми заходів з реклами, пропаганди та зв’язків із громадськістю, яка охоплювала б усі стадії участі;

організація відправлення, повернення та страхування всіх складових елементів стенда;

в) опрацювання порядку пристендової діяльності, тобто: забезпечення систематичного спілкування з відвідувачами і правильного використання цих контактів;

щоденний аналіз інформації, яку отримують від відвідувачів; максимізація результатів рекламно-пропагандистської діяльності;

г) після виставкова діяльність. Післявиставкова діяльність має таке саме значення, як і організація участі, включаючи такі складові:

визначення дій, які необхідно зробити одразу після закінчення виставки (ярмарку), — підсумкова нарада стендистів, упакову­вання й передавання експонатів транспортним організаціям, оплата рахунків, ґрунтовний аналіз контактів, які відбулися під час і роботи стенда, організація виконання зобов’язань тощо; ознайомлення колег з першими результатами участі у виставці і (ярмарку);

контроль результатів, тобто порівняльний аналіз поставлених І цілей і фактичних досягнень;

складання звіту з конструктивною критикою помилок і недоліків, а також із діловими пропозиціями на майбутнє.

Щоб участь у виставці (ярмарку) була ефективною, бажано до­тримувати таких “десяти заповідей” учасника виставки (ярмарку):

1. Установити тісний зв’язок цілей участі у виставці (ярмарку) і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпшу виставку (ярмарок) з погляду місця і часу її проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда і т. п.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії виставок (ярмарків) унеможливлює будь-яку суттєву ко­рекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що за­безпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якіс­тю п6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприєм­ницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього мати­муть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відві­дувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.

У зв’язку зі змінами світової економічної, політичної та демографічної ситуації найближчим часом очікують таких змін у сфе­рі організації та проведення виставок і ярмарків:

- посилення транснаціонального характеру вже знаних торгових виставок та ярмарків і значне гальмування виникнення нових;

- активізації діяльності великомасштабних міжнародних виста­вок та ярмарків за межами традиційних місць їхнього проведення;

- значного збільшення кількості виставок і ярмарків з однорід­ною або спорідненою тематикою (наприклад, електронна техно­логія);

- збільшення участі дрібних та середніх підприємств у вистав­ках та ярмарках національного масштабу;

- збільшення асортименту послуг як об'єктів експонування;

- збільшення участі малих підприємств у регіональних виставках;

- відкриття деяких виставок для широкої публіки за суворого дотримання їхньої комерційної спрямованості.

Організатори виставки можуть встановлювати терміни відмови від участі у виставці і повернення реєстраційних внесків. Наприклад, якщо учасник відмовляється від участі за 15 днів до її початку, то йому повертається 100% реєстраційного збору, а якщо пізніше за встановлений термін - внесок не повертається.

Для участі у виставці учасник повинен подати організаторам заявку на участь (зміст заявки аналогічний заявці на участь у ярмарку).

У середньому витрати великих фірм у виставкових заходах складають 5-30% усіх засобів, що витрачаються на маркетингові комунікації. Причому, для тих підприємств, що виробляють товари народного споживання, цей показник дещо нижчий (5-10%), а для виробників засобів виробництва - вище - 30-35%.

Типова структура витрат на участь у виставці виглядає таким чином:

• орендна плата -15-20%;

• монтаж експозиції - 40-50%;

• демонтаж експозиції - 5-10%;

• витрати на рекламоносії - 5-10%;

• представницькі витрати - 15-25%.

У період формування ринкових відносин потреба в проведенні виставок пояснюється рядом причин:

1) виставки сприяють формуванню нових контактів між підприємствами;

2) саме виставки сьогодні, як ніколи, сприяють ознайомленню з новим видом продукції, технологіями;

3) при зменшенні ролі адміністративного управління виставки виступають інструментом аналізу і формування рівня якості і цін виготовленої продукції.

В організації виставок і ярмарків є багато проблем, обумовлених наступним:

1) слабким розвитком інфраструктури ринку;

2) недостатньою кількістю виставкових площ та їх непристосованістю для проведення виставково-ярмаркових заходів;

3) відсутністю (певною мірою) досвіду.

Всі перераховані проблеми посилюються також загальним спадом в економіці.

Основні недоліки сучасних виставок і ярмарків можна поділити на три групи:

1) фінансово-економічні;

2) організаційні;

3) сервісно-побутові.

1. Фахівці пов’язують фінансово-економічні недоліки, головним чином, з інфляцією. Витрати за оренду приміщення, транспорт, навантажувально-розвантажувальні засоби, охорону, рекламу, оформлювальні та інші послуги значно зростають порівняно раніше встановленими розцінками.

2. Можна виділити дві групи організаційних проблем, характерних для проведення будь-якої виставки і пов’язаних з підготовчим періодом, що передує проведенню виставки, й активністю учасників під час роботи виставки, а також проведення супутніх заходів (конкурсів, семінарів, зустрічей). Аналіз роботи виставок (і ярмарків) показує, що в підготовчий період повинна бути істотно активізована роль рекламної кампанії, направленої на своєчасне доведення інформації до зацікавлених підприємств і фізичних осіб. У цей період важливо розробити реальний обґрунтований кошторис доходів і витрат, врахувати всі майбутні витрати. Під час виставки (ярмарки) організатори повинні сприяти активності учасників. Для цього необхідно продумати механізм пільг і заохочення.

Роль виставкової індустрії

 

По відношенню до сучасних перспективних технологій всі країни світу умовно можна розділити на чотири групи:

• країни, що створюють нові технології та виробляють продукцію та послуги за цими технологіями;

• країни, що володіють науковим потенціалом і набувають нові перспективні технології для їх освоєння, виробництва товарів і послуг за цими технологіями;

• країни, що володіють кадровим потенціалом, в які вивозяться нові технології для складання та виробництва товарів за цими технологіями;

• країни, які не мають ні наукового, ні кадрового потенціалу для освоєння передових технологій, і, відповідно, не здатні здійснювати випуск продукції і послуг за цими технологіями.

Європа все ще залишається центром світової виставкової індустрії з оборотом більше $ 120 млрд. Але за темпами розвитку Азія давно вже вирвалася вперед.

За рік близько 2,8 млн компаній-учасниць беруть 260 млн відвідувачів на 30700 виставках, що займають 103 млн кв. м. Таким є сучасний стан світової виставкової індустрії, за даними дослідження Global виставкової індустрії Статистика, проведеного Всесвітньою асоціацією виставкової індустрії (UFI). За його оцінками, річний обсяг ринку можна дуже приблизно оцінити в $ 120 млрд. Незважаючи на те що криза 2008 серйозно вдарила по активності експонентів, бізнес розвивається. сукупний розмір критих виставкових площ з 2006 по 2011 г, за підрахунками UFI, збільшився на 13 % до 32,6 млн кв. м. Інша справа, що попит на наявні площі після кризи остаточно не відновився: загальний обсяг орендованих організаторами виставкових площ в 2011 р. був на 6 % менше, ніж у піковому для індустрії 2006 році - 103 млн кв. м проти 109 млн кв. м. Попит на оренду сильно відрізняється від регіону до регіону:. США - лідер світової виставкової індустрії за кількістю наявних виставкових площ - після кризи здає на 7 % менше, ніж до 2008 г, Німеччина, Італія і Франція - на 5% менше. У Росії падіння склало 13 %. Зате в Азіатсько -Тихоокеанському регіоні обсяг орендованих площ виріс на 13 %.

Якщо вважати квадратні метри, то вийде, що 80 % сучасних виставкових площ розташовано в 15 країнах. У трійці лідерів - США з 6,7 млн кв. м (21 %), Китай з 4,76 кв. м (15 %) і Німеччина (3,38 кв. м, 10 %). Росія - на 11 -му місці з 566 777 кв. м площ, придатних для проведення великих виставок (2 %).

Але за кількістю проведених великих виставок безумовним лідером залишається Європа - на неї припадає 46 % виставкового ринку. При цьому частка Старого Світу за останні роки знизилася: у 2006 р. тут проводилося 50 % великих виставок. Зате частка ринку Північної Америки та Азії підросла за той же період на 2 і 4 процентних пункти - до 26 і 20 % відповідно.

Найбільші виставкові майданчики (за даними UFI) поки також прописані в Європі - це німецькі Hannover Messe в Ганновері площею 466100 кв. м і Франкфурт Мессе з 345697 кв. м, а також італійська Fiera Milano Ро - Перо в Мілані з 345 000 кв. м.

Їх наздоганяє китайський Комплекс Pazhou в Гуанчжоу, який володіє 338 000 кв. м закритих виставкових площ. Російський «Крокус експо» поки займає в списку найбільших майданчиків 11 - е місце з 226 399 кв. м.

На Китай припала майже половина обсягу нових виставкових площ, побудованих у світі за останні шість років, відзначають експерти UFI.

Розцінки на оренду площ в Китаї з 2006 р. зросли майже на 56 %, а в Німеччині - на 4 %. Середній оборот виставки площею більше 5000 кв. м в Азії досягає $ 2 млн, тоді як, наприклад, в Північній Америці - $ 1,2 млн (дані UFI за 2012 р.).

У розвитку світового виставкового бізнесу зараз проглядаються дві основні тенденції: спеціалізація і зростаюча конкуренція, говорить президент групи «Форміка» Максим Зверков. Основний прояв спеціалізації - велика кількість виставок з дуже вузькою тематикою. Hannover Messe спочатку виникла як ярмарок, що об'єднує безліч тематик. Тепер в Ганновері проводиться окрема виставка Столичні Solutions, присвячена питанням урбаністики. А виставка CeBIT, колись теж запущена як частина Hannover Messe, також стала самостійним заходом - найбільшою виставкою, присвяченій ІТ -технологій і пристроїв.

Яскрава ілюстрація посилення глобальної конкуренції - виставка Drupa, вже багато років проходить у німецькому Дюссельдорфі, колись найбільша міжнародна виставка друкованої та поліграфічної промисловості. В останні роки її тіснить аналогічна по темі виставка Китай Роздрукувати в Пекіні, відзначає Зверков: експоненти галузі переміщаються туди, де більше перспектив, більше клієнтів. І якщо ще 20 років тому ці виставки могли б існувати незалежно один від одного, одна - у Німеччині, інша - в Китаї, кожна зі своєю аудиторією, то сьогодні вони неминуче відтягують аудиторію один одного через процеси глобалізації, пояснює він.

Але поки більшість учасників ринку налаштовані оптимістично: за даними останнього дослідження UFI Глобальний виставковий барометр, більшість операторів у всіх регіонах світу чекають в найближчі роки зростання виручки і доходу. Наприклад, в Росії на зростання обороту сподіваються 75 % виставкових операторів.

Цікаво, що самі гравці ринку припускають, що темпи зростання в Азіатсько -Тихоокеанському регіоні можуть сповільнитися: тільки 41 % учасників дослідження UFI з цього регіону чекає зростання в 2013 р. проти 72 % в 2012 р. Зате американські оператори сповнені оптимізму: тут на збільшення виручки розраховує 77 % операторів.

Необхідність стимулювання позитивних структурних змін української економіки на користь наукоємних і високотехнологічних виробництв, ставлять нові завдання по просуванню вітчизняних технологій, товарів і послуг на внутрішній і зовнішній ринки. Як показує світова практика, одним з найбільш ефективних методів вирішення вищевикладених проблем є виставкова індустрія.

Виставки є сполучною ланкою між внутрішніми і міжнародними ринками і сприяють залученню іноземних інвестицій для реалізації перспективних напрямків розвитку економіки. Як один з найважливіших інструментів торговельній, інвестиційній, промисловій та зовнішньоекономічної політики країни, виставкова індустрія стає системним сегментом національного господарства, що просуває ключові галузі. І, як наслідок, розвиток країни безпосередньо залежить від того, наскільки розвинена виставкова діяльність.

Характерною особливістю сучасного етапу розвитку виставкового бізнесу є необхідність вдосконалення механізму комплексного розвитку виставкових послуг. Це пов'язано як із загальними економічними тенденціями, так і з появою нових ринкових законів: жорстка конкуренція, необхідність пошуку оптимальних контрагентів і формування нових способів збуту продукції, зростання ролі реклами.

Прискорене технологічний розвиток, насамперед інформаційних та комунікаційних технологій, і пов'язане з цим наступ глобалізації призводить до зростання значення виставкових проектів в ряду комунікативних інструментів, які:

- стають одним з ефективних механізмів реалізації інноваційного процесу;

- забезпечують мобільність ринку;

- створюють необхідне інформаційне поле;

- формують значні фінансові потоки;

- приносять додатковий дохід до бюджетів усіх рівнів.

Динаміка розвитку виставкового бізнесу в даний час свідчить про перехід кількісних змін у якісні. Інакше кажучи, відбувається перетворення виставкового ринку в бік його глобалізації, переважання тенденцій кооперації. Зазначена тенденція є результатом зникнення дрібних фірм, скорочення як виставок і ярмарків, так і операторів; поступового зникнення однотипних виставок.

Перспективи розвитку виставкової індустрії сьогодні пов'язані із забезпеченням на державному рівні її координації та підтримки, забезпеченням правового захисту вітчизняних виставочників, оцінкою виставкової діяльності за результатами ефективності виставкових заходів, розвитком конгресовий індустрії, створенням сучасних (і оновленням діючих) виставкових комплексів, формуванням багаторівневої системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для виставкової галузі і, як первинний етап вдосконалення якості та ефективності реалізації бізнес- проектів у даній області - методичне забезпечення процедур підготовки та реалізації виставкових проектів.