ТОП 10:

ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ БУЛАВОВУСИХ ЛУСКОКРИЛИХ



(LEPIDOPTERA: PAPILIONOIDEA, HESPERIOIDEA) КАМ’ЯНЕЦЬКОГО ПРИДНІСТЕР’Я

В статті подається коротка історія дослідження фауни денних лускокрилих на території Кам’янецькогоПридністер’я.

Ключові слова: булавовусі лускокрилі, Lepidoptera, Rhopalocera, історія досліджень, фауна, Кам’янецьке Придністер’я.

 

Історія лепідоптерологічних досліджень на Поділлі бере свій початок у 30-х роках ХІХ ст. і триває вже понад 170 років. Роботи, опубліковані у середині ХІХ – на початку ХХ ст., до початку Другої світової війни становлять перший етап у вивченні регіональної ропалоцерофауни. Ці праці були присвячені з’ясуванню таксономічного складу та особливостей поширення булавовусих лускокрилих, переважно як складової частини ентомофауни, у цьому регіоні.

Першою відомою працею про лускокрилих Поділля, в тому числі і булавовусих (Lepidoptera, Rhopalocera), була робота Л. Чекановського [6]. Проте, переважна більшість його вказівок стосується тодішньої Волинської губернії, зокрема околиць м. Кременець.

Найперші лепідоптерологічні дослідження у Кам’янецькому Придністер’ї (далі КП), у середині ХІХ ст. провів Густав Бельке, котрий надав найповнішу на той час інформацію про фауну тварин цієї території. У його працях [4, 5] на основі матеріалів, зібраних в околицях Кам’янця-Подільського – від смт. Смотрич на півночі до с. Жванець на півдні і від с. Оринин на північному заході до сіл Китайгород і Демшин на сході та південному сході, наведено 58 видів денних лускокрилих (Rhopalocera: Papilionoidea, Hesperioidea). Серед наведених Г. Бельке видів, варто відзначити такі регіонально-рідкісні, як: Heteropterus morpheus, Zerynthia polyxena, Heodes hippothoe, Limenitis populi, Pandoriana pandora, Brenthis daphne, B. ino, Nymphalis antiopa; а також дотепер не підтверджені наступними знахідками: Muschampia tessellum, Plebeius optilete, Chazarabris eis. Зрештою, у наведених Г. Бельке таксономічних списках натрапляємо на деякі очевидні помилки у визначенні. Так, до видового складу фауни КП потрапили: балкано-іранський вид Melanargia larissa (Geyer, 1828), карпато-балканський високогірний Erebia melas (Herbst, 1796), бореомонтанний Lasiomma tapetropolitana (Fabricius, 1787). На сумнівність знахідок цих видів вказував А.В. Ксенжопольський у своїй фундаментальній праці «Rhopalocera Юго-Западной Россіи» [34].

У західних районах Поділля на цьому етапі лепідоптерологічні дослідження проводили: Я. Верхратський [19, 20], А. В’єжейський [21], Т. Гарбовський [7] тощо. Серед найцікавіших знахідок того часу варто згадати Polyommatus dorylas, P. Admetus (Esper, 1783), P. Damon ([Denis&Schiffermüller], 1775), тощо. Пізніше на цій території працювали: С. Клеменсевич [11], Я. Романішин і Ф. Шилле [14], М. Свйонткевич [17], Я. Яросєвич [10], А. Старчевський [16], Є. Кремкі [12], Р. Кунце та Я. Носкевич [13], С. Толь [18], С. Адамчевський [1-3] та ін. Здебільшого вони віддавали перевагу дослідженню південних придністрянських районів (зокрема в межах сучасних Борщівського, Заліщицького та Чортківського районів Тернопільської області), які відзначалися особливим біорізноманіттям та специфічною степовою ентомофауною. На основі декількох, проведених у 1933-1936 роках польськими ентомологами експедицій, а також узагальнення наявних на той час літературних даних, Є. Кремкі опублікував оглядову працю по лепідоптерофауні Поділля, у якій, зокрема, навів 110 видів булавовусих лускокрилих [12]. Серед них варто згадати такі види, як: Carcharodus flocciferus (Zeller, 1847), Pyrgus serratulae, Spialia sertorius (Hoffmannsegg, 1804), Carterocephalus palaemon, Leptideamorsei major, Pontiachorid ice (Hübner, [1813]), Coliasmyr midone, Maculinea alcon, Aricia eumedon, Polyommatus amandus (Schneider, 1792), Euphydryas aurinia (Rottemburg, 1775), Mellictadia mina (Borkhausen, 1793), Nymphalis xanthomelas, Coenonympha hero, Erebia aethiops тощо. Згодом С. Адамчевський, як доповнення до праці Кремкі, опублікував статтю про більших лускокрилих Поділля, в якій для регіону вперше вказав низку видів Rhopalocera, серед яких, зокрема, такі цікаві види, як Pyrgus armoricanus, Thymelicus acteon (Rottemburg, 1775) та Parnassius apollo (Linnaeus, 1758) [2].

Аналізуючи лепідоптерологічні дослідження початку минулого століття на суміжній зі сходу території Поділля, слід відзначити роботу А. Тушина і Н. Раєвського, в якій, в основному для тодішнього Вінницького повіту Подільської губернії, зокрема, околиць м. Вінниці, вказано 65 видів булавовусих лускокрилих, зокрема: Limenitis populi, Coenonympha hero, Lycaena helle тощо [38]. Згодом на території Вінницького повіту вивченням лепідоптерофауни займався співробітник Вінницької ентомо-фітопатологічної станції цукротресту М. Білозор, який для цього району навів 100 видів Rhopalocera [22]. Серед них, зокрема, є й такі регіонально рідкісні види, як: Carcharodus flocciferus, Spialia orbifer (Hübner, 1823), Zerynthia polyxena, Leptideamorsei major, Colias myrmidone, Maculinea teleius, Brenthis ino, Coenonympha hero, Coenonympha tullia, Erebia aethiops, Hipparhia semele (Linnaeus, 1758), Brinthesia circe тощо.

Другий етап лепідоптерологічних досліджень у КП пов’язаний зі створенням у жовтні 1918 року Кам'янець-Подільського Українського університету, який надалі був реорганізований в Інститут народної освіти. У 1920-х роках ентомологічні дослідження на території Кам’янеччини проводив старший асистент зоологічного кабінету при Кам’янець Подільському університеті, а згодом, після його реорганізації – викладач зоології в сільськогосподарському інституті О.М. Кожухів, який займався вивченням видів – шкідників сільського господарства, зокрема садівництва [32]. Власне фауністичними дослідженнями у КП у цей час займався відомий подільський вчений-зоолог, керівник підсекції прикладної зоології на кафедрі природи, сільського господарства і культури Поділля при сільськогосподарському інституті професор В.П. Храневич. Результатом його багаторічних досліджень стала написана у співавторстві з Д.О. Богацьким праця «Матеріали до лепідоптерофауни Поділля» (1924) [40]. Будучи написаною на основі матеріалів, зібраних протягом 1906-1924 рр., в основному в м. Кам’янець-Подільський та його околицях, а також аналізу попередніх публікацій, ця праця стала найбільш повним та узагальненим зведенням, присвяченим лепідоптерофауні цього регіону. У роботі наведено анотований список 102 виявлених у регіоні видів денних лускокрилих, 97 з яких вказуються безпосередньо з КП. Крім місць знахідок (поширення), у цій праці автори також вказують деякі екологічні особливості регіональної лепідоптерофауни, зокрема, річну кількість генерацій та період лету імаго, а також аналізують попередні лепідоптерологічні публікації з регіону, зокрема праці А. Тушина і Н. Раєвського [38] та Г. Бельке [4,5]. Найцікавішими з наведених у цій праці знахідками є вказівка з Кам’янця-Подільського та з с. Дерев’яне степового стенотопного виду Melanargia russiaejapygia Cyr.»), поширеного значно східніше, а також вказівки щодо таких регіонально рідкісних видів, як Carterocephalus palaemon, Zerynthia polyxena, Maculinea teleius та Pandoriana pandora, Argyronomela odice, Nymphalisan tiopa, Lopinga achine, Melanargia russiae, Coenonympha tullia, Brinthesia circe, а особливо Coliasmyr midone та Maculinea alcon, не підтверджених у КП. сучасними знахідками.

У 1927 році на основі опрацювання зібраних ентомологами аматорами А.В. Вінницьким та А.В. Шафіровим колекційних матеріалів В.П. Храневич публікує статтю про лепідоптерофауну Гайсинщини (одного з районів Східного Поділля), в якій вказує 60 видів булавовусих лускокрилих [39].

Закриття Інституту народної освіти та репресії 30-х років, коли були засуджені й знищені практично усі Кам'янець-Подільські науковці, майже на 40 років зупинили дослідження фауни регіону [33].

Наступний, вже післявоєнний, третій етап регіональних лепідоптерологічних досліджень, розпочався у 60-80-х рр. ХХ-го ст., коли на території Кам'янець-Подільського району проводили дослідження та збирали колекції метеликів натуралісти-краєзнавці Л.А. Лясота та Г.І. Ференц. Нажаль, результати їхніх досліджень не були опубліковані, проте, основна частина зібраних ними матеріалів зберігаються у фондах Хмельницького краєзнавчого музею, де й були опрацьовані нами [23].

Таким чином, до початку наших досліджень, вивчення лепідоптерофауни у регіоні проводили спорадично, з великими перервами з середини ХІХ-го – до середини ХХ-го століть, а також впродовж 1960-80-х років минулого століття.

Сучасні дані щодо ропалоцерофауни Поділля знаходимо у небагатьох публікаціях Я. Капелюха [31], Д. Моргуна [35] та С. Попова [37]. Крім того, на цьому етапі дослідженнями Подільської ропалоцерофауни, в тому числі й у К.П., займаються ентомологи-аматори: Г. Паламарчук [36] і Г. Романов [15]. Останній, вперше для регіону виявив рідкісного та маловідомого на Україні синявця – Plebeius sephirus.

Сучасний, четвертий етап у вивченні фауни булавовусих лускокрилих КП пов’язаний, зокрема, і з нашими дослідженнями. В останні роки активізувалось вивчення таксономічного складу та поширення денних лускокрилих у регіоні, розпочались дослідження їх екологічних особливостей. Проводяться дослідження характеру та тенденцій змін в угрупованнях денних лускокрилих під впливом природних й антропогенних факторів різного виду й інтенсивності та розробляються заходи з охорони різноманіття булавовусих лускокрилих у природних екосистемах КП [23-28].

Список використаних джерел:

1. Adamczewski St. Uzupełnienia i sprostowania do fauny motyli Polski. I // Fragm. Faun. Mus. Zool. Pol. T. 3, № 14., 1938.

2. Adamczewski S. Przyczynek do znajomosci fauny motyli Podola Polskiego // Fragm. Faun. Mus. Zool. Pol., T. 4, № 9. 1939.

3. Adamczewski St. 1950. Uzupełnienia i sprostowania do fauny motyli Polski. II // Pol. Pis. Entom. – T. XX: 75-93.

4. Belke G. Quelques motssur lec limatet la fauna de Kamienietz-Podolski // Bull. Soc. Nat. Mosc. – 1853. – 26 (1): 410-437.

5. Belke G. Esquisse del’ histoir enature llede Kamienietz-Podolski // Bull. Soc. Nat. Moscow. – 1859. – 32 (1): 24-106.

6. Czekanowski L. Verzeichnissder Wolhynischen und Podolischen Schmetterlingeder Sammlungdes Wolhynischen Lyceum // Bull. Dela Soc. imp. Des Natural. De Moscou", 1832, b. 5.

7. Garbowski T. 1892. Materialien zueiner Lepidopteren fauna Galizienz, nebstsy stematis chenund biologischen Beitragen // Sitzungsbr. Akad. Wiss. inWien. – 1892. – Bd. CI. – S. 869-1004.

8. Higgins L.G. Classification of European butterflies.– London: Collins, 1975.– 320 pp.

9. Hirschler J., Romaniszyn J. Motylewiększe (Macrolepidoptera) z okolic Lwowa // Spraw. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. – 43. – Krakow, 1909. – S. 80–155.

10. Jarosiewicz J. Leucochloëchloridice Hb. // Pol. pis. entom. 14-15. – Lwow, 1935-1936. – S. 368, 369.

11. Klemensiewicz S. O nowych i małoznanych gatunkach motyli fauny galicyjskiej // Spr. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. – 33: s.113–190; 34: s.176–202; 35: s.78–101; 36: s.40–76; 38: s.4–7; 43: s.53–62; 45: s.1–8. – Krakow, 1898–1911.

12. Kremky Y. Badanian ad fauna motyli Podola Polskiego. 1 // Fragm. Faun. Mus. Zool. Pol., 1937. – T. 3, № 2.

13. Kuntze R., Noskiewicz J. Zarys zoogeografii Polskiego Podola // Pracenauk. Wydawn. Towar. Nauk. We Lwowie, T. 4./ 2. – Lwow, 1938.

14. Romaniszyn J., Schille F. Fauna motyli Polski (Fauna Lepidopterorum Poloniae). – Pracemonogr. Kom. Fiziogr. PAU. – 6, T.1. – Krakow, 1929. – 552 s.

15. S. Popov, Y. Kanarsky, G. Romanov, A. Zakov, S. Gerasimova. Ukraine / Prime butterfly areas in Europe: Priority sites for conservation. – Ministry of Agriculture, Natural Management and Fisheries of the Netherlands. – Wageningen, 2003. – p. 611–642.

16. Starczewski A. Przyczynek do fauny Macrolepidoptera okolic Buczacza // Pol. Pis. Entom., 1935-36, T. 14-15.

17. Swiatkiewicz M. Motyler zadke i nowe dla Polski z okolic Podola // Pol. Pis. Entom. – 5: 126-132; Prz. I. – 7: 44-46; Prz. II. – 9: 87-92; Prz. III. – 10: 218-223. – Krakow, 1926–1931.

18. Toll S.H. Uzupelnienia do fauny Motyli Polski // Pol. Pis. Entom., 1937-1938, Т . 16-17.

19. Werchratski J. 1869. Przyczyne k do krajowej fauny motylej // Spr. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. – 3. – Krakow, 1869. – S.50–55.

20. Werchratski J. 1870. Dodatek do fauny motylej // Spr. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. T. 4. – Krakow, 1870. – S.263–264.

21. Wierzejski A. Zapiski z wycie c zkipo dolskiej // Spr. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. – 1: s. 165-179. – Krakow, 1876.

22. Білозор М. Матеріяли до лепідоптерофавни Поділля. // Зб. праць зоол. муз. ВУАН. – 1931. № 10. – С. 127-206.

23. Гордій Н.М. Фауна денних метеликів (Lepidoptera, Diurna) НПП «Подільські Товтри» / Н.М. Гордій, Ю.В. Канарський // Наук. зап. Держ. прир. муз. – Львів, 2004. – 20. – С.139-148.

24. Гордій Н.М. Рідкісні лускокрилі (Lepidoptera) НПП «Подільські Товтри» та напрямки їх охорони / Н.М. Гордій // Наукові основи збереження біотичного різноманіття. Мат. 5 наук. конф. мол. вчених (Львів, 8-9 листопада 2004 року). –Львів, 2004. – С. 23-25.

25. Гордій Н.М. Видовий склад денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) загальнодержавного ботанічного заказника «Устянський» / Н.М. Гордій // Наук. пр. Кам.-Под. держ. ун-ту. – Вип. 1. – Кам’янець-Подільський, 2007. – С. 16-18.

26. Гордій Н.М. Видовий склад денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) загальнодержавного ботанічного заказника «Товтра Вербецька» («Чотири Кавалери») / Н.М. Гордій // Наук. пр. Кам.-Под. держ. ун-ту. – Вип. 6. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Т. 3. – С. 44-45.

27. Гордій Н.М. Фауна денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) заказника «Бакотська затока» / Н.М. Гордій // Наукові основи збереження біотичного різноманіття. Мат. 8 наук. конф. мол. вчених (5-6 листопада 2007 року). – Львів, 2007. – С. 87-88.

28. Гордій Н.М. Денні лускокрилі (Lepidoptera, Diurna) атолоподібних товтр НПП «Подільські Товтри» / Н.М. Гордій // Наук. зап. Тернопіль. нац. педаг. ун-ту ім. В. Гнатюка. С.: Біологія. – 2010. – № 4 (45). – С. 122-126.

29. Ершовъ Н. Каталогъ чешуекрылыхъ Россiйской имперiи / Н Ершовъ, А. Фильдъ // Труды рус. энтом. об-ва. T. IV. – Петербург, 1870. – С. 130-204.

30. Канарський Ю.В. Про методику обліків і розрахунку чисельності денних лускокрилих / Ю.В. Канарський // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Біолог. – 2006. –Вип. 41. – С. 63-70.

31. Капелюх Я.І. Рідкісні червонокнижні комахи заповідника «Медобори» Тернопільської області / Я.І. Капелюх // Вестник зоологии. – 1999. – 33, №3. – С. 20.

32. Кожухів О.М. Шкідники саду Кам’янця та боротьба з ними / О.М. Кожухів // Зап. Кам.-Под. ін-ту народ. освіти. – Т. 1. – Кам’янець на Поділлю, 1926. – С. 1-22.

33. Кокус В.В. Дослідження природи в працях вчених Кам’янеччини в 20-х – 30-х роках ХХ століття / В.В. Кокус // Наукові записки Вінницького педуніверситету. Серія Географічна. Вип. 13 (2007).

34. Ксенжопольский А.В. Rhopalocera Юго-Западной России / А.В. Ксенжопольский // Тр. общ. Изсл. Волыни. 8. – 1911. – С. 1-76.

35. Моргун Д.В. Булавоусые чешуекрылые (Lepidoptera: Rhopalocera) Винницкой области Украины / Д.В. Моргун // Russian. Entomological Journal. – 1999. – 8 (4): 307-315.

36. Паламарчук Г. Аннотированный список видов (Lepidoptera, Rhopalocera) собранных в Хмельницкой области в 1995-2006 годах / Г. Паламарчук // http://genaps.narod.ruspisok_hmelnitskij.htm.

37. Попов С.Г. Население булавоусых чешуекрылых (Lepidoptera, Rhopalocera) Днестровского каньона в 1986-1992 годах (Западная Украина) / С.Г. Попов // Энтомологические исследования в заповідниках степной зоны. Тез. докл. междунар. симпоз. Харьк. отд. Укр. энт. об-ва. – Харьков, 1993. – С. 56-59.

38. Тушин А. Матерiалы къ фауне Lepidoptera Подольской губерніи / А. Тушин, Н. Раевский // Зап. об-ва подольских естествоиспытателей и любителей природы. Т. 3. – Каменец-Подольск, 1915. – С. 71-86.

39. Храневич В. Матеріали до фауни Lepidoptera на Гайсинщині / В. Храневич // Тр. Фіз.-мат. відділу УАН. Т. IV, Вип. 2. – Київ, 1927. – С. 305-315.

40. Храневич В. Матерьяли до лепідоптерофауни Поділля / В. Храневич, Д. Богацький // Зап. Сіль-госп. ін-ту в Кам'янці на Поділлю. Т. 1. – Кам’янець на Поділлю, 1924. – C. 1-38.

 

Short history of research of fauna of Lepidoptera on territory of Ukraine is given in the article.

Key words: butterflies, Lepidoptera, Rhopalocera, research history, fauna, Kamyanetske Prydnisterya.

Отримано 24.06.2014 р.

 

УДК 591.524.15 (16) (477.43; 477.44)

М.Д.Матвєєв1, М.О.Тарасенко1, В.О.Новак2

1 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,

м. Кам’янець-Подільський

2 Голосківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Летичівського району Хмельницької обл., с. Голосків Летичівського району Хмельницької обл.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФАУНИ ШТУЧНИХ ВОДОЙМ НА СХОДІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ та ЗАХОДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙу 2014 р.

Проведено дослідження фауністичного різноманіття штучних водойм Хмельницької та Вінницької областей, визначено видовий склад тварин, існування яких пов’язано з водою.

Ключові слова: штучні водойми, фауна, Хмельницька область, Вінницька область.

Пропонуємо ознайомитися з попередніми результатами польових робіт, які були проведені науковцями Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Західноукраїнського орнітологічного товариства 6-9 липня 2014 р. з вивчення видового складу, чисельності видів фауни на території штучних водно-болотних угідь Летичівського та Деражнянського районів Хмельницької і Барського, Літинського та Хмільницького районів Вінницької областей. Дослідження здійснювалися в рамках виконання держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України «Розробка методики сталого використання та збереження біорізноманіття водойм і боліт Поділля» (№0113U000487).

Дослідження орнітофауни проводилися за методикою Міжнародних обліків птахів (РОМ). Встановлення видового складу іхтіофауни водойм проводилося шляхом визначення видової приналежності риб в уловах місцевих рибалок.

Об’єктами дослідження були обрані ставки, риборозплідні господарства, колишні торфорозробки.

Зареєстровано червонокнижний вид – п'явку медичну Hirudo medicinalis – в старицях (колишніх торфорозробках) на р. Згар на території заказника «Згарський» поблизу с. Багринівці Літинського району Вінницької області.

Іхтіофауну досліджували лише на 6 штучних водоймах. У результаті зареєстровано 11 видів риб (табл. 1), з них 2 види (лин озерний Tinca tinca, карась звичайнийCarassius carassius) занесені до Червоної книги України [1].

З герпетофауни на водоймах регіону дослідження були знайдені черепаха болотяна Emys orbicularis і гадюка звичайна Vepera berus.

Під час дослідження зареєстровано 92 види птахів, з них водоплавних птахів – 19 видів; прибережно-водних птахів – 34 види; птахів прибережної деревно-чагарникової та лучної рослинності – 29 видів; птахів, що шукають корм біля водойм, – 10 видів (табл. 1). Найбільш поширеними на штучних водоймах регіону є 10 видів (10,8% видів від загальної кількості видів птахів, що зустрічалися на водоймах і біля них): на 16 водоймах (84,2% водойм від загальної кількості водойм, що обстежувалися) зареєстровані лиска Fulica atra та чепура велика Egretta alba; на 15 водоймах (78,9%) – плиска біла Motacilla alba, на 14 водоймах (73,7%) – ластівка сільська Hirundo rustica, на 13 водоймах (68,4%) – чапля сіра Ardea cinerea, на 12 водоймах (63,2%) – мартин звичайний Larus ridibundus і крячок білощокий Chlidonias hybrida, на 10 водоймах (52,6%) – пірникоза велика Podiceps cristatus, попелюх Aythya ferina і лунь очеретяний Circus aeruginosus.

Було зареєстровано 6 видів птахів, які включені до Червоної книги України [1]: косар Platalea leucorodia ілелека чорний Ciconia nigra зустрічалисяна ставу з ділянками невеликої глибини біля с. Ставниця Летичівського району Хмельницької області; oрлан-білохвіст Haliaeetus albicilla, чернь білоока Aythya nyroca, нерозень Anas strepera – на ставу на р. Згар біля с. Микулинці і с. Ріжок Літинського району Вінницької області;шуліка чорний Milvus migrans – на ставу колишніх торфорозробок біля с. Шиїнці Деражнянського району Хмельницької області та на ставу на р. Хвоса поблизу с. Івча Літинського району Вінницької області.

З видів ссавців, життя яких пов’язане з водоймами, були знайдені 2 червонокнижних види [1] – горностай Mustela erminea та видра річкова Lutra lutra, а також ондатра Ondatra zibethicus.

Таким чином, штучні водойми західних районів Вінницької та східних Хмельницької областей відіграють важливу роль у поширенні, розмноженні, міграції різних груп тваринного світу та є важливими об’єктами для збереження фауністичного різноманіття.

Список використаних джерел:

1. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова — К. : Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.

Research of faunistic variety of ornamental waters of Khmelnitsky regions of Vinnycja regions is conducted, certainly specific composition of animals existence of which is related to water.

Key words: ornamental waters, fauna, Khmelnitsky region, Vinnycja region.

Отримано 14.09.2014 р.


Таблиця 1

Фауна штучних водойм сходу Хмельницької та заходу Вінницької областейу 2014 р.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.51.159 (0.019 с.)