Мовленнєвої підготовленості дітей до школи

Мета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготовленості дітей до школи та рівень мовленнєвої активності й сформованості оцінно-контрольних дій (ОКД).

Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують послідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну картинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із власного досвіду на тему, запропоновану дослідником.

Результати дослідження заносять до табл. 42.

Таблиця 42

Ім'я, прізвище	Активність	Якість відповідей	ОКД	Рівень мовленнєвого розвитку
	висока	недостатня	низька	висока	недостатня	низька	наявні	відсутні	високий	середній	низький

'Активність: В - висока; Нд - недостатня; Нз - низька; С - середня. 498

У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкретні приклади.

Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опорними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: червоною - все правильно, синьою - є деякі помилки, чорною - багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь розповідь із помилками).

Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою

де F_окд, F₁ - показники сформованості; т_д, т₁ - кількість допущених помилок, п_п, п₁ - відповідно кількість помічених дитиною помилок.

Результати досліду заносять до табл. 43.

Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності.

Мовленнєва активність: наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосереджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога; заці­кавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відпові­дати, звертатись із запитаннями, доповнювати відповіді однолітків, ви­правляти помилки (Основние показатели готовности детей шестилет-него возраста к школьному обучению / Ред.: Л. А. Венгер, Г. Г. Кравцов. - М.: НИИ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25).

Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова доповнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мовленні, виправити їх.

Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромиться, нервує.

Таблиця 43

Примітка. Во - взаємооцінка; Со - самооцінка.

Активність нестійка: під час заняття дитина часто відволікається, не може зосередитися на запропонованій темі.

Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відповідати; не виявляє інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.

Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню.

Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, потребує додаткових запитань.

Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточню вальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мовленні допускає багато помилок.

Контрольні дії - це усвідомлене регулювання дитиною мовленнєвої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помилкам, їх констатування та виправлення, а також забезпечення відповідності результатів мовленнєвої діяльності запропонованому плану (вимогам, зразку, нормам вимови).

Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнєвої діяльності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відповідної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки.

Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва активність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; відсутність граматичних помилок; достатній обсяг словника; уміння самостійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправляти помилки.

Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовленнєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя.

Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мовленнєва активність і якість відповідей; у мовленні багато помилок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуативне мовлення; відсутні ОКД.

Методика діагностикирівня сформованості тонких рухів пальців руки

Мета: дослідити: а) швидкість рухів правої та лівої рук; б) рівень розвитку тонких рухів пальців рук (підготовка руки дитини до письма).

Хід досліду: варіант І. Вихователь пропонує дитині намотати 2 м цупких ниток на котушку. Лівою рукою вона бере за краї котушки, а вказівним і великим пальцями правої руки тримає нитку. За сигналом експериментатора дитина починає робити обертальні рухи правою рукою, щоб якомога швидше намотати нитку на котушку. Потім аналогічні дії повторюються лівою рукою. Окремо фіксується час виконання дії для правої та лівої рук. Еталонний час - 15 с для правої і 20 с - для лівої руки (Павлютенко Е. М., Крижков В. В. Оценка степени готовносте детей к обучению в школе. - Запорожье: Обл. изд-во, 1992.- С. 36).

Варіант II. Вихователь використовує мотометричний тест Озерецького «Вирізування кола». Дитина отримує карточку з тонкого картону чи ватману, на якій зображене коло. Вихователь дає ножиці й пояснює, що потрібно вирізати по товстій лінії коло. Фіксується час початку вирізування. Упродовж хвилини дитина має вирізати не менш як 8/9 кола. Відхилитися від товстої лінії дитина може не більше двох разів (якщо в процесі роботи вона перерізала одну з тонких ліній) чи один раз (якщо вона перерізала дві тонкі лінії). Для виконання цього завдання дитині надаються дві спроби.

Тест вважається невиконаним, якщо перевищено час, відведений для вирізування (1 хв), та за великої кількості допущених помилок. Виконання завдання позначається знаком плюс (+), невиконання - знаком мінус (-). (Там само. - С. 37).

Методика визначеннярівня розумової працездатності дитини

Мета: визначити рівень розумової працездатності дітей.

Матеріал: таблиця з фігурами трикутника, кружечка, прапорця.

Хід досліду: на виконання роботи відводиться 2 хв. Попередньо вихователь інструктує дітей: «Подивіться уважно на фігури. У трикутник потрібно поставити рисочку (мінус), у кружечок - хрестик (плюс), у прапорець - крапку». Зразок завдання вихователь подає на дошці. Діти повторюють. Потім зразок на дошці витирають і за сигналом: «Почали писати!» діти розпочинають виконувати завдання. За 2 хв. експериментатор зупиняє роботу і збирає таблиці. (Кожне обстеження супроводжується новим завданням.)

Виконане завдання оцінюється за обсягом роботи (кількість пере­глянутих фігур) та якістю роботи (кількість допущених помилок на 100 переглянутих фігур). Наприклад, дитина переглянула 60 знаків і допустила 7 помилок. З розрахунку на 100 фігур це становить

Коефіцієнт продуктивності розумової працездатності Q дітей обчис­люється за формулою

де с - кількість переглянутих рядків; d ~ кількість помилок. Кожний пропущений рядок не входить до загального числа переглянутих рядків,

Таблиця 44. Орієнтовні нормативи розумової працездатності

вважається за одну помилку і додається до загального числа помилок (табл. 44).