Соціологічні теорії Е. Дюркгейма та М. Вебера.

«Соціологізм» як філософське обгрунтування соціології Е.Дюркгейма. Предмет соціології та правила соціологічного методу. Соціальна солідарність та поділ праці в концепції Е.Дюркгейма. Соціальна норма та патологія. Методологічні принципи соціології М.Вебера. Концепція ідеальних типів. Категорія “соціальної дії”, її структура і види. Вчення про типи політичного панування. Соціологія релігії М.Вебера: аналіз етичних основ капіталізму.

Символічний інтеракціонізм Дж. Міда, Ч. Кулі і Г. Блумера.

Теоретико-методологічні засади інтеракціоністської соціології Дж. Міда. Ключові поняття символічного інтеракціонізму: соціальна дія, символ і жест. Концепція людської «самості» і механізм її функціонування.Основні постулати і метод теорії «дзеркального Я». Ч.Кулі. Інтеракціоністська концепція Г. Блумера. Сфера колективної поведінки та її форми. «Драматургічний» підхід до соціальної взаємодії Е. Гоффмана.

Структурний функціоналізм:Т. Парсонс і Р. Мертон.

Ідейні основи формування функціоналістських уявлень в соціологї. Волюнтаристська теорія соціальної дії Т.Парсонса. Системи соціальної дії та її види. Концепція соціальної системи, суспільство як тип соціальної системи. Проблематика соціальних змін. Критика класичного структурного функціоналізму Р.Мертоном. Теорія середнього рівня і стратегія функціонального аналізу. Функціоналістська концепція аномії Р.Мертона.

 

Соціобіологічні концепції і теорія соціального обміну.

Натуралізаторський підхід до соціальних явищ. Соціобіологічна «теорія інстинкту»: К. Лоренц, Р. Ардрі, Д. Морріс, Р. Фокс.Систематизація соціобіологічних ідей Е. Уілсоном. Біологічний функціоналізм П.Ван ден Берге. Використання теоретико-методологічних принципів експериментальної психології в дослідженнях суспільства: соціальний біхевіоризм Б. Скінера. Теоретичні витоки теорії соціального обміну. Основні принципи теорії соціального обміну Дж.Хоманса. Критика макросоціологічних теорій Дж.Хомансом. Макроструктурна теорія соціального обміну П.Блау.

 

Інтегральна соціологія П.Сорокіна та французька соціологія сер. XX ст.

Інтегральна природа людської особистості в концепції П.Сорокіна. Соціологія культури П.Сорокіна: соціокультурні суперсистеми. Дослідження П.Сорокіним соціальної стратифікації та мобільності. Теорема флуктуації суспільств. Соціологія революції П.Сорокіна. Соціологічна теорія Ж.Гурвіча: методи вивчення соціальної реальності та предмет соціології. Концепція людської свободи. Соціологічні погляди Р.Арона: критика марксистської парадигми. Соціологія політики Р.Арона. Аналіз глобальних соціальних проблем.

 

Феноменологічна соціологія та етнометодологія.

Ідейно-теоретичні витоки феноменологічної соціології. Предмет і методи феноменологічної соціології А. Шютца. Концепція інтерсуб’єктивного світу та типізація соціальних об’єктів. Вивчення А.Шютцом проблем міжгрупової взаємодії. Феноменологічна соціологія П.Бергера і Т.Лукмана. Принципи конструювання соціальної реальності.Специфіка знання в традиційних та сучасних плюралістичних суспільствах. Етнометодологія Г.Гарфінкеля: предмет і методи. Аналіз розмовних практик та вивчення інститутів як основні дослідницькі напрямки в етнометодологї.

 

Теорія соціального конфлікту та соціологія неомарксизму.

Історико-культурні та ідеологічні передумови виникнення конфліктологічного підходу. Методологічні принципи теорії соціального конфлікту. Діалектико-конфліктологічна теорія Р.Дарендорфа. Конфліктологічна концепція Л.Козера і функціональність соціального конфлікту. Критична теорія Франкфуртської школи: Г.Маркузе та Е.Фром.

Неомарксистський структуралізм: Л.Альтюссер і Н.Пулантцас. Неомарксистські погляди І.Валлерстайна та Т.Скокпол.

Неофункціоналістські концепції Дж.Александера та Дж.Тьорнера.

Структуралізм постструктуралізм в соціології: К.Леві-Строс і М.Фуко. Постструктуралізм Ж.Дерріди. Теорія структурації Е.Гідденса. Структуралістський конструктивізм П.Бурдьє. Комунікативна теорія соціальної дії та соціальних систем Ю.Габермаса. Постмодерністські соціологічні теорії: З.Бауман та Ж.Бодрійяр.

Література

1. Андрущенко В. Історія соціальної філософії. / В. Андрущенко. – К., 2000.

Гофман А. Семь лекций по истории социологии. / А. Гофман. – М., 2000.

2. Захарченко М.В. Історія соціології (від античності до початку XX ст.) / М.В. Захарченко, О.І. Погорілий – К., 1993.

3. История социологии в Западной Европе и США / отв. ред. Г. Осипов. – М., 2001.

 

 

● Соціологія організацій

Соціологія організацій як галузь наукового знання.

Моделі соціальної організації в історії соціологічних досліджень.

Роль організацій у повсякденному житті суспільства. Природа та сутність сучасної організації. Соціологія організацій як сфера наукових знань, її об’єкт та предмет дослідження. Методологія соціології організацій.Виникнення теорії організацій як відповідь на виклики суспільних змін. Зародження соціології організацій: організація як трудовий процес (Ф.Тейлор). Функціональна модель «Організація – машина» (А.Файоль, Л.Урвік). Бюрократична модель організації (М.Вебер). Неформальні моделі самоорганізації (Е.Мейо, Ф.Ротлісбергер). «Соціо-технічна модель» організації (Е.Тріст, А.Райс). ”Інтеракціоністська модель” (Ч.Бернард, Г.Саймон). Модель «природної організації» (Р.Мертон, А.Етціоні).

 

Організація як соціальна система. Види та структура соціальних організацій.

Соціальна організація як вищий рівень розвитку соціальних систем. Атрибутивні якості соціальної організації. Основні структурні компоненти організації: цілі, структура, персонал, технології. Параметри соціальної структури організації. Типи організаційних структур. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи. Типологія організаційної культури. Види соціальних організацій.Характерні типологічні ознаки організацій: розподіл функцій, ієрархія, прийняття рішень, фіксоване членство. Органічні та механічні типи організацій.

 

Людина в організаційному просторі.

Основні підходи до вивчення особистості члена організації. Особистісні якості члена організації. Фактори, що впливають на поведінку індивіда в організації. Типи трудової поведінки. Навчання та організаційна соціалізація. Мотивація в організації. Сутність мотивації як функції управління в організації. Природа мотивації. Функції мотивів поведінки індивіда.

 

Група як основа організації. Лідерство і команди в організаціях.

Група як основа соціальної організації. Поняття групової динаміки, її характеристики. Фактори, що впливають на групову динаміку. Лідерство та групові явища. Психологічні проблеми лідерства в організаціях. Стилі лідерства. Група і команда. Роль командної роботи в організації.

 

Організаційні процеси: конфлікти та комунікація в організаціях.

Природа і моделі комунікації в організації.Аналіз комунікативних мереж та ролей. Умови та фактори ефективної комунікації. Комунікативні бар’єри. Організаційні конфлікти. Організаційний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Функції організаційного конфлікту. Джерела та прояви конфліктності в організаціях. Розв’язання конфліктів та переговорний процес. Соціальні технології запобігання конфліктних взаємодій.

Функціонування соціальних організацій. Влада та організаційна політика.

Сутність процесу управління в організаціях. Основні етапи управління. Бюрократія в організаціях. М.Вебер про основні риси ідеальної бюрократії. Негативні сторони діяльності бюрократії. Модель бюрократії Р.Мертона. Види бюрократії в сучасних організаціях. Управлінські рішення та їх типологія. Процес прийняття управлінських рішень. Організаційна влада і політика.Модель влади в організації. Джерела влади. Виміри влади. Організаційна політика. Типи політичної активності в організації. Умови організаційної політики.