Принципи християнського життя.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Принципи християнського життя.



Віримо, що шлюб є створений Богом як союз чоловіка та жінки. Чоловік та жінка з'єднуються для взаємної допомоги, підтримки та продовження людського роду. За Святим Письмом, чоловік може мати одну дружину, і, подібно, жінка — одного чоловіка. У випадку смерті чоловіка чи дружини Слово Боже не забороняє тому, хто залишився, вступати в шлюб. Віримо, що тим, хто вступив у шлюб, Господь наказує не розлучатися, дозволяючи розлучення через перелюб чи розпусту однієї зі сторін. Визнаємо, що дошлюбні статеві стосунки, а також союз між особами однієї статі, є гріхом. Визнаємо, що діти в сім'ї є дорогоцінним подарунком від Бога та що батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей.

Визнаємо, що свобода совісті є одним із невід'ємних прав людини, що ніхто не має права примушувати людину вірити чи не вірити в Бога, практикувати чи не практикувати свою віру.

Віримо, що владу встановлено Богом для захисту добрих та покарання злих людей. Ми визнаємо, що Господь наказує нам молитися за правителів, мир та правосуддя. Визнаємо, що християни повинні бути зразковими громадянами своєї держави. Визнаємо, що християни мають право працювати в органах влади. Також ми визнаємо, що християни повинні виконувати закони своєї держави, якщо ці закони не обмежують свободи совісті та свободу виконання Божих приписів. У противному випадку залишаємо за собою право чинити згідно зі Словом Божим.

Визнаємо, що відокремлення Церкви від держави відповідає принципам Святого Письма та що Церква не може знаходитися під керівництвом світської влади.

Дане Визнання віри є коротким викладом основних положень віри євангельських християн-баптистів.

Методи́зм (методистська церква) — протестантська церква, поширена головним чином в США, Великій Британії. Виникла в XVIIIстолітті, відокремившись від англіканської церкви, вимагаючи послідовного, методичного дотримання релігійних приписів. Методисти проповідують релігійне смирення, терпіння.

Як течія в англіканстві методизм виник в 1720-х роках в Оксфорді, однак не відразу обособився в окрему конфесію. Засновником методизму був Джон Веслі (1703—1791).

Сьогодні у США проживає приблизно 13 мільйонів методистів. Вони поступаються за чисельністю лише баптистам та католикам. 85% методистів входить до «Методистської церкви» (виникла в 1939 р. в результаті злиття «Методистської єпископальної церкви» і «Методистської протестантської церкви»). 10% методистів припадає на три великі афроамериканські церкви.

Положення методизму викладені у формі 25 тверджень, які є скороченим варіантом (зробленим Джоном Веслі) 39 статей англіканського символу віри. Методисти вірять в Триєдиного Бога і бачать в Біблії вищий авторитет в питаннях віри і практичного життя. Вони визнають реальність гріха, але також можливість пробачення і спокутування. Методисти переконані також, що людина — через віру, покаяння і святість — може зростати в благодаті, прагнучи до християнського вдосконалення; цей процес, що триває все життя, Уеслі називав освяченням.

Методистська каплиця

Особливістю методистської церкви є строга і жорстка її організація. Методистські церкви централізовані і методистське духівництво володіє там всією повнотою влади по відношенню до рядових методистів. Найважливішим керівництвом для методистів є дисциплінарний статут «The Book of Discipline». Методисти зберегли ступінь єпископа, хоча він і позбавлений містичного розуміння. Веслі усвідомлював необхідність збереження благодатного священства, він наполягав на здобутті від Англіканської церкви рукопокладених священиків — виконавців таїнств, а коли йому було в цьому рішуче відмовлено, Веслі сам присвятив одного зі своїх послідовників у «суперінтендента» з правами єпископа. Звідси і веде свій початок методистське духівництво. Методистські громади повністю підкоряються окружним організаціям, які очолюються або суперінтендентом (у неєпископальних церквах), або єпископом (у єпископальних церквах).

Адвенти́зм (від лат. adventus — пришестя; дослівно: «біля порогу») — релігійна християнська протестантська течія, яка проповідує кінець світу що наближається: «друге пришестя Христа» та встановлення «тисячолітнього царства Божого».

Сьогодні ЦАСД — це всесвітня християнська Церква, яка динамічно розвивається і до якої щорічно приєднується майже півтора мільйона нових віруючих. До складу ЦАСД входять 13 світових центрів, відділень ГК — дивізіонів, які діляться на регіональні поля — уніони, конференції, місії. ЦАСД має представництва в 206 країнах світу, веде проповіді 735 мовами. ЦАСД керується демократичними засадами існування.

Чисельність церкви, включаючи дітей і підлітків, становить приблизно 25 мільйонів чоловік. Найстарішою в Євро — Азіатському дивізіоні є ЦАСД України, що відсвяткувала свій 115-літній ювілей.

Символом віри є Біблія. Вірять, що всі 66 канонічних книг Старого і Нового Завіту є богонатхненним мірилом і підставою християнської віри (2 Тим. 3:16,17).

Вірять, що весь Всесвіт, видимий і невидимий світ, створений великим і всесильним Творцем, Триєдиним Богом — Батьком, Сином і Святим Духом (Бут. 1; Кол. 1:15, 16; Йова 33:4).

Вірять, що всі розумні істоти Всесвіту створені Богом за образом і подобою Творця і що в питаннях свободи совісті і релігії всі у однаковій мірі мають право на свободу вибору. (Повт. 30:19) Вірять, що гріх зародився на небі, серед ангелів і що в результаті падіння Люцифера і його ангелів гріх був перенесений на землю, що привело наших предків до втрати безсмертя. (Іс. 14:12-14;)

Вірять, що Син Божий прийшов в наш світ, народився непорочним зачаттям від діви Марії (у оригіналі Старого Завіту слово «діва» написано з малої букви Іс. 7:14.), в 30 років був хрещений і 3,5 років проповідував, зціляв і воскрешав, являвши Собою характер Бога, люблячого і милосердного(Ів. 14:8,9).

Вірять, що життя Ісуса Христа є прикладом для всіх охочих стати Божими синами і дочками. Все, що робив Христос і ми повинні робити, все, що Він дотримував, і ми повинні дотримувати (Мт. 5:17,18; 1 Петр. 1:14-16; 1 Ів. 2:3-6).

Вірять, що людина не має в самому собі безсмертя, оскільки його було втрачено при гріхопадінні Адама і Єви, і що тільки через віру в Ісуса Христа і відновлення в нас образу Божого та Його святості безсмертя буде повернено нашому смертному тілу при Другому пришесті Христа (1 Кор. 15:51-54; Рим. 2:6, 7; 1 Тім. 6:16).

Вірять, що людина повинна оберігати не тільки свій дух (тобто розум) від осквернення, але і тіло своє. Біблія ясно вказує на несумісність неслухняність Богу із служінням Йому. Всі наркотичні засоби, такі, як тютюн, алкоголь і наркотики, руйнують людське тіло, а в тілі, що руйнується (хворому), не може бути місця для здорового духу (Лев. 11:43-47; Об. 21:27). Вірять, що Христос створив на землі Свою Церкву з людей, які прагнуть жити за Його прикладом відповідно до Його Закону. Він послав Своїх послідовників служити потребам людей безкорисливо і сумлінно. Він доручив Своїм послідовникам проповідувати Євангеліє і учити всіх людей дотримувати те, що Він повелів дотримувати.

Вірять, що сьомим днем тижня за Біблією є Субота. Святість цього дня установлена Богом при творінні Землі. Сам Бог про це: сказав і власноручно написав. Заповідь про суботу є четвертою заповіддю Закону Божого. Дотримуючи цю заповідь, людина визнає Бога Творцем нашої Землі. Це знак приналежності Богу, відмітна ознака того, Кому ми поклоняємося. Жодна заповідь Закону Божого не може бути змінена, оскільки Бог не змінюється. Пророки, Христос і апостоли дотримували суботу, і у вічності всі врятовані святитимуть цей день (Іс. 56:2-7;66:22,23; Лк. 4:16; Дії. 16:13; Якова 2:10).

Вірять, що кожна людина може одержати прощення всіх своїх гріхів і порятунок через віру в Ісуса Христа. Тому, подібно до учнів Христа, ми хрестимо в ім'я Батька і Сина і Святого Духу тільки тих людей, хто свідомо вірить і дає обіцянку служити Богу і дотримувати Його заповіді (Мр. 16:15, 16; 1 Петро. 3:21; Дії. 8:12).

Вірять в близький Другий прихід Христа, у те, що буде воскресіння мертвих праведних і неправедних, що буде завершальний праведний суд, після якого призвідник гріха і зла Сатана разом з своїми спільниками остаточно загине. Земля очиститься, оновиться, і врятовані народи вічно житимуть на оновленій землі, де ні смерті, ні плачу, ні крику, ні хвороби вже не буде

П'ятидеся́тництво (іноді п’ятдеся́тництво) (назва походить від старозавітного свята «п'ятидесятниці»; новозавітні варіанти: «Зелені свята», «Трійця») — одна з найчисельніших на цей день протестантських церков у світі, вчення якої, як і адвентизму, виникло на ґрунті баптизму, наслідуючи висхідні віросповідні та культові принципи пізнього протестантизму: у першій третині XX ст. ця течія за кількістю прихильників випереджала адвентизм і впритул підійшла до баптизму. Догмат пов’язаний з новозавітним біблійним сюжетом про зішестя Духа Святого на апостолів Христа у день давньоєврейського свята п’ятидесятниці. Більшість християн сприймають цей сюжет як історичну подію, яка сталася лише раз і тільки з апостолами та першими послідовниками Христа. П’ятдесятництво актуалізує ії, оголошуючи можливість хрещення Святим Духом у наші дні, в реальному, земному житті. Звідси — нове осмислення догмату: на думку прихильників течії, духовне хрещення, а через нього й контакт зі Всевишнім, може отримати будь-яка людина — незалежно від її соціального статусу, релігійної приналежності, індивідуальних здібностей. Подібна демократизація догмату, його «заземлення» й особистісна наповненість зробили ідею хрещення Святим Духом надзвичайно привабливою для багатьох віруючих. П’ятдесятництво розглядає спасіння як дар, який отримується від Бога: через усе життя потрібно його берегти, щоб не піддатися гріхопадінню. Потім віруючий проходить етап водного хрещення, що символізує входження в його серце Ісуса Христа. Відтак людина народжується звище, тобто особисто пізнає Святого Духа і досягає святості; також, вона отримує хрещення Святим Духом, отже, духовно росте. Через хрещення Святим Духом віруючий набуває сили як і для земного, буденного життя, так і для релігійного служіння, спілкування з Всевишнім. Ця сила передається йому через плоди і дари Святого Духа, які формують особу християнина — харизми, перелічені у Біблії: освячення, святість, чистота, досконала любов, чисте серце, — які виступають своєрідними символами етичної досконалості особи, ґарантії спасіння. Отримуючи хрещення Духом, п’ятидесятник досягає цих плодів і тим самим уподібнюється Ісусові Христу, стає чистим (у духовному розумінні), святим. Дарів Святого Духа в Біблії є дев’ять. «Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов» (1 Кор. 12.8-10). Після духовного хрещення ці дари також стають доступними не лише апостолам — а й віруючим.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.026 с.)