ТОП 10:

Сутність та напрями соціального партнерства в організації



Соціальне партнерство – це система колективних відносин між найманими працівниками та роботодавцями (або ще за участю органів влади), яка забезпечує реалізацію їхніх соціально-економічних прав та інтересів.

Згідно ЗУ «Про соціальний діалог в Україні» від 23.12.2010 р. введено поняття соціального діалогу як процесу визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей сторонами соціального діалог з питань формування та реалізації державної соц та ек політики, регулювання трудових, соц, ек відносин.

Напрями соціального партнерства: Обмін інформацією* Консультації* Узгоджувальні процедури* Укладання угод і колективних договорів* Участь працівників у власності та доходах * Регулювання соціально-трудових відносин* Проведення переговорів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях

Рівні та сторони соціального партнерства

Національний - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України

Галузевий - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади

Територіальний - Профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади.

Локальний - Сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники працівників; сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця

Укладення колективних договорів між профспілковими організаціями і працедавцями є загальновизнаною практикою формування відносин соціального партнерства. Із цього приводу Генеральна конференція Міжнародної організації праці (МОП) 6 червня 1951 року розробила Рекомендації щодо колективних договорів, які покладені в основу відповідної частини трудового законо­давства у країнах, профспілки яких є членами МОП.

Колективний договір – письмовий договір щодо умов праці і найму, укладений між працедавцем, їх групою або однією чи кількома організаціями працедавців та однією чи кількома пред­ставницькими організаціями працівників.

 

Рівні та сторони соціального партнерства

Національний -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України.

Галузевий -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади.

Територіальний -- профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Локальний -- сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця

Колективний договір як вид соціального партнерства

Колективний договір – письмовий договір щодо умов праці і найму, укладений між працедавцем, їх групою або однією чи кількома організаціями працедавців та однією чи кількома пред­ставницькими організаціями працівників, за відсутності таких ор­ганізацій – представниками працівників, обраними і уповнова­женими представляти їхні інтереси відповідно до законодавства країни.

Укладення колективних договорів між профспілковими організаціями і працедавцями є загальновизнаною практикою формування відносин соціального партнерства. Із цього приводу Генеральна конференція Міжнародної організації праці (МОП) 6 червня 1951 року розробила Рекомендації щодо колективних договорів, які покладені в основу відповідної частини трудового законо­давства у країнах, профспілки яких є членами МОП.

Види колективних договорів:

Генеральна угода – Національний рівень

Галузеві (міжгалузеві) угоди – галузевий рівень

Територіальні угоди – територіальний рівень

Колективні договори – локальний рівень

Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» і статті 13 Кодексу Законів про працю України зміст колективного договору визначається сторонами у межах їх компетенції. В колективних договорах встановлюються взаємні обов'язки сторін відносно регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, ці обов'язки належать до:

- організації виробництва і праці;

- нормування і оплати праці;

- встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій);

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні доходів підприємства, якщо це передбачено Статутом;

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умов і охорони праці;

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування;

- організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантії діяльності профспілок або інших представницьких організацій працівників.

Поняття тімбілдінгу

Тімбілдінг (team building) – це комплекс заходів, спрямованих на формування корпоративного духу компанії, командної єдності, згуртування, психологічне розвантаження, створення атмосфери неформального спілкування, безпосередню побудову команди, вироблення командного духу та вміння працювати в команді, виявлення лідерів тощо. У це поняття входять і корпоративні свята, і психологічні (ігрові) тренінги, що моделюють життя колективу, і різні форми навчання.

Приклади інструментів, заходів та програм зміцнення зв’язків із працівниками організацій

Картинг-турніри

«Ритуали відіграють величезну роль в успіху кожного конкретного заходу. Взяти, приміром, заїзди на «іграшкових» копіях болідів «Формули-1». Чим більше траса буде нагадувати справжню, з «Формули-1», тим цікавішими і яскравішими виявляться самі заїзди. Звичайно, власники картинг-клубів розуміють, що антураж – річ далеко не остання в цьому бізнесі, і намагаються зробити все можливе для того, щоб траси не розчарували шанувальників «Формули-1». «Пілоти» одягаються в комбінезони, надягають рукавички, підшоломник, шоломи і виходять на «кваліфікацію». Довели свою майстерність і завзятість – допускаються до «справжніх» гонок на час. Переможців, як і годиться в великому спорті, запрошують на подіум і вручають кубки. А ті, в свою чергу, з ентузіазмом поливають глядачів шампанським. Загалом, все, майже як в реальному житті автогонщиків. Рівень послуг у цьому сегменті досить високий, сфера розвинена, і картинг-клубам є що запропонувати бізнес-клієнтам. Ціни на оренду варіюються і залежать від довжини траси, якості машин, а також набору додаткових послуг.

Компанія Philips, проводячи свої літні корпоративні свята, опирається на те, що людина проводить на роботі більше часу ніж вдома з сім’єю, тому перед керівництвом стоїть завдання створити із колективу «другу сім’ю » для співробітників. Ідеєю їх корпоративного свята була командна гра в стилі «Форт Буаярд». Для проведення даного заходу керівництво компанії обрало Золочівський замок, що розташований під Львовом. Близько 40 співробітників головного офісу розділились на дві команди. Кожній команді потрібно було пройти низку випробувань, серед яких були і стрільба з лука, і подолання високих стін замку. В результаті співробітники компаній отримали масу позитивних емоцій і яскравих вражень.

Караоке-бари

Улюблене заняття японських службовців – хоровий спів під караоке відділ на відділ або в індивідуальному заліку – поступово набирає популярність і в Україні. караоке-клуби фіксують зростання числа замовлень від «корпоративу», які переймають моду розслаблятися в затишних кімнатках – «норебанах», де можна заспівати в мікрофон під «порожній оркестр» (саме так дослівно перекладається караоке з японської). Під «мінусову» фонограму співають соло, дуетом, квартетом і корпоративним хором. А спів в унісон, як відомо, дуже зближує. Гучний спів, крім «тімбілдингового» ефекту (від англ. team building – «побудова команди»), надає співробітникам ще й терапевтичний вплив. Вважається, що накричавшись досхочу, менеджер працює краще, продуктивніше і без непотрібної нервозності.

«Банкетоходи» і «фуршетоходи» (оренда яхти)

Яхта – найкраще місце, щоб «усамітнити» свій колектив та ще й з повним комфортом. За постійні святкування, які на них проводяться, плавзасоби давно вже називають не інакше як «банкетоходи».

Ціна оренди яхти залежить від багатьох чинників: маршруту, розмірів судна (чим більше, тим, ясна річ, дорожче), його віку і т. д. Та й у власників «банкетоходів» різні запити. За бажанням можна замовити банкет чи фуршет з розважальною програмою.

Кінні прогулянки

Зараз з'являється все більше ранчо в стилі «вестерн», де можна не тільки «об'їздити» коня, а й відпочити в компанії однодумців і колег. У цілому, кінні прогулянки – відносно недорогий вид колективного відпочинку, що й приваблює компанії, які включають їх в комплексні програми корпоративного відпочинку як розваги. Так, кінну прогулянку можна поєднати ще з одним видом активного спорту – гонками на гідроциклах. Організатори туру розробляють для клієнтів певний маршрут, на кожному етапі якого використовуються різні «транспортні засоби». Наприклад, до берега озера учасник заходу або гри добирається верхи, а там вже пересідає на гідроцикл. Водні «візники», до речі, коштують у кілька разів дорожче – 500 доларів за одне плавзасіб на годину. Таким чином, щоб годинку покатати колектив з 25 чоловік на гідроциклах, знадобиться 2500 доларів.

Кейтерінг

Кейтерінг – це виїзне ресторанне обслуговування. Але це не просто приготування страв для святкового столу та послуги офіціантів, кейтерінг – це обслуговування будь-яких виїзних свят. Наприклад, кейтерінг може передбачати обслуговування банкету, конференції, презентації тощо.

Керівники компаній замовляють кейтерингові послуги, які означають повну організацію такого заходу: оренду столових меблів, посуду та спеціального обладнання (це можуть бути холодильники або особливі пристрої для того, щоб їжа залишалось завжди гарячою), святкове оформлення майданчику, і звичайно, приготування вибраних страв з ресторанного меню. Кейтерінг у Києві передбачає вирішення безлічі інших організаційних моментів, турботу за які візьме на себе фірма-кейтерер. Часто для проведення свят на природі треба потурбуватись не тільки про обладнання, а ще й про генератор для нього, або подбати про транспорт для гостей, або про таку дрібну, але важливу деталь, як біотуалети.

Cплав по річці

За словами менеджера компанії Superteam Олександра Санчеса, сплави на катамаранах підходять з метою організації дозвілля для основного складу компанії, і її кращих представників (так звані executive tour). Власні катамарани дозволяють компанії «сплавляти» до 150 чоловік одночасно. Кожна «човен» вміщує від чотирьох до восьми чоловік, але бажано все-таки більше шістьох пасажирів у неї не садити. Можливі як одноденні заходи, так і триденні вилазки. Сплав обов'язково перемежовується пікніками.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.01 с.)