Тема 20 Фіксування цивільного процесу

Самостійна робота.

Питання семінарського заняття.

1. Поняття, форми та значення фіксації цивільного процесу.

2. Фіксування судового розгляду технічними засобами.

3. Журнал судового засідання, його зміст.

4. Протоколи про проведення окремих процесуальних дій.

 

Методичні рекомендації.

При вивченні фіксування цивільного процесу слід дослідити яким чином здійснюється фіксування розгляду справи технічними засобами, в чому полягає її значення, як ведеться журнал судового засідання та коли мають складатися протоколи про проведення процесуальних дій та яких саме.

 

Питання для самостійної роботи

1.За яких умов здійснюється повне фіксування судового засідання?

2. Які існують форми фіксування цивільного процесу? Проаналізуйте їх.

3. Проаналізуйте інститут «журнал судового засідання» та висловте свою думку щодо доцільності його існування при фіксації цивільного процесу технічними засобами.

4. Які відомості мають зазначатись у журналі судового засідання?

5. У якій формі суд розглядає подані зауваження щодо технічного запису судового засідання або журналу судового засідання до ухвалення судом рішення у справі?

6. У яких випадках фіксація процесуальної діяльності суду та інших учасників процесу здійснюється у протоколі?

7. Які існують підстави для подання зауважень щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання?

8. Чи можуть при складанні протоколу окремих процесуальних дій поза судовим засіданням застосовуватися технічні засоби? Якщо так, то які саме?

9. Який зміст та порядок оформлення протоколу про окремі процесуальні дії?

10. Проаналізуйте ч. 5 ст. 197 ЦПК. Чи є обов'язком суду повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання?

11. Як саме особа може отримати інформацію про технічний запис судового засідання, крім його роздрукування?

12. Яка процедура відтворення звукозапису і демонстрації відеозапису та їх дослідження?

 

Практичні завдання

1.Позивач Грунько A.B., з урахуванням положень ст. 27 ЦПК України, виявив бажання повністю роздрукувати технічний запис судового засідання. У задоволенні його клопотання йому було відмовлено судом.

Чи правомірна така відмова? Визначте порядок відтворення фіксування судового засідання? Чи повинні письмово звертатись до суду із заявою про роздрукування технічного запису особи, які беруть участь у справі, якщо таке їх право передбачене ст. 27 ЦПК?

Як узгоджуються положення ст. 27 із ч. 5 ст. 197 ЦПК?

 

2. Під час ознайомлення із журналом судового засідання у осіб, які брали участь у справі, виникли зауваження щодо його правильності та повноти. Необхідність подання таких зауважень була зумовлена тим, що технічний запис процесу був пошкоджений у зв’язку з тим, що записувальний пристрій вийшов із ладу, але секретар судового засідання цю обставину встановила в кінці судового засідання. Необхідність подання зауважень була зумовлена підготовкою апеляційної скарги.

Чи мають право особи, які брали участь у справі, клопотати про повторний розгляд справи у зв’язку із тим, що їм відмовлено у задоволенні зауважень щодо неправильності та неповноти запису у журналі судового засідання, а фіксація процесу технічними засобами не здійснювалась з вини суду.

 

3. Судове засідання фіксувалося технічним засобом. Під час судового засідання суддя зазначила, що у зв’язку із неуважністю секретар судового засідання була змушена тричі переписувати журнал судового засідання.

Проаналізуйте дану ситуацію. Чи можуть зазначені обставини стати підставою для оскарження та скасування майбутнього рішення суду? Чи може сторона, яка оскаржує рішення, зазначити цю обставину у апеляційній скарзі та на підтвердження цієї обставини просити суд відтворити технічний запис при розгляді справи у апеляційній інстанції?

 

4. Під час судового засідання позивач двічі змінював свої позовні вимоги. Хід судового розгляду справи фіксувався у журналі судового засідання. У зв’язку із тим, що секретар судового засідання не зафіксував усі зміни позовних вимог у журналі судового засідання, судом першої інстанції рішення було ухвалено без їх врахування. Сторони пропустили строк на подання зауважень на журнал судового засідання.

Проаналізуйте дану ситуацію та вирішіть її. Яку пораду ви як адвокат можете надати сторонам? Складіть відповідний процесуальний документ.

 

5. Гр. Гаврик Ю.А. звернувся до суду з позовом до гр. Мельника C.B. про відшкодування моральної шкоди. Під час розгляду справи повне фіксування судового процесу не здійснювалося, оскільки у суді не було електричного струму. Процес фіксувався лише у журналі судового засідання. Позивач надавав свої пояснення через сурдоперекладача. На наступному судовому засіданні здійснювався звукозапис судового засідання.

Які дії суду, якщо ч. 1 ст. 197 ЦПК передбачено повну фіксацію процесу, але вона не могла здійснюватися за об’єктивних обставин? Чи можлива часткова фіксація процесу, тобто частина фіксується звукозаписом, а інша частина - у журналі судового засідання? Чи обов’язково одночасно має здійснюватися фіксація за допомогою звукозапису та у журналі судового засідання?

 

6. Після ухвалення судом першої інстанції рішення було з’ясовано, що звукозапис неможливо відтворити, тобто він не прослуховувався.

У зв’язку з цим було запрошено спеціаліста, який повідомив, що запис не може бути відтворений тому, що при фіксації мав місце збій апаратури. Сторонам роздрукування звукозапису ходу процесу необхідне для підготовки апеляційної скарги. Щодо протоколу, то він є неповним та неправильним. Суд відмовив особам у посвідченні на нього зауважень. У зв’язку з цим сторони почали наполягати на повторному розгляді справи та обов’язковому його фіксуванні як у журналі, так і спеціалістом, а не секретарем судового засідання, який не підготовлений до такої технічної роботи та не вміє користуватися технічним засобом.

Визначте дії суду. Чи може повторно розглядатися справа, якщо пошкоджено запис фіксування судового розгляду справи та відновити його неможливо? Чи може фіксувати хід процесу спеціаліст?

 

7. Судове засідання фіксувалося технічним засобом. Після закінчення розгляду справи секретар судового засідання повідомила суду, що у зв’язку із перебоями у постачанні електроенергії звукозапис не проводився. Проте, як потім стало відомо, одна із сторін фіксувала хід судового засідання портативним аудіотехнічним пристроєм.

Чи мають право особи, які беруть участь у справі, та сторонні особи, які присутні у залі судового засідання, використовувати портативні аудіотехнічні пристрої для фіксації судового розгляду? Чи можна вважати такий запис офіційнійним? Чи може такий запис бути прийнято та використано судом?

 

Тема 21 Постанови суду першої інстанції

Питання семінарського заняття.

1. Правова природа постанов суду першої інстанції.

2. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал. Види ухвал.

3. Законність і обґрунтованість судового рішення.

4. Зміст рішення суду.

5. Додаткове рішення суду.

6. Роз’яснення рішення суду.

7. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні.

Методичні рекомендації.

Вивчаючи дану тему, слід проаналізувати правову природу постанов суду першої інстанції, визначити їх види та порядок ухвалення судом. Окремо слід з’ясувати значення судового рішення, судового наказу та ухвали, вимоги, які пред’являються до їх складання судом та порядок подачі заяви про ухвалення додаткового рішення чи його роз’яснення судом.

Питання для самостійної роботи

1.Що розуміють під поняттям «судові рішення»? Які є види судових рішень? В чому полягає значення судових рішень?

2. Які вимоги висуває ЦПК України до судових рішень?

3. Чи у будь-яких випадках судові рішення ухвалюються іменем України?

4. Чим відрізняється термін «постановления» від терміна «ухвалення», який закріплено у ст.209 ЦПК України?

5. На яких фактах повинно ґрунтуватися рішення судді? Чи має право суддя висловлювати припущення в судовому рішенні?

6. Чи може суддя судове рішення мотивувати на основі промов адвокатів чи представників сторін?

7. Чи може суд виходити за межі заявлених позовних вимог? Якщо так, то як таке право суду узгоджується із принципом диспозитивності?

8. Проаналізуйте ст. 11 ЦПК. Як діяти судді, якщо нормами матеріального права передбачається можливість виходу за межі заявлених позовних вимог: керуватися ЦПК чи нормами матеріального права?

9. Які судові рішення суддя може постановити не виходячи до нарадчої кімнати?

11. Що таке окрема ухвала суду? У яких випадках та з якою метою вони постановлюються?

12. Розкрийте питання законності та обґрунтованості рішення суду.

13. Що таке розстрочка та відстрочка виконання судового рішення? Які можуть бути обставини для застосування розстрочки та відстрочки виконання судового рішення?

14. Які питання вирішує суд під час ухвалення судового рішення?

15. Які особливості рішення суду на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів?

16. Яку процедуру передбачено ЦПК щодо вирішення питання про визначення порядку і строку виконання рішення, забезпечення його виконання?

17. Які підстави для ухвалення судом додаткового рішення? Який процесуальний порядок ухвалення судом додаткового рішення?

18. Який процесуальний порядок виправлення судом описок та арифметичних помилок у судовому рішенні?

19. Який процесуальний порядок роз’яснення судового рішення? Чи поширюються положення ст. 221 ЦПК на суд касаційної інстанції?

20. Чому окрема думка судді не оголошується у такому самому порядку як і судове рішення? Яке значення для розгляду справи у апеляційній, касаційній інстанціях має окрема думка судді?

 

Практичні завдання

1. Гр. Пацюк С.К. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про визнання його матері Пацюк K.M., 1936 року народження, недієздатною. Мати проживає разом з ним. У заяві зазначається, що психічним захворюванням мати почала страждати з 1997 р. після трагічної загибелі її доньки та онука. Зараз мати перебуває у психоневрологічній лікарні на лікуванні. Протягом останніх 15-ти років вона знаходиться на обліку в психоневрологічному диспансері. Останнім часом стан її здоров’я значно погіршився, мати не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними. Син хоче встановити над нею опіку.

До якого виду провадження належить ця справа? Визначте суб’єктний склад у даній справі.

 

2. При проведенні атестації педагогічних працівників вчителя фізики професійно-технічного училища Якубова Є.К. за результатами атестації було визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та звільнено відповідно за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи звільнення незаконним, Якубов C.K. звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення зарплати за вимушений прогул, у якому, зокрема, зазначив, що працює вчителем фізики 15 років та має відзнаку за останні два роки роботи.

Визначте до якого виду провадження належить дана справа, суб’єктний склад осіб та напишіть відповідний процесуальний акт, який має ухвалити суд.

 

3. Гр. Банникова А.П. звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. У позовній заяві Банникова А.П. зазначила, що Наливайко C.B., який проживає поверхом вище, вже неодноразово заливав її квартиру, але завжди відшкодовував витрати на ремонт. Цього разу він категорично відмовився оплачувати ремонт, мотивуючи це тим, ніби він не причетний до залиття її квартири. В результаті залиття квартири позивача була зіпсована стеля та частина підлоги. Згідно з актом ТОВ «Житловик» залиття сталося з вини мешканців квартири № 14, власником якої є Наливайко C.B.

До якого виду провадження належить ця справа? На підставі яких доказів можна визначити розмір завданих збитків? Якщо між сторонами виник спір щодо оцінки завданих збитків, яким чином його можна вирішити?

 

4. Гр. Шарипов П.П. звернувся до суду із позовом до Змаженка Ф.Ф. та Івахненка I.A. про визнання права власності на 1/3 частину квартири. Суддя встановив, що позовна заява не оплачена судовим збором, а також не вказано точної адреси відповідачів.

Які процесуальні дії суду? Складіть процесуальний документ.

 

5. Гр. Матвієнко O. звернулась до суду з позовом до Матвієнка С. про розірвання шлюбу. В позовній заяві місце проживання відповідача не було зазначено, оскільки Матвієнко С. останній рік не проживав разом із сім’єю. Місце його перебування позивачці не відоме. Позовна заява була надіслана поштою.

Які дії суду? Складіть процесуальний акт.

 

6. Гр. Захарчук JI.M. звернувся до суду із позовом до Шевченка П.Р. про визнання заповіту недійсним. На попередньому судовому засіданні Захарчук JI.M., посилаючись на відповідні медичні довідки, заявив, що має сумніви з приводу того, що спадкодавець (його батько) при посвідченні заповіту розумів значення своїх дій та міг ними керувати, оскільки все майно, яке йому належало, він передав сторонній для останнього особі. Батько, крім того, зловживав алкогольними напоями та посвідчив заповіт у той період, коли позивач перебував у відрядженні за кордоном. Позивач заявив клопотання про призначення експертизи.

Визначте вид провадження, у якому має розглядатися така справа, та аргументуйте свою відповідь посиланням на норми права. Сформулюйте предмет доказування та зазначте докази, які має подати позивач на доведення своїх вимог. Визначте дії суду/

 

7. Гр. Овчарук О. звернувся до суду з позовом до Шаркова П. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. У судовому засіданні позивач заявив клопотання про допит свідків Прокопчука O. та Треушника A., які проживають у м.Харкові, у порядку окремого доручення.

Визначте дії суду/

 

8. Гр. Коноyов К. звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із позовом про визнання Кондратюка B. таким, що втратив право на користування житловим приміщенням. На попереднє судове засідання, яке було призначене на 12 жовтня 2011 р., позивач не з'явився, а відповідач повідомив, що 11 жовтня 2011 р. позивач загинув у ДТП, про що йому повідомив батько позивача.

Визначте дії суду. Який процесуальний документ має постановити суд?

 

Тема 22 Окреме провадження

Питання семінарського заняття.

1. Поняття окремого провадження.

2. Відмінність окремого провадження від позовного провадження.

3. Справи, що розглядаються в порядку окремого провадження.

Методичні рекомендації.

При підготовці до семінарського заняття необхідно вивчити монографії з окремого провадження та з’ясувати правову природу окремого провадження, його відмінні ознаки від позовного провадження, проаналізувати кожну категорію справ окремого провадження, що передбачені ст.234 ЦПК України та процесуальний порядок їх розгляду судом.

 

Питання для самостійної роботи.

1. Які ознаки відокремлюють окреме провадження від інших видів провадження?

2. Охоронюваний законом інтерес як предмет судового за­хисту в справах окремого провадження. Співвідношення суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу.

3. Процесуальне становище осіб, які беруть участь у справах окремого провадження.

4. Характерні ознаки процесуального засобу порушення справ окремого провадження.

5. Зміст та визначення поняття «спір про право».

6. Встановлення наявності спору про право в справах окремого провадження.

7. Правові наслідки встановлення спору про право в справах окремого провадження.

8. Які справи підлягають розгляду в порядку окремого провадження? Проаналізуйте ст. 234 ЦПК.

9. Які категорії справ окремого провадження розглядаються у колегіальному складі?

10. Які нормативно-правові акти регламентують участь народних засідателів у справах окремого провадження?

11. Особливості визначення понять «заявник» та «заінтересовані особи» та їх процесуального положення у справах окремого провадження.

12. Спеціальні права заявника та заінтересованих осіб в справах окремого провадження.

13. Хто та як має встановлювати коло заінтересованих осіб у справах даного провадження?

14. Чи поширюється на окреме провадження принцип змагальності? Якщо так, то за якими категоріями справ?

15. Який процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження?

16. Чи може розглядатися справа окремого провадження у заочному розгляді, якщо не з'являються заінтересовані особи?

 

Практичні завдання

1. До суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу звернулося подружжя. Обоє із подружжя згодні на розірвання шлюбу, у них немає спірних питань щодо розподілу майна, два малолітні сини залишаються на вихованні дружини, чоловік зобов'язується надавати їм матеріальну допомогу у добровільному порядку згідно з нотаріально посвідченим сторонами договором про сплату аліментів, виховання дітей та їх місце проживання.

У якому провадженні цивільного судочинства за даних умов має розглядатися така справа та чому? Які докази повинні бути подані суду?

Які наслідки настануть у разі невиконання аліментного договору батьком дітей?

 

2. При розгляді справи Козак Б. про встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка Абакумова І. з метою одержання пенсії суд залучив до участі у справі як заінтересовану особу дочку Абакумова від першого шлюбу. Під час розгляду справи дочка заперечувала проти встановлення даного факту та заявила про своє право на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька. Козак знаходилась з Абакумовим у зареєстрованому шлюбі. Суд залишив заяву без розгляду з мотивів виникнення спору про право на спадщину.

Чи правильні дії судді при визначенні кола заінтересованих осіб та постановленні ухвали про залишення заяви без розгляду у порядку ч. 6 ст. 235 ЦПК?

 

3. Гр. Мельник С. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з Марчуком Г., який загинув під час виконання службових обов’язків. Мельник С. звернулась до адвоката та пояснила, що була і є непрацездатною, знаходилась на утриманні Марчука Г. понад два роки до його смерті. Після смерті Марчука залишилося спадкове майно: будинок, предмети домашньої обстановки та вжитку.

За встановленням яких юридичних фактів громадянка Мельник C. може звернутися до суду та для якої мети? Які докази у такому разі вона повинна подати?

 

4. Під час відпустки Кротенко плив на теплоході по Чорному морю. В ніч на 16 липня 2011 р. внаслідок аварії теплохід затонув. Серед врятованих пасажирів Кротенка не було, й вдома він не з'явився. Дружина Кротенка звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка, бо її дітям повинна бути призначена пенсія в разі втрати годувальника. Суд розглянув справу й встановив факт смерті Кротенка.

Чи правильне рішення суду?

 

5. В жовтні 2011 року помер Кривко П., після якого залишилося спадкове майно: автомобіль та дачний будинок. У листопаді 2011 року до суду звернулася Лобанова із заявою, в якій просила встановити факт батьківства щодо її трьох неповнолітніх дітей: дочки Наталії, 1998 року народження, сина Віталія, 2001 року народження та дочки Євгенії, 2005 року народження, зареєстрованих в порядку ст.135 СК України, мотивуючи необхідністю оформлення пенсії в зв’язку з втратою годувальника. В судовому засіданні по справі судом було з’ясовано, що з 1975 року до 2008 рік померлий Кривко П. перебував у зареєстрованому шлюбі з Кривко В., від якого у них є двоє повнолітніх дітей, син та дочка. Притягнуті до участі у справі, діти померлого категорично заперечували батьківство їх батька щодо дітей заявниці.

Визначте, які процесуальні дії суду мають бути в такому випадку?

 

Змістовний модуль 4.